Наталія Осадча, співзасновниця S&P Investment Risk Management Agency, поділилася з LDaily найпоширенішими помилками, яких припускаються компанії, працюючи на українському ринку, і надала поради, як їх мінімізувати.
LDaily: Наталіє, розкажіть про компанію S&P Investment Risk Management Agency. Як вона допомагає бізнесу?
Н. Осадча: S&P Investment Risk Management Agency — це консалтингове агентство, яке допомагає іноземним інвесторам на стадії входження чи реалізації інвестиційних проектів виявляти і зменшувати інвестиційні ризики, захистити активи за будь-яких конфліктів, створити в Україні оптимальну бізнес-модель, яка функціонує виключно в рамках правового поля, відновити правильну комунікацію з державними органами. Інвесторам, які вже тривалий час ведуть бізнес в нашій країні, ми допомагаємо вийти переможцями з непростих конфліктів із податковими, державними чи правоохоронними органами, включаючи складні кримінальні провадження щодо керівників підприємств. Крім того, ми навчаємо бізнес превентивним заходам, вказуємо на його основні помилки, що призвели до кризової ситуації, розробляємо і впроваджуємо стратегію мінімізації бізнес-ризиків.
Нерідко ми працюємо як зовнішній радник і консультант CEO і/або власника бізнесу, адже тільки на цьому рівні можна мінімізувати можливі бізнес- та інвестиційні ризики, імплементувати нові стратегії й правила.
Навіщо ми великому іноземному бізнесу в Україні? Якщо коротко, то компанії не мають у штаті фахівців, які практикують у сфері ризик-менеджменту й кризового менеджменту, не мають знань і досвіду в мінімізації саме бізнес-ризиків. Наша компанія на ринку понад 12 років, наші фахівці мають спеціальний досвід більш ніж 20 років саме в сфері мінімізації інвестиційних, фінансових і репутаційних втрат. Ми допомагаємо нашим клієнтам не тільки вийти переможцем з кризових ситуацій, а й залишатися ним, навіть у період непростих політичних змін у нашій країні. Найголовніше, ми допомагаємо бізнесу вільно працювати й отримувати запланований прибуток, незалежно від зовнішніх обставин і держави.
LDaily: Які послуги надає Ваша компанія?
Н. Осадча: Наша компанія надає послуги з бізнес-консалтингу. Що ж ми робимо для наших клієнтів?
Кризовий менеджмент. Виведення компаній із криз і бізнес-конфліктів:
Ризик менеджмент / Управління ризиками:
Репутаційний захист:
Цінність нашої компанії в тому, що юридичні послуги розробляються й надаються клієнту в симбіозі зі стратегією мінімізації ризиків. Юридична стратегія — це всього лише частина інструментарію, яка може бути підібрана тільки після антикризового аналізу. І лише в такому поєднанні юридична частина буде успішною для клієнта.
Ми також проводимо корпоративні та практичні тренінги для бізнесу.
LDaily: Які особливості українського ринку? Які основні ризики для бізнесу?
Н. Осадча: Іноземному бізнесу потрібно сприйняти той факт, що бізнес-середовище в Україні доволі складне. Вона є країною, яка ще розвивається й перебуває в процесі трансформації. І цей процес не можна пройти ні за 5, ні навіть за 20 років. Він тривалий і досить болючий, тому що крім реформ і зміни значної кількості законів також необхідно ввести процедуру їх фактичного виконання. Не секрет, що серед основних ризиків нашої країни перші місця посідають корупція, рейдерство, ризик утрати активів, відсутність верховенства права й прозорої судової системи.
Першою помилкою, на мій погляд, є те, що заходячи в Україну або перебуваючи вже тут компанія прагне отримати так зване благословення чиновників. Чомусь серед іноземних інвесторів дуже поширена думка, що саме така «комунікація» допоможе уникнути проблем, а нова інвестиція чи бізнес будуть успішними. Вважаю, що подібна позиція є нічим іншим, як ілюзією. В Україні і президент, і парламент, і керівники всіх виконавчих і правоохоронних органів влади змінюються настільки швидко, що в цьому разі мова може йти лише про досить короткострокові комунікації й «гарантії». Адже в нас кожні п’ять років нова влада, і сподіватися, що надані в попередньому періоді гарантії виконуватимуться, щонайменше, нерозумно. Крім того, як показує практика, навіть у межах одного короткострокового періоду ці гарантії не завжди виконуються. Таким чином, покладатися тільки на отримані запевнення держчиновників в Україні — просто помилково.
Державні або чиновницькі гарантії не є юридичними документами, а часто взагалі не фіксуються на папері. Але якщо й фіксуються, яким чином держава може їх виконати? Держава не є страховою компанією. Ми нерідко спостерігали, як у компаній, що мають «комунікацію» з політичними силами, у певний період починалися значні проблеми, іноді навіть у той самий період, в якому й були укладені домовленості. Тому, на моє глибоке переконання, підприємству не варто «домовлятися» з владою. Тобто можна отримати певні гарантії, налагодити діалог із представниками влади, але «домашню роботу» інвестора ніхто не скасовував. Інвестор просто не може вкласти гроші в неперевірений об’єкт без певного аудиту, аналізу. Чи просто повірити на слово представникам влади, що «їхні питання вже вирішено». Хоча, на жаль, на практиці саме так і відбувається. Розуміння у бізнесу, що робота на довірі була помилкою, приходить тільки тоді, коли ситуація стає неконтрольованою. І це вже остання стадія, на ній дуже складно надати бізнесу допомогу, конфлікт занадто посилився.
За 20 років роботи на такому непростому ринку, як Україна, можу зі стовідсотковою впевненістю заявити: «Щоб не мати проблем з активами й непорозумінь із контролюючими державними органами, необхідно вибудувати абсолютно однакову послідовну стратегію комунікації з усіма органами». Успішним в Україні буде той бізнес, який за будь-яких політичних змін продовжує функціонувати й отримувати запланований прибуток. А щоб бути і стати таким, потрібна єдина стратегія зовнішньої комунікації з владою, — а це вже мова про верховенство права, а не про «домовленості».
Друга важлива помилка іноземного інвестора — це відсутність схеми прорахунку ризиків. І причому як на стадії входження в інвестиційний проект в Україні, так і на стадії його реалізації. Я не кажу, що інвестори ухвалюють легковажні рішення. Ні, я впевнена, що практично всі вони отримують від своїх радників попередні консультації і проходять юридичний аудит перед тим, як ухвалити рішення — інвестувати чи ні. Попри це, як показує практика, не так легко побачити й змоделювати ризики втрати об’єкта і/або корпоративного конфлікту. Тому нині так багато гучних справ про втрату активів саме іноземними компаніями.
Виступаючи бізнесовими та інвестиційними радниками іноземних компаній, ми наполегливо радимо дотримуватися простого правила: перед тим, як інвестувати, чітко порахуйте, чи буде об’єкт проблемним, змоделюйте ризики втрати активу й дайте собі відповідь — потрібен вам такий актив чи ні?
Ви можете заперечити, мовляв, неможливо прорахувати всі ризики, деякі виникають тільки після придбання або навіть через кілька років. Я принципово не згодна з таким твердженням. Абсолютно точно, це те, що з досить високою ймовірністю можна змоделювати: де, як і коли почнуться проблеми з тим чи іншим активом.
Проблема, напевно, в тому, що досить мало людей мають багатолітній практичний досвід у цій сфері, саме тому не можуть не тільки побачити, а й прорахувати такі ризики. Треба також ураховувати, що процес перерозподілу активів існує завжди, особливо коли починається зміна політичної ситуації або відбуваються відповідні зміни влади в країні. Тому в Україні постійний моніторинг ризиків просто необхідний, це як звіряти карту з компасом, перевіряючи правильність напрямку руху, якщо точно хочеш потрапити в потрібне місце в потрібний час.
LDaily: На Ваш погляд, як за останній час змінилася процедура ведення бізнесу для іноземних компаній? Чи можете Ви сказати, що іноземним компаніям стало легше працювати на українському ринку?
Н. Осадча: Безперечно, за останні п’ять років, проведено рекордну кількість реформ, зміну законодавства, спрощення процедур. Зі значущих можна виділити такі:
Водночас я не сподівалася б на чудо. Зміна бізнес-клімату — тривала процедура, і вона пов’язана не тільки з дерегуляцією законодавства або зміною державних чиновників. Усе ще дуже багато залишається питань, пов’язаних зі зловживаннями держчиновників, корупційною складовою, яка присутня в державних і бізнес-процесах як і раніше. Складним є питання кримінального переслідування бізнесу: як і в попередні роки, правоохоронні органи залишаються «надійним інструментом» створення проблем бізнесу. Причому потужні іноземні компанії часто страждають не тільки не менше, ніж українські, а достеменно навіть більше. Страх перед кримінальним переслідуванням залишається основним інструментом тиску на бізнес і, на жаль, він працює безвідмовно. Тільки одиниці готові дати відсіч і доводити свою правоту в рамках правового поля. Чимало хто в це просто не вірить. Хоча саме правові норми — це те єдине, що працює в складних конфліктах з державними та правоохоронними органами.
LDaily: Що Ви могли б порадити іноземним компаніям, які планують вести бізнес в Україні?
Н. Осадча: Прийшовши в іншу країну — з іншим менталітетом, недосконалою системою держуправління — потрібно для початку зрозуміти свої ризики. Наш досвід дає підстави переконувати бізнес, що мінімізувати інвестиційні ризики можна й необхідно ще на стадії «нуль», тобто ще до інвестування. Спочатку необхідно вивчити умови інвестування, правові підстави власності, корпоративну структуру підприємства, яке планується створюватися (наприклад, в партнерстві з українською стороною). Ми ж на основі отриманої інформації та здійсненого аналізу надаємо клієнту прогноз імовірності втрати майна і/або настання корпоративного конфлікту, орієнтовні терміни таких утрат, а також перелік існуючих «дірок» у захисті бізнесу. Якщо є можливість мінімізувати ризики наших клієнтів, ми завжди надаємо свої рекомендації й покроковий план дій, як їм запобігти. Якщо такої можливості немає — ми чесно рекомендуємо клієнтам не інвестувати в цей конкретний проект і на таких умовах.
Такий прорахунок і мінімізація ризиків на стадії інвестування значно знижує ймовірність проблем, які виникають уже після входу на український ринок, коли бізнес створений, функціонує і приносить стабільний дохід. Симптоматика таких проблем буває абсолютно різною: починаючи від конфліктів з партнерами (якщо такі є) — і закінчуючи масштабними конфліктами з державними органами.
Нерідко в іноземних компаній симптоми серйозних проблем проявляються вже під час ведення бізнесу у формі кримінальних справ, які відкриваються стосовно компанії та/або її посадових осіб. Приклади з нашої практики: кримінальні справи за фактом заподіяння збитків державі (якщо бізнес якимось чином вступав в господарські відносини з державними суб’єктами); кримінальні справи за фактом перевищення повноважень державними чиновниками (якщо бізнес набував активи з державної власності); кримінальні справи за фактом ухилення від сплати податків, за фактом самовільного захоплення землі, за фактом порушення екологічних норм і подібні «порушення». До вирішення таких конфліктів потрібно підходити комплексно, з розробкою і впровадженням уже антикризової стратегії. Лише юридичних інструментів буде недостатньо. Проблема багатьох компаній полягає в тому, що вони просто не стикалися з такими кризами, тому не мають вузькопрофільних антикризових фахівців і не можуть самостійно здійснити аналіз і розробити антикризові заходи.
Читайте також: Ведення бізнесу в Україні в період політичної нестабільності: що потрібно взяти до уваги
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
