Ми спостерігаємо потужну консолідацію зусиль і чесну співпрацю з боку всіх бізнесів і галузей, які фундаментально важливі для відновлення в майбутньому

Емма Турос, виконавчий директор Канадсько-української торгової палати, у розмові з LDaily проаналізувала ситуацію в різних галузях економіки, яка склалася через поширення COVID-19, особливу увагу приділивши відносинам між українськими й канадськими підприємцями. Пані Емма також звернула увагу на те, що через трансформацію споживчих звичок і купівельного попиту у світі звільнилося чимало галузевих ніш, які з успіхом можуть зайняти українські підприємці, знані в канадських бізнес-колах і які зарекомендували себе надійними партнерами.

LDaily: Як коронавірус уплинув на діяльність канадських компаній в Україні? Які галузі постраждали найбільше?

Е. Турос: У Канаді найбільший вплив COVID-19 матиме на сферу HoReCa. На відміну від інших галузей економіки, втрачений попит на готельну сферу переважно не підлягає відновленню. Наприклад, вироблені товари можуть бути інвентаризовані для подальшої закупівлі, але порожні номери в готелі або їжа, яку не подають, не можуть бути перероблені для подальшого використання. Ситуація в Україні не надто відрізняється. Юрій Кривошея, президент та керуючий партнер Українсько-канадського спільного товариства Toronto–Kyiv, член Ради директорів Канадсько-української торгової палати, зазначив: «Наразі бізнес-клімат залишається дуже несприятливим, а система — незбалансованою. Це через те, що, з одного боку, компанії (особливо зі сфери туризму, гостинності й комерційної нерухомості) мають нульові надходження по балансу, а з іншого боку, фактично всі зобов’язання, включаючи фінансові, зостаються незмінними. Порівняно з Канадою або іншими ринками — такими як ЄС, де уряди вже значно наростили зусилля з метою допомоги бізнесу в багатьох аспектах, включаючи фінансові, — в Україні ми тільки сподіваємося на запровадження адекватної допомоги та збалансування ігрового поля. Позитивно, що ми спостерігаємо потужну та унікальну консолідацію зусиль і чесну співпрацю з боку всіх без винятку бізнесів та галузей, які фундаментально важливі для відновлення в майбутньому».

Нафтові та сервісні компанії так само потрапили в «ідеальний шторм», коли попит та ціни на енергоносії знижувалися й до пандемії, що спричинилося ситуацією між ОПЕК та Росією, а пандемія стала поштовхом до взагалі стрімкого падіння цін. Технологічно свердловину не можна просто взяти й закрити — це тривале та завжди болісне рішення для виробника. Тому нафту видобувають у збиток. Безумовно, інвестори мають аналогічну проблему і в Україні, де не варто сподіватися на допомогу чи послаблення з боку держави.

Нині в Канаді відбувається поступове послаблення обмежень, проте кордони поки що залишаються закритими. Це вплинуло на ще одну галузь — виставкову. Наведу приклад. Нещодавно в рамках проєкту CUTIS (Канадсько-український проєкт підтримки торгівлі та інвестицій) близько десяти виробників продуктів харчування мали брати участь в одному з найбільших заходів у галузі харчової промисловості SIAL-2020 (Монреаль). Він двічі переносився, востаннє — на кінець вересня цього року. У цю та кілька інших місій за участі Палати, наших членів та канадських партнерів інвестовано значні кошти та праця, результат від яких лишається під питанням. Проте за умов карантинної ізоляції ми проводимо онлайн-місії з тими канадськими компаніями, які вже знають нас і довіряють виробнику з України. Є й позитивні приклади, коли на тлі глобальних подій Україна стає не «останньою в черзі» ймовірних постачальників, а почесним запрошеним зайняти ніші, що звільнилися. Такими можуть стати органічні ягоди.

LDaily: Що бізнес робить у цій ситуації? Як мінімізує втрати?

Е. Турос: Ми постійно аналізуємо ситуацію, що складається з українськими виробниками та їхніми канадськими замовниками, які разом експортують до Канади. Звичайно, кожна галузь має свою специфіку й емпірично знаходить рішення. Про сьогодення креативної галузі без іноземних клієнтів ми запитали в членів Канадсько-української торгової палати — компанію Класичний ювелірний дім «Лобортас», яка брала участь у канадських виставках та має там кілька відомих клієнтів. Як зауважив голова й засновник компанії Ігор Лобортас: «Саме час для переосмислення своїх можливостей та підготовки цікавих проєктів, на яких не вистачало часу в звичайному житті нашої компанії. Наприклад, знайти час для аудиторії слухачів — поціновувачів сучасного ювелірного мистецтва. Ми зараз спрямовуємо зусилля на розвиток медіа-проєкту та роботу із соцмережами».

Зараз відбувається трансформація споживчих звичок в усьому світі. Маркетплейси адаптуються під запит споживача, і таких майданчиків стає дедалі більше. Лідируючі позиції посідають ті онлайн-платформи, які сфокусовані на високій якості презентації продукту. Статистика свідчить, що попит на онлайн-продажі в Канаді зріс на деякі групи товарів у сотні разів, а саме на товари для дому, будівельні матеріали, спортивний інвентар, одяг і продукти харчування. Канадці вже відчули економічні переваги від переходу у формат віртуальних магазинів. Удома працювати дешевше, залишається більше вільного часу на дозвілля, не треба гаяти час на затори, економляться гроші на пальне, не потрібно стояти в чергах продовольчих магазинів, врешті, відпала потреба постійно оновлювати гардероб тощо. Кількість речей для повсякденного життя зменшується, витрати оптимізуються. Це світові тренди.

У мережі з’являється все більше безкоштовних вебінарів від провідних аналітиків щодо адаптації працівників до онлайнової форми роботи, кіберзахисту, юридичного супроводу. Адже епідемія скінчиться, COVID-19 буде поборено, а для нової звички потрібен 21 день, тож багато набутого під час карантину з нами залишиться надовго.

Безумовно, не всім пощастило. Багато хто ухвалює важкі рішення щодо скорочення персоналу, повного призупинення або й закриття бізнесу. Так, «new normal» переведення бізнесу в онлайн завдає нищівного удару по роздрібній торгівлі промисловими товарами, спортивним і розважальним закладам — усьому тому, що робило наше життя приємнішим і різноманітнішим. Про банкрутство заявляють великі роздрібні магазини; шеф-кухарі непрацюючих ресторанів шукають вихід у маленьких приміщеннях.

LDaily: Як держава компенсує збитки й допомагає бізнесу?

Е. Турос: Канадський Уряд постійно вживає заходи щодо підтримки бізнесу, щоб підприємці могли виплачувати своїм працівникам зарплату й витримувати цю пандемію. Адже понад 3 млн громадян уже втратили роботу через COVID-19! Від самого початку карантину в Канаді оголосили про податкові канікули, але не їх скасування. Нещодавно прем’єр-міністр Джастін Трюдо анонсував допомогу малому бізнесу із покриттям комерційної оренди за квітень, травень та червень 2020 року. В цьому разі допомога надається у співпраці з провінціями та територіями, оскільки політика оренди є значною мірою відповідальністю провінцій та муніципалітетів.

У Канаді запрацює Федеральна програма сприяння великому бізнесу — The federal government’s Large Employer Emergency Financing Facility (LEEFF). Довгообіцяна підтримка Оттави для авіакомпаній та нафтогазових компаній надійшла згідно з програмою у формі позики для великих корпорацій, які відчувають економічний спад через пандемію коронавірусу. LEEFF надасть короткострокове мостове фінансування (bridge financing) найбільшим роботодавцям Канади. Програма розрахована на компанії, які мають щорічні доходи від 300 млн дол. і більше та які прагнуть фінансувати щонайменше 60 млн дол., однак не в змозі забезпечити позики в банків та інших приватних кредиторів.

Сьогодні важко передбачити майбутнє, і більшість урядів не піде проти загального порядку денного, оскільки це пов’язано зі значною політичною та персональною відповідальністю. Проте виграє та країна, яка запропонує людині свободу замість обмежень і страху, культуру й багатогранний розвиток без диктату необхідності, а якість життя стане пріоритетом. Саме такі цінності поділяли тисячі українців, які понад 130 років тому почали рух до далекої Канади, щоб побудувати одну з найгармонійніших країн світу. Може, для України теж настав час будувати країну, якою пишатимуться наші діти?