Роман  Опімах

Розмова про стан газовидобувної галузі України з виконавчим директором Асоціації газовидобувних компаній України Романом...

Розмова про стан газовидобувної галузі України з виконавчим директором Асоціації газовидобувних компаній України Романом Опімахом.

opymah

«Найголовніша наша мета – зробити Україну енергетично незалежною після 2020 року»

24.09.2018 (№ LDaily #6)

Розмова про стан газовидобувної галузі України з виконавчим директором Асоціації газовидобувних компаній України Романом Опімахом.

Асоціація газовидобувних компаній України заснована два роки тому й об’єднує 7 підприємств державної та приватної форм власності. Консолідований видобуток цих підприємств становить майже 90% усього видобутого природного газу України.

Попри молодий вік, Асоціація має значні здобутки та напрацювання. Її керівництву вдалося налагодити плідну співпрацю із владою, бізнесом та міжнародними експертами щодо реформування газовидобувного сектору країни. Реалізація важливих ініціатив є необхідною умовою для становлення України як енергетично самодостатньої держави, для підвищення інвестиційної привабливості галузі, залучення міжнародних інвестицій та сучасних технологій, налагодження партнерських відносин із газовидобувними регіонами. Саме такі цілі має команда Асоціації.

Виконавчий директор Асоціації Роман Опімах – людина, яка знає всі тонкощі галузі не лише в Україні, а й за кордоном. «Ми знаходимо спільну мову із владою, суспільством, представниками сектору задля розвитку індустрії та зміцнення енергобезпеки країни. Нас чують, із нами радяться», – так описує діяльність організації Роман Опімах. А наскільки це вдається втілювати в життя, він розповів .

: Асоціація досить молода, але водночас амбітна. Чи виникають труднощі в роботі через брак досвіду?

Р. Опімах: Попри те, що Асоціація заснована нещодавно, наша команда добре обізнана у питаннях газовидобутку. Особисто я понад 10 років працюю в секторі й активно займаюся вивченням особливостей його регулювання. У своїй роботі ми, як Асоціація, досліджуємо світові практики, переймаємо досвід прогресивних країн, співпрацюємо з міжнародними експертами.

Зараз перед Україною стоїть надважливе завдання – залучати іноземні інвестиції, за які у світі ведеться глобальна боротьба. Важливою складовою цього процесу є розуміння: а що роблять твої конкуренти, як це відбувається в сусідніх чи економічно більш розвинених країнах? Ми детально аналізуємо міжнародні практики та місцеві особливості, наглядно показуємо, як має розвиватися українська газовидобувна галузь.

Усі наші напрацювання, рекомендації та прогнози є у відкритому доступі, ми залюбки розказуємо, що робимо й навіщо. Ми здійснюємо промоушн галузі не лише в Україні, а й за кордоном, і водночас розвіюємо міфи, які існують.

: Що саме Ви маєте на увазі?

Р. Опімах: У суспільстві існує низка легенд, пов’язаних із газовидобувним сектором. Наприклад, дехто вважає, що газовидобувні компанії забруднюють воду на територіях, де працюють, або ж не платять податків. Але це неправда. Зокрема, 2017 року нафтогазовидобувна галузь сплатила близько 75 млрд грн податків, що становить майже 10% надходжень до державного бюджету. Крім того, за нашими підрахунками, компанії Асоціації минулого року виплатили понад 150 млн грн на фінансування різноманітних соціальних програм у регіонах, де проводять видобуток.

З початку 2018 року впроваджена важлива ініціатива, яку газовидобувники активно підтримали. Ідеться про відрахування 5% ренти на розвиток місцевих громад у тих районах, де працюють компанії. Ми очікуємо, що це мотивуватиме місцеве населення співпрацювати із сектором для спільної вигоди. Адже чим більше газу компанія видобуватиме, тим більше коштів залишатиметься «на місцях» на важливі соціальні програми. Ми вважаємо це позитивною тенденцією.

: Які ще позитивні зміни відбулися в газовидобувній галузі завдяки Асоціації?

Р. Опімах: За два роки було досягнуто чимало.

Уряд визнав розвиток галузі як пріоритетний та стратегічний напрямок. Україна має величезну ресурсну базу, ми входимо в трійку країн Європи за обсягами запасів газу. Однак, на жаль, ці ресурси розробляються дуже повільно, на відміну від інших країн. Ми можемо видобувати більше й швидше, нам до снаги забезпечити себе газом для покриття внутрішнього споживання та стати енергетично незалежною країною, а в майбутньому – навіть експортувати його. Ми переконані, що коли на ринку буде створено профіцит газу, то, відповідно, ціна для споживача зменшуватиметься.

Газовидобувна галузь потребує великих інвестицій та сучасних технологій. А вони не прийдуть, якщо в країні не будуть створені привабливіші умови, ніж у сусідніх країнах. Нам потрібно реалізувати важливі реформи для розвитку галузі, на яких Асоціація постійно наголошує.

Перший суттєвий крок уже зроблено – запроваджено новий фіскальний режим. З початку року діє стимулююче оподаткування для нових газових свердловин, і держава надала гарантії його не змінювати протягом 5 років. Нова податкова політика значно покращила інвестиційну привабливість галузі. За оцінками міжнародних експертів, сьогодні Україна посідає найпривабливішу позицію серед видобувних країн Європи.

: Тобто полегшення системи оподаткування для газовидобувних компаній може бути ключовою реформою, яка відкриє потік іноземних інвестицій в Україну?

Р. Опімах: Усе правильно. Упроваджений урядом та парламентом новий фіскальний режим позитивно оцінений не лише на внутрішньому ринку, а й у світі. Ми очікуємо, що прихід міжнародних інвесторів сприятиме розвитку галузі та збільшенню газовидобутку.

: Які ще реформи потрібні для розвитку галузі?

Р. Опімах: Друга важлива ініціатива – дерегуляція газовидобутку. У березні Верховна Рада прийняла революційний законопроект № 3096-д, який скасовує багато дозвільних рудиментів радянських часів, що роками стримували розвиток індустрії.

Раніше компаніям для введення родовища у промислову розробку потрібно було отримати 44 погодження в 16 установах, на їх збір затрачалося понад три роки. Процедура відведення землі під свердловину займала понад рік, що було втричі довше, ніж саме буріння. Завдяки закону українська система регулювання суттєво наблизилася до найкращих міжнародних стандартів. Процедуру отримання дозволів пришвидшено на 18 місяців, ліквідується 6 ступенів дублюючих погоджень.

Третій важливий крок для збільшення власного газовидобутку – проведення відкритих аукціонів та пропозиція нових ділянок. Це питання є досить проблемним і ми ніяк не можемо його зрушити з місця. Коли в компанії на руках є всі дозволи та кошти для буріння свердловин, то потрібні місця, де вона, власне, буде працювати. Відповідно держава має запропонувати перелік нових площ для користування надрами й підприємства повинні отримувати їх на прозорих аукціонах.

У світі точиться конкурентна боротьба за інвестора: щороку країни агресивно пропонують десятки тисяч квадратних метрів на торгах.

В Україні за останні півтора року не було проведено жодного аукціону, а плани на поточний рік відсутні. На жаль, ми бачимо, що панує практика подвійних стандартів, коли ділянки надаються поза торгами або ж компаніям складно отримати дозвіл на роботу від обласних рад. Звичайно, інвестор на все це звертає увагу: він хоче працювати прозоро й ось такі проблеми його відштовхують. Ми постійно на цьому акцентуємо увагу, пропонуємо зміни, щоб усі прогалини в законодавстві були усунені.

: Ці фактори стосуються саме законодавчих ініціатив. А якщо говорити про технологічність, то наскільки Україна та галузь відстають, наприклад, від Європи?

Р. Опімах: З погляду технологій, то ми менш розвинені. Це відображається на простому показнику: скільки в нас є запасів газу й наскільки інтенсивно ці ресурси розробляються. Україна щорічно видобуває лише 2% своїх запасів, у той час як у світі – 6% і більше. Тобто в розвиненіших країнах це відбувається швидше й ефективніше за рахунок залучення нових технологій і сучасних методів розробки.

З іншого боку, Україна має величезний потенціал збільшити видобуток газу за рахунок нівелювання технологічного відставання. Ми вже спостерігаємо перші позитивні результати від уведення стимулюючого оподаткування. Нова податкова система суттєво оживила сервісний ринок, обсяги замовлень щодо бурінь нових свердловин на цей рік є безпрецедентними. Ми очікуємо на прихід нових гравців та компаній, що дасть змогу зробити сервісні послуги дешевшими й, відповідно, більш доступнішими.
Якщо за результатами 2017 року приріст видобутку газу становив 2,4%, то цьогоріч ми очікуємо щонайменше на 7% зростання.

: За Вашими розрахунками, скільки справді потрібно часу, щоб зробити країну енергонезалежною?

Р. Опімах: Є амбітний урядовий план зробити це до 2020 року. Щоправда, існує певна затримка з реалізацією Концепції розвитку газовидобувної галузі. Не всі важливі зміни було здійснено вчасно. Проте реформи в секторі відбуваються – і це треба відзначити.

Варто розуміти, що для повного самозабезпечення країни власним газом потрібно враховувати два фактори – скільки ми видобуваємо й скільки споживаємо. Відповідно, чим більше добуватимемо, чим краще реалізовуватимемо програми, спрямовані на енергоефективність, – тим швидше досягнемо мети. Події цієї зими та безпринципні дії Газпрому ще раз підтверджують аксіому, що треба сміливо розвивати власний видобуток та виходити на нульовий імпорт. Переконаний, що після 2020 року країна має всі передумови для того, щоб стати енергонезалежною.

Читайте також: Щоб бути успішним в Україні, потрібно забути все, що ти знав до входження на її рино

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».