Інтерв’ю з Кирилом Шевченком, Головою Правління АБ «УКРГАЗБАНК», про стратегії, плани розвитку, трансформації «Укргазбанку» у сучасну фінансову установу.
LDaily: У кінці 2017 року уряд представив довгоочікувану стратегію реформування держбанків. Які зміни передбачаються в «Укргазбанку»? Чи буде у Вас нова стратегія?
К. Шевченко: Якщо порівнювати новий документ з попередньою версією лютого 2016 року, то та частина стратегії, яка стосується «Укргазбанку», не змінилася. Ще у квітні 2016-го ми затвердили нашу стратегію Green-banking на зборах акціонерів, а вже в травні 2016-го ми підписали перший договір із Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) і з того моменту активно розвиваємо ідею «зеленого» банку. Вже є результати, які підтверджують, що ми не помилилися з напрямом розвитку. У 2015 році за активами ми були на 17-му місці, з часткою ринку менш 2%. Сьогодні ми входимо до п’ятірки найбільших банків, а наша частка ринку перевищила 6%. При цьому «Укргазбанк» – єдиний державний банк, який із 2015 року не вимагає докапіталізації і за останні три роки жодної копійки не взяв з Державного бюджету. Більше того, реформу системи корпоративного управління ми почали у 2015-му, ще до того, як з’явився перший варіант стратегії розвитку держбанків. Усе, про що зараз ідеться у стратегії, ми давно реалізували.
Прийняття рішень – колегіальне, працюють комітети, є Наглядова рада, яку очолює незалежний директор, створена система протидії конфлікту інтересів. Насправді, це революційно не тільки для держбанків.
Я не раз стикався з подивом колег із приватних банків: як це можливо, що главою Наглядової ради став незалежний директор? Вони, наприклад, не розуміють, як їхнім власникам у Відні чи Парижі можна пояснити необхідність таких змін. Адже будь-який власник хоче безпосередньо управляти своїм бізнесом. Але тут треба віддати належне IFC: вони нам допомогли реалізувати реформу корпоративного управління, радили, як усе правильно зробити. З одного боку, нічого складного в цьому немає, а з іншого, банк – це велика організація, переробити її за один день неможливо. Найбільші зміни мають відбутися у свідомості співробітників, особливо, коли ми починали займатися Green-banking і розвивати «зелене» кредитування.
LDaily: Коли і в яких обсягах очікується входження IFC у капітал «Укргазбанку»? Хто причетний до цього?
К.Шевченко: У листопаді минулого року Мінфін, «Укргазбанк» і IFC підписали Меморандум про залучення інвестицій з боку IFC та про надання консалтингових послуг для розвитку банку, підвищення його інвестиційної привабливості. Це партнерство є потужним сигналом, що Україна серйозно налаштована на залучення приватних інвестицій у банківський сектор та якісну трансформацію «Укргазбанку».
За умовами підписаного Меморандуму частка IFC в «Укргазбанку» не має перевищувати 25%. На практиці ж вистачає максимум 15%, щоб інноваційні фінансові технології цієї організації максимально вплинули на глобальний розвиток не лише «Укргазбанку», а й усього банківського сектору України.
Для нас це означає новий рівень надійності і якісну зміну сервісів, потік нових клієнтів, зниження кредитних ставок, найбільш інноваційний корпоративний менеджмент та безліч інших можливостей, що відкриються для українських банків вперше. Така співпраця – свого роду вітрина можливостей і для 189 країн-членів Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Адже IFC має багаторічний досвід отримання вигоди від інвестицій у складні ринки, що розвиваються.
LDaily: А потім має відбутися повний продаж «Укргазбанку»?
К. Шевченко: Ще в першій стратегії розвитку державних банків лютого 2016-го був задекларований обов’язковий вихід держави з «Укргазбанку» до кінця 2017 року. Станом на кінець 2017-го приватизацію було відкладено. І важкий тягар державного сектору в розмірі 55% усієї банківської системи й далі тисне на бюджет країни. Закономірно, це вплинуло на загальний стан справ в українській економіці. Нагадаю, 2015–2016 роки ознаменувалися для країни важким економічним падінням. Сьогодні можна констатувати, що
перезапуск економіки завершено, банківський сектор зміцнився і стабілізувався, про що свідчать зростання банківських активів та підвищення ліквідності банків.
Прогнозні очікування на майбутнє теж обнадіюють. «Укргазбанк» уже третій рік поспіль підбиває підсумки з прибутком. За 2017-й вони перевищили 600 мільйонів. Для порівняння: у 2014 році збитки становили 2,8 млрд грн, перший квартал 2015 року теж спрацювали в мінус. У разі збереження такої тенденції і при стабільній політичній та економічній ситуації, приватизація «Укргазбанку» відбудеться у найближчі 2-3 роки, а може, і раніше. Завжди для того, щоби щось продати, спочатку потрібно підвищити його вартість. І приватизація має особливий сенс у період економічного підйому, коли це буде вигідно і державі, і банку.
Один із варіантів приватизації – захід у банк міноритарних акціонерів, наприклад, такого рівня, як IFC. Ми очікуємо, що у IV кварталі 2018 року IFC зайде у капітал «Укргазбанку» розміром до 20%, а на III–IV квартал 2019 року планується повний вихід держави з капіталу Банку та його продаж приватному стратегічному інвестору.
LDaily: Яким, на Вашу думку, буде банківський сектор після 2022 року? Чи вдасться знизити частку держави і, окрім «Укргазбанку», продати ще якісь банки?
К.Шевченко: Давайте подивимося на цей процес очима держави як власника. Будь-який власник хоче, щоб його бізнес приносив прибуток, а не залазив постійно йому в кишеню. Іншого шляху, окрім як цю власність продати, у держави немає. Що підтверджує вся наша історія. Інакше докапіталізація буде постійною. Держава є відповідальним власником і вона ніколи не залишить свої банки. Тому продаж держбанків – єдиний вихід. Звичайно, завжди буде відкритим питання ціни такого продажу. Але якщо ми порівняємо варіанти – продати сьогодні дешевше, але знизити постійні витрати в майбутньому, – то альтернативи цьому продажу ми не побачимо.
За наявності політичної волі до 2022 року держава залишиться все ще великим гравцем на банківському ринку, але в цього гравця не буде нинішнього монопольного становища.
LDaily: Спочатку багато хто скептично поставився до ідеї Еко-банку. Наскільки перспективний цей напрям?
К.Шевченко: Так, ми знаємо про скептиків, але перспективи величезні. У 2015 році, коли на зміну Кіотському протоколу було прийнято Паризьку кліматичну угоду, паралельно була створена мережа Green Bank Network, яка об’єднала «зелені» банки. Усі вони, до речі, державні, за винятком кількох муніципальних банків США. Передбачається, що за допомогою цієї мережі банків будуть фінансуватися програми, спрямовані на досягнення цілей Паризької угоди. Ідеться про утримування зростання світової температури в межах 2°C. Для цього потрібно до 2040 року інвестувати в різні «зелені» проекти понад 50 трлн дол. США. Без існування спеціалізованих фінансових установ досягти цих показників неможливо. Більше того, сьогодні
Міжнародне енергетичне агентство і Світовий банк визнали, що основним джерелом 2/3 світових антропогенних викидів парникових газів є традиційна енергетика. Близько 80% світового енергоспоживання забезпечується за рахунок спалювання викопного палива – вугілля, нафти, газу, – що викликає різке підвищення температури на планеті, а це, своєю чергою, призводить до стихійних лих. Саме тому в рамках тієї ж Паризької угоди World Bank Group у 2019 році повністю припиняє фінансувати проекти з видобутку нафти та іншого викопного палива.
Тепер абсолютно зрозуміло, що серед основних способів досягнення поставлених цілей будуть заходи, які заохочують швидкий відхід від викопного палива та збільшення інвестицій і ринкової частки екологічно чистих джерел енергії, насамперед вітрової та сонячної, а також – рішення щодо енергоефективності. У всьому світі «зелені» банки, як і «Укргазбанк», працюють за трьома напрямками: фінансують проекти відновлюваної енергетики, енергозберігаючих технологій та проекти, пов’язані із захистом навколишнього середовища. Так ось, сьогодні у світі відставання у фінансуванні цих проектів становить близько 20,7 трлн дол. США. Україні, за оцінкою IFC, щоб досягти поставлених цілей до 2030 року, треба інвестувати в «зелені» проекти понад 70 млрд дол. США. Ми претендуємо на третину цього ринку. Нам є чим зайнятися.
LDaily: Чи виправдала себе стратегія Green-banking? Які результати?
К.Шевченко: На сьогодні «Укргазбанк» є лідером «зеленого» фінансування в Україні щодо підтримки запровадження нових потужностей 2017 року. За даними НКРЕКП кожен третій МВт отриманого «зеленого» тарифу у 2017 році в країні профінансований за допомогою «Укргазбанку».
Ми фактично з нуля почали еко-кредитування, за результатами якого станом на 1 січня 2018 року наш портфель еко-кредитів становить 8,7 млрд грн. Для порівняння, це обсяг усіх чистих активів 25-го за розмірами банку в Україні. Якщо говорити про альтернативну енергетику, з початку співпраці з IFC ми вже профінансували 88 проектів «чистої» енергетики загальною потужністю близько 470 МВт більш ніж на 261 млн євро.
На нашому рахунку: 58 сонячних і 4 вітрові електростанції, 16 малих ГЕС, 4 проекти за напрямом «біомаса» і 6 проектів із «біогазу».
Завдяки всім реалізованим еко-проектам економія газу становить близько 400 млн куб. м щорічно, а скорочення викидів CO2 – більш ніж 800 тис. тонн на рік. Це рівнозначно тому, якби ми прибрали з доріг майже 390 тис. автомобілів одночасно.
Але це лише один із напрямів, в якому ми працюємо. Другий напрям – це фінансування енергоефективних проектів. Тут ідеться про енергоефективне будівництво, енергомодернізацію підприємств, теплову генерацію, енергоефективний транспорт.
Наприклад, ми кредитуємо заміну обладнання – сільськогосподарського, виробничого на більш енергоефективне. Цей напрям дуже актуальний для українського бізнесу. Зростання економіки мінімальне, тож якщо бізнес не може забезпечити приріст, то потрібно скорочувати витрати. Наприклад, заміна освітлення у виробничих масштабах окупиться за півтора року.
Третій напрям – це фінансування заходів із захисту навколишнього середовища. У рамкам співпраці з Міністерством екології та природних ресурсів України ми провели роботу з першою сотнею найбільших підприємств-забруднювачів довкілля. Наш банк видав кредит «Запоріжсталі» на установку нового фільтраційного обладнання, що дало змогу зменшити шкідливі викиди в місті на 20%.
Уже за рахунок нашого «зеленого» фінансування викиди CO2 в атмосферу скоротилися на 780 тис. тонн.
Також у нас є унікальний продукт – еко-картка з біосировини (кукурудзи й цукрового очерету). Зовні вона нічим не відрізняється від традиційної пластикової. Однак еко-картка після утилізації не завдає шкоди навколишньому середовищу. Ця карта унікальна не тільки для України, а й для Східної Європи загалом.
LDaily: Як, на Вашу думку, можна стимулювати український бізнес, щоб він став більш енергоефективним?
К.Шевченко: Тут величезну роль відіграє держава. Доти, доки в Україні вартість викиду однієї тонни двоокису вуглецю становитиме 41 копійку (1,5 цента), бізнесу не вигідно вкладати кошти в підвищення енергоефективності та дбати про навколишнє середовище. У нашого найближчого сусіда, Польщі, вартість викидів CO2 за тонну становить $1, у Швеції – $118, у Фінляндії – від $54 до $ 68, у Данії – $23, у Великій Британії – $22.
По суті, зараз екологічністю цікавляться соціально відповідальні компанії або ж підприємства, які входять у міжнародні групи і для них діють ті самі правила, що й для компаній в країнах ЄС. Наприклад, нині світовий бізнес робить ставку на відновлювальні джерела енергії. На корпоративному рівні спостерігається стала тенденція до розширення їхнього використання. Прикладом може служити Декларація компаній США з відповідального ведення бізнесу з мінімізацією впливу на зміну клімату American Business Act on Climate Pledge, яку вже підписала 81 компанія. Серед підписантів провідні корпорації світу – Amazon, Apple, Google, Microsoft, великі торгові мережі (IKEA, Nestle, Danone), автомобільні концерни Daimler, BMW, Audi, Renault, Volkswagen і GM, а також ряд світових банків, таких як Bank of America, британський HSBC, швейцарський Commerzbank та інші, інвестиційні портфелі яких теж включають поновлювані джерела енергії.
Також у світі є ще один варіант заохочення – податкове стимулювання. У США, наприклад, є податок на забруднення. Усі надходження від нього акумулюються у спеціальному фонді та спрямовуються на компенсацію відсотків або тіла по «зеленому» кредиту. В результаті компанія, яка захоче побудувати офісний центр, де споживана електроенергія надходитиме за рахунок енергії вітру, зможе заощадити на податку й отримати пільговий кредит.
В Україні є збір за забруднення навколишнього середовища. Його платять практично всі виробники. За нашими оцінками, він забезпечує близько 4 млрд грн на рік. Цільове призначення цих коштів – будівництво очисних споруд, фільтраційного обладнання. Чи багато можна побудувати очисних споруд у межах країни? Звичайно ж ні. Але якщо спрямувати ці засоби на компенсацію за еко-кредитами, то ефект буде в рази більший. Ми вже почали обговорювати такий варіант із Міністерством екології та природних ресурсів. Остаточне рішення буде за депутатами.
LDaily: На яких умовах бізнес зараз може отримати «зелене» фінансування?
К.Шевченко: Гривневі кредити ми видаємо в середньому під 18-20%. Як правило, таке фінансування на 2 п. п. дешевше, ніж звичайне. Але за деякими програмами для населення ставка може становити 0,001-0,01% річних. На таких умовах, наприклад, ми кредитуємо купівлю електромобілів. Проекти з альтернативної енергетики ми готові кредитувати у валюті під 6-7% річних. Середній термін кредитування проектів у альтернативній енергетиці становить 3,5 року, а проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності, – близько п’яти років.
До речі, за допомогою наших програм ми пропонуємо крупному, малому й середньому бізнесу легкий та доступний перехід на сучасне екологічне обладнання. Більше того, ми підкажемо, як це зробити правильно і з мінімальними витратами. Наприклад, до нас прийшов клієнт, який хотів провести модернізацію обладнання на виробництві. За його оцінками, термін окупності становить 3,5 року. У нашому банку створено спеціальний департамент, який проводить технічну експертизу кожного окремого проекту. Для цього, як я вже говорив, ми запрошуємо в IFC експертизу по «зелених» проектах, яка оцінює їх з позиції світового досвіду. Наші колеги порадили йому вдосконалити проект. У результаті термін окупності зменшився до двох років, і вже через півтора року клієнт погасив борг перед банком.
У рамках реалізації концепції еко-банку відбувається постійне зростання частки еко-кредитів у кредитному портфелі МСБ «Укргазбанку».
Станом на 1 січня 2017 року портфель еко-кредитів МСБ становив 480 млн грн (частка у загальному кредитному портфелі – 43%), а станом на 1 січня 2018-го – понад 1 млрд грн (частка у загальному кредитному портфелі – 50%).
LDaily: Які еко-програми популярні серед українців?
К. Шевченко: Що стосується українців, великою популярністю користується наша програма «Еко-енергія» – видача кредитів на придбання сонячних електростанцій і теплових насосів за програмою. За 9 місяців 2017 року з моменту запуску цього продукту «Укргазбанк» видав понад 23 млн грн кредитів, але на цьому ми не збираємося зупинятися: плануємо далі поліпшувати умови кредитування і збільшувати список партнерів по цій програмі.
У зв’язку з постійним зростанням цін на традиційні енергоносії та нестабільну систему електроживлення, альтернативні джерела енергії є ефективними інвестиціями не тільки в енергонезалежність, а й у збереження навколишнього середовища. Користуючись нашою унікальною програмою, позичальник не лише долучається до розвитку й поширення альтернативних джерел енергії, а й отримує можливість додаткового заробітку, а це довгострокові інвестиції в домоволодіння, прибутковість яких з роками не падає.
Також «Укргазбанк» є одним з активних учасників кредитної програми «Тепла оселя» в рамках Державної цільової програми енергоефективності, по якій позичальник отримує не тільки можливість утеплення власного домоволодіння або встановлення устаткування, а й компенсацію від держави до 35% від суми кредиту. За 2017 рік за цією програмою Банк видав 16 694 кредитів на загальну суму понад 452 млн грн.
Читайте також: Успішним буде той бізнес, який витратив час на вивчення нового бізнес-середовища
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
