Віталій Гордієнко, генеральний директор глобальної дослідницької біофармацевтичної компанії AbbVie, поінформував читачів LDaily про розробку інноваційних методів лікування складних хвороб, які незабаром будуть доступні в Україні. Також торкнувся злободенного питання розвитку системи охорони здоров’я України та її реформування (особливо в умовах коронавірусної кризи) — і тут фармацевтична галузь, на думку професійного менеджера, грає одну з ключових ролей.
LDaily: Розкажіть, будь ласка, як коронавірусна криза вплинула на діяльність AbbVie в Україні?
В. Гордієнко: Ми всіляко допомагаємо в подоланні кризи охорони здоров’я суспільства, викликаної COVID-19. AbbVie виділяє понад $35 млн на підтримку недостатньо обслуговуваних спільнот і систем охорони здоров’я, які борються з COVID-19 на глобальному і місцевому рівнях. Разом із галузевими партнерами наша компанія приєдналася до Ініціативи з інноваційних ліків для підтримки досліджень і пошуку цільових засобів проти COVID-19. AbbVie також надала один зі своїх продуктів як експериментальний варіант для лікування COVID-19 в кілька країн, включаючи Україну, де це необхідно через спалах захворюваності.
LDaily: Чи виробляєте ви ліки від таких серйозних захворювань, як ВІЛ/СНІД, гепатит С? Чи планує компанія випуск нових препаратів 2020 року, враховуючи, що ми зіткнулися і з COVID-19 — не менш небезпечною хворобою? Які інноваційні рішення зараз у розробці?
В. Гордієнко: Так, виробляємо. AbbVie — глобальна біофармацевтична компанія, що займається дослідженнями й розробкою інноваційних методів лікування складних і критичних станів. Компанія AbbVie сильна у сфері імунології, вірусології, онкології, неврології та деяких інших терапевтичних напрямах. Онкологія є однією з найважливіших галузей охорони здоров’я в усьому світі, включаючи Україну. Зокрема, ми розробили інноваційну терапію для хворих на хронічний лімфолейкоз, доступну з 2019 року, із розрахунком, що вартість лікування буде поступово відшкодовуватися державою цього й у наступних роках. Крім того, наша компанія пропонує ряд інноваційних рішень у сфері ревматоїдного артриту, атопічного дерматиту, псоріазу, хвороби Крона та інших імунологічних захворювань. Ці ліки з’являться в Україні вже в найближчі роки. Ми також сподіваємося, що останні інновації в лікуванні гепатиту С, які дають можливість вилікувати пацієнта за 8-16 тижнів, будуть доступні для дорослих і дітей в Україні з кінця цього року, що сприятиме реалізації плану країни щодо викорінення цієї недуги.
LDaily: Як ви підтримуєте якість продукції технологічно?
В. Гордієнко: Ми проводимо дослідження й ведемо бізнес із дотриманням найвищих стандартів етики, а також відповідаємо за надійність доставки ліків, забезпечуючи високий рівень якості та безпеки, яким пацієнти можуть довіряти. Ми зосереджені на виробництві високоякісних ліків, забезпечуючи доступ до них пацієнтам, коли вони їм потрібні.
Наші стандарти якості перевірені й сертифіковані багатьма зовнішніми установами. Ми використовуємо інтегровану систему управління якістю, яка відповідає нормам Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) і Міжнародної ради з гармонізації технічних вимог до фармацевтичних продуктів, призначених для застосування людиною (ICH). Виробничі об’єкти AbbVie щорічно проходять безліч внутрішніх і зовнішніх перевірок.
Для гарантування надійності та цілісності ланцюжка поставок ми використовуємо систему управління поставками, яка включає оцінювання критичності, контроль збереження, регулювання правових взаємин і постійний моніторинг усіх логістичних процесів.
LDaily: Як держава контролює фармацевтичний ринок?
В. Гордієнко: Виробництво й оборот лікарських засобів в Україні перебувають під суворим контролем. Структура регулювання фармацевтичних продуктів доволі складна і включає в себе цілий набір законів і правил.
LDaily: В Україні зараз проводять реформу державної медицини. Чого їй не вистачає? Як гадаєте, що є головною проблемою охорони здоров’я?
В. Гордієнко: Медична реформа в Україні триває з 1 липня 2018 року. Основний її принцип — «Гроші йдуть за пацієнтом». Це означає, що платежі, які стягуються організаціями охорони здоров’я за надані послуги (це стосується пацієнтів, які поступили на первинний огляд до терапевта або вже перебувають на лікуванні у профільних фахівців чи в клініці), мають бути засновані на єдиних тарифах замість виділення фіксованих сум фінансування кожній медичній організації. Медична реформа була розпочата на етапі первинної медичної допомоги. Нині ми бачимо прогрес і перші позитивні результати в розширенні доступу українських пацієнтів до послуг із лікування на первинному рівні (у терапевта, сімейного лікаря). Реформу системи охорони здоров’я на вторинному рівні (у профільних фахівців) реалізували як пілотний проєкт у Полтавській області 2019 року. Вона планувалася повністю реалізуватися по всій країні на наступних рівнях на 1 квітня 2020-го. Однак цього не сталося з різних причин. І я хотів би підкреслити деякі з них.
Перша причина — відсутність належного фінансування охорони здоров’я. За даними IQVIA, Україна значно відстає від країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) по показниках ВВП і витратах на охорону здоров’я — у 22 і 7 разів відповідно.
Друга причина — відсутність активної взаємодії з провідними експертами медицини, які працюють на вторинному (як профільні лікарі) і третинному (високоспеціалізована допомога, в умовах госпіталізації) рівнях, а також брак участі організацій пацієнтів, що дало б можливість зробити їх прихильниками реформи.
Третя причина — медична реформа не може бути ефективно реалізована окремо від інших. Наприклад, оптимізація структури системи охорони здоров’я не може бути успішною з погляду фізичного доступу до медичної допомоги, якщо наявність відповідної інфраструктури та її якість не враховуються.
Чи означає це, що треба згорнути медичну реформу? Не думаю, адже її скасування спричинить навіть більшу кількість проблем. Усі наявні позитивні зміни зникнуть, водночас повернення до старої системи не бачиться можливим. Цілком очевидно, що стара, дореформена система не була ефективною. На мій погляд, єдиний спосіб змінити ситуацію в охороні здоров’я — це реформувати її й далі, виправляючи помилки в процесі роботи і займаючись медичною освітою, щоб не тільки медпрацівники, а й усі українці розуміли, яка кінцева мета медичної реформи та як вона відповідає їхнім конкретним потребам.
LDaily: Як гадаєте, що заважає активному впровадженню інноваційних підходів у сфері охорони здоров’я?
В. Гордієнко: Дякую за це надзвичайно важливе питання. Доступ до інноваційних ліків в Україні нижчий, ніж у країнах Східної Європи. Згідно з даними IQVIA, між допуском ліків на ринок і фізичним доступом пацієнтів до інноваційних терапевтичних рішень існує затримка в 544 дні. Частка інноваційної продукції на фармацевтичному ринку становить усього 9% проти 40% в країнах Центральної та Східної Європи. Таку скромну частку можна пояснити доволі обмеженим розподілом державних коштів на інноваційні ліки. Це всього лише €1 на душу населення проти €66-172 в зазначених регіонах. Таким чином, відповідь на ваше запитання є зрозумілою.
По-перше, як я згадував вище, існує необхідність серйозного збільшення бюджету на охорону здоров’я. На щастя, ця необхідність зараз підтримується українським урядом і повинна бути відображена в резолюції по бюджету на 2021 рік. Інвестиції в здоров’я суспільства стануть стимулом макроекономіці, покращення здоров’я платників податків для здійснення всіх необхідних реформ і підтримки економічного зростання.
По-друге, дуже важливо оптимізувати використання наявних ресурсів. Наприклад, держава виділяє 36% коштів на так звані «інші продукти»: але ж деякі з них мають низьку ефективність. Можливо, варто переглянути цю статтю витрат і виділити кошти на інноваційні ліки.
По-третє, нині в Україні відсутні сучасні механізми доступу до інноваційних продуктів, які активно використовуються в ЦСЄ та інших країнах. Одним із таких механізмів є Угода керованого доступу (Managed Entry Agreements – MEA) — формальна домовленість між виробниками й платниками про розподіл фінансових ризиків, пов’язаних з упровадженням нових фармацевтичних технологій. Варто відмітити, що визначення такого типу угод вже з’явилося в нещодавніх змінах до Закону про державні закупівлі. Прискорення процесу підготовки та реалізації підзаконних норм — життєво важливі для застосування таких угод в Україні. Її громадяни гідні європейського доступу до інноваційних методів лікування.
LDaily: Які перспективи розвитку фармацевтичного ринку ви бачите в Україні?
В. Гордієнко: Різні зацікавлені сторони повинні вжити ряд заходів для подальшого поліпшення ситуації з системою охорони здоров’я в Україні. AbbVie твердо налаштована внести свій вклад в удосконалення системи охорони здоров’я й тісно співпрацює з іншими фармацевтичними компаніями під егідою Асоціації виробників інноваційних ліків APRaD та інших партнерів (AmCham, EBA, USUBC) у справі просування ефективної системи охорони здоров’я на користь пацієнтів України.
Такі поліпшення позитивно вплинуть і на фармацевтичний ринок України. Коротко повідомлю лише про деякі з украй необхідних дій: подальший розвиток системи відшкодування витрат й оцінювання технологій охорони здоров’я (HTA), поточна реформа закупівель лікарських засобів державою через Централізоване агентство із закупівель (CPA), створення і впровадження сучасних механізмів доступу, таких як MEA. Є й чимало інших моментів, які за належних умов допоможуть українським пацієнтам покрити їх незадоволені потреби в медичній допомозі й забезпечити подальший розвиток та економічне зростання нашої країни.
Читайте також: Криза: що робити компанії , і чого ні, в публічній площині
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
