Як бізнес захищає свої інтереси, об’єднуючи зусилля, розповів президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» Павло Харчик.
Думка про створення Асоціації, яка об’єднала б більшу частину компаній на ринку медичних виробів, у Павла Харчика і його однодумців виникла рівно 5 років тому. Передумов для цього було достатньо, а головне мета – відстоювати свої бізнес інтереси не поодинці, а з командою. Саме в єдності і об’єднанні Асоціація бачить свою основну місію. Зокрема, вона вже довела свою спроможність в лобіюванні та захисті інтересів операторів ринку медичних виробів. «Ми покращуємо бізнес-клімат в країні і наша роль, безсумнівно, зростає», – запевнив LDaily президент Асоціації Павло Харчик. В інтерв’ю він розповів про найважливіші досягнення в діяльності організації, а також зробив акцент на інструменти, якими оперує Асоціація.
LDaily: Павло, розкажіть, будь ласка, про причини, котрі змусили Вас разом з колегами-засновниками створити Асоціацію «Оператори ринку медичних виробів»?
П. Харчик: До 2012 року ринок медичних виробів не піддавався пильній увазі регулятора в особі урядових органів виконавчої влади. Більше того, практично не було видимої юридичної диференціації між регулюванням ринку лікарських засобів і окремо медичних виробів. Все змінилося в середині 2012 року, коли відбулися події, в наслідок яких ситуація була змінена в корені. Зокрема, українські чиновники пролобіювали зміни в ціноутворюючому законодавстві, які торкнулися нашого сегмента – введення обмежень на націнку на багато медичних виробів. Це стало таким собі каталізатором для об’єднання учасників ринку і консолідації спільних зусиль.
У вересні того ж року ми організували І український форум операторів ринку медичних виробів, щоб обговорити подальші дії і виробити єдину позицію. Даний форум став плацдармом для створення Асоціації, до якої увійшли виробники, дистриб’ютори, імпортери, сервісні/консалтингові компанії, які сприяють легалізації медичних виробів, а також аптеки. Наша головна мета незмінна –
захист інтересів операторів ринку, побудова цивілізованих і етичних правил ведення бізнесу в Україні, максимальна адаптація локального законодавства до європейського
Згуртованою командою нам все-таки вдалося переконати Уряд, що обмеження націнки не витримати жодному суб’єкту підприємництва без плачевних наслідків, як для самого ринку, так і для кінцевого споживача – пацієнта зі своїм лікарем. Для того, щоб відстояти наші інтереси і досягти поставленої мети нам потрібні були залізна витримка, наполегливість і два роки часу.
LDaily: Відстояти свої інтереси в діалозі з державою не так-то просто. Які методи Ви використовуєте для захисту інтересів ринку медичних виробів?
П. Харчик: За всі п’ять років діяльності Асоціації ми використовуємо тільки правомірні і загальноприйняті механізми впливу: для цього представники адміністрації і члени Ассоціаціі входять в спеціальні або ad hoc робочі групи, громадські ради при ключових для галузі центральних органах виконавчої влади. Ми також безпосередньо ведемо з ними діалог через кореспонденцію і підготовку проектів нормативно-правових актів, залучаємо до проблеми офіс бізнес омбудсмена і звичайно ж ЗМІ, за результатами досліджень того чи іншого питання самі часто публікуємо статті, вивчаємо громадську думку тому проводимо анкетування серед учасників ринку, виступаємо на багатьох галузевих публічних заходах, готуємо М-тест до деяких проектів актів.
Не секрет, що
на сьогодні кадровий потенціал органів і їх мобільність бажає кращого. Для прикладу, останнім важливим для ринку питанням стало введення обмеження націнки на продаж медичної техніки, про що я вже згадував. Сьогодні, щоб держава закупила медичну техніку, суб’єкт може зробити націнку максимум у 10%. Для медичної техніки це майже неможливо
тому що у вартість включаються і транспортні витрати, і установка, і гарантійне обслуговування, і навчання інженерів, і багато іншого. І це все має вкластися максимум в 10%. Багато компаній просто відмовляються від цього ринку і навіть змінюють сферу бізнесу.
Коли така міра була введена, на базі Асоціації ми створили робочу групу і визначили свої подальші дії для врегулювання ситуації. Разом з тим, залучили Раду бізнес-омбудсмена, Мінекономрозвитку, МОЗ, а також всі міжнародні компанії цього ринку. Додатково ми провели зустрічі з іншими асоціаціями з проханням об’єднати зусилля з цієї проблематики і рухатися разом. На сьогодні, на жаль, вся ключова робота звелася до МОЗ, який на виконання доручення Уряду має визначити доцільність таких змін і в разі такої «необхідності» підтримати нашу ініціативу і висувати далі як головний розробник проект постанови.
LDaily: Як ринок медичних виробів пережив кризу з 2014 по 2016 роки?
П. Харчик: На відміну від ринку лікарських засобів нам трохи легше переживати економічні кризи, тобто якщо говорити про середньозважену вартість упаковки, то вона (вартість упаковки) у нас значно менше, ніж у ЛС. Але, якщо сьогодні ринок лікарських засобів почав рости в упаковках, то ми навпаки падаємо приблизно на 0,1%. При цьому в грошах (в гривні) ми спостерігаємо зростання близько 15-16%.
LDaily: Кажуть, що завдяки кризі вітчизняний фармбізнес зміг поліпшити свої позиції на ринку, а імпортні компанії чимало втратили через курсові гойдалки. Такі зміни торкнулися і Вашого сегменту?
П. Харчик: У 2012-2013 рр. ринок медичних виробів був єдиним ринком, де і в грошах, і в штуках імпорт був більше, ніж вітчизняне виробництво. Але з середини 2017 роки ситуація змінилася. Національне виробництво в штуках вже превалює над імпортом: 54% частки ринку – це українські компанії, а 46% – західні. При цьому в грошах імпорт і далі лідирує.
Варто відзначити, що наш ринок ширше, ніж ринок лікарських засобів, тому що для медичних виробів не потрібні ліцензування продажу, імпорту і т.д. Тих суб’єктів, які реалізують медичні вироби також більше, ніж лікарських засобів. Таким чином, ліки продаються тільки в аптеках, а для медвиробів немає таких обмежень. Незважаючи на це, в середньому наш сегмент десь в 10 разів менше, ніж ринок ліків, і оцінюється приблизно в 300 мільйонів доларів.
LDaily: Чи спостерігаєте Ви останнім часом переорієнтування споживчих запитів?
П. Харчик: Після кризи споживач почав надавати перевагу більш дорогим медичним виробам, які, на його думку, повинні бути більш ефективними. Це говорить про те, що люди вчаться рахувати гроші і робити вибір на користь якості, а не ціни. Відповідно, населення стає освіченішим в медицині, фармацевтиці, всі читають, порівнюють. Якщо у людини є вибір і можливість купити більш дорогий препарат або виріб, то він це зробить. Це показник кризових процесів в країні, який доводить, що успішність фармацевтичного бізнесу в Україні безпосередньо залежить від добробуту населення.
LDaily: Як Ви думаєте, чи змінюється ставлення іноземних компаній до українського бізнесу? Вони більш охоче погоджуються на співпрацю з українськими бізнесменами?
П. Харчик: Кожна розсудлива людина, читаючи новини про Україну, не може не побоюватися вкладати гроші в цю країну. Якщо говорити про бізнес-партнерство, то ці побоювання відразу відображаються в умовах контракту. Коли у нас почалися бойові дії, ніхто з іноземних партнерів не міг дати відстрочку платежу. Тому що вони розуміли, що завтра може відбутися в країні все, що завгодно, і свої гроші вони вже ніколи не повернуть. На сьогодні ситуація в Україні стабільно «заморозилась». Можу сказати, що іноземні партнери з великим оптимізмом дивляться на нашу країну, вже спостерігаються перші кроки довіри, але побоювання все одно залишаються.
