Михайло  Зайченко

Директор компанії ТОВ «Шиндлер» Михайло Зайченко про одну з найстаріших компаній з виробництва ліфтів, про те, як пережити...

Директор компанії ТОВ «Шиндлер» Михайло Зайченко про одну з найстаріших компаній з виробництва ліфтів, про те, як пережити кризу з мінімальними втратами, про методи боротьби з корупцією і про те, до чого зобов’язує бренд Schindler в інтерв’ю спеціально для LDaily.

zajchenko

Наша головна цінність — це безпека

29.06.2018 (№ LDaily #4)

Директор компанії ТОВ «Шиндлер» Михайло Зайченко про одну з найстаріших компаній з виробництва ліфтів, про те, як пережити кризу з мінімальними втратами, про методи боротьби з корупцією і про те, до чого зобов’язує бренд Schindler в інтерв’ю спеціально для .

Михайло Зайченко керує підрозділом Шиндлер в Україні вже 5 років. Він обійняв керівну посаду в непростий період для України і за цей час пройшов зі своєю командою через злети і падіння, йому потрібно було приймати відповідальні рішення, підлаштовуватися під динамічно мінливий ринок, розробляти нові бізнес-стратегії. Незмінними залишалися тільки професіоналізм команди, кришталева бізнес-етика і першокласна якість продукції. Адже головне для «Шиндлер», компанії з історією у півтора століття, — це тримати марку.

: Михайле, розкажіть про походження компанії «Шиндлер».

М. Зайченко: Компанія «Шиндлер» була заснована Робертом Шиндлером (не плутати з Оскаром зі «Списку Шиндлера») у 1874 році. Коли були знайдені безпечні технічні рішення для ліфтів, наша компанія стала однією з перших, хто запустив їх у масове виробництво. Це стало справжньою урбаністичною революцією. Ми повністю змінили зовнішній вигляд міст, адже до появи ліфтів ніхто не міг будувати будівлі вище 4-5 поверхів.

Сьогодні Schindler Group – входить до четвірки глобальних лідерів ринку ліфтів і ескалаторів. Наш річний прибуток становить 10 млрд швейцарських франків, в компанії працює 60000 людей, вона має 1 000 філій, які розташовані у 100 країнах світу.

: На якому етапі розвитку швейцарський «Шиндлер» вирішив увійти на український ринок?

М. Зайченко: Дочірнє підприємство з’явилося в Україні у 2004 році. У той період часу бізнес в нашій країні процвітав, у будівництві був справжній бум. Бізнес-модель «Шиндлер» передбачає близькість до клієнта, тому компанія не могла обійти стороною ринок однієї з найбільших країн Європи.

: Ви обіймаєте посаду директора вже протягом 5 років. Чи змінилася за цей час бізнес- та управлінська модель підприємства?

М. Зайченко: Я в «Шиндлер» з 2013 року. Це непростий, з частими змінами період. Наша компанія, безумовно, змушена була реагувати на глобальні події в економіці України. Мабуть, найістотніша зміна пов’язана з розширенням орієнтирів. Справа в тому, що «Шиндлер» завжди робив ставку на комерційний сегмент, але з настанням кризи ринок комерційної нерухомості та об’єктів інфраструктури зупинився. Щоб утримувати компанію на плаву, ми вирішили звернути увагу на ринок житлової нерухомості. Житло в Україні продовжувало будуватися. Для нас це були невеликі замовлення, які приносили швидкий дохід і допомагали компанії підтримувати стабільність навіть у найбільш ненадійні часи.

Крім того, ми активізували напрямок технічного обслуговування обладнання. Це також постійний прибуток, бо будь-яке обладнання потребує обов’язкового планового огляду і ремонту. Слід відзначити, що в нашій країні багато власників ліфтів та ескалаторів недостатньо серйозно підходять до питання їх технічного обслуговування, обмежуючись формальним виконанням вимог законодавства. Останнім часом ми з радістю відзначаємо, що все більше клієнтів піклуються про безпеку роботи свого обладнання і ретельно підходять до вибору постачальника таких послуг.

Крім того, зростає популярність послуги технічного аудиту, що дозволяє на основі швейцарських методик визначити реальний стан обладнання.

: Чи можна сказати, що «Шиндлер Україна» пережив кризу спокійно?

М. Зайченко: Рішучі дії і правильна тактика дозволили нам практично без втрат зберегти нашу команду під час кризи. Протягом останнього року ми розширилися, відкривши нові напрямки діяльності та посиливши вже існуючі. Зокрема, створено відділ з продажу сервісних послуг, прийнято на роботу безліч нових сервісних техніків і монтажників.

: Чи відрізняються цінності швейцарського та українського «Шиндлер»?

М. Зайченко: Звичайно, спільні цінності — це ключова вимога. Насправді Schindler Group — по-справжньому міжнародна компанія. Так, у Раді директорів – люди з різних країн. Незалежно від розміру компанії та місця її розташування, якщо вона входить до групи «Шиндлер», до неї будуть ставитися так само і вимагати, так само як й з інших. Група надає своїм регіональним підрозділам широку свободу дій щодо операційних питань, вимагаючи натомість неухильного дотримання основних цінностей компанії, серед яких безпека, якість, повага до замовників і співробітників, цілісність та довіра.

: Назвіть п’ять труднощів, з якими ви стикаєтесь найчастіше, ведучи бізнес в Україні?

М. Зайченко: У першу чергу я б назвав високий рівень тінізації та корупції. У будівництві дуже складно працювати, не даючи відкатів, але ми завжди відмовляємося від проектів, де нам натякають на необхідність так званої «винагороди».

Існуюча система правосуддя поки не дає можливості компаніям швидко та ефективно вирішувати спори, в тому числі й господарські. Крім того, недосконалість чинної нормативної бази у багатьох питаннях, таких як трудові відносини або адміністрування податків, призводить до неефективного використання ресурсів компаніями.

: Що б за своєю власною ініціативою могли зробити бізнесмени, щоб полегшити умови ведення бізнесу?

М. Зайченко: Корупція складається з двох складових — попит і пропозиція, отже, зменшення пропозиції принципово змінить ситуацію з корупцією, зокрема, у приватному секторі.

Другий фактор — це поліпшення культури ведення бізнесу, підвищення прозорості та дисципліни при виконанні взятих на себе зобов’язань, чого часто бракує українським компаніям.

Прозорість у бізнесі — це шлях до успіху. Почніть із себе.

Ну і, звичайно, треба постійно розвиватися, прагнути кращого, орієнтуватися на досвід економічно успішних країн. Наприклад, багато наших архітекторів під час проектування будівель продовжують використовувати радянські застарілі рішення, які давно не використовуються ніде в Європі. І причина тут не в дефіциті інформації, а в небажанні розвиватися і розбиратися.

: Як Ви вважаєте, що могло б стати ключовим перевагою у тому, щоб до України пішов потік інвестицій?

М. Зайченко: Виконання контрагентами своїх зобов’язань. Безумовно, жоден проект не розвивається гладко, і це характерно в тому числі й для Європи, проте в Україні працювати особливо складно. Нам доводиться часто судитися і з контрагентами, і з податковою, і кожен раз судовий розгляд перетворюється на дуже і дуже довгу і складну тяганину.
Другий важливий момент для іноземного інвестора — захист власності. Солідних іноземних інвесторів відлякують ризики втрати своїх активів через рейдерські захоплення або через неправомірні дії державних органів. Люди хочуть розуміти, як і куди вкладати свої кошти, за що вони отримають прибуток і яким чином вийдуть з конфліктної ситуації.

: Чи навчається український «Шиндлер» у свого швейцарського побратима?

М. Зайченко: Навчання та обмін досвідом відбуваються постійно. Заради безпеки ми завжди працюємо над удосконаленням обладнання. Корпоративна політика компанії така — неважливо, де встановлений ліфт, в Україні, у Китаї або Швейцарії, він має відповідати основним вимогам безпеки та якості Групи «Шиндлер», що значно перевершує місцеві норми.

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

 

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».