Наталія Осадча в інтерв’ю для LDaily розповіла про особливості інвестування в Україну в умовах війни, поведінку й очікування внутрішніх і зовнішніх інвесторів та майбутні перспективи після перемоги.
LDaily: Опишіть, будь ласка, ситуацію щодо інвестицій в Україну сьогодні.
Н. Осадча: Сьогодні Україна як ніколи потребує іноземних інвестицій. Якщо до війни потреба в іноземному капіталі була значною, то нині вона є критичною для виживання країни. Це в першу чергу пов’язано із триваючою військовою агресією з боку росії. Більш ніж 1,5 року відбувається руйнація країни — це об’єкти критичної інфраструктури, промислові й приватні об’єкти, позбавлення життя людей та масштабна міграція населення за межі країни.
Війна руйнує основу України – безпеку життя людей, а як наслідок — її економіку та демографію.
На сьогодні Україна справляється з новими реаліями: країна й далі функціонує, хоча і не у звичному для себе режимі. Звісно, допомога Заходу (включаючи фінансову і зброю) є тією рушійною силою, яка й дає країні можливість функціонувати. Однак треба віддати належне українським підприємцям й іноземному бізнесу, які попри будь-які загрози не тільки й далі працюють, сплачують податки, надають робочі місця, а й здійснюють інвестиційну діяльність.
Президент Володимир Зеленський та уряд України упродовж усього воєнного часу активно закликають іноземних інвесторів заходити на ринок України і вкладати у відновлення її економіки.
Водночас, як ми бачимо зараз, іноземний бізнес більше готовий допомагати фінансово (здійснювати донати) на різноманітні потреби військових, медиків та уряду, ніж заходити в самостійний інвестиційний процес. Що ж стосується нових інвестиційних проєктів, то наразі такі тільки обговорюються, без конкретних інвестиційних кроків з боку потенційних гравців. І це зрозуміло: той, хто не перебуває в України (особливо зараз, у період бойових дій), сприймає ситуацію в середині країни як таку, що має надто високі ризики, тож вважає за доцільне дочекатися завершення війни й лише тоді інвестувати.
LDaily: Які на сьогодні є інвестиційні пропозиції від держави? Чи є попит на ці пропозиції та хто готовий зайти на український ринок?
Н. Осадча: Пропозиції від держави наразі не мають чітких орієнтирів, не існує єдиної державної міжнародної платформи, яка включала б у себе різноманітні інвестиційні проєкти — як державні, так і приватні. Є різні площадки, форуми тощо, однак зведеної бази не існує. Тому всі пропозиції існують у більшій частині в середні країни та доступні переважно тим гравцям, які вже перебувають на ринку України. Якщо говорити про значні інвестиційні процеси, то, по перше, вони відбуваються переважно через M&A шляхом укрупнення вже існуючих іноземних гравців. Це справді цікавий процес і доволі вигідний, так як до початку війни багато об’єктів, які сьогодні виставлені на продажу, ніколи не були б відчужені, якби не воєнні дії. Тому з погляду можливостей для іноземних гравців набути привабливі об’єкти по «цікавій» ціні, є значущою перевагою.
По друге, відбувається значний перерозподіл усіх сфер бізнесу, особливо того, в якому була присутня російська складова. Доволі велика кількість об’єктів — від торгових центів і до банків — підпали під процес націоналізації з подальшим виставленням на торги для відкритого продажу. Були внесені також зміни в закони України, що регулюють використання надр України, (включаючи норми щодо анулювання ліцензій на користування надрами при виявлені російського коріння в кінцевих бенефіціарів). Отже, на ринку України не тільки активно здійснюється перерозподіл активів у багатьох галузях економіки, а й відбувається значна трансформація та очищення всіх сфер від російського коріння. А тому, із фінансового погляду, цей процес є унікальною можливістю для великих інвестиційних гравців. І багато хто це розуміє, а тому стрімко нарощує активи в різних сферах. Такі гравці чітко усвідомлюють, що після закінчення бойових дій такі активи будуть коштувати в рази дорожче.
LDaily: Які гарантії для інвесторів надає держава? Чи на вашу думку важливо для нових інвесторів отримати гарантії від держави? І загалом, чим керуються такі інвестори при ухваленні рішень входження на український ринок?
Н. Осадча: Я не можу стверджувати, що саме державні гарантії є основною рушійною силою щодо залучення інвестицій. Нинішня законодавча база щодо державних гарантій у сфері інвестування існувала ще до початку повномасштабного вторгнення. Гарантії держави поширювалися далеко не на всі інвестиційні проєкти. Щоб отримати від держави гарантії, такий проєкт повинен був відповідати певним критеріям (включаючи сферу інвестицій, створення робочих місць, суму інвестицій та ін.). Наразі вносяться зміни в такі нормативні акти, зокрема щодо сфери роботи й суми інвестиційного проєкту (сума зменшується). Водночас я не думаю, що саме ці зміни стануть рішучим поштовхом для збільшення обсягу інвестицій, принаймні зараз, під час війни. А ті гравці, які придбавають «цікаві» об’єкти уже зараз, під час війни, не дуже розраховують на державні гарантії. Такі гарантії корисні для інвестиційних проєктів «з нуля», саме для таких випадків і розроблена чинна нормативна база. Цей процес активно функціонує і в період війни, а від імені держави виступає компанія Ukraine Invest, яка відповідає за процес залучення інвестицій. Варто зазначити, що більшість угод через M&A, які нині підписуються, не підпадають під державні гарантії. І ті інвестори, які зараз інвестують, чітко розуміють, що і для чого вони роблять і який прибуток отримають після війни. І це правильно й розумно. Таких шансів по світу доволі обмежена кількість.
LDaily: Які сьогодні основні проблемні питання для потенційних інвесторів?
Н. Осадча: Ще раз повторюся: для тих гравців, які вже працюють в Україні, усі проблемні питання не є перешкодою для здійснення господарської діяльності й отримання прибутку, навіть зараз, під час війни. Більш того, у деяких сферах прибутковість під час воєнних дій навіть зросла в рази. Одне з проблемних питань — корупція. Однак можу сказати з власного досвіду, що вона існує не на всіх рівнях, а на тих, на яких існує, формуються доволі дієві механізми для її припинення чи й знищення. Зрозуміло, що корупція нікуди не ділася, вона була й до війни, а війна ще більше «підсвітила» ті сфери, які мали би бути захищені, щоб це явище зникло в них назавжди. Саме детальне законодавче врегулювання спірних питань може зменшити корупцію в рази. Дуже продуктивно працює інструмент переведення адміністративних функцій в онлайн-системи. Саме автоматичні системи (без можливості фізичного втручання) показали, наскільки потужно цей процес може викорінювати корупційну складову.
Доволі непогано почав працювати й такий інструмент, як суспільна думка (який практично не працював до війни). Люди почали брати активну участь у суспільних і державних процесах (від аналізу державних закупівель, зокрема, на що саме витрачаються державні кошти, — і до колективних петицій президенту й уряду стосовно звільнення міністрів і керівників певних державних структур). Суспільний контроль — це важливий спосіб боротьби з корупцією і зміни системи управління, і наразі ми перебуваємо вже на цій стадії. Усі хочуть знати, куди спрямовуються сплачені податки, хочуть бачити притягненими до відповідальності чиновників, правоохоронців, військових чи суддів, які розкрадають державний бюджет або ж наживаються на хабарях.
LDaily: Для яких інвесторів Україна може стати цікавим ринком? Чи існує інвестиційна унікальність України і в чому вона проявляється?
Н. Осадча: Україна є дуже цікавим майданчиком саме тому, що навіть до війни в нас не було стало сформованих гравців ринку (на відміну від розвинених країн, де кожна галузь міцно закріплена за певними промисловими групами чи холдингами). Інвестиції в Україну — це здебільшого інвестиції в реальний сектор економіки з дуже високою дохідністю (наприклад, до війни більшість інвестиційних проєктів окуповувалися за 3-4 роки, і це інвестиції понад $100 млн). Україна неймовірно багата, це найбільша аграрна країна за кількістю плодючої землі в Європі (з унікальними землями-чорноземами, яких у такій кількості немає в жодній країні світу). Ми також перші серед європейських країн за корисними копалинами. При цьому в Україні практично відсутня переробка, що відкриває для великих іноземних гравців неабиякі можливості. Зазначу, що дуже багато транснаціональних корпорацій уже давно й дуже успішно працюють в Україні в різних галузях економіки. Тому Україна не є для них новим ринком чи невідомою країною третього світу. Однак ця й інша інформація не є досить поширеною, тому що існують певні комерційні інтереси таких корпорацій, що цілком зрозуміло. Таким чином, Україна до війни була (і залишається) доволі цікавим ринком: кількість населення до початку воєнних дій була близько 40 мільйонів, що, звичайно, є масштабним ринком для ритейлу та виробників споживчих товарів (меблі, одяг, сфера послуг та інше). Тому я не тільки вірю, а достеменно знаю, що саме Україна стане новим об’єктом для інвестування для дуже великої кількості бізнесів та інвесторів з усього світу. Крім того, Україна надасть привабливі інвестиційні можливості для приватних фондів, приватних пенсійних фондів, приватних інвесторів, які шукають стабільний високий прибуток саме у сфері реального сектору економіки. Особливо — в агросфері, бо більшість стартапів, які зараз пропонуються на цьому ринку як проєкти з особливо високою дохідністю, водночас не виконують прийняті на себе зобов’язання, а деякі з них просто банкрутують. Хороший приклад — це кейс компанії WEWORK (діяльність у сфері нерухомості). Мережа коворкінгів WeWork гучно лунала на весь світ, тому мала фантастичне оцінювання в $47 млрд. Інвестори активно накачували компанію грошима: один лише SoftBank вклав понад $10 млрд. У середині квітня з’ясувалося, що Нью-Йоркська фондова біржа NYSE направила до керівництва WeWork повідомлення про потенційний делістинг акцій компанії з біржі. За правилами біржі, у разі, якщо акції компанії торгуються нижче $1 за штуку впродовж певного часу, відбувається примусовий делістинг. Це і сталося з WeWork: акції компанії зараз торгуються по $0,46 за штуку. Капіталізація компанії скоротилася до $334 млн. Пандемія та віддалена форма роботи дуже змінили прибутковість від офісної нерухомості не тільки в США, а й у всьому світі.
LDaily: Що потрібно іноземному інвестору, щоб бути успішним в Україні?
Н. Осадча: По-перше, розумітися саме на реалізації інвестиційних проєктів. По-друге, проаналізувати ринок України (а він має свою специфіку). По-третє, зайти в Україні (чи розробити власний) інвестиційний план. Якщо ми говоримо про M&A, то тут потрібен детальний аудит (юридичний, фінансовий та ризиків). Я розумію, що самотужки це зробити не тільки складно, а й практично нереально, тому буду відверта: для реалізації будь-якого інвестиційного проєкту в Україні (як і в будь-якій іншій країні світу) необхідно зібрати команду професійних топових спеціалістів із досить значним трек-рекордом за плечами. Тоді все складеться якнайкраще.
LDaily: Яких типових помилок припускаються іноземні інвестори в Україні? На що слід звернути особливу увагу?
Н. Осадча: Основні помилки банальні: по-перше, це надвисока довіра до державних гарантій. Державні гарантії — це непогана річ, однак юридичну, фінансову та іншу роботу ніхто не відміняв.
По-друге, потрібна довіра до партнерів. Грамотні юридичні домовленості — це запорука хороших партнерських відносин (особливо з українською стороною).
По-третє, це відсутність в інвесторів спеціалістів, особливо з управління та виявлення ризиків. Це помилка, адже Україна — це все ж таки країна з високими ризиками, і вони мають бути вивчені і виявлені ще до ухвалення рішення про інвестування.
Помилок дуже багато, але найголовніші, гадаю, я перерахувала.
LDaily: Нещодавно (в тому числі і за вашою участю) був створений Ukrainian Recovery Fund. Для чого був створений фонд, його основна мета, цінності та цілі?
Н. Осадча: Ми з партнерами дуже давно обговорювали необхідність створення інвестиційного фонду, який надав би можливість успішно інвестувати в Україну як крупним корпораціям, так і приватним підприємцям, які шукають високу дохідність саме в реальних секторах. Ми розуміли, що саме відсутність практичного досвіду та знань про ринок України роблять процес інвестицій з боку таких гравців практично неможливим. Інвестори втрачали можливість отримувати високі прибутки, а Україна втрачала економічно.
Маючи понад 20-річний успішний досвід реалізації крупних інвестиційних проєктів на території України надав нам унікальну можливість допомогти вивести на ринок зацікавлених гравців, які не мали достатнього досвіду для такого інвестування саме в Україні. Основна мета Ukrainian Recovery Found — створити можливість для будь-яких гравців ринку (від транснаціональних корпорацій до фізичної особи) стати частиною процесу відновлення України, сприяти доступу до дієвих екологічних та високоприбуткових проєктів.
LDaily: Яка основна ідея та мета фонду?
Н. Осадча: Фонд виступає майданчиком та партнером для своїх інвесторів, гарантує глибоку експертизу та знання ринку, дохідність в межах, визначених для кожного проєкту. Основна мета — відновлення економіки України, формування екологічних правил ведення бізнесу. Екологічні проєкти спрямовані насамперед на відновлення родючості наших земель та впровадження інноваційних технологій, при цьому гарантується висока дохідність і чесні правила гри для кожного, хто приєднався до фонду. Успішна та плодюча Україна — це запорука ситості всіх, адже Україна — житниця світу.
Щодо взаємодії з державними органами, то фонд для своїх інвесторів виступає гарантом організації правильного діалогу й тісної співпраці з державними органами України. У межах цієї ініціативи фонд уже уклав Меморандум про співпрацю з Міністерством аграрної політки та продовольства України, відповідно до якого визначено основні напрями діяльності в рамках реалізації інвестиційних проєктів фонду.
LDaily: Які основні інвестиційні напрями фонду та чому саме їх обрали?
Н. Осадча: Основними напрямами для інвестицій фонд обрав для себе, звичайно, на сьогодні найважливіший для всього світу напрям — агропромисловість (вирощування, зберігання, переробка, реалізація сільськогосподарської продукції). При збільшенні населення землі, зміні клімату, обмеженій кількості плодоносних земель продовольча криза є прогнозованою й неминучою. Тому саме Україна, яка має у своєму розпорядженні 42 мільйони гектарів землі (з яких чорноземи — 24 мільйони гектарів, що становить 30% від усього світового чорнозему), відіграє й відіграватиме ключову роль для збереження життя та уникнення голоду на Землі. Тому все, що пов’язано з сільськогосподарською галуззю, має в Україні величезний потенціал. Зокрема, країна грає ключову роль у забезпеченні глобальної продовольчої безпеки.
Проте цей напрям для фонду є ключовим не тільки завдяки високим прибуткам та найкоротшим строкам повернення інвестицій (строки повернення в цій галузці навіть у період війни неймовірно короткий — до 5 років, ) а й тому, що саме ця сфера відповідає за екологічну та продовольчу безпеку. Крім того, інвестування в переробку сировини дасть змогу швидко відновити економіку України, збільшити кількість робочих місць та перевести країну зі статусу експортера сировини до довгоочікуваного статусу експортера готової високоякісної продукції.
Другий напрям діяльності фонду — це розвідка та видобування корисних копалини. Ні для кого не є секретом, що природні ресурси України багаті, особливо обсяги та види корисних копалин. В Україні є виявлені та розроблені родовища нафти, газу, вугілля, торфу, сланців, урану; заліза, марганцю, хрому й нікелю, титану, магнію, а також алюмінію, міді, цинку, свинцю… Є в надрах і золото, срібло, ртуть, берилій, літій, цирконій, гафній, тантал, ніобій, кобальт, олово, вольфрам, молібден, ванадій, ітрій і лантаноїди та розсіяні елементи германію й скандію. Тому ця сфера дуже приваблива для інвестування. Наразі Україна змінює нормативну базу, щоб виявити саме російський бізнесовий елемент у сфері видобування корисних копалин й анулювати ліцензії на користування надрами тих компаній, кінцевими бенефіціарами яких виступає російський бізнес. Тому цей ринок перебуває у стані активної трансформації і зараз, як ніколи, є фінансово цікавим для інвестування.
Третій напрям діяльності фонду — це енергозберігаючі технології. В умовах енергетичної кризи необхідно змінювати процеси отримання енергії, тому маємо декілька цікавих проєктів саме в цій сфері також.
LDaily: Які основні функції фонду? Як підбирали команду та пертнерів?
Н. Осадча: Основна функція фонду — проаналізувати ринок, знайти високоліквідні напрями інвестування, розробити для наших інвесторів інвестиційні проєкти з максимальним ступенем захисту, мінімальними ризиками й найдовшими строками повернення інвестицій. Саме наша команда, яка вже понад 20 років успішно реалізовує найамбітніші інвестиційні проєкти транснаціональних корпорацій в Україні, становить основу цього фонду, а багаторічний практичний досвід на ринку України є запорукою реалізації найсміливіших проєктів. Ми не шукали членів команди, а просто дуже багато років робили це разом для транснаціональних корпорацій, а в один день зрозуміли, що можемо зробити це для більшої кількості інвесторів, причому з різними ступенями інвестиційних можливостей. Ми просто хочемо надати доступ до високодохідних інвестицій і приватним, і корпоративним інвесторам, допомогти їм стати частиною важливого процесу не тільки заробляння грошей, а ще й відновлення України після важких для неї часів і втрат.
Щодо нашої команди, то в ній провідні фінансисти, аналітики, ризик-менеджери, адвокати, інвестиційні радники, маркетологи, журналісти, PR-фахівці… Наша команда складається зі спеціалістів, що знаходяться як в Україні, так і в США. Це дає нам змогу мати прямий діалог із потенційними інвесторами, оперативно впроваджувати проєкти і здійснювати всі бізнес-процеси.
LDaily: Яка роль S&P Agency в діяльності фонду?
Н. Осадча: Роль та функції ті самі, які ми виконуємо останні 20 років: виявити можливі ризики майбутнього інвестиційного проєкту (фінансові, юридичні, політичні та інші), створити оптимальну структуру, яка відповідатиме потребам інвестора, забезпечити максимальний прибуток, сформувати захист від будь-яких неправомірних дій. У загальному — супроводження процесу інвестиційної діяльності на території України з метою врегулювання будь-яких спірних питань у процесі реалізації інвестиційного проєкту.
LDaily: Які основні покрокові поради для потенційних інвесторів при входженні на український ринок?
Н. Осадча: Дуже складно входити на новий ринок, не знаючи його структури, специфіки та підводних каменів. Тому перша й найголовніша порада — знайти досвідчених радників із питань інвестиційної діяльності, фінансових, юридичних та ризик-аналітиків. Зібрати ж таку команду в Україні, щоб були фахівці з доволі хорошим досвідом й ефективною взаємодією, непросто. Але саме вибір партнерів та радників є ключовим фактором для успішного входу на ринок.
Державні гарантії, хоч і є хорошим інструментом і можуть бути запорукою для майбутньої комунікації між інвестором і державою, однак не забезпечать безперешкодну реалізацію інвестицій.
Крім того, ще перед входом на ринок варто провести реальний ризик-аналіз проєктів, які пропонуються для інвестицій як із боку українського бізнесу, так і з боку держави.
І тільки коли інвестор отримав відповідні висновки досвідчених спеціалістів, які підтверджують інвестиційний прибуток, підтримують модель та гарантують відсутність ризиків, — тоді й можна інвестувати.
LDaily: Які ваші очікування щодо післявоєнного відновлення країни?
Н. Осадча: Наші очікування дуже позитивні. Україна стає дуже привабливим інвестиційним майданчиком із високими бізнесовими можливостями. Короткостроковість повернення інвестицій у поєднанні з державними гарантіями, бажання бізнесу з усього світу долучитися до процесу відновлення України, яка не тільки заявила про свої цінності, а й виборює їх на полі бою, сплачуючи за це неймовірно високу ціну, життя своїх громадян, — це все стане запорукою того, що в Україну прийде зовсім інший бізнес. І йдеться не тільки про гроші (хоча й про них теж), а про благородну місію допомоги у створенні нової України, зі сталою економікою і європейськими правилами гри. Україна потребує допомоги, щоб змінитися й розквітнути, і вона її точно отримає, а навзаєм надасть доступ до своїх багатющих ресурсів та можливість чесного прибутку.
