Юрій  Филюк

За час війни, яку росія веде проти України, «Промприлад.Реновація» прийняв 12 нових бізнесів, які були вимушені переміститися...

За час війни, яку росія веде проти України, «Промприлад.Реновація» прийняв 12 нових бізнесів, які були вимушені переміститися з небезпечних регіонів. Це, зокрема, стало причиною відновлення активного будівництва та залучення додаткових інвестицій. Про це розповів Юрій Филюк, генеральний директор та ініціатор проєкту «Промприлад.Реновація».

fylyuk

Наша ж роль залишається незмінною: докладати максимум зусиль до формування потенціалу як для підтримки економічного тилу, так і для можливостей реалізації українських талантів в Україні

14.04.2023 (№ LDaily #19)

За час війни, яку росія веде проти України, «Промприлад.Реновація» прийняв 12 нових бізнесів, які були вимушені переміститися з небезпечних регіонів. Це, зокрема, стало причиною відновлення активного будівництва та залучення додаткових інвестицій. Про це розповів Юрій Филюк, генеральний директор та ініціатор проєкту «Промприлад.Реновація».

LDaily: Який був ваш досвід в­­едення бізнесу під час війни? Які зміни відбулися у вашій компанії, з якими труднощами зіткнулися, та як їх долали?

Ю. Филюк: Перші кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення у цілях безпеки Промприлад працював у закритому для гостей режимі. У цей період тут працювали резиденти та представники релокованих команд, громадських організацій та наших міжнародних партнерів. Вже у травні інноваційний центр запрацював у звичному форматі.

На сьогодні Промприлад має 100% завантаження орендарями першої черги реконструйованих площ, загальною площею 6200 м². Промприлад не втратив жодного резидента: екосистема об’єднує 32 компанії та організації.

Загалом за 2022 рік простір коворкінгу на Промприладі обрали для роботи 1140 резидентів. За минулий рік у конференц-залі інноваційного центру провели 54 відкриті події.

Ще на третій тиждень повномасштабного вторгнення спільним рішенням команди та Наглядової Ради ми відновили будівництво та залучення інвестицій. Реконструкція промислових зон старого заводу дозволить створити нові площі для розміщення десятків компаній і організацій, що може допомогти працевлаштувати більш як 3 тисячі людей.

Головні виклики виникли якраз у процесах будівництва, пов’язаних із питаннями логістики, частих вимкнень електроенергії, повітряних тривог та мобілізації робітників. Але завдяки злагодженій роботі всіх команд партнерів та підрядників на будмайданчику нам вдалося вийти на ефективну роботу та хороший темп будівництва.

Наразі ми завершуємо реалізацію II черги будівництва площею 13 тис. м², яка в загальному масштабі становитиме майже 50% реалізованого проєкту. Зараз ми працюємо над наповненням цих просторів і спілкуємось з потенційними орендарями, щоб доповнити вже існуючу екосистему новими компаніями та організаціями. Охочі орендувати площі можуть залишити заявку на нашому сайті.

Весь цей рух був би неможливим без героїчного супротиву українського народу та перемог наших Збройних сил на полі бою. Наша ж роль залишається незмінною: докладати максимум зусиль до формування потенціалу як для підтримки економічного тилу, так і для можливостей реалізації українських талантів в Україні.

LDaily: Які процеси зараз відбуваються в Промприлад.Реновація? Які заходи ви вживаєте для їх реалізації?

Ю. Филюк: Зараз ми в активній фазі девелопменту: розбудовуємо додаткові офісні приміщення, торгові площі, Food Market площею 3474 м². Проєкт націлений на роботу з ресторанним сегментом, місцевими фермерами, компаніями, які займаються FoodTech та агросектором, що у взаємодії зможуть розвивати гастрокультуру та активізовувати внутрішній ринок.

Також будуємо Центр Нової Економіки, освітні програми якого вже діють та стають важливою підтримкою для бізнесу. Тривають роботи з відновлення бомбосховища, розрахованого на 600 людей.

Наразі ми фіналізуємо залучення коштів від приватних інвесторів та компаній. За 5 років вдалося залучити більш як $15 млн інвестицій та об’єднати понад 1500 інвесторів із 20 країн світу.

У межах імпакт-напрямку організовуємо освітні програми, нетворкінгові та практичні події, спрямовані на підтримку розвитку підприємництва й бізнесу в умовах війни. Це стає можливим завдяки партнерам: IREX у партнерстві з Making Cents International, Київська школа економіки, Львівська бізнес-школа УКУ, Beetroot Academy, Impact Hub Odessa, Естонський акселератор та ін.

Загалом команда проєкту продовжує активно працювати, щоб розвивати Промприлад як центр розвитку інновацій та креативної економіки в регіоні.

LDaily: Чи залучаєте ви зараз інвестиції до вашого бізнесу? Як впливає війна та економічне становище на притік інвестицій?

Ю. Филюк: Незважаючи на виклики війни, нам вдалося продовжити залучати інвестиції та різного роду фінансування у проєкт на рівні довоєнного періоду. Зокрема, за час повномасштабної війни нам вдалося залучити понад $4.8 млн інвестицій, також укласти кредитну угоду з Укргазбанком на суму 60 млн грн за програмою «Доступні кредити 5-7-9%». Кошти спрямуємо на завершення другої черги реконструкції, яка включає відкриття Food Market, крафтової пивоварні, офісів інноваційних компаній, артцентру, тренажерного залу, магазинів. Окрім того, команда Фундації Промприладу з 24 лютого залучила понад $1 млн грантових ресурсів від міжнародних партнерів на створення прямих соціальних функцій у межах проєкту.

Це стало можливим завдяки вже напрацьованому соціальному капіталу проєкту та його важливості як пункту опору та підтримки в умовах війни.

LDaily: Які компанії стали резидентами Промприлад.Реновації під час війни? Скільки їх і які сфери вони представляють?

Ю. Филюк: Серед релокованих команд, які на кілька місяців після початку війни розмістилися на Промприладі, були представники різних сфер: громадські та медійні організації («Телебачення Торонто»), виробничі та IT-компанії (MacPaw, Anoeses), компанії, що надають різного роду послуги (Fuel Finance, AltexSoft, Aimbulance). Тобто спектр достатньо широкий. Всього у першій половині 2022 року на Промприлад тимчасово релокувалися та продовжили роботу 12 компаній та команд.

Серед нових постійних резидентів, які доєдналися у минулому році: центр альтернативної освіти «Kaizen» та «Біохім-сервіс» – компанія, що релокувалась з Харкова та спеціалізується на розробці новітніх технологій у сфері охорони довкілля на базі біотехнологій.

LDaily: Як вам вдалося зберегти всю команду, незважаючи на складні часи для бізнесу? Які були найскладніші виклики і як ви їх перебороли?

Ю. Филюк: Думаю, екосистема, яку ми вибудовували на Промприладі ще до війни, власне й допомогла нам вистояти у складний для країни час. У перші дні повномасштабного вторгнення Промприлад став певним координаційним хабом, де кожен міг спрямувати свої зусилля з користю, знайти спільні рішення на ті життєві виклики, які у них виникали.

Звичайно, у такій ситуації колектив Промприладу відчував свою причетність та відповідальність до цих процесів. В умовах війни команда навіть зросла з 22 до 32 працівників, оскільки роботи стало більше. Тим не менш, війна торкнулась і нас, зокрема наш інженер Юрій Камінський доєднався до лав ЗСУ, але досі залишається частиною команди.

LDaily: Які досягнення були зроблені в рамках Координаційного центру забезпечення спротиву #SaveUkraineNow, який ви створили разом з міською адміністрацією та бізнесами? Які були ключові етапи цієї ініціативи?

Ю. Филюк: У перший день війни ми зібралися на Промприладі, щоб зрозуміти, як маємо діяти у цій ситуації. І одразу органічно об’єднали цілу низку ключових активних гравців у місті в різних секторах – Івано-Франківську Асоціацію Бізнесу, «Тепле Місто», «Металаб», Франківський Драмтеатр, громадський сектор, представників військової адміністрації та міськвиконкому – та створили ініціативу Save Ukraine Now в Івано-Франківську. Пріоритетним завданням було вкомплектувати батальйони ЗСУ та ТрО Івано-Франківської області. А другим напрямом – гуманітарна допомога.

Ми організовували гумконвої, насамперед в Харків і Суми, а згодом – в інші регіони. Загалом спільними зусиллями вдалось забезпечити сили оборони Прикарпаття на $2,2 млн. У березні ініціатива відзвітувала про рік роботи та була відзначена особисто Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Зараз Save Ukraine Now продовжує свою роботу над залученням ресурсів для підтримки військових на передовій. Потреба нікуди не зникла, вона залишається актуальною.

LDaily: Розкажіть, будь ласка, детальніше про платформу центру підтримки бізнесу Save Business Now, яку ви створили. Які цілі вона має та які інструменти використовуються для досягнення цих цілей?

Ю. Филюк: У березні 2022 року ми зрозуміли, що під час війни важливо зайнятися підтримкою економіки. Економічний фронт є завжди одним із найважливіших.

За прогнозами ми до кінця року мали втратити 35–50% ВВП країни. Крім того, більш як 50% українців залишилися без роботи, а великій частині бізнесу, щоб вижити, довелося розглядати релокацію у більш безпечні регіони. Тому за сприяння міської та бізнес-адміністрації ми запустили другу ініціативу Save Business Now, спрямовану на допомогу в адаптації компаній і команд до нових умов.

Нам вдалося допомогти у релокації на Івано-Франківщину 47 компаніям та загалом опрацювати понад 500 запитів від бізнесів. Далі ми зрозуміли, що, окрім релокації, компаніям і людям потрібна комплексна підтримка для інтеграції в новому середовищі.

Природньо утворилась бізнес-спільнота у понад 500 осіб. Проведено 45 партнерських, освітніх та мережевих заходів, до яких долучилися більш як 10 тис. учасників.

Завдяки міжнародним партнерам нам вдалося створити додаткові пільгові робочі місця для підприємців в коворкінгу Промприладу, а також забезпечити частину релокованого бізнесу мікрогрантами на рестарт.

Зараз ми будуємо додатковий великий коворкінг площею 1850 тис. м², орієнтований насамперед на релокованих підприємців і компанії з програмами для їхнього розвитку.

LDaily: Які найбільш складні виклики стоять перед вами зараз? Як ви плануєте їх долати?

Ю. Филюк: Один з найбільших викликів зараз – це турбулентність ринку на всіх рівнях в умовах війни. Оскільки наш проєкт розрахований на сталий довгостроковий розвиток, то ми, звичайно, воліємо вибудовувати довгострокові партнерські стосунки на всіх рівнях. Зараз же ж існує попит на короткі контракти в умовах невизначеності на майбутнє. Та ми давно навчилися гнучко реагувати на всі виклики, знаходячи нові адаптовані рішення під ситуацію.

Інший виклик – це суттєве здорожчання вартості будівництва через цілу низку причин, про які ми вже згадували вище. Завдяки соціальному капіталу проєкту, лояльності партнерів, відданості команди та нелінійним рішенням нам вдається знаходити можливості для безперебійного руху і розвитку далі.

LDaily: На вашу думку, що очікує Україну після закінчення війни? Як ви готуєтесь до можливих змін в економічному, політичному та інвестиційному кліматі країни?

Ю. Филюк: Я не прихильник жити моментом закінчення війни як відправною точкою. На мою думку, нам не можна провалюватися в риторику «відновлення України після перемоги». Формування такого очікування є дуже небезпечним. Нам треба з усіх сил рухатися та розвиватися вже сьогодні з двох наступних причин: саме таким чином ми будемо наближати перемогу, оскільки ворог бачитиме, що всі його зусилля у спробі зруйнувати нас йдуть намарне. По-друге, в умовах війни ми щодня втрачаємо найцінніший та найважливіший потенціал, який у нас є – людей. Тому нам усіма способами треба створювати можливості для реалізації талантів вже і зараз тут, в Україні.

На мій погляд, зараз важливо дивитися, хто на місцях проявляє проактивність, відповідальне лідерство, і стимулювати процеси формування таких міжсекторних діалогових майданчиків на базі цього лідерства. Важливо, щоб громада почала напрацьовувати спільні рішення, думати про те, як залишити якомога більше людей зараз в країні, які б активно включалися в соціально-економічне та культурне життя суспільства.

Інвестиція в українські проєкти під час війни – один з інструментів підтримання економіки в робочому режимі.