Хто може прийти з інвестиціями в країну, де йдуть воєнні дії? Або той, хто сильно вірить в успіх, або той, хто бачить майбутнє

Генеральний директор фармацевтичної компанії Acino в Україні розповів, чому експати, у більшості своїй, неефективні в якості управлінців на українських підприємствах

У міру строгий, але в той же час розсудливий, іноді «швидкий на поспішні рішення», проте бере на себе відповідальність за результат кожного з них, і при цьому – дуже спортивний і з почуттям гумору. Таке враження про себе залишає Євген Заїка, генеральний директор українського фармацевтичного підприємства «Фарма Старт», Acino Group, який працює у фармгалузі вже більше 20-ти років. Своїм іноземним компаньйонам Євген довів, що на фармринку – він як риба у воді, а будь-які перешкоди стають для нього певним викликом, а потім – і передумовою успіху. У 2016 році Acino в Україні була визнана найбільш швидкозростаючою компанією в країні, а Євген Заїка – топ-менеджером №1 в українській фармгалузі за версією Delo.ua.

У бесіді з LDaily генеральний директор розповів, чому в кризовий час вітчизняна фармацевтична промисловість наростила свої потужності, і яким повинен бути інвестор, який не боїться заходити в Україну.

Є. Заїка: Перш, ніж відповісти на це питання, я б хотів розповісти передісторію цієї події. Наші теперішні власники, американський інвестиційний фонд Avista і скандинавський – Nordic Capital, до придбання компанії «Фарма Старт» мали досвід введення бізнесу в Україні. Ці фонди спільно ще з трьома партнерами раніше володіли фармацевтичною компанією Nycomed, в якій я також мав честь працювати протягом десяти років. За цей час Nycomed досягла високих результатів розвитку, тому власники вирішили її продати японській фармацевтичій корпорації Takeda.

На сьогоднішній день про цей кейс згадують у всіх бізнес-школах, як про найбільшу продажу компанії інвестиційним фондом: Nycomed продали за 9,6 млрд євро. Цей кейс став одним з найкрутіших у світовому фармацевтичному бізнесі.

І через роки двоє з п’яти власників проданої компанії, про яку згадувалося вище, вирішили знову повторити подібну історію успіху. Тому вони знову зайшли на український ринок в часи нестабільності. Не дарма приватні інвестори (private equity funds), вважаються найбільш ризиковими інвесторами: вони приходять з прямими інвестиціями на нестабільні ринки, що мають великий потенціал зростання. Ось і зараз вони планують побудувати середню за розмірами міжнародну компанію, яка повинна досягти обороту в 1 млрд доларів за 5-7 років.

Є. Заїка: За моїми спостереженнями, 2015 рік – це вже старт хорошого періоду для фарми. Ми зайшли якраз того року в четвертому кварталі, тому відчули вже невеликий спад кризи в цій галузі.

Узагалі, нестабільна економічна ситуація неоднозначно вплинула на фармринок України. На 2013 рік припало активне зростання: його вартість на той момент становила 4,3 – 4,4 млрд доларів. На сьогоднішній день ринок скоротився на половину, у 2016 році від нього залишилося лише 2,2 млрд доларів. Звичайно ж, усі фармацевтичні компанії понесли великі втрати в номінованій валюті. Особливо це торкнулося західних компаній, які імпортували в Україну свої продукти. А так, як вони безпосередньо залежали від вартості валюти, відповідно, їм довелося піднімати ціни на свої товари. Криза дуже вплинула на купівельну спроможність населення, яка різко впала, тому українцям довелося замінити дорогу імпортну продукцію дешевими вітчизняними ліками, які не поступалися за якістю.

Є. Заїка: Абсолютно вірно. Український фармбізнес на тлі девальвації гривні і скорочення ринку примудрився забрати частину долі ринку, яку займала західна промисловість, і поліпшити свої позиції. Варто зазначити, що жодне фармацевтичне підприємство не скоротило виробництво. І в грошах, і в упаковках вітчизняні компанії наростили свою частку. Якщо раніше в грошах 70% ринку належало західним продуктам, а 30% – вітчизняним, то зараз вже майже 40% – вітчизняним, 60% – іноземним. Ситуація щодо упаковок склалася з точністю до навпаки: 70% упаковок – вітчизняна продукція, 30% – імпортна. Зараз показники становлять 78% і 22%.

Є. Заїка: Тих компаній, які б закрили свій офіс у нас в країні, не було. Але є ті виробники, які скоротили свої активності в Україні, залишивши кілька продуктів, які не потребують великого штату для просування. Тобто, аутсорсили іншим компаніям свої основні портфелі продуктів для просування і продажів.

Є. Заїка: Звичайно, посилилася, адже кількість гравців залишилася такою ж, а обсяг ринку впав удвічі. Вихід декількох компаній не вплинув на роботу 650-ти підприємств. Фармгалузь стала жорсткішою. Якщо раніше вітчизняний фармбізнес програвав західному і в маркетингу, і в просуванні, і в промоції, то зараз наші компанії зі списку топ-10 нічим не відрізняються від закордонних.

У всіх вітчизняних підприємств команда сформована на 80%, як правило, зі співробітників, які прийшли з західних компаній, які вже набралися знань, досвіду, і завдяки цьому зміцнили кадровий склад української фарми.

Є. Заїка: Усе – дуже просто. Я в фармацевтичному бізнесі України працюю ще з 1994 року. Ті, хто тут пропрацював більше 20-ти років, почуває себе в цій сфері комфортно. А ось іноземцеві, який приїхав керувати будь-яким бізнесом у нашій країні, потрібен час для адаптації і розуміння принципів ведення бізнесу у нас. І поки він розбереться з усіма тонкощами, йому доведеться повертатися назад, тому що дія контракту закінчилася. Тому в 90% випадків надсилати до нас експата є не найефективнішим рішенням. Винятки бувають, але – дуже рідко.

Є. Заїка: Якщо ми порівнюємо з катастрофою, яка відбулася в інших сегментах бізнесу в Україні, то наш ринок дійсно є б привабливішим. Але у порівнянні з розвитком сусідніх країн на нас будуть дивитися в останню чергу. Поки в країні буде криза, нестабільність, то тільки відчайдушні будуть сюди заходити. Ну, хто може прийти з інвестиціями в країну, на території якої ведуться військові дії? … самі дайте відповідь собі на це питання … Або дуже ризиковані інвестори, які сильно вірять в успіх, або ті, хто бачить майбутнє.

Наші власники дійсно вірять в успіх України і не бояться сюди інвестувати. Але перед придбанням компанії «Фарма Старт» вони дуже довго думали. Це був один із найдовших переговорних процесів, який тривав майже два роки. Зараз уже пройшло 6-7 кварталів з моменту поглинання бізнесу. І поки вони не пошкодували про своє рішення. Ми ростемо швидкими темпами, у нас хороші фінансові та виробничі показники. Тому зараз перед нами стоїть завдання номер один – як наростити ще більше виробничої потужності, так як наш завод може покрити потреби не тільки українського ринку, але і країн СНД, де компанія активно розширює свою присутність.