Президент компанії “Фармпланета” Валерій Кондрук – про те, чому іноземні фармкомпанії готові повернутися в Україну тільки після 2025 року
“Фармпланета” – успішна фармацевтична компанія на ринку України, яка входить в ТОП-5. Вона – офіційний дистриб’ютор як українських, так і іноземних виробників. Президент компанії Валерій Кондрук особистість настільки ж унікальна, як і його бізнес: знає п’ять мов і вчить шосту, і не уявляє життя без спорту, який допомагає відволіктися від проблем, а часто і знайти вихід із складної ситуації. Будь-які труднощі керівник «ФАРМПЛАНЕТИ» сприймає як інструмент для бажаних змін в країні. Він навіть розробив власну Концепцію реформи системи охорони здоров’я України «Модель 5». Про особливості та готовності українського уряду впровадити її в життя Валерій Кондрук розповів LDaily.
В. Кондрук: Українська фармацевтична промисловість завжди була передовою, починаючи з часів СРСР. Майже всі заводи, які займалися випуском препаратів, знаходилися на нашій території. З розпадом СРСР ці підприємства нікуди не поділися, вони стали приватними. Приватизація позитивно вплинула на них, перетворивши на сучасні виробництва, що працюють за міжнародними стандартами.
Уже в незалежній Україні фармгалузі довелося пережити чимало криз. Наприклад, після 2007-2008 р.р. для фармацевтичного сегменту відкрилися нові можливості. До нас прийшли великі іноземні компанії, хоча тоді Україна для них була дуже маленьким ринком збуту. Але вони прийшли сюди, сподіваючись на зростання і розвиток фармринку.
Їхнім надіям не судилося здійснитися. Криза, яка почалася 2014 року, дала зрозуміти, що в економіки країни поки що немає перспектив для росту, а платоспроможність населення падає. Українські фармкомпанії швидко зорієнтувалися, на відміну від закордонних, почавши виробляти необхідні препарати і реалізовувати їх за меншою вартістю. У підсумку ціна українського та іноземного препарату могла відрізнятися у 3-4 рази. Продажі в упаковках вітчизняних фармкомпаній почали зростати. Якщо говорити у відсотковому співвідношенні, то сьогодні споживачі купують 75% ліків українського виробництва, а 25% – імпортного. Ще кілька років тому ці показники були 50 на 50, що спонукало деякі західні компанії залишити цей ринок, щоб, можливо, повернутися після стабілізації економіки, що, за прогнозами, відбудеться не раніше 2025 року.
В. Кондрук: У нас гарне зростання почалося з 2013 року. Причому ми набираємо обертів як у обсягах, так і в грошах та упаковках, що дозволило нам увійти у ТОП-5 українських дистриб’юторів, а у 2017 році зайняти четверту позицію у цьому рейтингу. При тому ми представляємо на ринку як українських виробників, так і імпортних.
Незважаючи на непогані результати, які демонструє наша компанія, я не можу з упевненістю сказати, що вся фармпромисловість в країні процвітає. На сьогоднішній день наш основний споживач – пересічний громадянин. Якщо у нього є гроші, він купує ліки, якщо немає – відповідно, не купує. А, як відомо, платоспроможність населення не збільшилася.
В. Кондрук: Коли ми говоримо про конкуренцію в нашій галузі, ми повинні розуміти, що в цьому бізнесі є кілька сегментів. Якщо говорити про конкуренцію серед виробників, то вона полягає у повторі виробництва одного і того ж препарату. Наприклад, у багатьох компаній є аспірин, цитрамон, анальгін і т.д. Тому тут йде конкуренція за обсяги продажів і споживача. Для покупця це навіть добре, тому що для його залучення виробники знижують ціну.
Але якщо йдеться про високотехнологічні препарати, то тут конкуренції немає серед компаній. Тому що для такого продукту потрібні великі вкладення, на що готові далеко не всі підприємства в Україні.
В. Кондрук: У мене є досвід роботи і в бізнесі, і на державній посаді. І на основі цього досвіду я дійшов думки, що будь-яке втручання держави у бізнес або бажання щось регулювати призводить до негативних наслідків і не завжди допомагає у розвитку бізнесу та економіки.
У фармацевтичній галузі державного впливу спостерігається набагато більше, ніж в інших сегментах. Повинен зізнатися, що на цьому ринку так і має бути. Тому що фармацевтичні компанії виготовляють продукти для здоров’я, і їхня якість має бути під жорстким контролем. Але у мене особисто є велике непорозуміння: чому сьогодні ніяким чином не регулюється питання фальсифікатів? Адже всім відомо, що на українському ринку є достатня кількість фальсифікованих препаратів. Регулюванням цього питання ніхто не займається, тим більше ніхто не несе фінансової або кримінальної відповідальності. Відповідно, ані виробник, ані споживач не відчувають себе захищеними, а за прикладом інших країн такою функцією повинна опікуватися держава.
В. Кондрук: У першу чергу, необхідно негайно реформувати систему охорони здоров’я, про яку сьогодні так багато розмов. Але, на жаль, ні конкретного плану дій, ні розуміння наслідків, до яких призведуть ці реформи, на сьогодні немає ані в уряду, ані у Міністерства охорони здоров’я, ані у пацієнта. Реформу неможливо просто взяти і зробити, необхідно визначити її етапи, має бути чіткий план, в якому повинні бути задіяні всі сфери, в тому числі і фармацевтика. Але зараз ми бачимо, що цю галузь взагалі не розглядають в планах проведення реформи. Тому ми вирішили не залишатися осторонь і разом з учасниками комітету охорони здоров’я Союзу українських підприємців (СУП) розробили власну концепцію реформи охорони здоров’я в Україні.
В. Кондрук: Для початку ми вивчили, як реформували охорону здоров’я у всьому світі, проаналізували досягнуте. В існуючу систему охорони здоров’я ми привнесли позитивний досвід Великої Британії та привели до концептуального розуміння, що і як потрібно реформувати у нас і якою має бути роль держави у цій реформі.
Будь-яка реформа буде мати результат, якщо розуміти, звідки на неї візьмуться гроші. Таке рішення у своїй програмі ми також пропонуємо. Далі ми вважаємо, що реформа повинна стосуватися громад, тобто у них має бути власна амбулаторія, де люди зможуть планово обстежуватися і виявляти патології на ранніх стадіях, що сприятиме збільшенню тривалості їхнього життя.
Звичайно, у нас ще багато пропозицій, які викладені в моїй концепції реформування охорони здоров’я та ми будемо наполягати на тому, щоб вони були враховані урядом. Зараз є ризик, що ця реформа, у кращому випадку, так і залишиться на папері, в гіршому – постраждають люди. Адже мета реформи охорони здоров’я – це збільшення тривалості та якості життя кожної людини, і це головне, про що потрібно пам’ятати.
