Володимир  Череда

Надзвичайно корисне, особливо для підприємців реального сектору економіки, інтерв’ю з керівником ПАТ «Київхліб» Володимиром...

Надзвичайно корисне, особливо для підприємців реального сектору економіки, інтерв’ю з керівником ПАТ «Київхліб» Володимиром Чередою. Вимогливий, але справедливий керівник, який глибоко розуміється не лише на своїй справі, а ще й на глобальних проблемах держави, що, на його переконання, напряму впливає на розвиток і окремих підприємств, і бізнес-процесів у цілому  

Володимир  <span>Череда</span>

«Україна не повинна бути сировинним придатком для іноземних інвесторів»

23.12.2016

Надзвичайно корисне, особливо для підприємців реального сектору економіки, інтерв’ю з керівником ПАТ «Київхліб» Володимиром Чередою. Вимогливий, але справедливий керівник, який глибоко розуміється не лише на своїй справі, а ще й на глобальних проблемах держави, що, на його переконання, напряму впливає на розвиток і окремих підприємств, і бізнес-процесів у цілому.

«Київхліб», що існує на ринку України з 1930 років, є одним з найвідоміших виробників хліба у столиці та області. До складу компанії, в якій працює понад 4 тисячі людей, входить дев’ять  виробництв. З 2009 року стратегію розвитку усього акціонерного товариства на посаді голови правління і визначає Володимир Вікторович Череда. Очільник, який вбачає головну проблему України у відсутності діалогу влади з бізнесом, управління якого спрямоване на світові стандарти якості продукції, який віддає перевагу сумлінній праці, роботі над собою кожного з нас, набуття репутації підприємства виключно якісною продукцією і дотриманням обіцянок.

LDaily: Володимире Вікторовичу, розкажіть з якими показниками «Київхліб», як лідер хлібопекарного ринку України, завершує рік?

В. Череда:  Якщо порівнювати з 2015 роком, то зараз в нас кращі фінансові показники, але якщо оцінювати з позиції стратегії на п’ять років, то ситуація погіршилась. На превеликий жаль в Україні напрямок підприємства, який займається випуском хлібобулочних виробів, залишився не в економічній площині, а в політичній. Так склалося, що у нашому суспільстві хліб та ціна на нього стали розмінною монетою і цим користуються політики. Людей запевнили, якщо хліб коштуватиме стільки, скільки він насправді має коштувати, то настане кінець світу.

LDaily: Поясніть, з чого складається ціна на хліб?

В. Череда:  На сьогоднішній день ціна на хліб прямо пропорційно залежить від курсу валют, а не тільки від кількості зібраного врожаю, як часто говорять експерти. Я упевнений, що кожному українцю приємно чути, що в країні зібрано рекордний урожай зернових, а це означає, що підстав для перегляду ціни на хліб немає. Але чомусь ніхто не озвучує скільки саме зібрано, наприклад, продовольчої пшениці або жита. Зазвичай, вказується лише загальна цифра.

До того ж в Україні з 1996 року по жовтень 2016 року працювала постанова про регулювання цін на продукти харчування органами місцевої влади. Наша компанія, так само, як й інші, вимушені були випускати хліб або з нульовою рентабельністю або з мінусовою. І жодних компенсаційних механізмів не було прописано. І тільки цього року приватним компаніям дозволили самостійно регулювати ціни. До речі, держрегулювання – одна з причин, чому зарубіжні інвестори не йшли до України.

LDaily: Як ви оцінюєте розмови про найперспективнішу галузь в нашій країні – аграрний сектор, кажуть, що інвестори саме туди і заглядаються?   

В. Череда: Треба

правильно розуміти зацікавленість інвестора: виростити зернові і вивезти на експорт. Але для країни це нічого доброго не означає, бо нас розглядають лише як сировинний придаток

Насправді ж, інвестори не поспішають інвестувати у переробку та у продаж кінцевого продукту з зерна. І я знаю чому: ті, хто при владі, самі не вірять у перспективу України і теж не планують інвестувати в неї кошти. Чомусь замовчується інформація про те, що українське зерно  переробляється на світових ринках, а не в Україні.

До того ж, ціна на зерно формується в порту і з 64 мільйонів зібраних тон зерна внутрішній ринок у середньому споживає лише 8 мільйонів тон. Отже експортно-орієнтований потенціал диктує ціну на внутрішній ринок. Наприклад, пшениця у грудні 2015 року коштувала 3900 гривень, сьогодні 4350 гривень. Жито, яке не є експортною культурою і має невисоку врожайність, потрапило у розряд неперспективних культур і в Україні його не вистачає на ринку, а борошно, у свою чергу, подорожчало на 30%. Тож чи є в нас підстави переглядати ціну на хліб? Напевно, що відповідь буде тільки стверджувальна.

Динаміка цін на основні складові собівартості

Найменування

Ціна за 1тн з ПДВ, /грн./

% росту цін
грудень 2015р.

листопад 2016р.

Інша сировина  
Олія 21 840 23 460 7,4%
Дріжджі 7 740 8 280 7,0%
Сіль 1 392 1 632 17,2%
Інші витрати  
Транспорт на 1тн перевезеної прод., грн. 943,04 1 098,88 16,5%
Газ природний за 1тис.м.куб., грн. (7000грн. у вересні 2016р.) 7 000,00 8 844,24 26,3%
Електроенергія за 1КВт, грн. 1,8250 2,3639 29,5%
Мінімальна заробітна плата (1600грн. з грудня 2016р.) 1 378 1 600 16,1%

LDaily: Чому, на вашу думку, не відбуваються в Україні необхідні економічні реформи?

В. Череда: Наша проблема в тому, що влада не намагається побудувати діалог з бізнесом. Ще раз підкреслюю, що це є основною причиною того, інвестори не хочуть заходити. Звертаю увагу на те, що за 25 років незалежності України влада не зробила нічого, щоб покращити ситуацію. Наведу такий приклад, якщо хліб замісити на поганій заквасці, то він вийде поганим. Так і в нас: у 1991 році  була погана закваска, і цей хліб ми їмо по сьогоднішній день. Така моя особиста позиція.

LDaily: І все ж таки, незважаючи на відсутність діалогу влади з бізнесом, в Україні з’являються нові компанії. Звідки?  

В. Череда: Так, дійсно відкриваються, але  головні компанії знаходяться не в Україні, і через це гроші в нас не залишаються, а залишаються тільки дешеві робочі місця.

LDaily: Ви стверджуєте про необхідність діалогу з владою. Але політика та бізнес – це ж не сумісні речі?

В. Череда:  На жаль, в нашій країні ці речі не можна розривати. Часто в політику йдуть для лобіювання власних бізнес-інтересів. І доти, доки людина не почне свідомо працювати на благо власної країни,ситуація кращою не буде.

LDaily: Що б ви порадили у такій ситуації? Які методи, на ваш погляд, можуть бути, реанімаційними?

В. Череда: Я вважаю, що потрібно формувати ринкове рулювання цін та прозорі правила гри. На сьогоднішній день у нас 40% хліба випускається з підприємств, що працюють за загальною системою оподаткування, а 60% – за спрощеною. На мою точку зору, повинні бути однакові правила гри для того, щоб формувалася однакова собівартість. Повинна бути модель діалогу влади і бізнесу, треба навчитися чути одне одного і працювати, щоб домовитися про ринкове регулювання. Тоді запрацюють навіть противорічні закони.

LDaily: В які країни «Київхліб» експортує свою продукцію?

В. Череда:  Ми відправляємо свою продукцію в Європу, Штати, Канаду, Середню Азію, Ізраїль. Зараз почали домовлятися з Китаєм, але справа в тому, що єдиний шлях доставки продукції – через Росію, тому поки що з Китаєм ми не співпрацюємо, однак розглядаємо як стратегічного партнера. Деякі партнери є офіційно нашими дистриб’юторами в Європі: ми відправляємо їм заморожену продукцію, зокрема, торти, а вони вже самостійно їх доставляють по Європі. У майбутньому плануємо експортувати також і заморожений хліб.

LDaily: Як у Європі оцінюють український продукт?

В. Череда: У Європі не існує ДСТУ, тому вони не розуміють їхнього значення. Зазвичай європейці просять паспорт продукту із визначеним технічним регламентом, який гарантує споживачеві безпеку. А, повірте мені, заробити авторитет у споживача виробник може тільки якісними та безпечними продуктами. І «Київхліб» весь час над цим працює. Хоча не всі виробники дотримуються якості і це також одна з наших проблем.

LDaily: Ви особисто берете участь, можливо, представники «Київхлібу», у законодавчому регулюванні безпечності продуктів харчування?

В. Череда:  Частково, як голова Державного ТК 153 «Хлібобулочні та макаронні вироби». Разом з колегами ми виписуємо професійні зауваження. Наприклад, у мене зараз триває дискусія з технічним комітетом з кондитерської промисловості, зокрема, про відсоток какао у шоколаді: я наполягаю на тому, що шоколад має містити щонайменше 65%, правда, багатьох влаштовує і 25%, однак ми продовжуємо боротися.

Також, ми пропонуємо, щоб деякі моменти регуляторної політики віддали асоціаціям і я вважаю це правильним, тому що

асоціації – неприбуткові організації, і вони дають можливість усім компаніям цього сегменту ринку бути ідентифікованими і розробити свій стандарт якості, який має пройти перевірку галузевого  комітету. Я вважаю це справедливим   

До речі у складі нашої Асоціації (Всеукраїнська асоціація пекарів) є й іноземні компанії, які мають свої розробки і свої технічні норми. Це торгові представництва, і така співпраця дуже важлива для нас, тому що вона дає можливість використати нашу організацію як майданчик для донесення своєї інформації. А ми, у свою чергу, маємо можливість дізнатися про те, як розвивається ринок Європи.

 

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com