Інтерв’ю з головою правління НАК «Надра України» Ярославом Климовичем про стан геологічної галузі в Україні.
Про таких людей говорять – патріот. Це саме той випадок, коли відповідальність за країну проникла в підсвідомість, бо інакше вона просто не працює. Для Ярослава налагодження справ у вітчизняній геології стало питанням особистого принципу: хочеться, щоб Україна якнайшвидше мала розвинену економіку, а українці – європейський рівень життя. І геологія може стати саме тим ключем, який відкриє потік іноземних інвестицій в Україну.
Розмова була сувора, але справедлива, і така, яку обов’язково треба продовжити за підсумками року.
LDaily: Ярославе, розкажіть про роль НАК «Надра України» в наповненні мінерально-сировинної бази країни. З якою метою створювалася компанія, що об’єднала галузеві держпідприємства?
Я. Климович: «Надра України» є одним із найбільших у країні підприємств, яке виконує весь комплекс геологорозвідувальних робіт на різні види корисних копалин. Утворена державою Національна акціонерна компанія «Надра України» бере активну участь в інвестиційних нафтогазових проектах країни, а також у проектах із реалізації Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року.
У 2015–2017 роках діяльність дочірніх підприємств Компанії поступово активізувалася. Наразі до складу НАК входять 6 діючих дочірніх підприємств: «Укрнаукагеоцентр», «Західукргеологія», «Центрукргеологія», «Чернігівнафтогазгеологія», «Агрогеофізика» і ТОВ «Житомирбуррозвідка».
Національна акціонерна компанія «Надра України» є власником 21 спеціального дозволу, з яких 15 — діючих та 6 перебувають у стадії продовження терміну дії. Ділянки надр, на які ми маємо спецдозволи, розташовані переважно в Західному регіоні. По одному спецдозволу в Сумській та Луганській областях та 4 – у Житомирській області (металічні руди).
Слід також зазначити, що афілійована особа Компанії є власником спеціальних дозволів на вуглеводні, що розташовані на тимчасово окупованих територіях: 1 спецдозвіл на території АР Крим на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням газу й нафти; 1 спецдозвіл у межах північно-західного шельфу Чорного моря на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку з подальшим видобуванням газу й нафти.
Загалом підприємствами, що входять до складу НАК «Надра України», розвідано 1 864 родовищ мінеральної сировини, з них — 353 родовища нафти й газу, пробурено понад 10 000 глибоких нафтогазових свердловин, досягнений приріст умовного палива – понад 2,9 млрд т, опубліковано понад 7 600 науково-тематичних праць, що стали основою для відкриття родовищ вуглеводнів.
За період існування Національної акціонерної компанії «Надра України» відкрито 15 родовищ вуглеводнів. Найперспективніші з них — Ракитнянське газоконденсатне родовище (Харківська обл.), Васищівське газоконденсатне родовище (Харківська обл.), Прирічне нафтогазоконденсатне родовище (Полтавська обл.), Ретичинське газове родовище (Львівська обл.), Південно-Берестівське нафтове родовище (Сумська обл.) та Різниківське нафтове родовище (Сумська обл.).
Першочергова мета створення НАК «Надра Україна» – підвищити якість управління всіма геологічними підприємствами, а друга – нарощувати запаси на різні види корисних копалин. Узагалі, ми хотіли б досягти енергонезалежності, з часом вийти на самозабезпечення, а в перспективі – і на експорт вуглеводневої сировини.
LDaily: Чи можливо досягти цього в принципі?
Я. Климович: У 1975 році Україна досягнула максимуму з видобутку вуглеводнів, який становив майже 69 млрд м3 газу, споживаючи при цьому 37 млрд. Країна тримала такий рівень за рахунок того, що була побудована ефективна система пошуково-розвідувальних робіт та видобутку мінеральних ресурсів. Геологічні підприємства щороку відкривали до 10 великих родовищ нафти й газу та передавали їх видобувним організаціям, завдяки чому держава забезпечувала свої потреби в нафті й газі.
Державні геологічні підприємств НАК «Надра України» до 1995 року розвідали та відкрили всі родовища, на яких зараз працюють видобувні підприємства як державної, так і приватної форм власності, у тому числі «Укргазвидобування» та «Укрнафта».
Наразі, чесно кажучи, ситуація дуже складна. Причому те, що я кажу це – відкрита інформація, яку за бажання може знайти будь-хто.
Разом із керівником нашого дочірнього підприємства «Укрнаукагеоцентр» ми написали статтю й опублікували її в «Урядовому кур’єрі», де підрахували, на скільки нам вистачить сьогоднішніх ресурсів нафти й газу, якщо їх не нарощувати. Так от: за сучасних темпів експлуатації залишкових видобувних запасів вистачить лише на 22 роки.
І це дуже велика проблема. Якщо не проводити геологорозвідувальних робіт із нарощування ресурсної бази, то майбутні покоління залишаться без власної вуглеводневої сировини. Тому необхідно збільшити державне фінансування тематичних та пошуково-розвідувальних робіт, щоб забезпечити приріст нафти та газу. Причому кожен рік ми слухаємо про те, що держава збільшить нам фінансування, але обіцянки не виконуються.
LDaily: Що потрібно для досягнення поставленої мети?
Я. Климович: Якщо казати про сучасні умови, тоді треба говорити про «подолання кризи», яка полягає в дисбалансі викликів, що виникають перед геологорозвідувальними підприємствами України загалом і НАК «Надра України» зокрема, та можливостями й умовами, в яких наше підприємство змушене виконувати головне своє статутне завдання: «… нарощування мінерально-сировинної бази та отримання прибутку».
І якщо з другою частиною – отриманням прибутку – наша Компанія попри спад замовлень та економічну кризу все ж таки ефективно впоралась і в 2017 році показала подвійний рівень прибутку порівняно з 2016 роком і в кілька разів перевиконала фінансовий плановий показник, то щодо першої частини завдання – нарощування мінерально-сировинної бази – уже котрий рік доводиться буквально боротися за виживання галузі у надзвичайно несприятливих економічних та законодавчо-правових умовах.
Лише подумайте: з 2009 року, коли галузь ще зберігала принаймні докризовий рівень запасів вкрай потрібних країні вуглеводнів (приблизно 1600 млн тонн умовного палива при запасах газу понад 1,2 трлн м3), фінансування тільки в частині державної участі в замовленні приросту запасів корисних копалин знизилося з 128 млн доларів США до мізерних і принизливих 3-4 млн доларів на рік у 2016–2017 роках. Це – не просто ганебне ставлення до потреби у прирості запасів вуглеводнів. Це – пряма загроза майбутньому видобутку вуглеводнів уже в найближчі роки. Чому? А тому, що при цьому ще й не виконується спеціально розроблений і впроваджений 2012 року закон «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року» (МСБ 2030), в якому чітко передбачено фінансування пошуку та розвідки вуглеводнів («Greenfield») у розмірі не менше 500 млн грн щороку державою, та в рази більших розмірах, а саме від 7 млрд щорічно, приватними інвестиціями.
LDaily: І як справи із залученням приватних інвестицій?
Я. Климович: Ми дуже активні: беремо участь у всіх робочих нарадах, шукаємо альтернативні рішення як вийти із ситуації, намагаємося розробити більш привабливу економічну модель для геологічної галузі. Неодноразово зустрічалися з міжнародними партнерами, зокрема із представниками ЄБРР, пропонуючи залучити недорогі кредити на проведення комплексу геологорозвідувальних робіт.
LDaily: Яка доля цих пропозицій?
Я. Климович: Є офіційне погоджувальне рішення екологічного комітету ще з часів пана Томенка. Потім була ухвалена резолюція на підтримку програми, після якої програму треба було направити на погодження до Кабміну. В результаті нашу програму не підтримали, бо немає коштів. Але ми не зупинилися й запропонували інший механізм – державні гарантії.
LDaily: Цю пропозицію було затверджено?
Я. Климович: Ні. Це питання складності наших політичних реалій, що сьогодні відбуваються в Україні. У нас недостатньо лобі для того, щоб це питання вирішити позитивно. Але ми не опустили рук і продовжуємо над цим працювати далі.
LDaily: Які шанси того, що Вас почують?
Я. Климович: Я розраховую на те, що здоровий глузд переможе і врешті-решт ми достукаємося. Я припускаю, що програма не є ідеальною, але ми згодні її обговорювати і слухати пропозиції. Але проблема в тому, що сьогодні для іноземного інвестора немає того ласого шматка, заради якого він мав би сюди зайти. Так от: геологічна галузь може стати тим шматком, якщо підготувати його.
Іще я хочу сказати, що коли буваю за кордоном, то захоплююся розвиненими країнами й тим рівнем життя, який там сьогодні є. Для мене, як для керівника стратегічної для України компанії,
стимул полягає в тому, щоб інтегрувати європейський рівень життя та їхню економіку в Україні, щоб наші діти й онуки мали такі самі розвинені умови життя, тим паче, що в Україні для цього все є.
LDaily: Які проблеми в геологорозвідувальної галузі сьогодні є найбільш актуальними і як їх вирішувати?
Я. Климович: Найактуальнішим залишається питання подальшого існування геологорозвідувальної галузі. Сучасний видобуток вуглеводневої сировини не задовольняє потреб держави. А це означає, що сьогоденна проблема ефективності геологорозвідувальних робіт на нафту й газ та раціональне освоєння розвіданих запасів досягла свого критичного рівня. І цьому є ряд причин.
Перша з основних причин – це природна: висока розвіданість нафтогазовидобувних регіонів та практична виснаженість чинних родовищ.
Друга причина – це низький показник відкриття нових покладів і родовищ, як результат – низькі прирости запасів вуглеводнів, про що свідчить те, що, при річному видобутку 20,75 млрд кубів газу в рік, на відкритих родовищах та покладах прирощено всього 1,29 млрд м3, що становить 6,3 % від видобутку, а це не вдвічі більше (як традиційно прийнято в світі для забезпечення стабільного видобутку), а в 15 разів менше, що катастрофічно для перспективи видобутку.
Нарощувати запаси можна лише при збільшенні ефективності геологорозвідувальних робіт, а це, своєю чергою, можливо при відновленні їх фінансування до рівня, коли підприємства НАК відкривали по 5-10 родовищ нафти і газу на рік і прирощували запаси у 2 і більше разів, забезпечуючи стабільний видобуток, тобто держава повністю забезпечувала себе вуглеводнями.
Отже сьогодні геологорозвідувальні роботи необхідно зосередити:
– на дорозвідці територій, де розміщені реальні запаси 904 млрд м3 газу;
– провести пошукові роботи на територіях, де розміщені ресурси в кількості 5,6 трлн м3 газу (за рахунок освоєння великих глибин, пошук малоамплітудних несклепінних пасток, приштокових зон, карбонатних відкладів);
– виконати науково-аналітичні, пошукові роботи на перспективних територіях, де обґрунтовані ресурси нетрадиційних покладів (газ сланцевих товщ, ущільнених колекторів і центрально-басейнового типу) в кількості 32-50 трлн. м3 газу.
Виходячи із завдань, які стоять перед державою, «Надра України» планує:
– розробити стратегічні плани та напрями пошуків і розвідки корисних копалин;
– реалізувати Державні програми по нарощуванню видобутку вуглеводнів у частині проведення геологорозвідувальних робіт;
– збільшити видобуток нафти і газу за рахунок реліквідаційних робіт на ліквідованих свердловинах, які обґрунтовані на основі додаткових досліджень та аналізу геолого-геофізичних матеріалів;
– підготувати геолого-геофізичні матеріали у формі бізнес-проектів та інвестиційних програм з метою залучення потенційних інвесторів;
– обґрунтувати нові перспективні ділянки на нафту й газ;
– провести пошуково-розвідувальне буріння на ліцензійних ділянках компанії за рахунок власних та інвестиційних коштів.
LDaily: Наскільки надра України багаті на вуглеводні?
Я. Климович: Територія країни займає близько 0,5 % земної суші, а в її надрах, за оцінкою вітчизняних фахівців-геологів, перебуває близько 5 % світових запасів корисних копалин. На сьогодні в Україні відкрито понад 400 родовищ нафти й газу, 95 % яких відкрито колективами підприємств НАК. У промисловій розробці перебуває 269 родовищ, балансові (залишкові) запаси яких становлять: 904 млрд м3 газу та 187 млн т нафти й газового конденсату. Перспективні та прогнозні ресурси оцінені в обсязі 5,7 трлн м3 в газовому еквіваленті.
Крім того, ще є науково-обґрунтовані ресурси з нетрадиційних покладів: це сланцевий газ, газ ущільнених колекторів та вугільних родовищ, які за різними оцінками становлять 30-52 трлн м3.
В Україні всього видобуто 2,5 млрд т умовного палива, що становить 69 % від початкових запасів вуглеводнів. Річний видобуток газу за 2017 рік становив:
– газу – 20,8 млрд м3;
– нафти – 2,1 млн т.
LDaily: Зараз активно говорять про енергонезалежність України. На Вашу думку, що потрібно зробити, щоб вийти на рівень забезпечення держави власним газом?
Я. Климович: Після податкових рентних та інших законодавчих потрясінь 2014–2015 років, які зупинили пошук та розвідку вуглеводнів, родючий ґрунт для інвесторів, який у нас, геологів, у контексті пошуку з нуля нових площ англійською мовою називають “Greenfield”, доведеться готувати саме державі. А вона своєю непередбаченістю й постійною зміною правил гри не на користь інвесторів відвернула їх від внесків не те, що в пошук нових родовищ, а й у розробку діючих. Усі інвестиції зараз спрямовані тільки на отримання тимчасових надприбутків та в миттєве збільшення видобутку на діючих ділянках. Повірте, це неминуче призведе до різкого спаду видобутку вже в середньостроковій перспективі через прискорене зниження видобувних запасів під впливом агресивного вилучення вуглеводнів.
Експлуатація була агресивною і тоді, за радянських часів, але у той час розуміли загрозу, що може викликати перевищення темпів видобутку над темпами приросту вуглеводнів, і на один кубометр видобутого газу вкладали відчутні інвестиції, якими відкривали та прирощували два-три нові кубічні метри. Так ось завдяки цій політиці ми вже 30 років добираємо ресурс, який напрацьований нашими підприємствами, створеними ще в статусі радянських державних геологічних підприємств. Без державного замовлення, без підтримки ми робимо абсолютно все, що можливо і навіть більше з власного обмеженого ресурсу, але цього не вистачить для збереження запасу енергетичної міцності українських надр. Добре, що введена стимулююча низька рента на видобуток з нововведених свердловин та нещодавно спрощені умови ведення геологорозвідки хоча б на технічному рівні.
Що стосується дня завтрашнього, то готувати “Greenfield” для прийдешніх поколінь та інвесторів, як і в попередні роки, наша компанія повністю готова, щойно держава виділить належне фінансове забезпечення галузі хоча б шляхом реінвестицій того, що вона щороку приносить у державний бюджет.
Наприклад, у 2017 році це кошти в сумі не менше 2 млрд грн, які поклала «Держгеонадра України» в скарбницю країни. Надходження від вуглеводнів у бюджет країни, а це не менше 10 % загальних надходжень бюджету, становить понад 70 млрд грн податків та зборів усіх рівнів.
На цьому тлі ще раз згадайте минулорічний бюджет усієї державної геології у 100 млн грн на всю галузь (0,1 % від вуглеводневих надходжень) і оцініть «безперспективність» очікувань приросту запасів для країни при таких інвестиціях держави в галузь.
Якщо інвестиції в держзамовлення будуть 2 млрд грн, принаймні на рівні тих часів, коли ефективно працювала галузь, запаси вирівняються й підуть на приріст. Якщо ні, то згадайте, що за 10 років вони впали на 40 %. Ще за 20 років можуть упасти до нуля. Тому треба зараз вкладати, щоб завтра видобувати й експортувати. У цьому й полягатиме енергетична незалежність України. Задарма енергетична незалежність недосяжна.
LDaily: Ви вважаєте, реально залучити гроші бізнесу в геологорозвідку, перенісши центр ваги з бюджетного на позабюджетне фінансування?
Я. Климович: Ми втратили той поштовх, яким, запровадивши податкові пільги для угод про розподіл продукції та особливі фіскальні й інші умови, ми стали цікавими для великих гравців видобутку нафти та газу на межі 2013–2014 років. Я говорю про Shell, Chevron, ExxonMobil тощо, які на тлі світового падіння цін на вуглеводні у 2014–2015 роках переорієнтувалися з України на інші регіони. Цей поштовх формувався кілька років і мав дати стимул на десятиліття, коли інвестиції в геологорозвідку, а згодом і у видобуток, мали йти за інерцією в очікуванні майбутніх прибутків. Це так звані позитивні очікування бізнесу, які в США та Європі так сумлінно та обережно культивують, оскільки вони є рушійною силою приватних інвестицій. Це як проект будівництва, який важко розпочати, але набагато важливіше не зупинити, бо зупинене будівництво – це майже смерть для незавершеного проекту. Ось так само сталося з проектом «енергонезалежність». Поштовх ми дали, а потім заморозили будівництво, зупинилися. Це дуже небезпечно. У такій ситуації держава знову має створити критичні умови для нового поштовху.
Ми не повернемо зараз космічні ціни в 110 доларів за барель нафти, але принаймні можемо створити не менш сприятливе регуляторне, правове та фіскальне поле, в якому навіть за теперішніх цін, які вже перетнули психологічну межу 60 дол. США за барель (межа привабливості важкодобувних та нетрадиційних вуглеводнів) цілком можна сподіватися на повернення вітчизняних та закордонних інвесторів у проекти пошуку й розвідки нових вуглеводнів в Україні.
Спочатку треба буде вкласти свої кошти в це, для прикладу, через державне замовлення в обсягах, які я вже раніше згадував, на пошук кількох нових родовищ, як це, до речі, було передбачено Законом МСБ 2030 (два роки державних інвестицій на запуск інвестиційного процесу). Це буде сигнал для приватного бізнесу, який у жодному разі не можна зіпсувати законодавчими ускладненнями для геологів та видобувних підприємств. Ренти не чіпати, хіба що знижувати. Після цього абсолютно реально буде пересунути центр ваги з бюджетного на позабюджетне фінансування, яке перевищить бюджетне в рази. Ось тоді процес руху до енергонезалежності буде не спинити!
LDaily: На скільки геологічна галузь України відстає від європейської геологічної галузі?
Я. Климович: Я можу провести таке порівняння лише в частині технічного забезпечення. А ось щодо рівня наших фахівців сьогодні говорить увесь світ. Наші геологи беруть участь у багатьох міжнародних конференціях та форумах. Наприклад, у 2017 році ми були в Китаї, який виявляє особливий інтерес до України, принципів та підходів до роботи нашої геологічної галузі. Звичайно, ми відстаємо в наших технічних засобах, які потребують негайного оновлення. Я звертаю особливу увагу на те, що саме оновлення, а не ремонту. В Україні за 25 років не було жодної модернізації геологічної галузі. І це сьогодні найбільша проблема.
LDaily: Українська геологія в лютому 2018 року відзначила 100-річний ювілей. Розкажіть про перспективи геологічної галузі? Яке місце НАК «Надра України» у цих перспективах?
Я. Климович: Україна була й залишається потужною видобувною державою. З видобуванням і використанням корисних копалин пов’язано близько половини промислового й експортного потенціалу країни та до 20 % її трудових ресурсів. Першочерговими завданнями нині є продовження реформування геологічної галузі для забезпечення ефективного функціонування інституцій у сфері, пов’язаній із надрокористуванням та охороною довкілля; удосконалення законодавства з метою поліпшення інвестиційного клімату в галузі надрокористування; удосконалення фінансування геологорозвідувальних робіт для відновлення мінерально-сировинної бази України.
Але проблема геологічної галузі полягає в тому, що увесь видобуток, який сьогодні є в нашій країні, функціонує завдяки активній роботі геологічної галузі в 70–90-ті роки ХХ століття. Зараз вона фактично не працює. Проте минулий рік дає гарні сподівання на позитивні зрушення, передусім завдяки прийняттю ряду нормативних документів, які покликані стимулювати розвиток видобувної сфери. А перспективи української геології безпосередньо залежать від якості інвестиційного клімату в країні загалом.
Як свідчить недалека історія, геологорозвідники проводять пошуки й розвідку набагато ефективніше, маючи вікову практику розвідки родовищ, матеріальну базу, обладнання та напрацьований геолого-геофізичний матеріал, а найголовніше, це досвідчені кадри, які через різні обставини зараз не задіяні в геологорозвідувальному процесі.
У складних фінансово-економічних умовах «Надра України» виконує весь комплекс геологорозвідувальних робіт, проводить реструктуризацію та модернізацію дочірніх підприємств, для підприємств недержавної форми власності виконує роботи з визначення перспективних напрямків геологорозвідувальних робіт.
І я можу вас запевнити, що за умов належного державного фінансування галузі геологорозвідувальні підприємства НАК «Надра України», проводячи геологорозвідувальні роботи шляхом реалізації науково-аналітичного та виробничого потенціалів, можуть на 100 % забезпечити потреби країни в наповненні мінерально-сировинної бази.
Читайте також: Щоб бути успішним в Україні, потрібно забути все, що ти знав до входження на її ринок
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
