Володимир  Лавренчук

Голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук розповідає про сучасні виклики для банківському сектору.

Голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук розповідає про сучасні виклики для банківському сектору.

lavrenchuk

Банківський сектор України сьогодні має вигляд здорового і прогнозованого

02.07.2018 (№ LDaily #6)

Голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук розповідає про сучасні виклики для банківському сектору.

«Наш «Райффайзен Банк Аваль» – це маленьке суспільство, частина великої країни», – говорить відомий український банкір Володимир Лавренчук. На посаді голови правління банку він уже 12 років і його діяльність має позитивні наслідки: керівника неодноразово визнавали «банкіром року», а також одним із кращих топ-менеджерів у банківській системі країни. Гідна оцінка роботи пана Лавренчука з боку суспільства надихає його на подальший розвиток не лише «Райффайзен Банк Аваль», а й економіки України загалом.

Володимир Лавренчук, напевно, один із небагатьох, хто здатен скласти чек-лист із пунктів, які справді допомогли б державі досягнути бажаних результатів і стати привабливою для інвестицій. В інтерв’ю голова правління «Райффайзен Банк Аваль» розповів, як Банк намагається створювати комфортні умови для своїх клієнтів, які фактори відштовхують інвесторів від країни, а також чому криптовалюта несе в собі високі ризики.

: Представники українського банківського сектору впевнені, що найближчим часом на цьому ринку не варто очікувати розвитку, нібито найвищих показників було досягнуто у 2017 році. Яка Ваша думка з цього приводу, як Ви оцінюєте стан банківського сектору країни?

В.Лавренчук: В Україні трохи менше ніж 90 банків. І це значно менше, ніж було в останні 10-15 років, коли їх нараховувалося близько 180. Тобто вполовину менше. Ми маємо в банківському секторі фінустанови різної форми власності, але незалежно від цього банки є достатньо капіталізованими. І це є результатом післякризової програми, яка координувалася урядом, Національним банком і МВФ. Крім того, до цього долучалися й міжнародні фінансові інститути, які оперують і впливають на розвиток українського банківського сектору. Якщо скласти все докупи, то наша оцінка така: банківський сектор є добре капіталізованим, а це вже перша ознака здоров’я. Друга ознака – це те, що в секторі впроваджені Міжнародні стандарти фінансової звітності IFRS, і банки звітують сьогодні у формі, яка зрозуміла всім інвесторам. Крім того, контролюються операції клієнтів, підтримується протидія відмиванню грошей. Тому з погляду фінансового стану і регламентів цей сектор сьогодні виглядає здоровим і прогнозованим.

Також я можу стверджувати, що є інтерес до банківського сектору. Він є провідним для фінансування економіки на сьогодні й забезпечення фінансового сервісу для потреб населення. В Україні немає розвиненого ринку капіталу, тому інвестиційні компанії, ринок цінних паперів перебуває на кількісно дуже низькому рівні. Як наслідок – відсутність альтернативи традиційному кредитуванню, і навряд чи така альтернатива буде створена протягом найближчих року-двох. Я гадаю, що це відбудеться пізніше.

: Як узагалі остання криза в країні вплинула на «Райффайзен Банк Аваль»? Можливо, було переглянуто політику кредитування?

В.Лавренчук: Ми можемо вважати себе активним кредитором української економіки. Наш кредитний портфель зріс на 40% за рік як для малого бізнесу, так і для великих корпорацій. Це дуже добре.

Але залишається питання фінансування дрібних господарств, приватних осіб, дохідність яких не дозволяє їм брати фінансування на тривалий термін часу. Очевидно, що кредитні портфелі банків мали б бути більшими саме за рахунок фінансування цього сектору. Та причиною його низького зростання є високі відсоткові ставки, що існують на ринку. На жаль, поки що дрібні підприємства не зможуть масово брати кредити в українській гривні.

: Які сфери бізнесу «Аваль» кредитує найактивніше?

В.Лавренчук: Якщо брати індустрію, то це аграрний бізнес практично всіх способів і етапів виробництва – від рослинництва, тваринництва до готової продукції; від внутрішніх операцій до експорту. Так історично склалося, що банк «Аваль» побудував дуже плідні відносини з аграрним сектором, що становить близько половини нашого кредитного портфеля.

У нас також є досвід, що дає змогу працювати з різними галузями. Ми фінансуємо машинобудівельні компанії, ринок нерухомості, логістичні сфери, металургію, з якою ми активно співпрацювали до окупації частини сходу країни. Крім цього ми йдемо і на нові ринки, на яких у нас менше досвіду, але ми бачимо перспективи цих секторів. Наприклад, ринок альтернативної енергії.

: А ІТ-бізнес є у Вашому списку пріоритетних клієнтів?

В.Лавренчук: ІТ-сервіси сьогодні є третім експортним сектором в Україні після аграрного й металургії. Роль банків тут обмежена. ІТ переважно знаходять фінансування за кордоном. Чи є в такому разі необхідність для банківського сектору відкривати фінансування цим компаніям? Можливо, немає, але до цього питання можна повертатися, коли ІТ-компанії в Україні стануть активними учасниками виробництва кінцевої продукції саме в нашій країні. Тоді можна говорити про більшу потребу фінансування. Зараз я бачу те, що банки дуже зацікавлені у співпраці, але поки що не мають активних продуктів фінансування.

: Ви говорили, що на даний момент банків ський сектор в Україні оздоровився й відповідає міжнародним вимогам. Чи може це бути показником того, що іноземні інвестори побачили перспективи в нашій країні?

В.Лавренчук: Це не єдиний, але важливий фактор для інвесторів. Та є й інші, на які інвестори звертають увагу, і для них вони не є другорядними. Я маю на увазі передбачливість судової системи, яка зможе захистити інтереси інвесторів. Крім цього, дуже важливо, щоб у країні була політична стабільність. Це стосується й розвитку подій на сході України, а саме чи буде взята ситуація під більший контроль, чи цей конфлікт буде постійно тліючим. Поки що цим фактором ніхто з інвесторів не може нехтувати.

: А якщо ці фактори усунути, то виходить, що Україна матиме привабливий інвестиційний клімат?

В.Лавренчук: Є дуже багато ринків у світі, окрім України, куди інвестори активно заходять. Одні з них вибирають високу дохідність і високі ризики, інші вибирають менші ризики, але водночас це й менша дохідність. Я веду до того, що Україна своїми ризиками могла би приваблювати більше інвестицій, ніж ті обсяги, які ми маємо сьогодні. Наявність ризиків не є блокуючим фактором. Наприклад, в африканських країнах є високий рівень ризиків, включаючи політичні, військові, юридичні і т.д., але кількість інвестицій більша порівняно з Україною.

У нас є ще один важливий фактор – як держава комунікує всередині й із зовнішнім світом. Для інвесторів дуже важлива зрозумілість стратегії, що саме люди хочуть побудувати в країні. Але коли в черговий раз відбувається перегляд зафіксованих програм, це ще більше відлякує інвесторів.

: Роки кризи вплинули на формування нових трендів у діяльності банку?

В.Лавренчук: У 2017–2018 роках, навіть якби не було кризи, відбулося б дуже багато змін у нашому банку. Банківський сектор отримав достатньо викликів не тільки в Україні, і частина цих викликів пішла від фінтехів (Fin Tech – технологічні проекти у сфері фінансових сервісів).

«Райффайзен Банк Аваль» також переглядає свої політики на вимогу часу. Це стосується впровадження новітніх технологій, управлінської культури та формування клієнтських відносин. Ринок вимагає від нас швидкої реакції, швидких змін. Здатність стрімко реагувати на потреби клієнтів ми називаємо adaptive organization і намагаємося відбудовувати таку організацію, щоб бути адекватним партнером для своїх клієнтів, пропонуючи їм якісний сервіс.

: У такому разі Ваш банк має стежити за новими тенденціями на грошовому ринку. Як Ви ставитеся до нової зацікавленості сучасності – криптовалюти?

В.Лавренчук: Так. Стежимо. Ми не можемо не приділяти увагу цифровій валюті. Тому що вона існує і вже використовується у фінансових операціях. За регламентами, які ми сьогодні маємо, у міжнародній банківській спільності операції з криптовалютою названі високоризикованими. Це означає, що такі операції в банківському секторі потребують контролю й обмежень на дуже високому рівні.

Також з цього приводу є спільне професійне тлумачення, що нинішні криптовалюти, які функціонують, не є грішми. Вони не відповідають параметрам грошей. Тому до них банківський сектор ставиться із застереженням. Але якщо криптовалюта не виконує функції грошей, то що це таке? Це можна вважати цифровим товаром. Він має якусь користь, але це не гроші. Це набір знаків, які дозволяють у вузькому колі щось на щось поміняти. І поки це тлумачення домінує в більшості документів як в Україні, так і в міжнародних центральних банках. І немає інших сигналів, щоб це змінити.

Тобто криптовалюта існує доволі масово, щоб нею нехтувати й не давати оцінки цьому явищу. Але операції з нею є високоризикованими, тому банки у своїх політиках включають обмеження на роботу з цими цифровими знаками.

: І наостанок. На Вашу думку як людини прогресивної, сучасної, чого не вистачає українцям? Що б Ви нам побажали?

В.Лавренчук: Я тривалий час працюю в австрійській компанії, моя робота постійно перетинається з європейцями, а тому можу спостерігати деякі дефіцити навичок.

По-перше, українцям треба покращити свою самоорганізацію. Ми бачимо помилки інших людей, але не завжди здатні організувати самих себе. Наприклад, переробка побутових відходів, паркування і багато іншого.

По-друге, ми не завжди зрозумілі інвесторам. Ми могли би краще (доступніше) комунікувати наші цілі та дії, як в Україні, так і за її межами.

І по-третє, хоча не всі з цим погоджуються, але нам іноді притаманне відчуття невпевненості. Маючи високу культуру і традиції, ми могли би бути більш переконливими, активніше застосовуючи українську мову й масово вивчаючи та використовуючи англійську, як важливий фактор подолання цієї невпевненості.

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

 

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».