Ренато  Рушчик

Генеральний директор «Лакталіс» в Україні Ренато Рушчик поспілкувався з LDaily про головні проблеми вітчизняної молочної...

Генеральний директор «Лакталіс» в Україні Ренато Рушчик поспілкувався з LDaily про головні проблеми вітчизняної молочної галузі, інвестування в країну та роль Європейської бізнес асоціації у бізнесі його компанії, а також компаній партнерів.

rushchyk

Про проблеми молочної галузі й не тільки…

01.10.2018 (№ LDaily #7)

Генеральний директор «Лакталіс» в Україні Ренато Рушчик поспілкувався з про головні проблеми вітчизняної молочної галузі, інвестування в країну та роль Європейської бізнес асоціації у бізнесі його компанії, а також компаній партнерів.

: Розкажіть, будь ласка, про «Лакталіс»?

Р.Рушчик: Група Lactalis – французька сімейна компанія, яка має 85-річну історію виробництва молочної продукції. Сьогодні Lactalis – лідер серед виробників молочних продуктів у світі, має 240 заводів у 47 країнах світу, які щорічно переробляють 19 мільярдів літрів молока. Серед наших брендів – всесвітньо відомі: Президент (Président), Ґальбані (Galbani) та Пармалат (Parmalat). У групі працює понад 80000 осіб.

: Скільки років працює Lactalis на українському ринку?
Як змінилася компанія від часу заснування?

З приходом в Україну 1996 року Lactalis (до 2000 року – Besnier) став першим іноземним інвестором у молочну галузь країни. Французько-українське спільне підприємство було створене на базі Миколаївського міського молочного комбінату з виробництва масла й казеїну, а через два роки він виробляв цілий ряд традиційних молочних продуктів. Наступним кроком у розвитку Групи Lactalis в Україні був 2007 рік, коли було придбано завод у місті Павлоград – ТОВ «Молочний Дім».

Компанія «Лакталіс» інвестувала кошти в повне технічне й технологічне переоснащення Миколаївського й Павлоградського підприємств, і сьогодні вони відповідають європейським стандартам виробництва.

Зараз компанія «Лакталіс» в Україні виробляє близько 250 різних продуктів під відомими марками: Президент (Président), Дольче (Dolce), Лактонія, Лактель, Фанні та Локо-Моко. У компанії безпосередньо працює понад 750 осіб і понад 3000 працівників на аутсорсингу.

: Як довго Ви є генеральним директором компанії «Лакталіс» в Україні?

Р.Рушчик: 11 років. Я дуже радий, що за цей час ми сприяли зростанню багатьох людей та розвинули чимало брендів. Ба більше, деякі з наших підлеглих зараз є директорами й генеральними менеджерами. Що справді надихає – це переконання, що люди мають можливість розвиватися.

: Які були цілі компанії, коли вона вийшла на український ринок?

Р.Рушчик: У 1996 році я ще не працював тут. Однак Група Lactalis працювала над географічною експансією. Україна була одним із найбільших виробників молока в Центральній Європі того часу. 1996 року, після розпаду Радянського Союзу (1991), ніхто не знав, як ситуація розвиватиметься. Отже, на ті часи це було досить сміливе рішення вкладати гроші в цю країну. Найбільше компанію приваблювала кількість молока в Україні й молочний завод, який був досить вдало побудований, але потребував інвестицій в обладнання, технології й людей.

: Які були проблеми компанії під час роботи тут?

Р.Рушчик: Працювати в Україні – це як танцювати танго: потрібно зробити два кроки праворуч, один – ліворуч. Протягом останніх 11 років в Україні багато що змінилося. Якщо ви запитуєте мене про проблеми, з якими ми стикаємося сьогодні… Насамперед ми маємо проблему міграції, яка означає дефіцит людей для роботи на наших заводах і в головному офісі. Чотири мільйони українців постійно мешкають за межами України. Через це постає проблема з погляду трудових ресурсів: їхньої якості й кількості.

Друга проблема – фальсифікація молочних продуктів і недобросовісна конкуренція, тобто використання пальмової олії – рослинних жирів. Україні має законодавство, яке забороняє це, але, на жаль, воно не завжди виконується. Наприклад, люди купують сметану 25% жирності за дуже низьку ціну, але на її етикетці немає інформації про те, що цей жир походить з натурального молока чи з пальмової олії. На упаковці це не зазначено, але ціна продукту удвічі дешевша, ніж натуральної сметани, бо рослинний жир уп’ятеро дешевший, ніж молочний. Отже, я міг би виготовити той самий продукт у п’ять разів дешевше. Ось чому проблема фальсифікації вводить в оману споживача й ускладнює виробництво молочних продуктів у країні. Третя проблема у тому, що протягом останніх кількох років і досі в Україні щороку забивають тисячі молочних корів для виробництва м’яса й ковбас, оскільки літні селяни, які володіють близько 70% молочних корів, більше не можуть доглядати за цими тваринами, а молодь не зацікавлена в розведенні худоби. Отже, щорічно кількість дійних корів скорочується. Коли я приїхав сюди 2008 року, в країні було близько трьох мільйонів дійних корів. Сьогодні в нас усього два мільйони. Швидкість скорочення поголів’я тварин зараз навіть набирає обертів. Близько 5% дійних корів буде забито цього року. Саме тому нашому підприємству так важко працювати, особливо на одному з наших заводів у Миколаєві, де ще виразніша нестача молока. У Західній Україні відносно більше молока, багато його й у східній частині країни. Але на півдні, у тому числі в Миколаєві, дуже сухий клімат, тому в цьому регіоні бракує молока.

Врешті-решт, нашого бізнесу торкається нелегальний (чорний) імпорт, тобто контрабанда. Ми маємо відповідне законодавство й митний контроль, але деякі особи перетинають кордон легше, ніж інші. Ви можете знайти на ринку багато продуктів, які коштують дуже дешево, бо були незаконно ввезені, й це ускладнює конкуренцію для місцевої продукції.

Водночас ці негативні тенденції (міграція мізків, рослинні жири, скорочення поголів’я великої рогатої худоби, нелегальний імпорт) можуть призвести до того, що через якихось п’ять років Україна імпортуватиме сире молоко, якщо не буде змін у відповідних нормативно-правових актах. Україна колись була експортером молока, однак вона може стати його імпортером. І це буде катастрофою.

: Чи «Лакталіс» в Україні прибуткова серед компаній Групи Lactalis?

Р.Рушчик: «Лакталіс» інвестує мільйони євро в технічне й технологічне переоснащення обох підприємств – у Миколаєві й Павлограді. Незважаючи на девальвацію, яка не залежить від нас, ми повинні сплачувати кредити й позики. Наприклад, коли я прибув у кінці 2007 року, обмінний курс становив близько восьми гривень за один євро, а сьогодні – понад 30 за євро. Маємо приблизно п’ятикратну девальвацію. Проте за останні 11 років наші українські дочірні компанії демонструють позитивні результати за погодженням та відповідно до очікувань головного офісу.

: Що Ви думаєте про інвестиційний клімат в Україні?

Р.Рушчик: Це дуже хороше запитання. «Лакталіс» в Україні намагалася залучити багато інвесторів, а саме виробників молока й фермерів з Австралії, Нової Зеландії, Бельгії, Німеччини й Нідерландів. Деякі представники вже відвідали країну. Але що далі? По-перше, вони бачать країну, освічених людей, прекрасні лани та й кажуть: «Гаразд, де я можу купити землю?» Але законодавство забороняє їм придбавати землю, і тому вони йдуть геть, бо не хочуть вкладати гроші в країну, в якій не володіють землею.

По-друге, відсутнє верховенство права (випадки рейдерства). Коли різні інвестори відвідують Європейську бізнес асоціацію, Американську торговельну палату й різні посольства та читають доступні звіти про інвестиційний клімат в Україні з різноманітних публікацій, усі скаржаться на дві основні речі – корупцію й відсутність верховенства права. Ці речі разом із неможливістю придбати землю стримують багатьох інвесторів з аграрного сектору. Щоб подвоїти зростання ВВП, як наголошує наш прем’єр-міністр, та досягти 6-7% і навіть 8% зростання, уряд має вирішити питання, про які йдеться. Це дасть змогу збільшити інвестиції в аграрний сектор.

: Коли робити бізнес було простіше – зараз чи раніше, скажімо, 10 років тому?

Р.Рушчик: Гадаю, 10 років тому це було простіше. Клімат і спосіб мислення людей були позитивнішими. Незважаючи на те, що сьогодні маємо більше необхідних правил і положень, раніше легше було переконати інвестора прийти, бо країна швидко зростала. Якщо ми говоримо про правові аспекти, напевно, з цим справи кращі сьогодні. Проте бізнес-середовище не дуже сприятливе, бо проблеми верховенства права й корупції все ще невирішені, також маємо війну на Сході.

: Якою була ваша мета, коли ви стали членом Європейської бізнес асоціації?

Р.Рушчик: Європейська бізнес асоціація є гарною «парасолькою» для взаємодії з регуляторними органами. Ми створили комітет виробників молочної продукції сім років тому. Ми обговорюємо багато питань, які впливають на наш бізнес, способи поліпшення ситуації, і використовуємо Асоціацію, щоб донести цю інформацію уряду й різним органам влади.

2013 року комітет виробників молочної продукції Асоціації розпочав соціально-освітній проект «Три молочні продукти на день», у якому компанія «Лакталіс» була одним з ініціаторів. «Три молочні продукти на день» – це платформа, яка стимулює збільшення споживання молока. Це перший приклад партнерства такого масштабу між державою й бізнесом в Україні. До участі було залучено п’ять вітчизняних молочних компаній, а також Європейську бізнес асоціацію, Асоціацію дієтологів України, Український клуб агробізнесу, Національну асоціацію молочних виробників України, Міністерство аграрної політики й продовольства України, Міністерство охорони здоров’я України, Комітет з питань аграрної політики й земельних відносин Верховної Ради й Міністерство освіти й науки України.

Асоціація пов’язує бізнес з урядом та забезпечує законодавчі ініціативи й підтримку в Європі. Є також Американська торговельна палата, Французько-українська торгово-промислова палата, Посольство Франції. Ми намагаємося використати всі інструменти, щоб донести наші ідеї уряду та поліпшити загальну ситуацію.

: Які Ваші цілі як члена Європейської бізнес асоціації? Як це членство допомагає Вам? Як оцінюєте свою роботу в Асоціації?

Р.Рушчик: Ми дуже добре співпрацюємо з Європейською бізнес асоціацією під керівництвом Анни Дерев’янко та її команди. Асоціація допомагає багатьом бізнес-спільнотам, інформуючи уряд й інші органи влади про необхідність вирішення певних проблем. Це дуже хороша платформа не тільки для подолання труднощів, а й для того, щоб запропонувати альтернативи. Угода про вільну торгівлю між ЄС та Україною відіграє ключову роль у цих дискусіях між місцевими виробниками, урядом і європейцями. Команда Асоціації здійснює фантастичну роботу в цій сфері, що сприяло позитивним зрушенням для близько 1000 компаній-членів Асоціації. Це добре, коли уряд має інтегровану платформу для спілкування. Анна Дерев’янко з командою створюють багато можливостей в Асоціації, закликаючи міністрів обговорювати програми, створювати групи дій у різних комітетах для допомоги уряду. Це ситуація, коли виграють усі: і виробники, і Асоціація, і уряд.

Як я вже казав, ми маємо чотири основні проблеми молочної галузі: дефіцит кваліфікованих працівників, пов’язаний із міграцією; чорний імпорт; рослинні жири; скорочення поголів’я великої рогатої худоби. Окрім цього в країні ще не до кінця вирішені проблеми з корупцією та верховенством права. Деякі з цих питань пов’язані не тільки з молочною промисловістю, а й іншими галузями.

Добре, що Асоціація працює над вирішенням цих проблем, однак є проблема, якій вона не може зарадити, це так званий відтік мізків із країни. Отже, уряд має зробити щось, щоб переконати молодь повернутися до України. Це потрібно зробити швидко. Інакше ми ризикуємо втратити інтелектуальні сили країни, і нам доведеться постійно навчати своїх працівників, щоб хтось в інших країнах отримував із цього вигоду. У підсумку я хотів би подякувати вам за можливість поділитися цією інформацією та підкреслити внесок Асоціації.

: Ви коли-небудь намагалися лобіювати закони, які сприяли б розвитку молочної галузі?

Р.Рушчик: Ми регулярно робимо це через професійні асоціації, такі як Європейська бізнес асоціація, Американська торговельна палата та Французько-українська торгово-промислова палата. Інколи Європейська бізнес асоціація просить виробників підтримати якісь підкомітети. Однак ми завжди працюємо під «парасолькою» Асоціації. Багато законів було створено в результаті співпраці між виробниками, Асоціацією та урядом. Ми не можемо досягти результатів, ідучи різними шляхами. Саме тому використовуємо платформу Європейської бізнес асоціації для ініціювання цих обговорень. Інколи нам бракує ресурсів. Багато нових проблем постає, тому потрібно вирішувати, як їх долати.

Читайте також: Щоб бути успішним в Україні, потрібно забути все, що ти знав до входження на її рино

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».