Бернд Вурт, голова Правління «Дойче Банк Україна», розказав LDaily про вплив політичних та соціальних факторів на банківську й фінансову сферу країни, про необхідність масштабного впровадження цифрових технологій; а також поділився думками стосовно особливостей інвестиційної політики в Україні, про виклики й загрози, які постали перед нею, та що потрібно зробити для їх вирішення.
LDaily: Як Ви оцінюєте перспективи розвитку фінансових послуг в Україні у 2019–2020 роках? Які напрямки розвиватимете найбільш інтенсивно?
Б. Вурт: Фінансова галузь поділяється на два сектори: банки та їх безпека і страхові компанії. Давайте зосередимося на банківській сфері, оскільки страховий ринок в Україні дещо складніший порівняно з іншими ринками. Банківський сектор, сформований Національним банком України, пройшов болісний період під час реалізації програми стабілізації фінансового ринку країни, через очищення банківської системи, встановлення ефективніших нормативних рамок, наближення її до міжнародних стандартів та створення цілеспрямованої, професійної та досвідченої команди в Національному банку. Багато залежить від політики. 2019 року найбільшим викликом для банків є активізація ринку позик для малих та середніх підприємств на внутрішньому ринку. Це відбуватиметься через призму виборів, тому що ми не можемо точно оцінити, що на нас чекає в другій половині року – вже з новим парламентом й абсолютно новим урядом. Таким чином, темп розвитку подій сповільниться.
Повертаючись до питання, скажу, що чудес не станеться, було б несправедливо передбачати рожеве майбутнє. Але в нас є всі компоненти для запуску динаміки процвітаючої та стабільної фінансової системи.
Порівнюючи український ринок зі «старою економікою», моя думка буде цілком зрозумілою. Україна значно випереджає застосування електронних банківських послуг та ІТ-систем у банківській сфері. Серед установлених стандартів на українському ринку вже є: здійснення платежів у режимі реального часу, проведення транзакцій протягом одного робочого дня для електронного банкінгу як для корпоративного, так і роздрібного бізнесу, банкомати із системою розпізнавання обличчя.
У поєднанні з наявною робочою силою в Україні ідеальною можливістю побудувати новий рівень економіки є залучення українських ресурсів разом із міжнародними корпораціями та/або фінансовими установами для створення центрів спільного обслуговування або центрів компетенції для надання фінансових завдань і послуг.
Безготівкові/миттєві платежі, а також технології електронних гаманців, які поступово розвиваються в глобальному масштабі (окрім Китаю де спостерігається бурхливий ріст), уже успішно впроваджені в Україні.
Це лише кілька прикладів провідної ролі України в Європі як країни, що спроможна розвиватися й бути зразком для інших ринків шляхом передачі досвіду та знань.
LDaily: Які ризики у фінансовій сфері України Ви вважаєте найбільшими в найближчі 2-3 роки?
Б. Вурт: На міжнародному фінансовому ринку довгостроковий період починається з 4-х років. Середній термін становить від 1 до 4-х років, короткочасний – до одного року. В Україні тривалим терміном уже вважається 6 місяців. Отже, 2-3-річний горизонт є лише припущенням. Усе, що я кажу, може бути хибним. Подивіться: за останні 4-5 років сталося багато непередбачуваних подій, на які ми не могли очікувати. Я б не наважувався робити якихось прогнозів.
Що стосується ризиків, є чимало викликів, які необхідно контролювати або вирішувати під час подальшого розвитку.
Однією з найгостріших тем є інтеграція тіньової економіки до офіційного економічного кола. Тіньова економічна активність суттєво впливає на галузеву структуру економіки країни та економічне зростання. Її негативний вплив на українську економіку очевидний. Конфлікт із грошово-кредитною системою країни, невраховані грошові потоки для державної статистики, неможливість здійснення над ними контролю, борговий капітал, що створює паралельний, неконтрольований фінансовий ринок без податків і зборів, що повинні бути сплачені до державного бюджету. Викривлення структури грошової системи призводить до збільшення інвестиційних ризиків та неконтрольованої інфляції, а також негативно впливає на обмінний курс національної валюти щодо твердих валют.
Незважаючи на перші правильні кроки щодо захисту законних прав кредиторів при впровадженні кредитного реєстру та посилення законів щодо захисту кредиторів, існує ризик утратити динаміку в створенні подальшого правового середовища для безпеки міжнародних інвесторів та місцевих банків. Це важливий момент, на який особливу увагу звертають міжнародні інвестори, і вирішення цієї проблеми може стати стимулом для збільшення прямих іноземних інвестицій, особливо в разі збереження темпів динаміки.
Після п’яти дуже успішних років очищення фінансового ринку, створення незалежної структури заходу національної валюти, зміцнення валютних резервів, встановлення монетарної стабільності, досягнення контролю над інфляцією України та формування стійкого фінансового середовища, Національному банку необхідно і надалі мати свободу в своїй діяльності, щоб продовжувати стратегію сильного захисника економіки. Зрештою, вивести український ринок на вільний фінансовий ринок і, відповідно, створити вільну ринкову економіку. Ідеї щодо обмеження повноважень, отримання контролю над процентними та валютними ставками або обмеження свободи управління належною монетарною стабільністю є досить контрпродуктивним для міцного економічного зростання та позитивного майбутнього української економіки, а в результаті, – для добробуту українського суспільства.
Оцінюючи різні ринки, ми бачимо тривале панування суверенних структур на корпоративному й банківському ринках, створення зміщеної картини конкуренції, ризик уповільнення впровадження лібералізованих ринків й підтримки свободи ведення бізнесу, популістські заходи щодо неконтрольованих соціальних витрат, ерозію жорсткого монетарного контролю над інфляцією, інтеграцію всіх фінансових галузей під наглядом Національного банку, включаючи страхові компанії. Є значно більше істотних ризиків у майбутньому, якими не можна нехтувати. Україна отримала динамічний розвиток за останні роки, тому підтримка «старої економіки» або навіть її повернення просто не повинно стояти на порядку денному.
LDaily: Минулого року Ви припинили обслуговування рахунків Loro близько 60 дрібних українських банків, відкритих через великі фінансові установи. З якими високими ризиками зіткнувся Ваш банк, щоб ужити цих заходів?
Б. Вурт: Тут ми маємо розрізняти Deutsche Bank Ukraine (DBU) і Deutsche Bank AG. Як локальний банк та дочірнє підприємство глобальної установи, Deutsche Bank Ukraine (DBU) також зазнав впливу цього рішення, оскільки Deutsche Bank AG на той момент дотримувався оновлених стандартів і принципів глобальних регуляторів у межах нормативних рамок та рекомендацій щодо управління ризиками пов’язаними з фінансовими злочинами, і серед цих принципів, зокрема, дотримння політик: «Знай свого клієнта»; боротьба з відмиванням коштів; боротьба з фінансуванням тероризму.
Фінансові компанії були змушені адаптуватися до існуючого ринкового середовища, враховуючи описані ризики, застосовуючи нормативні стандарти та власну стратегію управління ризиками. Відповідно до оновлених стандартів світової фінансової індустрії в боротьбі за прозорість (Рекомендації FATF, Принципи Вольфсберга, глобальне оновлення місцевих регуляторних вимог), крок до подальшого зміцнення принципів боротьби з відмиванням коштів був нагальним. Ураховуючи це, Deutsche Bank AG ішов шляхом світової фінансової індустрії в боротьбі з потоками кореспондентських банківських операцій, відомих також як «гніздування», з метою стимулювання ініціативи у збільшенні прозорості глобальних платіжних потоків. У дуже широкому діапазоні Україна використовувала так званий вкладений підхід, коли більш дрібні банки використовували великі банки для здійснення платежів. Отже, відносини з банками за принципом «вкладеності» були належним чином припинені.
Захищаючи нашу позицію, навіть заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова закликала банки працювати над створенням ефективного корпоративного управління, що дозволить їм проходити контроль за дотриманням вимог і брати участь як надійний партнер на фінансовому ринку на глобальному рівні.
LDaily: Які ризики глобальної економіки Ви вважаєте найвищими упродовж наступних кількох років і яких заходів мають вжити компанії в Україні для їх мінімізації?
Б. Вурт: Беручи до уваги поточні глобальні тенденції та внутрішні зв’язки, важко вказати на найбільш впливові чи важливі чинники економічних ризиків України. Дуже багато «якщо, то…».
Ми маємо політичні та економічні ризики. Ми маємо місцеві та міжнародні перешкоди. Подивіться в новинах, що відбувається сьогодні зі США, Китаєм і багатьма іншими країнами. Немає стабільності ні в політиці, ні в економічних справах. Зростає націоналізм та невдоволення суспільств усталеними урядами, зростає вплив популістів, відбуваються тектонічні зрушення в політичній орієнтації країн, з’являються непередбачувані лідери з національною ідеологією, відбуваються глобальні торгові війни, Brexit, сповільнюються глобальні та регіональні економічні зміни, зростає ризик геополітичних зон конфлікту, змінюється клімат… Це дуже багато змін.
На жаль, немає жодного стандартного рецепту для того, щоб пом’якшити всі ризики або вирішити істотні політичні чи економічні питання. Банківській індустрії та фінансовим ринкам потрібно залишатися на вершині. Прозора та чиста інформація в режимі реального часу є ключовою для реагування на зміни умов з метою зменшення ризиків та захисту економіки, особливо через учасників ринку.
LDaily: Ураховуючи ризики, можливо, у Вас є цілі та плани на наступні три роки або принаймні один рік?
Б. Вурт: За винятком фінансових кредитних ризиків, ми маємо ринкові, політичні, економічні й трансферні ризики. Це здебільшого суміш усього, що я щойно згадав. Це нескінченний перелік питань, які ви маєте вирішити та рухатися вперед. Що відбудеться з торговельною війною Китаю та США, хто буде майбутніми постачальниками для деяких країн? Чи знаєте ви результат? Якою буде наступна ідея, коли пан Трамп вирішить боротися з деякими іншими промисловими, промислово розвиненими країнами або просто в деяких галузях? Ми не знаємо, чи європейські виробники стикаються з додатковими недоліками глобальної економіки. Розкручування маховика відбувається так швидко, що справді не можна передбачити, що станеться в найближчі кілька років.
LDaily: Можливо, у Вас є власна рекомендація іншим компаніям щодо того, як мінімізувати всі ризики.
Б. Вурт: Будьте в курсі новин та актуальної інформації. Робіть власні судження на щоденній основі, порівнюйте їх зі своєю стратегією, подивіться, що потрібно узгодити. Це єдина річ, яку ми можемо зробити. Як банк із глобальною присутністю, у нас є дослідницька група, яка аналізує різноманітні ринки й розробки, але, правду кажучи, вони не є ясновидцями.
LDaily: Які найбільші інвестиційні ризики в Україні є сьогодні?
Б. Вурт: За даними МВФ, необхідно вирішити три основні проблеми з метою обмеження ризиків для інвесторів та підтримки української економіки:
• Земельна реформа.
• Реформа судової системи.
• Боротьба з корупцією.
На мою думку, в Україні все ще існує тісний зв’язок між економікою та політикою. Майбутні президентські та парламентські вибори призупинять багато інвестицій. Не зрозуміло, хто досягне успіху на посаді президента цього року. Потенційні інвестори чекають на краще розуміння ситуації до середини року. Політична нестабільність є вирішальним моментом, адже інвесторам потрібна стабільність і передбачуване політичне середовище.
Заморожений конфлікт у східній частині країни є постійним джерелом невизначеності, що, імовірно, призводить до збереження статус-кво, оскільки наслідки військового конфлікту очевидні для обох сторін.
Наразі в Україні є проблема «відтоку мізків», коли молодь та люди середнього віку покидають країну, попри те, що інвестори шукають кваліфікованих працівників. Ви маєте міцну освіту в Україні, яка є фундаментальною для подальшого розвитку. На жаль, молоді люди покидають країну через відсутність перспектив, і багато хто з них утомився від політики в країні.
Правова система в Україні базується на цивільній системі кодифікованих законів, прийнятих Верховною Радою. Вони не залежать від виконавчої влади, однак поширене бачення та болісний досвід усе ще свідчать про проблеми української судової системи з її загальною недієздатністю та наявністю прокурорського впливу на суддів.
Державні антикорупційні органи відкривають справу за справою з огляду на розтрату державної власності, конституційний суд нівелює закон щодо відповідальності за незаконне збагачення високопосадовців та переслідує членів парламенту, член уряду бере участь у корупційній діяльності, маючи справу з запасними частинами для військових товарів. Корупція є проблемою, яку необхідно терміново вирішити.
Остання проблема стосується сірої економіки, яка не дає змоги отримувати фінансову допомогу для розвитку країни. Люди дещо ревно ставляться до німецької системи з погляду охорони здоров’я, соціальної допомоги, інфраструктури тощо. Проте чому в нас працюють ці механізми? Німці повинні платити податки: якщо ми платимо тут приблизно 25 %, у Німеччині платять майже 50 %.
LDaily: У нас є інші виплати із заробітної плати.
Б. Вурт: Звичайно, але в нас також. Соціальний внесок, як, наприклад, Державний пенсійний фонд, Фонд безробітних тощо. Значна частина зарплати просто зникає.
LDaily: Попри всі ці слабкі боки, чи мають міжнародні інвестори приїжджати в Україну та інвестувати в наші компанії?
Б. Вурт: Я переконаний, що Україна – це величезна можливість для міжнародних інвесторів – завдяки людям, ресурсам, розташуванню. За 24 години ви можете доїхати до будь-якої точки Західної Європи вантажівкою. Це величезна перевага порівняно з азійським ринком. Наступною перевагою є освіта та мовні здібності середнього й молодого покоління. Якщо подивитися на міжнародне співтовариство, яке почало інвестувати в Західну Україну, компанії в автомобільній промисловості активно розвиваються. Люди готові інтенсивно працювати, що корисно для створення необхідної інфраструктури. Існує хороше адміністративне середовище для підтримки інвестицій. Для мене це величезний плюс. Важливим аспектом є, звичайно, вартість. Рівень заробітної плати можна порівняти з Індією, куди прямують усі міжнародні організації. Китай є навіть дорожчим за Україну. Україна – це ринок, який ми повинні брати до уваги, здійснювати аналіз, розвивати власні галузі, які можуть бути цікавими для інших, і не тільки як ринок збуту, а й як центр виробництва для міжнародних галузей. Подивіться на українську промисловість – від сільського господарства до космічної техніки: у вас усе є! Україна має кваліфікованих людей, які розуміють, що вони роблять, не зовсім новітні технології або розробки, але для професіоналів – це смачний шматок пирога. Отже, першим кроком є аналіз ринку.
LDaily: Який сегмент найцікавіший для німецьких інвесторів?
Б. Вурт: Ми маємо хімічну та автомобільну промисловість. За останні кілька років німецький автопром багато вклав у власні виробничі хаби в Україні й створив близько 50 тис. робочих місць. Агропідприємства аналізують ринок, машинобудівна галузь є постачальником для західноєвропейських виробників, IT, оскільки німецькі бренди відкрили професійні центри інженерії у Львові. Є чимало привабливих партнерів для німецьких компаній у багатьох галузях.
LDaily: На що мають звернути увагу німецькі компанії, які працюють в Україні?
Б. Вурт: Для компаній, які вже присутні в Україні, у мене немає рекомендацій, тому що вони знають свої цілі краще, ніж ми. Це питання значно актуальніше для нових гравців ринку. Ключове слово для цього добре відоме в німецькій економіці.
Розуміючи, що Україна є дуже привабливим ринком для німецької промисловості – як для споживача, так і для постачальника, – я рекомендую переймати німецькі цінності, забезпечуючи стійкий належний досвід із правильними партнерами. Розробка дієвого бізнес-плану – це загадка, яка відкриє можливості на внутрішньому ринку.
Україна має унікальний набір переваг – молоду, мотивовану робочу силу з якісною освітою; усі галузі представлені на ринку; близькість до ринків ЄС; помірний рівень оплати праці; базова інфраструктура та ін.
Варто спрямувати зусилля на аналіз і оцінювання можливостей. Інформація є найважливішим елементом, що потрібен компаніям. Ви повинні мати справу з владою, формувати свій бізнес і піклуватися про свою робочу силу та ресурси. Правильне бачення усуває багато ризиків. Ви не можете передбачити розвитку країни, політику в плані рейдів, податкових органів і нових законів. Проте Україна справді прямує до міжнародних стандартів та позбавляється від історичної спадщини.
LDaily: Як банківське середовище реагує сьогодні та як реагуватиме у найближчому майбутньому на розвиток ринку криптовалюти та блокчейну?
Б. Вурт: Блокчейн ще досі є свого роду хайпом, але я не слідував би за цим підходом. Я сказав би, що це важливий інструмент, який ми матимемо в майбутньому. Він повинен бути структурований належним чином щодо прозорості й безпеки. Як відомо, блокчейн – це децентралізований вид інформаційного сховища, створений для збереження чи врегулювання, це щось на кшталт транзакцій у фінансовій сфері, або ж бухгалтерії у сфері земельного управління. Це була б величезна можливість використовувати його як функціональний інструмент для контролю на великій відстані. А так як ми можемо контролювати прозорість та безпеку, такий доступ з’явиться у банківській сфері.
Використання технології блокчейну тільки розпочалося, виникли перші ідеї, як використовувати його можливості, потяг почав набирати швидкість…Такі компанії як Telefónica чи Daimler теж тестують блокчейн для фінансування проектів. Через правові регулювання, цифрові технології можуть використовуватися лише одночасно в процесі регуляторної емісії викидів. Але як тільки шлях стане прозорішим, більші компанії зможуть перейти на вирішення проблем структурованого фінансування або ринку капіталу повністю за допомогою технології блокчейну. Існують також можливості для більшої ефективності через використання технології блокчейну в платіжних операціях, торгівлі цінними паперами та міжнародному товарообігу.
Вирішальною перевагою технології блокчейну є те, що обмін інформацією може здійснюватися прозоро й безперешкодно в режимі реального часу, без центрального контролюючого органу, роблячи їх віртуально неможливими для підробки. Із можливістю заключити безпечні, віддалено самоконтрольні контракти, блокчейн може зекономити час і витрати на фінансові операції у різноманітних сферах. Наприклад, виставлення векселя досі включає в себе чимало ручних процесів, натомість вони можуть бути автоматизовані блокчейном. Швеція вже перевіряє записи в земельному реєстрі через блокчейн. У майбутньому заяви на патент, процедури погодження чи докази для податкової теж будуть можливими. Пряма торгівля з поновлюваними джерелами енергії також буде можливою за допомогою блокчейну для приватних домогосподарств і менших місцевих виробників безпосередньо між собою.
Фінансування міжнародної торгівлі теж може стати простішим для МСП завдяки блокчейну. Разом із європейськими банками-партнерами, Deutsche Bank працює над створенням спільної блокчейн-платформи для торговельного фінансування. Нова платформа об’єднає всі залучені сторони, починаючи від покупця та його банку – і до продавця, його банку й залучених перевізників, для того, щоб здійснювати торговельні транзакції швидше й ефективніше, і надійно їх захищати навіть без акредитиву.
LDaily: Чи буде це безпечно?
Б. Вурт: Це гарне питання. Це саме та точка, де банківська сфера має бути дуже обережною під час розвитку й подальшого застосування нового продукту. Ми маємо бути дуже обережними у використанні через питання безпеки.
LDaily: Які інновації Ваш банк запровадив і планує впровадити в найближчому майбутньому, беручи до уваги швидкий розвиток цифрових технологій, інтернет-рішень і послуг, а також автоматизацію багатьох процесів, наприклад, онлайн-банкінг або самообслуговування для клієнтів?
Б. Вурт: Ми маємо розрізняти Deutsche Bank Ukraine (DBU) і Deutsche Bank Group. Тут, в Україні, є тільки корпоративний банк, ми не обслуговуємо приватних осіб. Для корпоративного банкінгу все просто. В ідеальному світі компаніям потрібна мультибанківська фінансова платформа, де вони зможуть спілкуватися та працювати з банком із будь-якого окремого питання та операцій з обслуговування. Це платформа, яку ми пропонуємо й далі розширюємо пропозиції для того, щоб у майбутньому надавати відповідну банківську платформу, яка дасть змогу взагалі не відвідувати банк. Звичайно, це завжди залежить від законів та правил країни, в якій ми представлені з оперативним підрозділом.
Як приклад, в Україні ще досі існує «паперова економіка», з печатками та підписами. Надані нами електронні інструменти могли б запропонувати значно більше, ніж нам дозволено, однак, щиро кажучи, протягом останніх років багато що змінилося. Ми прямуємо в електронний світ. Для прикладу, давайте згадаємо електронний засіб зв’язку з авторизованим електронним підписом. Ми наздоганяємо електронний банкінг у широкому його розумінні. За межами України, у банківській сфері, є платформа для приватних осіб, у яку ми інвестуємо. Для наших роздрібних клієнтів за межами України ми розвиваємо та надаємо чудові високоякісні послуги й продукти через смартфони та Інтернет.
Крім того, одним з проривів 2018 року був пілотний проект із Міжнародною асоціацією повітряного транспорту (IATA) для тестування нової платіжної моделі. Deutsche Bank намагатиметься зменшити витрати на здійснення платежів між клієнтами авіакомпаній та авіакомпанією. Подорожуючим це надасть ширший вибір, більш зручне й менш складне здійснення оплати, і врешті, комфортнішу оплату за авіаподорожі.
Щоб очолити тенденції в сучасній банківській сфері, окрім відомої технології блокчейну, існують ще біометрія з розпізнаванням обличчя, нове покоління технологій електронного підпису, безготівкові платіжні платформи й захист фінансових операцій за допомогою обробки даних для боротьби з кіберзлочинністю.
LDaily: Як змінюються інші системи особистої мотивації та управління процесами в Deutsche Bank під впливом онлайн-рішень?
Б. Вурт: Наше бачення кадрів є важливим для створення кращого банку: працювати в партнерстві для створення середовища, де люди можуть ефективно діяти й забезпечувати стабільне організоване виконання роботи. Поряд із таким баченням Deutsche Bank досяг значних результатів у низці ключових пріоритетів у кадровій сфері. Один із них полягає в забезпеченні цифрової трансформації банку, яка не лише впливає на продукти, процеси та послуги, а й має глибокий вплив на нашу роботу. Те, яким бачать наш банк сьогодні і клієнти, і співробітники є безпосереднім результатом цих змін.
Якщо порівняти, як це було, коли я лише починав кар’єру, з тим, як є зараз, – це два різні світи. Зміни, які виникають завдяки оцифровуванню, впливають на кожен аспект робочої сили банку – починаючи з того, як ми наймаємо співробітників, як тренуємо та керуємо, і закінчуючи їхнім способом спілкуватися, взаємодіяти та працювати за своїм робочим місцем. Відчувши підвищену зручність і ефективність використання технологій у своєму особистому житті, працівники очікують таких варіантів і від свого роботодавця. Deutsche Bank почав вирішувати цю проблему ще декілька років тому, і став систематично оцифровувати послуги з управління персоналом.
Банківська електронна HR-платформа, сучасний HR-портал, які пропонують численні відповідні інструменти й послуги, розташовані на внутрішній інтра-нет платформі Deutsche Bank: вони надають швидкий, легкий та цілодобовий доступ усім співробітникам. Відновлений портал сприяв помітному кількісному підвищенню ефективності у своєрідному хмаровому магазині, який розвивається.
Наш новий цифровий навчальний план зміцнює подальший розвиток та системне навчання онлайн, а також навчання для співробітників. Спеціально розроблені навчальні онлайн-матеріали співробітники широко використовують на глобальному рівні.
Щоб різнобічно підтримувати соціальну відповідальність та розвиток командного духу, для спільноти Deutsche Bank була створена всесвітня інформаційна платформа, на якій можна ділитися всіма новинами та оновленнями, які стосуються цих тем. Ініціатива називається «Позитивний вплив», де спільнота DB розповідає про свою діяльність у рамках проектів та подій, що може бути стимулом для інших приватних осіб та команд у створенні чогось подібного.
У сфері бренду роботодавця ми швидко застосовуємо можливості, які пропонує оцифровування, використовуючи соцмережі, додатки для забезпечення успіху, коли йдеться про найм нових співробітників та підвищення профілю бренду серед студентів і випускників університетів.
У рамках Програми інноваційного менеджменту та програмних ідей (DB Idee) люди можуть пропонувати ідеї, як покращити банк: наприклад, як розширити бізнес-процес та скоротити витрати. Програма спрямована на сприяння інноваціям завдяки використанню творчої сили працівників. Якщо вибрано якусь ідею для реалізації, відповідний співробітник може отримати фінансову винагороду на основі оціненої або фактичної вартості економічної вигоди його інновації.
LDaily: Які ще ризики слід урахувати сьогодні в управлінні бізнесом узагалі та в управлінні ризиками зокрема?
Б. Вурт: Людські ресурси. Для створення бізнесу ви повинні підтримуватикоманду. Це один із найголовніших аспектів. Ви маєте зосередитися на предметній сфері, правовому середовищі, важливості ринку як основі для продажу або джерелі пошуку. Україна із цим упоралася доволі успішно після 2014 року, коли російський ринок був фактично втрачений. Українські компанії достатньо швидко переключилися на інші ринки й «пустили» там свої корені. Це має тривати й далі – фокусна нових ринках.
Думайте за межами кордонів та завжди майте при собі план «Б», раптом щось трапиться.
Компанії з недиверсифікованим ринком збуту, мабуть, розгубилися під час кризового періоду. Але це створює нові можливості в пошуку креативних рішень, щоб продавати на нових ринках. Політична нестабільність є визначальним фактором, оскільки інвесторам необхідна стабільність та передбачуване політичне середовище.
LDaily виступив медіа-партнером заходу HIGH-RISES AND HIGH PLACES, який відбувся в галереї сучасного мистецтва «TSEKH» за підтримкою Swiss Embassy. Тіес Вахтер, фотограф архітектури, відвідав Україну з колекцією фоторобіт «Хмарочоси і висоти», а також, в рамках заходу відбувся фешн показ FINCH Brand. Двері галереї «TSEKH» відкриті для відвідувачів по вул. Кирилівська, 69.
21.05.2019 ДаліLDaily побувала на 16-му сніданку CEO Kyiv Post, який відбувся 26 березня 2019 року в готелі Hilton Kyiv. Спонсорами виступили S&P Investment Risk Management Agency та DHL Express Ukraine. Учасники 16-го сніданку CEO Kyiv Post вирішили обговорити, що Україна потребує – незалежно від того, хто буде обраний президентом
02.04.2019 Далі21 березня Німецько-Українська промислово-торговельна палата провела I Бал німецької економіки. На вишуканому гала-вечорі в Fairmont Grand Hotel Kyiv зібралися найуспішніші керівники та впливові фігури українського та німецького бізнесу, економіки та політики. Медіа-партнером заходу виступило бізнес-видання LDaily. Ділимося фотоспогадами з яскравої бальної ночі.
25.03.2019 Далі