Юрій  Филюк

Юрій Филюк, генеральний директор та ініціатор проєкту «Промприлад.Реновація», співзасновник урбаністичної платформи «Тепле Місто», підприємець, ресторатор, громадський активіст, розповів про імпакт-інвестування, «карму бізнесменів» та розвиток «міст світу», які вже сьогодні беруть на озброєння ідеї Івано-Франківська.

Юрій  <span>Филюк</span>

Ми навчаємо, привертаємо увагу суспільства до проблемних тем, намагаємося підвищити соціальну активність та вибудовувати солідарність

25.03.2020 (№ LDaily #13)

Юрій Филюк, генеральний директор та ініціатор проєкту «Промприлад.Реновація», співзасновник урбаністичної платформи «Тепле Місто», підприємець, ресторатор, громадський активіст, розповів про імпакт-інвестування, «карму бізнесменів» та розвиток «міст світу», які вже сьогодні беруть на озброєння ідеї Івано-Франківська.

LDaily: Ви активно розвиваєте місто Івано-Франківськ. Розкажіть, будь-ласка, про проєкт «Тепле Місто».

Ю. Филюк: Це платформа комплексного розвитку міста, яка від початку поставила собі за мету активізувати місто в сучасний спосіб через об’єднання різних гравців. Ми навчаємо, привертаємо увагу суспільства до проблемних тем, намагаємося підвищити соціальну активність та вибудовувати солідарність.

Платформа «Тепле Місто» існує вже майже шість років. За цей період реалізовано понад 400 проєктів в напрямах розвитку сучасної освіти, мистецтва, нової економіки, урбаністики, спорту, екології, енергоефективності, медіа та соціального підприємництва.

LDaily: А які ще проєкти вдалося реалізувати в Івано-Франківську або в інших містах? Наприклад, у Києві.

Ю. Филюк: Ми спрямовували свою діяльність переважно на Івано-Франківськ. Тим не менш, ми платформа з відкритим кодом і намагаємося створювати моделі суспільної трансформації між секторами через взаємодію. Далі цей досвід можна передавати в інші міста й навіть країни.

Один із таких прикладів — Urban Space 100. Це громадський ресторан, який був заснований завдяки об’єднанню 100 людей. Кожен зі співзасновників зробив одноразовий безповоротний внесок у розмірі $1000. Завдяки такому спільнокошту ми відкрили заклад громадського харчування. 80% від прибутку реінвестується в різні проєкти розвитку Івано-Франківська. Станом на сьогодні маємо понад 300 запитів на франшизу або реплікацію цієї моделі в інші міста та країни. Маємо запити з таких міст, як Сан-Франциско, Берлін, Куала-Лумпур, Торонто, Нью-Йорк та ін. Нині функціонує поки що єдина франшиза, яка працює в Києві — Urban Space 500. Заплановано відкриття в Маріуполі. Якщо все буде добре, то незабаром там розпочнеться процес збору учасників на проєкт.

У «Теплого Міста» є низка проєктів, які стартували на базі платформи як громадські ініціативи та з часом виросли у повноцінні бізнеси. До прикладу — Frankivsk Half Marathon, який проводиться вже шість років поспіль. Зараз він трансформувався в напів комерційний незалежний проєкт.

Наша мета — активізувати різні середовища, громадські рухи, бізнеси, які вже існують в новій парадигмі. В сукупності вони є частиною ширшої екосистеми. Навчити інших гравців взаємодіяти один з одним у позитивний спосіб — це і є головна місія платформи «Тепле Місто».

LDaily: Як узагалі з’явилася ідея створити Urban Space 100? Які завдання ви ставили собі на початку?

Ю. Филюк: Urban Space 100 — це нетиповий заклад: він поєднує бізнесову і громадську складову. Його ідея виникла випадково, під час спілкування друзів за кавою в Івано-Франківську, і вже за рік Urban відчинив свої двері відвідувачам.

Перше завдання — створення фонду підтримки та розвитку громадянського суспільства, тобто це грантова програма. Вже понад 100 проєктів профінансовано. За п’ять років існування Urban Space 100 підтримав 113 проєктів на загальну суму понад 2,8 млн грн.

Друге завдання — створення місця, де зможуть збиратися проактивні люди, де буде можливість проводити різноманітні заходи, — це точка активації суспільства у громадському просторі.

Третє завдання — прецедент об’єднання 100 українців заради втілення спільного плану, який уже п’ять років системно створює спільну додану вартість.

LDaily: Як ви залучали людей на проєкти? Наскільки це було легко?

Ю. Филюк: Ідея була достатньо проста й елегантна. А саме: ми будуємо ресторан, шукаємо 100 співзасновників, і потім вони вирішують, на які проєкти розвитку міста направляти 80% прибутку.

У нас був сайт, де на стартовій сторінці було 100 порожніх клітинок. Під час прес-конференції ми показали перших сім друзів, з якими цю ідею продумували і які підтвердили свою участь. Далі анонсували, що ми шукаємо ще 93 партнерів, які підуть з нами.

На мій погляд, ми ще потрапили в таку романтичну зону — стати співвласником ресторану, вклавши лише $1000. Але з юридичних позицій, ці 100 людей стали членами громадської організації, спеціально створеної під проєкт — ГО Urban Space 100. Своєю чергою, ця ГО була одноосібною засновницею товариства з юридичною відповідальністю, через яке вже здійснювалася комерційна діяльність. Ніхто з цих засновників не отримав жодних дивідендів. Тобто за $1000 ви купуєте унікальний квиток для участі в проєкті з можливістю подальшого голосування. Це відбувається завдяки ухваленню рішень усередині системи через загальні збори інших учасників.

LDaily: Скажіть, будь-ласка, чи звертаються до вас мери інших міст щодо консультації з розвитку своїх міст?

Ю. Филюк: Багато хто звертається, і мери теж. Зазвичай це прогресивні люди, які розуміють, що таке сучасний розвиток територій. Тому звичайно, таке спілкування періодично виникає.

LDaily: А що далі? Потім якісь проєкти реалізуються в містах?

Ю. Филюк: Зараз усі наші зусилля спрямовані на конкретну геолокацію Івано-Франківського регіону. Але, як система з відкритим кодом, мінімум 30% свого ресурсу ми витрачаємо на те, що ділимося досвідом у різний спосіб. Нерідко до нас приїжджають, або ж запрошують взяти участь у якихось конференціях, форумах, професійних заходах. Тому поки що ми не входимо безпосередньо в проєкти, які перебувають поза межами Івано-Франківська.

LDaily: Поки що. А на майбутнє?

Ю. Филюк: У майбутньому все може бути. Ми за те, щоб зростати й розвиватися органічно. Тобто місія «Теплого Міста» якраз і полягає у створенні моделей розвитку суспільства, які тестувалися б в Івано-Франківську, але їх можна було б реалізувати будь-де. Тобто для нас важливим критерієм є те, щоб вони приживались потім і в інших містах України. Ми бачимо, що прецедентність має гарний ефект. Важливо, щоб у когось хоча б одного вийшло, і він показав, з якими принципами, засадами, підходами та інструментами це можна зробити. Тобто на цьому етапі еволюційного розвитку платформи ми зосереджені саме на таких завданнях.

LDaily: Розкажіть, будь-ласка про Promprylad.Renovation.

Ю. Филюк: На сьогодні це наш найамбітніший проєкт, якому саме виповнюється рівно чотири роки. Ми шукали, яким може бути наступний великий крок із розвитку території, й зосередилися на «Промприладі». Тобто це територія площею 2 га в центрі Івано-Франківська. Загальний масштаб проєкту — приблизно 40000 м² інфраструктури, яку ми перетворюємо зі старого напів занедбаного заводу на інноваційний центр. Тут ми розвиваємо екосистему на перетині розвитку чотирьох основних напрямів — неформальна освіта, сучасне мистецтво, нова економіка й урбаністика.

Тут ми розбудовуємо інфраструктуру, яка містить у собі різні функції. Насамперед це офіси сучасних компаній, які створюють високу додану вартість: інкубатори, акселератори, фуд-маркет, дитячий розвиваючий центр, мистецькі галереї, MakerSpace та ін. На базі проєкту розмістяться технологічна лабораторія, багатофункціональні подієві майданчики, форуми, мистецькі події і т.д.

У сукупності все це має остаточно перезапустити місто й регіон з пострадянських контекстів у сучасний. «Промприлад.Реновація» має потенціал стати точкою з’єднання регіону з глобальними ринками в усіх відношеннях. Власне, це і має допомогти створити передумови для самореалізації талантів на місцях, щоб вони не тікали. А це проблема практично всіх малих міст в Україні. Шкода, що всі таланти стікаються до Києва. А ще прикріше — узагалі тікають з України. Слоган «Нас 52 мільйони» вже давно втратив актуальність. У цьому немає трагізму, людей можна повертати, але треба створювати передумови. І це проєкт, який поєднує в собі соціальне й економічне завдання: тобто він інвестиційно привабливий і водночас вирішує важливі суспільні розвиткові завдання.

Проєкт офіційно включений в стратегію розвитку Івано-Франківська, а також у список знакових проєктів «Магніти України», що є безпосередньою ініціативою президента і прем’єр-міністра.

LDaily: Ви називаєте його імпакт-проєктом. Що тут означає «імпакт»? Чому саме цю модель обрали для себе?

Ю. Филюк: Імпакт-інвестування — новий фінансовий тренд. Насправді й раніше такими інструментами користувалися. Мова йде про те, що у світі останнім часом превалювала парадигма, нібито бізнес — це основний показник ефективності. Умовно кажучи, скільки на одиницю квадрата за одиницю часу може максимально видати додана економічна вартість? І не питайте мене, як ми це робимо.

Бізнес еволюціонує далі й постає питання: що ми хочемо залишити в цьому світі після себе? Тоді умовно десятину від прибутку віддають на благодійність чи на соціальний розвиток. І це друга крайня точка: благодійний ринок, де є донори, організації громадянського суспільства, які є розпорядниками. Але цей компенсаторний підхід не встигає вирішувати ту кількість проблем, які виникають не стільки на локальному, скільки на глобальному рівні: екологічні та суспільні виклики, постправда, популізм і т.д. Цей підхід уже не працює. Можемо розглянути на прикладі тютюнової компанії, яка створює фонд по боротьбі з раком і каже, що 10% прибутку направляє в нього. Проте нова парадигма говорить: а давайте спробуємо без цих крайніх позицій? Варто шукати нові форми, які одночасно поєднуватимуть здвоєну систему ефективності.

По-перше, ми не створюємо нових проблем, а одразу робимо те, що органічно вписується в екосистему й відповідає стандартам глобальних цілей сталого розвитку ООН.

По-друге, це все ж таки має бути бізнес. У громадських проєктів із цим є проблема, вони не в системі та не є самозабезпечуваними. Гроші зазвичай «з’їдаються», і це замкнене коло, треба знову шукати. Є, звісно, свої плюси й мінуси у цього ринку. Але він має бути економічно самозабезпечуваним, а це означає, що він має бути прибутковим.

І останній критерій — у них має бути конкретний вимірювальний ефект соціального розвитку або екологічного спрямування.

Тренд імпакт-інвестування зародився в США. Ми про нього саме в Стенфорді й почули. Що цікаво, ми вже два роки були в проєкті, коли нам повідомили, що це імпакт-інновація. Нині ми це вже усвідомлюємо, розуміємо, що воно справді підпадає під ці категорії й пояснюємо, як воно працює. Подібна ситуація в нас була з Urban Space 100: ми відкрились, а потім нам хтось сказав, що це соціальне підприємство. Тобто для нас це були інтуїтивні рішення. Ми шукали, як нам вирішити ті чи інші конкретні завдання. Знаходили таке рішення, потім виявлялося, що воно відповідає певним світовим тенденціям.

Завдяки цьому в «Промприладу» є цілий ряд міжнародних партнерів, які зацікавлені в проєкті не з позицій класичних українських розвиткових проєктів, а з позицій підтримання України на плаву. Їм цікава експертиза. Вони говорять, що ми будуємо циркулярну економіку з виходом на інклюзивну відповідальність суспільства. Ми часто чуємо від міжнародної спільноти, що розвинений світ вступає у фазу турбулентності. В них тільки початок, а ми — «діти турбулентності». Ми народилися в умовах постійної нестабільності й живемо в них. А в «Промприладу» якраз диверсифікована система: станом на сьогодні понад 400 співінвесторів та 13 різних фондів й інституцій, які його підтримують. Тут і абсолютна прозорість ведення бізнесу, і відповідність всім міжнародним стандартам.

Також це велика соціальна складова, вбудована в модель, що дає відчуття спільної гордості. Якщо запитати: «Хто новий власник «Промприладу»?» — то в широкому розумінні — це суспільство. Але, звичайно, з дуже чіткими прокресленими межами відповідальностей та інтересів. У інвесторів, у громадських організацій, у фондів, — у кожного свої інтереси. І, власне, все це в сукупності надає проєкту достатньо високий рівень стійкості, особливо в умовах наших політичних та економічних ризиків. Тобто ми бачимося достатньо стійкими, і через це нас кличуть в різні міжнародні дискусії. У нас в проєкті є експертиза SRI International Stanford institute — це перший досвід співпраці цієї інституції з країною пострадянського простору. Це мільярдна організація, яка спеціалізується на створенні інноваційних екосистем з виходом на капіталізацію. Вони й побачили, що можуть тут теж узяти щось для себе.

LDaily: Вони самі на вас вийшли?

Ю. Филюк: Не знаю. Спершу вони якось довідалися про нас. Потім ми почали виходити на них. Пів року в нас відбувалися перемовини, і коли вони ознайомилися з проєктом, то погодилися на співпрацю. Вони для нас робили три типи досліджень: макроекономічний аналіз регіону (для виявлення секторів нової економіки, які тут можна активізувати), дизайн екосистеми «Промприладу» і базовий бізнес-план.

LDaily: Які ви бачите переваги та недоліки моделі імпакт-проєктів?

Ю. Филюк: Я гадаю, перевагою є те, що це той напрям, куди взагалі має еволюціонувати весь традиційний бізнес. Кілька років тому в Стенфорді нам показували, що навіть класичні й венчурні фонди при оцінці нових проєктів під інвестування, крім трьох класичних показників — ризики, ліквідність і повернення капіталу, — додають імпакт як обов’язковий.

Суть імпакт-інвестування в тому, що компанії мають вписувати свій продукт в екосистему в ширшому понятті й мислити глобальніше. Інакше вони просто програватимуть конкуренцію та вилітатимуть із ринку. Це вже питання життєздатності. Очевидно, що до нашої країни всі речі доходять трішки із запізненням, але, з іншого боку, не все нині рухається за класичною, лінійною еволюційною траєкторією. Зараз несподівані речі народжуються в несподіваних місцях. І мені здається, що ми якраз можемо бути одними з тих, хто задає тренди. Власне, зовнішній інтерес до «Промприладу» це демонструє.

Щодо недоліків, то з комерційного погляду такі проєкти зазвичай мають дещо нижчу прибутковість. Але компенсується це більшою стабільністю, вищою стійкістю й позитивною кармою. Просто приємно інвестувати в те, за що тобі не соромно, у те, про що говориш із гордістю.

LDaily: Як залучали гроші й узагалі, який бюджет на проєкт?

Ю. Филюк: Загалом бюджет — $30 млн. Із них $5 млн ми планово залучаємо грантовими коштами, а $25 млн — це комерційні інвестиції. Станом на сьогодні залучено перші $5 млн (125 млн грн) із першої емісії, яку ми повністю розпродали. Крім того, ми залучили ще близько $800 тис. грантових коштів. Упродовж наступних чотирьох років ми залучимо весь цей фінансовий обсяг, за який і відбуватиметься поетапна реконструкція в подальшому. Ми вже повністю викупили завод і нині є його власниками. Далі за планом будемо поетапно його реконструювати й наповнювати. На наступних етапах використовуватимемо різні фінансові інструменти, це можуть бути і кредитні ресурси, і частина реконструкцій коштами партнерів.

LDaily: А хто виступає інвесторами?

Ю. Филюк: Давайте почнемо з мотивації. Практично всі наші інвестори розуміють, що долучаються до великого проєкту змін. Це проєкт не лише регіонального та національного масштабу, а й, певною мірою, і міжнародного. Вийде в Івано-Франківську — вийде потім і в інших містах. Друга мотивація — комерційна. Тобто проєкт має хороший потенціал і капіталізацію, ринкову дохідну ставку, конкурентну з класичними, традиційними, інвестиційними проєктами. Відповідно, цей баланс, чи здвоєність цих інтересів, і виступає хорошим мотиватором.

Наші інвестори — це дуже різні люди. Мінімальний інвестиційний вхід в проєкт — $1000. Професійні інвестиції ми оцінюємо від $100 000. Серед наших інвесторів: MacPaw, два партнери В’ячеслав Климов і Володимир Поперешнюк з «Нової пошти», Андрій Федорів, Володимир Шаповалов з Goodwine, Ігор Ліскі, Тарас Лукачук, компанія HD Group, CAPS Business School. Крім того, з погляду грантової підтримки, — це уряди Швеції, Канади, Фонд «Відродження» та інші.

LDaily: Які вже компанії висловили бажання розміщувати свої офіси?

Ю. Филюк: На сьогодні ми здали в експлуатацію перших 5800 м². І нині маємо запитів більш ніж на 60 000 м². Це дуже різні компанії, частина з Івано-Франківська, Львова, Києва, частина міжнародних, назви яких зараз не називатиму. Це переважно інноваційні компанії, які створюють нову додану вартість і які підпадають під наші визначені кластерні напрями, яких є сім: екофермерство, сільське господарство й технології в сільському господарстві; фуд, фудтех; інформаційні технології; дизайн; деревообробна промисловість й усе з нею пов’язане; зелена енергетика; кіноіндустрія, анімація.

Ми відкриті до співпраці в цих напрямах. Так, можливо, сім — це багато. Зараз ми їх тестуємо, і на виході маємо десь три з них перетворити на загальний регіональний кластерний напрям.

LDaily: І наостанок: поділіться планами на майбутнє.

Ю. Филюк: Зараз ми в активній фазі реалізації проєкту. Згідно з бізнес-планом, упродовж чотирьох наступних років ми маємо поетапно його закінчити та повністю запустити. Звичайно, ми розуміємо, що потенціал створення подібних «вогнів активізації регіонів» є, щонайменше, в кожному обласному центрі. Відповідно, ми шукаємо шляхи, як у найкращий спосіб передавати наш досвід, щоб подібні проєкти почали з’являтися в інших містах. І я переконаний, що завдяки колабораціям на місцях народжуватимуться нові ідеї. А «Промприлад», власне, є тим місцем, де зароджуватимуться та розвиватимуться нові проєкти й нові ідеї.

Читайте також: Успішним буде той бізнес, який витратив час на вивчення нового бізнес-середовища

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com