Павло  Харчик

Як бізнес захищає свої інтереси, об'єднуючи зусилля, розповів президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» Павло...

Як бізнес захищає свої інтереси, об'єднуючи зусилля, розповів президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» Павло Харчик

Павло  <span>Харчик</span>

«Успішність фармацевтичного бізнесу в Україні безпосередньо залежить від добробуту населення»

01.08.2017 (№ LDaily #3)

Як бізнес захищає свої інтереси, об’єднуючи зусилля, розповів президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів» Павло Харчик.

Думка про створення Асоціації, яка об’єднала б більшу частину компаній на ринку медичних виробів, у Павла Харчика і його однодумців виникла рівно 5 років тому. Передумов для цього було достатньо, а головне мета – відстоювати свої бізнес інтереси не поодинці, а з командою. Саме в єдності і об’єднанні Асоціація бачить свою основну місію. Зокрема, вона вже довела свою спроможність в лобіюванні та захисті інтересів операторів ринку медичних виробів. «Ми покращуємо бізнес-клімат в країні і наша роль, безсумнівно, зростає», – запевнив  президент Асоціації Павло Харчик. В інтерв’ю він розповів про найважливіші досягнення в діяльності організації, а також зробив акцент на інструменти, якими оперує Асоціація.

: Павло, розкажіть, будь ласка, про причини, котрі змусили Вас разом з колегами-засновниками створити Асоціацію «Оператори ринку медичних виробів»?

П. Харчик: До 2012 року ринок медичних виробів не піддавався пильній увазі регулятора в особі урядових органів виконавчої влади. Більше того, практично не було видимої юридичної диференціації між регулюванням ринку лікарських засобів і окремо медичних виробів. Все змінилося в середині 2012 року, коли відбулися події, в наслідок яких ситуація була змінена в корені. Зокрема, українські чиновники пролобіювали зміни в ціноутворюючому законодавстві, які торкнулися нашого сегмента – введення обмежень на націнку на багато медичних виробів. Це стало таким собі каталізатором для об’єднання учасників ринку і консолідації спільних зусиль.

У вересні того ж року ми організували І український форум операторів ринку медичних виробів, щоб обговорити подальші дії і виробити єдину позицію. Даний форум став плацдармом для створення Асоціації, до якої увійшли виробники, дистриб’ютори, імпортери, сервісні/консалтингові компанії, які сприяють легалізації медичних виробів, а також аптеки. Наша головна мета незмінна –

захист інтересів операторів ринку, побудова цивілізованих і етичних правил ведення бізнесу в Україні, максимальна адаптація локального законодавства до європейського

Згуртованою командою нам все-таки вдалося переконати Уряд, що обмеження націнки не витримати жодному суб’єкту підприємництва без плачевних наслідків, як для самого ринку, так і для кінцевого споживача – пацієнта зі своїм лікарем. Для того, щоб відстояти наші інтереси і досягти поставленої мети нам потрібні були залізна витримка, наполегливість і два роки часу.

: Відстояти свої інтереси в діалозі з державою не так-то просто. Які методи Ви використовуєте для захисту інтересів ринку медичних виробів?

П. Харчик: За всі п’ять років діяльності Асоціації ми використовуємо тільки правомірні і загальноприйняті механізми впливу: для цього представники адміністрації і члени Ассоціаціі входять в спеціальні або ad hoc робочі групи, громадські ради при ключових для галузі центральних органах виконавчої влади. Ми також безпосередньо ведемо з ними діалог через кореспонденцію і підготовку проектів нормативно-правових актів, залучаємо до проблеми офіс бізнес омбудсмена і звичайно ж ЗМІ, за результатами досліджень того чи іншого питання самі часто публікуємо статті, вивчаємо громадську думку тому проводимо анкетування серед учасників ринку, виступаємо на багатьох галузевих публічних заходах, готуємо М-тест до деяких проектів актів.

Не секрет, що

на сьогодні кадровий потенціал органів і їх мобільність бажає кращого. Для прикладу, останнім важливим для ринку питанням стало введення обмеження націнки на продаж медичної техніки, про що я вже згадував. Сьогодні, щоб держава закупила медичну техніку, суб’єкт може зробити націнку максимум у 10%. Для медичної техніки це майже неможливо

тому що у вартість включаються і транспортні витрати, і установка, і гарантійне обслуговування, і навчання інженерів, і багато іншого. І це все має вкластися максимум в 10%. Багато компаній просто відмовляються від цього ринку і навіть змінюють сферу бізнесу.

Коли така міра була введена, на базі Асоціації ми створили робочу групу і визначили свої подальші дії для врегулювання ситуації. Разом з тим, залучили Раду бізнес-омбудсмена, Мінекономрозвитку, МОЗ, а також всі міжнародні компанії цього ринку. Додатково ми провели зустрічі з іншими асоціаціями з проханням об’єднати зусилля з цієї проблематики і рухатися разом. На сьогодні, на жаль, вся ключова робота звелася до МОЗ, який на виконання доручення Уряду має визначити доцільність таких змін і в разі такої «необхідності» підтримати нашу ініціативу і висувати далі як головний розробник проект постанови.

: Як ринок медичних виробів пережив кризу з 2014 по 2016 роки?

П. Харчик: На відміну від ринку лікарських засобів нам трохи легше переживати економічні кризи, тобто якщо говорити про середньозважену вартість упаковки, то вона (вартість упаковки) у нас значно менше, ніж у ЛС. Але, якщо сьогодні ринок лікарських засобів почав рости в упаковках, то ми навпаки падаємо приблизно на 0,1%. При цьому в грошах (в гривні) ми спостерігаємо зростання близько 15-16%.

: Кажуть, що завдяки кризі вітчизняний фармбізнес зміг поліпшити свої позиції на ринку, а імпортні компанії чимало втратили через курсові гойдалки. Такі зміни торкнулися і Вашого сегменту?

П. Харчик: У 2012-2013 рр. ринок медичних виробів був єдиним ринком, де і в грошах, і в штуках імпорт був більше, ніж вітчизняне виробництво. Але з середини 2017 роки ситуація змінилася. Національне виробництво в штуках вже превалює над імпортом: 54% частки ринку – це українські компанії, а 46% – західні. При цьому в грошах імпорт і далі лідирує.

Варто відзначити, що наш ринок ширше, ніж ринок лікарських засобів, тому що для медичних виробів не потрібні ліцензування продажу, імпорту і т.д. Тих суб’єктів, які реалізують медичні вироби також більше, ніж лікарських засобів. Таким чином, ліки продаються тільки в аптеках, а для медвиробів немає таких обмежень. Незважаючи на це, в середньому наш сегмент десь в 10 разів менше, ніж ринок ліків, і оцінюється приблизно в 300 мільйонів доларів.

: Чи спостерігаєте Ви останнім часом переорієнтування споживчих запитів?

П. Харчик: Після кризи споживач почав надавати перевагу більш дорогим медичним виробам, які, на його думку, повинні бути більш ефективними. Це говорить про те, що люди вчаться рахувати гроші і робити вибір на користь якості, а не ціни. Відповідно, населення стає освіченішим в медицині, фармацевтиці, всі читають, порівнюють. Якщо у людини є вибір і можливість купити більш дорогий препарат або виріб, то він це зробить. Це показник кризових процесів в країні, який доводить, що успішність фармацевтичного бізнесу в Україні безпосередньо залежить від добробуту населення.

: Як Ви думаєте, чи змінюється ставлення іноземних компаній до українського бізнесу? Вони більш охоче погоджуються на співпрацю з українськими бізнесменами?

П. Харчик: Кожна розсудлива людина, читаючи новини про Україну, не може не побоюватися вкладати гроші в цю країну. Якщо говорити про бізнес-партнерство, то ці побоювання відразу відображаються в умовах контракту. Коли у нас почалися бойові дії, ніхто з іноземних партнерів не міг дати відстрочку платежу. Тому що вони розуміли, що завтра може відбутися в країні все, що завгодно, і свої гроші вони вже ніколи не повернуть. На сьогодні ситуація в Україні стабільно «заморозилась». Можу сказати, що іноземні партнери з великим оптимізмом дивляться на нашу країну, вже спостерігаються перші кроки довіри, але побоювання все одно залишаються.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com