Президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков розповів LDaily про міжнародну і внутрішню діяльність з підтримки бізнесів України в умовах форс-мажору повномасштабного вторгнення.
LDaily: Як змінилася робота Торгово-промислової палати України після повномасштабного вторгнення росії в Україну? Перед якими труднощами постала палата в умовах війни та як їх долає?
Г. Чижиков: Ця велика війна спричинила сплеск звернень до палати від бізнесу. Торгово-промислова палата – організація, роль якої різко зростає під час кризових явищ – ковіду, економічних ризиків і, звичайно ж, під час такої повномасштабної війни. Як мама й тато: коли скрутно, діти відразу біжать до мами, до тата.
Коли настає нестандартна ситуація, як війна, особливо потрібні такі організації, які об’єднують, допомагають бізнесу. І що найголовніше, я дуже радий, що палата як організація, яка працює в кожному регіоні й навіть на деокупованих територіях, допомагає бізнесу, підтримує, консультує його. Багато звернень по допомогу в супроводі зовнішньоекономічної діяльності – що і як робити із сертифікатами походження, бо ми палата, яка їх видає, також ідеться й про АТА Карнети. І особливо під час війни, таких глобальних кризових явищ, – чимало звернень щодо сертифікатів форс-мажору. Палата працює 24/7. Ми розуміємо проблеми бізнесу, які трансформуються й наростають, і щоб допомагати, відмовилися від вихідних.
При Торгово-промисловій палаті діє Міжнародний комерційний арбітражний суд. Він відновив роботу вже в березні 2022 року, щоб задовольнити потік звернень, який зріс у рази. Ми зосередили роботу на наданні бізнесу термінових послуг, а також активізували діалог між бізнесом і урядом, Офісом президента, Верховною Радою й різними міжнародними партнерськими організаціями.
Зосередилися на двох напрямах – допомога з практичними питаннями для бізнесу, а також захист інтересів, консультування, як виживати в цих умовах. Крім цього – співпраця з міжнародними партнерами, а це дещо ширше, ніж ми звикли. Це не тільки допомога нашим підприємцям знайти нових партнерів і нові ринки для експорту української продукції, але й інші послуги. Ідеться про залучення до підтримки України міжнародних організацій. Ми є членами Асоціації торгово-промислових палат Європи (EUROCHAMBRES), а також Всесвітньої федерації торгових палат (World Chambers Federation, ICC), і для нас було важливо залучити ці організації, щоб допомагати Україні.
Що в нинішній ситуації означає «допомагати»? Щоби росія й білорусь були вигнані з економічного середовища, було призупинено їхнє членство в цих організаціях. Щоби чіткіше доносилася позиція України до країн глобального Сходу, глобального Півдня й інших регіонів, бо це лише ми гадаємо, нібито весь світ тільки й говорить, що про нас. Тому є політичне, дипломатичне бачення, а є й Торгово-промислова палата, яка по лінії бізнесу працює з іншими міжнародними організаціями, і в межах цього глобального фокуса української дипломатії, української політики ми виконуємо теж важливу роль упродовж цих уже майже півтора року.
LDaily: Чим відзначилася діяльність Торгово-промислової палати України в умовах війни?
Г. Чижиков: Ми працюємо зі світовою діловою спільнотою, щоб відстояти потреби й інтереси України, і консолідуємо позицію українського бізнесу в діалозі з владою, щоб знаходити найефективніші рішення для стійкості України.
Ми включили всі можливі ділові канали, а також напрацювали нові, бо війна зовсім по-іншому розставила акценти. Ми використовуємо насамперед все те, що маємо з погляду зовнішніх зв’язків – наших партнерів у різних, переважно європейських країнах. Це і допомога, в тому числі гуманітарна, й інформування, залучення до різних конференцій, заохочення до відновлення країни. А також ми переконалися, що в цій глобальній ситуації маємо використовувати міжнародні інструменти, які раніше використовували тільки час від часу. Це і Асоціація торгово-промислових палат Європи (Єврочамберс), і Федерація торгових палат (World Chambers Federation, ICC), також Міжнародна торгова палата й інші. Ми дуже вдячні їм за дієву підтримку.
Завдяки цій співпраці, ми, по-перше, призупинили членство росії в «Єврочамберс» та World Chambers Federation. Більш активно через ці організації, насамперед Всесвітню федерацію, почали співпрацювати з країнами, які віддалені територіально й менше обізнані з ситуацією в нас. Ідеться про країни Африки, Латинської Америки, Азії. Ми взяли участь у Всесвітньому конгресі бізнесу, який проводив World Chambers Federation. Цей захід відбувається раз на два роки – збираються всі країни, обговорюються нові тренди, глобальні виклики тощо.
І що важливо, Торгово-промислова палата за підтримці керівництва Всесвітньої федерації торгових палат, як і Міжнародної торгової палати, цього разу мала можливість виступити на пленарній частині конференції конгресу про ситуацію в Україні, розказати, що ми робимо. Також на виставці, яка проходила паралельно з конференцією, ми мали можливість зустрітися майже з усіма учасниками, розказати, показати, проінформувати про ситуацію й бізнес в Україні. Представили інтереси українських виробників на національному стенді.
Тому ці нові канали є важливими щодо роботи, яку проводить президент, Кабінет Міністрів, Верховна Рада, Офіс президента, щоб разом ми рухатися в цьому річищі.
Оскільки ми інформували Всесвітню федерацію палат й ІСС, вони були теж залучені до підготовки разом із Організацією Об’єднаних Націй. Вони мають суттєвий вплив і поінформували, наскільки важливий для України так званий «зелений» коридор. Адже дуже треба, щоб про це говорили не тільки лідери країн, а й бізнес. І сторонні організації показували, наскільки це важливо.
Зараз для нас потрібно знайти можливості для активнішої співпраці з країнами глобального Півдня. У них, на превеликий жаль, інше ставлення до ситуації й інформація про те, що в нас точиться повномасштабна війна, хто її починав, що треба допомагати Україні. Тому треба спілкуватися – за підтримки міжнародних партнерів – виходити на їхні міжнародні канали й інформувати. Це не тільки глобальний Південь. Ми беремо участь в налагодженні співпраці і з європейськими країнами. Є різні ініціативи, наприклад, Тримор’я. Ми працюємо з країнами Балтії по різних напрямах, у тому числі допомагаємо українським підприємствам – наприклад, за підтримки латиських друзів, – краще розуміти, як працювати українському бізнесу на зовнішніх ринках, як виходити з продукцією на європейський ринок. У латишів цей досвід уже є. Розуміємо, що війна закрила ринки росії, в тому числі й білорусі, і нам треба допомагати нашим підприємствам виходити на нові ринки.
У нас розроблена ціла методологічна система як навчити, що експорт – це можливо! Ми хочемо навчити, показати й дати впевненість нашому бізнесу, що торгувати з Європейським Союзом – це непросто, проте це і можливо, і вигідно, а починати треба вже зараз.
Ми співпрацюємо в тому числі з країнами-сусідами, щоб відточувати питання логістики. Це непросто, особливо коли заблоковано порти – а для України важливість портів була, є і буде. Згідно зі статистикою, ми на рік вивозили з країни майже 100 мільйонів тонн експортних продуктів. Понад 60 – це аграрна продукція. Для цього ми використовували 18 портів на Азовському й Чорному морях. А нині непроста ситуація, тому шукаємо нові можливості логістики і залізничним, і автомобільним транспортом. Й далі тиснемо через ті канали, які є в бізнесу, на росію, щоб знову розпочати роботу зернового коридора. Я так конкретно розказую, щоб було зрозуміло: палата – це не просто слова, а конкретна робота, яка дає конкретні результати.
LDaily: Яка сьогодні роль Торгово-промислової палати України в формуванні міжнародної торгівлі?
Г. Чижиков: Вважаю, що серед багатьох бізнес-організацій і асоціацій Торгово-промислова палата як недержавна організація є одним із лідерів з погляду підтримки українського бізнесу на зовнішніх ринках. Це склалося історично, маємо величезний досвід. Ми також маємо представників у понад 70 країнах. Більше ніж зі 140 країнами підписано прямі договори про співпрацю. Ми є членами Ради директорів Асоціації торгово-промислових палат Європи, Ради директорів Всесвітньої федерації торгово-промислових палат. Це показує, що Торгово-промислова палата України має дуже потужний потенціал, який ми реалізуємо, співпрацюючи з партнерами – Міністерством закордонних справ, Міністерством економіки, адже у нас спільні інтереси.
Я почав від загального, проте звісно ж, є конкретні плани щомісяця. Відбуваються десятки різноманітних заходів, які спрямовані на те, щоб привернути увагу до України як на національному рівні, так і на регіональному. Ми працюємо в тісній співпраці з колегами з регіональних палат і намагаємося проводити різні заходи: форуми, зустрічі, семінари тощо. Частину з них проводимо, звісно, в онлайн-режимі. Проте дуже раді, якщо до нас, попри війну, приїжджають партнери з-за кордону.
Для нас є важливою допомога малому й середньому українському бізнесу відкривати для себе нові ринки – не тільки в нашій країні, а насамперед за кордоном. Для нас головним економічним партнером став Європейський Союз, тому сформувалася значна євроспрямованість, адже в України є всі шанси якомога швидше стати членом Європейського Союзу. А для цього треба навчати український бізнес і водночас навчатися, як працювати з Європою. Для цього ми використовуємо різноманітні проєкти, двосторонні зв’язки. Прямо зараз направили делегацію представників трьох сфер економіки – меблева, переробна агропродукція і текстиль – у Латвію, щоб вони там завдяки партнерам вивчили нові ринки, знайшли нових партнерів. І ми вже бачимо взаємну зацікавленість, перші домовленості наших виробників та латвійського ритейлу.
Буквально днями ми візьмемо участь у конференції по Тримор’ю в Бухаресті. Завдяки підтримці Афінської торгово-промислової палати, партнерам із Греції ми сформували делегацію бізнесу для участі на виставці-форумі, який пройде в Салоніках. Уже найближчим часом очікуємо партнерів – гостей з Індонезії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Південної Кореї, Сербії, Японії та інших країн. Проводимо декілька форумів з партнерами з Польщі, Іспанії. Наприклад, ми формуємо делегацію для поїздки з 1 по 4 жовтня до сусідів у Словаччину. 21 вересня брали участь у тристоронній масштабній конференції з відновлення України за участі Японії, партнерів з Туреччини й України.
Крім того, разом із партнерами з міжнародних організацій, зокрема «Єврочемберс», ІСС, ми використовуємо як їхні, так і інші європейські механізми, які вже були напрацьовані багато років, щоб допомагати малому й середньому бізнесу співпрацювати з європейським ринком. А для цього вже створено потужні програми.
Так що Торгово-промислова палата України й наші регіональні палати зараз як ніколи приділяють увагу діяльності в міжнародному вимірі. Є зворотний зв’язок від підприємств, які позитивно відгукуються про нас, адже завдяки палаті й партнерам ми знаходимо нові можливості для підтримки українського бізнесу. І ця робота тільки набиратиме обертів, бо для нас завдання, як і для всієї країни, – активніше виходити на ринки і Африки, і Латинської Америки, і Азії. Так що ми проводимо цю діяльність, однак попереду ще величезний обсяг завдань.
LDaily: При ТППУ є арбітражний суд. Як він зараз працює?
Г. Чижиков: Суд максимально завантажено, надзвичайно багато справ через невиконання обов’язків від сусідів, і росії, і білорусі, інших країн. Є десятки, сотні справ і підприємств, які до нас звертаються. Приємно те, що суд працює ефективно, розглядає справи вже з початку березня, із перших тижнів війни. Розумію, наскільки зараз важливо, щоби справи розглядалися об’єктивно й максимально ефективно з погляду часу. Серед українським арбітрів у нас понад половину, тобто 60 % – це партнери з-за кордону, і ми вдячні їм за актуальну й швидку роботу. Ми працюємо зараз і в офлайні, а регламент дає змогу економити час і кошти для наших і закордонних підприємців, проте працюємо і в режимі онлайн також.
LDaily: У вас є послуга підтвердження форс-мажорних обставин. Наскільки зараз популярна ця послуга? Як це допомагає бізнесу знизити ризики?
Г. Чижиков: Форс-мажор – притаманна для всіх торгово-промислових палат функція. Торгово-промислова палата з першого дня війни дуже чітко працює у зворотному режимі з бізнесом. Усю інформацію ми подаємо на сайті. Однак більшість підприємств, розуміючи, що йде війна, знаходять порозуміння між собою, не звертаючись до Торгово-промислової палати. Наша робота потребує експертизи юридичного департаменту. Дякую юридичному департаменту й колегам із регіональних палат, адже за такою послугою можна звертатися не тільки в Києві, а й у кожному регіоні. Намагаємося давати відповіді згідно з регламентом в максимально короткий час, розуміючи відповідальність, яка лежить на нас.
LDaily: У фейсбуці ви анонсували нову послугу – географічну диверсифікацію бізнесу. Розкажіть докладніше про неї.
Г. Чижиков: Для більшості наших громадян і колег з-за кордону ми використовуємо термін «релокація бізнесу». Коли війна йде майже на 20 % нашої території, існують руйнування й небезпека від влучання ракет, бізнес розуміє: щоб зберегти виробництво, треба працювати на спокійніших територіях. Хоча це дуже умовно в Україні, на превеликий жаль… Але бізнес релокувався й релокується, і тут потрібна консультаційна допомога на регіональному й національному рівнях, а також міжнародний досвід. Нам у цьому допомагають німецькі партнери з GIZ, а також з організацій ПРООН й UNDP. Багатьом підприємцям – наприклад, які з Мелітополя, Донецька чи Донецької області – налагодили виробництво на Львівщині.
Тільки за останній час ми допомогли майже 18 підприємствам з Донецької, Запорізької й Харківської областей релокуватися й адаптуватися на Волині, Вінниччині та Львівщині.
Ця послуга, поки триває війна, буде дуже затребувана, і ми допомагатимемо підприємцям виходити на процес запуску бізнесу з меншими проблемами й затратами, адже усвідомлюємо, що бізнеси – а точніше податки, які платить бізнес – дуже важливі, адже це один із головних важелів підтримки економіки, населення й наших збройних сил.
LDaily: Зараз активно обговорюється питання спільного кордону Україна-Польща. Розкажіть детальніше, навіщо він треба і як це допоможе бізнесу.
Г. Чижиков: Я пригадую, особливо в перші тижні й місяці повномасштабного вторгнення, коли гості високого рівня, президенти країн-сусідів, зокрема Чехії, Словаччини, приїжджали підтримати нас морально, а також у військовому й гуманітарному плані. Багато з них підтверджували максимальне зменшення бюрократії на кордонах. Також пам’ятаю слова президента Польщі Анджея Дуди – це були ще перші місяці війни, коли він приїжджав. Він узагалі сказав про зникнення кордону між Україною і Польщею.
Польща стала нашою головною брамою на захід і на світові ринки, особливо після блокади портів. Будь-які перепони на українсько-польському кордоні болюче впливають на логістику й кінцеву вартість товарів.
Утілення ідеї спільного кордону спростить чимало процедур, логістику й прискорить єврорух України.
Україна нині активно просувається у напрямі підготовки до вступу в Європейський Союз. Однак треба виконувати умови – економічні, соціальні й інші. Від їх виконання безпосередньо залежить вступ України до ЄС, і тоді кордону в нас уже не буде.
А зараз важливо робити так, щоб на кордонах, наприклад, із Польщею, іншими країнами, не було черг транспорту, який перевозить товари, щоб кордони перетиналися максимально швидко.
Чимало робиться з адаптації України до умов, які існують у Європейському Союзі. Україна стала кандидатом, а згодом стане і членом ЄС. Я вважаю, що про це мріють не тільки наші громадяни, а й бізнес: для нього це конкретне питання і виживання, і розвитку, і процвітання.
