Тарас Джамалов, генеральний директор Lenovo в Україні, розповів про те, як змінились уподобання споживачів, про відповідальність компанії за безпеку користувачів, особливості українського ринку електронної техніки та набуту гнучкість уряду країни стосовно підприємств.
LDaily: Нещодавно Lenovo презентувала нову платформу для досліджень у сфері роботи мозку. Яких іще інновацій від вас слід очікувати?
Т. Джамалов: Насамперед хотів би уточнити, що ці інновації спільні. Ми надали вченим суперкомп’ютери, ми дали їм потужності для того, щоб вони цей проект здійснювали. Ми даємо такі потужності не тільки для проектів, які пов’язані з нейроінтерфейсами, роботою головного мозку. Такі самі потужності ми пропонуємо й для інших галузей та інших напрямів знань, наприклад, для кліматологів. Якщо говорити про якісь проривні речі в науці, то вони можуть відбутися будь-коли, тому що вчені постійно подають заявки, а ми постійно забезпечуємо їх необхідними потужностями.
Що ж до інновацій у сфері комп’ютерних технологій, які більше стосуються нас як виробника, як IT-компанії, то складно сказати, які проривні технології з’являться найближчим часом, тому що окрема частина діяльності нашої компанії — це придбання перспективних стартапів по всьому світу. Вони можуть бути із зовсім різних галузей: хтось займається нейроінтерфейсами, хтось — блокчейном, хтось чимось на сьогодні зовсім незвичним. І який зі стартапів матиме успіх, яка технологія отримає швидке та масове поширення, цього я достеменно сказати не можу. Що стосується інтернету й штучного інтелекту комп’ютерів загалом — усе це нас цікавить і ми докладаємо великих зусиль та ресурсів, щоб наблизити людство до світлого майбутнього.
LDaily: Як швидко змінюються потреби споживачів і як ви на них реагуєте?
Т. Джамалов: Змінюються вони не так швидко. Якщо ми говоримо про українського споживача, то на загальні тренди він реагує дещо повільніше, ніж жителі Західної Європи. Що стосується того, як ми реагуємо, то тут я хотів би зазначити, що ми не займаємо пасивну позицію, не вичікуємо змін споживчих переваг, щоб потім сказати: «Ой, ми не вгадали, потрібно терміново щось змінювати». Ми проводимо багато досліджень в Україні та світі, щоб передбачити, що хотітимуть через якийсь час споживачі. Ми намагаємося працювати так, що коли споживачі щось і почнуть масово шукати, то ми їм уже пропонуватимемо це на ринку. Іноді навіть «підштовхуємо» споживача до того, як йому потрібно змінити свої уподобання, ставлення до технологій і техніки, надаючи передові продукти.
LDaily: Яку долю ринку займає Lenovo в Україні?
Т. Джамалов: У нас кілька бізнесів в країні за сегментами техніки. У світі їх представлено ще більше. Якщо говорити про Україну, то це бізнес із продажу планшетів і бізнес із продажу ноутбуків. По планшетах ми закінчили минулий рік на першому місці з часткою понад 26%. Задля справедливості зауважу, що за підсумками березня ми втратили в частці, зараз у нас 18%. Що стосується ноутбуків, то там ситуація інша. Ми — упевнений лідер із часткою понад 30% з великим відривом від найближчого конкурента. Початок року тільки підтверджує це.
Крім цього, якщо поглянути на різні цінові сегменти, то ми номер один у всіх цінових сегментах, крім найдешевшого, але ми не хочемо пропонувати таку техніку, в якій виробник навмисно від чогось відмовився, щоб знизити ціну. Ми поки що (сподіваємося, ненадовго) не номер один у сегменті понад 30000 грн. Річ у тому, що ми тільки зараз починаємо поставляти в Україну техніку саме в цьому ціновому сегменті. У багатьох сегментах верхнього цінового діапазону ми просто були не представлені.
Окремо хочу зазначити, що у швидко зростаючому в Україні сегменті, такому як геймерські комп’ютери, за підсумками минулого року ми на першому місці. Ми є наймолодшим із гравців цього ринку: інші виробники вже багато років випускають таку техніку. А для нас це тільки старт. Я впевнений, ми ще міцніше утвердимося на першому місці в 2019 році. Окремо хочу звернути увагу на бізнесі комерційних пристроїв, зокрема ThinkPad. Там дуже складно оцінити частку, мало аналітичних компаній, які надають достовірні дані. Однак можу запевнити, що 2017 року відносно 2016-го ми цей бізнес збільшили удвічі. А 2018 року відносно 2017-го — ще на 50%. У комерційних пристроях ми дуже стрімко зростаємо.
LDaily: Чим український ринок електроніки відрізняється від зарубіжного і які нині тенденції?
Т. Джамалов: Ринок відрізняється за кількома ключовими параметрами. Один із них — це середня ціна продаваного пристрою. Українці купують у середньому трохи дешевше, ніж жителі Європи чи Північної Америки. Причина очевидна — різний середній дохід на душу населення. Друга істотна відмінність — дуже велике проникнення кредитів у продажах на ринку України. Частка продажів техніки в кредит доволі суттєва. А щодо тенденцій, то в Україні споживач став відповідальніше ставитися до покупки. Якщо подивитися на продажі 2015 — першої половини 2016 року, то там понад половину ринку становили найдешевші пристрої. Споживач хотів купити дешево, і байдуже, що всередині ноутбука чи планшета. Люди покористувалися такими приладами й або зрозуміли, що вони не повністю задовольняють їхні потреби, або ж виваженіше стали підходити до покупки, — у будь-якому разі вони стали більш відповідально купувати. Тепер зважають не тільки на ціну, а й на імідж бренду, технічні характеристики, на те, наскільки параметри пристрою, який вони придбають, задовольнятимуть їхні потреби і сьогодні, і завтра, і через рік. Більше оцінюють сукупну вартість володіння пристроєм, відповідальніше ставляться до вибору. Сподіваємося, що це не зміниться.
LDaily: Як ви працюєте над захистом даних?
Т. Джамалов: Це питання можна розділити на кілька підпитань і на кожне доволі докладно відповісти. Перше: якщо ми говоримо про дані, які надають користувачі, то ми їх зберігаємо відповідно до закону, який рік тому набув чинності в Європі. Це дуже жорсткий закон, який зобов’язує застосовувати чимало заходів щодо захисту конфіденційних даних клієнта. У нас безліч тренінгів та процесів у компанії організовано таким чином, щоб виключити випадкове або навмисне розголошення інформації, яка стосується персональних даних користувачів або нашої внутрішньої інформації. І я не пригадую ситуації, щоб ми були помічені десь в Україні чи у світі в несанкціонованому доступі до наших даних. Це що стосується даних, які нам надають користувачі, або наших внутрішньокорпоративних даних.
Тепер окреме питання про те, як ми працюємо з даними користувачів, які послуговуються нашим пристроями, даними, які вони довіряють нашим пристроям. Це питання теж потрібно розділити на дві частини. Перше — це фізична безпека інформації, допомога користувачеві, щоб він її не втратив. Друге — захист від злому. Якщо говорити про фізичне збереження даних, то ми використовуємо найякісніші комплектуючі, які нині доступні на ринку. Зроблю комплімент багатьом конкурентам: тут вони не відстають від нас. Також ми розуміємо, що споживачеві, який використовує ноутбук для комерційної діяльності, вкрай важливим є збереження даних (зокрема, критично значимих), тому ми застосовуємо чимало технологій із фізичного захисту, щоб клієнт, навіть якщо випадково впустить пристрій, не втратив цих даних і не перервав роботи з пристроєм. У багатьох ноутбуках ThinkPad є технологія захисту від проливання рідини на клавіатуру тощо.
А що стосується захисту від злому, то це ще цікавіше. Бренд ThinkPad був родоначальником багатьох технологій захисту, які нині широко використовуються. Це і сканер відбитка пальців, і модуль шифрування. Ми це все активно використовуємо й упроваджуємо найновітніші технології. Саме нашими пристроями користуються чимало державних служб різних країн, зокрема, розвідувальне управління США, армії багатьох держав. Це говорить про те, що ми дуже багато часу приділяємо якості захисту від злому.
Останнім часом ми не нехтуємо захистом і веб-камери. Ми побачили цю тенденцію й вирішили впровадити в наших пристроях задля комфорту користувачів. У нас веб-камери й так були досить захищені, щоб неможливо було отримати віддалений доступ для запису відео. Але щоб користувачі не вдавалися до допомоги скотчу, ми зараз обладнуємо камери практично непомітною шторкою. Ми відповідально ставимося до даних, які нам надають користувачі, відповідально ставимося до того, щоб зберігати дані, й відповідально ставимося до того, як захистити їх.
LDaily: Як Lenovo просуває інновації у сфері блокчейну?
Т. Джамалов: Блокчейн — дуже хороша технологія, яка, на жаль, багатьма користувачами сприймається суто з позиції криптовалют, що не є правильно. Криптовалюта — це гарний наслідок блокчейн-технологій, але не єдиний. Ми бачимо майбутнє технології блокчейну в смарт-контрактах, а не в криптовалютах чи у відкритих розподілених базах даних. Якщо говорити про наш внесок у це явище, то один із перших проектів, який був реалізований дуже масштабно на базі технології блокчейну, але який не стосується криптовалют, — це наш проект в Азербайджані. Ми надали Центробанку країни сервери з підтримкою технології блокчейну для того, щоб надійніше зберігати дані про всі фінансові операції. Це була досить велика подія для країни загалом, не лише для нас і наших партнерів по всьому світу. Ми в Азербайджані разом із урядом країни навіть збирали великий форум, щоб презентувати, як це працюватиме.
Ми досить позитивно ставимося до цієї технології й чимало робимо для того, щоб вона отримала розвиток. Зокрема, у тому ж таки Азербайджані теж реалізували такий проект, як Blockchain As A Service — це своєрідна послуга надання блокчейну в оренду. Наприклад, якщо комусь потрібно отримати й упровадити у свій бізнес-процес технологію, пов’язану з блокчейном, то ми можемо надати в оренду потужності серверів, які цю функцію безпечно реалізовуватимуть. В Азербайджані в нас уже є один клієнт — це один із блокчейн-стартапів, який користується цим сервісом.
LDaily: Чи є ще пострадянські країни, які хочуть упровадити в себе такі самі технології, як в Азербайджані?
Т. Джамалов: Ті, які декларують, що вони хочуть, — їх багато, й Україна не виняток. Однак ті, хто реально впровадив, — тільки Азербайджан.
LDaily: Які перспективи в найближчі 5-10 років очікують технологію блокчейн, на Ваш погляд?
Т. Джамалов: Щодо криптовалют — це єдине, де я не беруся давати жодних прогнозів. Чи буде це масово використовуватися, чи впровадить це якась країна — те, що я бачу, це те, що ми разом із нашими постачальниками, з нашими партнерами намагаємося впроваджувати, це — смарт-контракти, тобто контракти, які неможливо порушити. Якщо спростити, у рішенні використовується технологія блокчейн, вона запам’ятовує, як контракти влаштовані — і в цьому ми бачимо один із головних напрямів у майбутньому. Чим більше компанії впроваджуватимуть смарт-контракти в свої відносини, тим ефективнішим і захищенішим буде їхній бізнес.
LDaily: Як ви боретеся з чорним ринком електроніки?
Т. Джамалов: Щоб відповісти на це запитання об’єктивно, варто поставити чимало зустрічних запитань. Що таке чорний ринок електроніки? Якщо ми говоримо про техніку, яка ввозиться на територію України без сплати податків, то очевидно, що ми не повинні й не можемо боротися з таким постачанням. Це поставки не нашої продукції. Це «головний біль» або державних органів, або тих виробників, які дозволяють це. Що ми, як компанія, можемо зробити, щоб унеможливити такий імпорт продукції — без сплати або зі сплатою меншої кількості податків? Перше: усі дистриб’юторські компанії, які постачають в Україну техніку Lenovo, мають контракти з юридичною особою, яка є резидентом України й сплачує податки в цій країні. Друге: ми поставляємо техніку через наших підрядників, на наших умовах, на митний склад в Україні, — і тільки з цього митного складу компанія-дистриб’ютор забирає техніку. Відповідно, коли техніка надходить на митний склад з оригінальними інвойсами, у дистриб’ютора, навіть якби він і захотів, немає жодного шансу знизити ціну або сказати, що він цього не отримував й узяти зі складу товар без сплати податків. Це наш внесок у те, щоб виключити можливість поставки нашими партнерами такої техніки.
Також ми тісно співпрацюємо з Державною фіскальною службою України, зокрема й для того, щоб виключити завезення техніки з інших країн — з Арабських Еміратів, наприклад, — не просто без сплати податків, а ще й не призначеної для ринку України. Ми з цією службою створили список так званих довірених імпортерів, і ДФС при надходженні на митні склади будь-якої техніки під нашою торговою маркою звіряє назви компаній, які хочуть ввезти товар, зі списком компаній, які мають право це робити в Україні. Якщо щось не збігається, то потім уже починаються проблеми. Окремо хочу зазначити, що крім роботи з державними органами, крім роботи з нашими дистриб’юторами і партнерами, ми намагаємося не тільки забороняти щось, боротися з чимось, ми також намагаємося стимулювати українських клієнтів звертати увагу на те, у чому різниця між купівлею офіційно ввезеного, легального товару, призначеного для продажу в Україні, і неофіційного. Також ми пропонуємо чимало додаткових сервісів, додаткових приємних сюрпризів для клієнтів, якщо вони користуються нашою технікою. Наприклад, при купівлі наших комерційних пристроїв, якщо це офіційні ноутбуки, ми пропонуємо послугу швидкого гарантійного ремонту.
LDaily: Чи є проблеми на митниці з ввезенням електроніки?
Т. Джамалов: За останні п’ять років це поняття дуже змінилося. Раніше загальною практикою була поставка техніки в Україну без підписання on shore контрактів. Техніка їхала в Європу незрозуміло до яких осіб, які потім незрозуміло як ввозили її в Україну з не дуже зрозумілою ціною: іноді не так і не ту техніку. Нерідко виникали проблеми. Однак за п’ять років ми як виробники, і наші дистриб’ютори як імпортери техніки переконали державу, наскільки ми чесні, наскільки є прозорими та зручними для держави створені нами схеми, тож нині ми не маємо серйозних проблем із постачанням. Іноді, на жаль, по нашій техніці бувають зловживання. Представники фіскальної служби зловживають одним із пунктів прав, яким вони наділені. Можуть затримати будь-який вантаж до п’яти днів на митному терміналі для проведення якихось додаткових досліджень цього вантажу або ж документів. Іноді вони цим користуються. Якщо ми говоримо, чи є проблеми із ввезенням, то їх мізерний відсоток. Іншого роду проблем не фіксуємо.
Хотілося б відмітити, наскільки держава за ці п’ять років змінилася. Слова «здоровий глузд» стали вже не тільки словами. За останні роки ми тільки двічі зіткнулися з тим, що були прийняті або несвоєчасно, або через не зовсім правильне формулювання ряду законодавчих актів, що стосуються тестування та регламентів, які є в техніці. І в обох випадках, коли це сталося, держава пішла назустріч великому бізнесу й визнала, що вона припустилася помилки і зробила крок у наш бік. Зокрема, це було в грудні 2017-го — січні 2018 року, коли був прийнятий закон, аналогічний європейським, про зниження кількості шкідливих металів у приладах. І офіційно з січня 2018-го всі пристрої, які ввозяться в Україну, повинні були відповідати цим новим вимогам. Держава Україна ухвалила цей закон, посилаючись на такий самий — слово в слово — документ в Європі, але забула дописати один маленький рядок. У Європі на введення в дію цього закону запроваджено мораторій аж до 2023 року. А в Україні вирішили ввести з 2018-го, що зробило б неможливим офіційне ввезення ноутбуків, комп’ютерів, смартфонів, у принципі електроніки, адже законодавчі норми досить жорсткі. Оскільки ми та ще два виробники звернули увагу держави на те, що вона трішки помилилася, це було швидко виправлено, — але такого порозуміння ще п’ять років тому не було б.
І другий випадок, більш свіжий. Із 1 квітня діє новий регламент для сертифікації радіообладнання в Україні, й цей техрегламент вимагав, щоб не реалізована техніка, яка перебуває на території України вже рік, була повторно сертифікована, попри те, що вона відповідає всім нормам і регламентам на момент ввезення. Уявіть тільки, скільки техніки з радіомодулями перебуває в роздрібних мережах і яка ввезена досить давно! А держава формально вимагала, щоб ці пристрої вилучалися з продажу й повторно відправлялися на сертифікацію просто тому, що трохи по-іншому вирішили її тестувати. Однак після досить тривалих переговорів усе-таки, буквально в кінці минулого тижня, державні органи повідомили, що вони визнають свою помилку. Те, що було ввезено з чинним на момент імпорту сертифікатом, може продаватися в роздрібних мережах без будь-яких перешкод.
LDaily: Чи плануєте відкривати завод в Україні?
Т. Джамалов: Як співробітникові цього офісу, як громадянинові України мені цього дуже хотілося б, але є чимало «але». Найбільшим «але» є те, що виготовлену тут техніку потрібно кудись продавати. Місткість ринку України з будь-якої техніки — чи то смартфони, чи то ноутбуки, планшети тощо — не дає змоги утримувати завод, який працюватиме на задоволення попиту тільки України. Природно, цей завод має бути орієнтований на експорт в інші країни. Для того щоб цей експорт був простим, потрібні дуже легкі й прозорі правила, і бажано, якщо це безмитна торгівля з країнами, яким призначена ця техніка. У нас із Європою поки що не безмитна торгівля, ще не відкриті кордони. Відповідно, виробляти тут техніку й потім мати чималі проблеми з погляду витрат і часу, і грошей, щоб цю техніку продати в європейські країни, — така схема роботи нераціональна.
І друге «але»: щоб робити такі інвестиції, як будівництво заводу, необхідно більш-менш точно спрогнозувати, що відбуватиметься з економікою, із законодавчою базою в цій країні хоча б із перспективою на 10-12 років. На жаль, Україна не може похвалитися репутацією країни, яка гарантує, що в перебігу 12-ти років буде дотримано стабільність законодавчої бази, буде збережено курс в якомусь одному напрямі. Тому поки що — ні. Однак я не втрачаю надії, що рано чи пізно настане день, коли в Україні, яка користується репутацією країни, де чимало IT талантів і працьовитих людей, реалізується цей потенціал за допомогою якихось технологічних виробництв.
LDaily: Скільки людей працює в Lenovo в Україні?
Т. Джамалов: У бек-офісі — близько 40 осіб, і частина з них працює на забезпечення ринку не тільки України, а й кількох інших країн. Ще в нас є мережа регіональних представників та промоутери. Вони працюють на Lenovo, але не є повністю нашими співробітниками. Їх близько 70 осіб. Весь бізнес ми підтримуємо за допомогою 100-110 осіб.
LDaily: З якими ризиками стикаєтеся, працюючи в Україні, як ви їх мінімізуєте?
Т. Джамалов: Україна — це дуже цікава країна тим, що можна нескінченно говорити про те, який у неї потенціал, і водночас нескінченно говорити про те, які в неї ризики. Якщо ж говорити про ризики, то найістотніший — це постійні непередбачувані зміни, причому вони можуть стосуватися будь-чого: макроекономічних показників, курсу валют, споживчих настроїв, показників ВВП, зміни законів… Це і ризик, і характеристика нашої країни. Другий: країна, на території якої ведуться бойові дії, це теж суттєвий ризик, із яким доводиться працювати.
LDaily: Які соціальні проекти ви підтримуєте?
Т. Джамалов: В Україні ми з кожним роком усе більше часу й коштів виділяємо корпоративній соціальній відповідальності. У нас є гранти для талановитих школярів і студентів. Є навчальні програми. Цього року ми здійснили по всьому світі масштабну соціальну програму з підтримки осіб, позбавлених доступу до якісної освіти, і на один день навіть змінили вивіску на нашому центральному офісі в Пекіні — з «Lenovo» на «Love On» — на підтримку цього.
Також у нас проходить місяць волонтерства. У кожній країні є волонтерські групи, до яких може приєднатися будь-який співробітник. Що стосується України, то якщо врахувати ретроспективу декількох років, то у нас є кілька відповідальних проектів, — починаючи з того, що 2016-го ми зробили найбільший в історії фонду «Таблеточки» єдиноразовий внесок. У нас також було чимало проектів з технічної допомоги дітям з Охматдиту, підтримки невеликих дитячих будинків сімейного типу. В останні роки ми сфокусувалися на освітній сфері й беремо участь у всіх можливих конкурсах, фестивалях, де школярі й студенти представляють свої праці. Підтримуємо і подарунками, і грішми. Ми сприяємо тому, щоб освіта з інноваційних спеціальностей майбутнього була доступна в Україні, тому підтримуємо Sensorama Academy: саме тут можна навчитися програмувати віртуальну реальність. У квітні ми взяли участь у врученні чималих коштів одній із клінік Києва. Як компанія ми є засновниками й учасниками Китайської торгової асоціації, й силами членів цієї організації, у тому числі й нашими, зібрали дуже велику суму грошей на закупівлю устаткування для цього медичного закладу.
Читайте також: Управління ризиками та захист активів — першочергове завдання для будь-якого бізнесу в Україні
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
