Дмитро Аранчій, засновник Dmytro Aranchii Architects.
З архітектурного погляду Київ нині перебуває не в найкращому стані. Жителі це відчувають і активно обговорюють. Архітектори можуть пояснити ці суб’єктивні переживання доволі об’єктивними причинами. Існують стильові проблеми, порушення висотності, незручні дорожні розв’язки та ін. Тому місто відчувається сумним і некомфортним.
Однак усе починається із потужної законодавчої бази. Коли закони відповідають сучасним реаліям і їх чітко дотримуються. Наприклад, порушення допустимої висотності мають бути чітко прописані законодавчо, а шляху для обходу закону не має існувати.
У цьому напрямі з’являються позитивні зрушення. Будівельні норми оновлюють, над ними працюють компетентні та завзяті команди, які справді хочуть змінити місто на краще. Приміром, 2019 року вийшли оновлені ДБН (Державні будівельні норми) із доступності будівель для маломобільних груп населення. У них прописані жорсткі правила організації простору таким чином, щоб комфортно було всім: батькам із візочком, людині на візку й літній чи втомленій особі. Але роботи в законодавчій сфері ще дуже багато. Ще більше праці потрібно докласти, щоб законів дотримувалися.
Окрім цього, Києву не вистачає сучасної визначної архітектури. Не вистачає точки тяжіння, яка вабила б туристів з усього світу.
Звичайно, у нас є чимало будівель, які є історичним надбанням України та людства. Ними можна пишатися, їх потрібно берегти й піклуватися про них.
Тут важливо також орієнтуватися на Віденську хартію і проявити волю, сказавши «ні» псевдоісторичному будівництву.
Адже Київ не має бути лише містом з пам’ятками давнини. Ми певні, що сучасним українським архітекторам є що сказати світові. Чимало міст успішно поєднують свої давні цінності з сучасними точками привабливості. Париж однаково пишається Нотр Дамом та музеєм Помпіду. У Лондоні навіть в історичну будівлю Британського музею інтегрована сучасна структура світлопрозорого накриття. Краєвид позначений старовинним Тауером, собором святого Павла та новітніми Уламком Ренцо П’яно чи «сирною тертушкою» сера Річарда Роджерса. Сучасна цікава будівля може залучити до міста не тільки нову порцію світової уваги, а й нові інвестиції.
Наша команда, зі свого боку, намагається робити для міста якісну сучасну архітектуру. Ми думаємо і про внутрішній та зовнішній комфорт, і про привабливість з виразністю.
Досить вдалим, на нашу думку, проєктом для нашої майстерні наразі є переосмислення мистецької галереї М17, що розташована недалеко від палацу «Україна». Новостворена (на базі будівлі радянської доби) оболонка М17 базується на поєднанні фонового «музейного» мінімалізму із сучасними методами обчислювального проєктування. В основу формотворення орнаменту покладено перевернений на 45 градусів квадрат, величина якого змінюється. Це відсилає нас до впізнаваних вікон будівлі й до українського художника-супрематиста Казимира Малевича. Він народився у безпосередній близькості до центру мистецтв, навчався живопису в художній школі Мурашка та викладав у Київському художньому інституті. У темний час доби отвори фасаду засвічуються зсередини. Це надає образу підкресленої довершеності.
Іншим цікавим нашим об’єктом можна назвати реалізований на вул. Дегтярівській офіс продажу ЖК «Поетика». Проєкт створює вкраплення громадського простору, попри свою комерційну функцію. Будівля — це великий пандус із зеленим дахом, що здіймається на відмітку 4,5 м. Архітектура будівлі організовує навколо себе громадський простір та невелике напів патіо. Вона робить оберт трохи більше, ніж півкола. Структурою будівлі є металокаркас, який може бути розібраним і знову зібраним. Північний (внутрішній) бік дуги повністю засклений. Будівля обернена прозорою частиною та доріжками для перехожих. Енергоефективність і екологічність забезпечується не лише зеленим дахом, а й енергоощадною інженерією, що в рази знижує вуглецевий слід.
Наближається також реалізація нашого Знакового Гаю у ЖК Signature на вул. Мечникова. Над проєктом ми працювали пліч-о-пліч з німецькою командою Schmidhuber, яка відповідала за фасади; наша ж зона відповідальності — у 6000 м2 зеленого даху, що не лише змінить мікроклімат двору на 20оС улітку та принесе інтерактивні забави й фонтани, а й суттєво знизить ризик затоплення внаслідок злив цієї частини вулиці (оскільки зелений дах на 70% знижує навантаження на дощову каналізацію).
Ми певні, що в Києві та Україні загалом є чимало талановитих архітекторів, голови яких сповнені ідей, як покращити наші міста. Потрібно лише давати їм шанси, завдання, виклики. І вони звернуть гори! Водночас не варто забувати про законодавче врегулювання будівельного процесу й прозору та сувору судову систему. У поєднанні ці фактори змінять місто на краще, перетворять на туристичну перлину Європи.
Тож давайте і чужого научатись, і свого не цуратись. Саме для того я повернувся після навчання в Лондонській школі Архітектурної асоціації та сформував команду однодумців!
Читайте також: Успішним буде той бізнес, який витратив час на вивчення нового бізнес-середовища
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
