Парамжит  Калон

Парамжит Калон протягом останніх років успішно керує ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а до того реалізовував стратегічні сталеливарні...

Парамжит Калон протягом останніх років успішно керує ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а до того реалізовував стратегічні сталеливарні проекти в Індії, Китаї, Тайвані, Великій Британії, Франції, Італії й Росії. У розмові з LDaily пан Калон поділився часткою свого багатого досвіду в Україні, а також думками про відносини великого бізнесу як з урядом, так і з власними працівниками.

kalon

Підприємства розширюються тільки там, де бачать сприятливі перспективи зростання й синергії

04.12.2018 (№ LDaily #7)

Парамжит Калон протягом останніх років успішно керує ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», а до того реалізовував стратегічні сталеливарні проекти в Індії, Китаї, Тайвані, Великій Британії, Франції, Італії й Росії. У розмові з пан Калон поділився часткою свого багатого досвіду в Україні, а також думками про відносини великого бізнесу як з урядом, так і з власними працівниками.

: Як довго компанія на українському ринку?

 П. Калон: Уже минуло 12 років, відколи ми викупили колишній завод «Криворіжсталь» (нині – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»). Це сталося 2005 року, ми запропонували на аукціоні найвищу ставку – 4,8 млрд доларів США. Відтоді багато експертів вважають, що в Україні можна знайти найбільш справедливі, ефективні та прозорі кейси приватизації. Сам завод не був молодим активом – очевидно, що для його модернізації й забезпечення сильного конкурентного майбутнього потрібні значні інвестиції. З тих пір ми активно працювали над дотриманням зобов’язань, які взяли на себе за договором купівлі-продажу, зокрема над модернізацією підприємства. Ми інвестували в нього 4,1 млрд доларів США (2,5 млрд капітальних інвестицій і 1,6 операційних). Загальний внесок в економіку України вже досяг 9 мільярдів доларів США, що зробило нас найбільшим іноземним інвестором за всю історію країни. Ми плануємо інвестувати ще 1,5 млрд доларів до 2022 року.

Що стосується присутності на ринку, я сказав би, що ситуація різко змінилася протягом останніх кількох років. Усі учасники ринку повинні були змінити свій бізнес відповідно до ситуації. Щороку ми випускаємо в середньому 6 мільйонів товарів, 80-85% яких експортуємо до 60 країн, решта ж продається в Україні. Проте це не так просто, як видається на перший погляд. Сьогодні, крім зменшення попиту та виникнення нових виробничих потужностей, у світі все помітнішою стає тенденція до посилення протекціонізму. Тобто на експорт накладається мито, адже країни так захищають внутрішні ринки. Це складне завдання, але наші команди з продажу, за підтримки нашої групи компаній, стараються та досягають успіхів, шукаючи найкращі можливості відкриття нових ніш і вивчення альтернативних ринків. Це сприяє стабільному виконанню зобов’язань та збереженню обсягів виробництва.

: Якими Ви користувалися критеріями при виборі саме України?

 П. Калон: Першим привабливим фактором була величина самого заводу, найбільшого гірничо-металургійного комплексу повного інтегрованого циклу, що є унікальним на пострадянському просторі. Будь-яка компанія бачить перспективи розвитку, зростання й досягнення провідної галузевої позиції в приєднанні нових активів. АрселорМіттал не є винятком, тому ми вірили в економічний потенціал України та були впевнені, що зважаючи на перспективи країни, зможемо досягти гарного прибутку від наших інвестицій у довгостроковій перспективі. Країна є доволі перспективним географічним вибором, розташована поблизу багатьох країн і відкриває потенційні ринки й можливості завдяки близькості до моря та наявності сировини. Однак я вважаю, що найбільшим і найціннішим активом цієї країни є люди, що володіють унікальним набором навичок, компетенцій і досвіду, які передаються з покоління в покоління.

: Які зміни відбулися в компанії за час її існування?

П. Калон: Ми зробили багато поступальних кроків, але попереду ще довгий шлях. Після злиття компаній наша мета полягала в тому, щоб вивести завод на новий рівень, відмовившись від застарілих процесів, підтримуючи діючі об’єкти та модернізуючи їх, що вимагало великої інвестиційної програми. Як я вже згадував, за 12 років наші інвестиції разом із самою вартістю заводу становили приблизно 9,1 млрд доларів США, і ми плануємо витратити ще 1,5 млрд доларів до 2022 року.

Нам вдалося втілити безліч значних проектів й ініціатив у гірничо-збагачувальному комплексі. Наприклад, удосконалити вибухові роботи, модернізувати тягове обладнання й важкий транспортний парк, провести капітальний ремонт дробарки, вдосконалити процеси видобутку й збагачення, розробити нові перспективи шахт тощо.

Якщо взяти металургійний комплекс, інвестиційна програма принесла чимало поліпшень і здобутків на шляху розвитку й модернізації. Дотепер АрселорМіттал Кривий Ріг залишається єдиним у світі заводом, яке виробляє заготовку (також відому як гарячекатану) безупинно-виливаним способом і зі злитків. Саме тому в 2011 році ми створили та успішно ввели в експлуатацію нашу першу машину безупинного лиття потужністю 1,2 млн тонн на рік. До речі, цього року ми розпочали будівництво ще двох машин-близнюків потужністю 1,4 млн тонн кожна. Вони дадуть змогу нам відмовитися від застарілих і менш ефективних технологій.

Якщо говорити про масштабні проекти, 2015-2018 роки були найнасиченішими, тож можна пригадати багато успішних проектів. Зокрема, повну реконструкцію доменної печі № 6, модернізацію агломераційного цеху № 2, будівництво установки пиловугільного вдування, капітальний ремонт трьох основних конверторів (№ 4, 5, 6), будівництво двох нових коксових батарей (№ 5, 6), реконструкцію дрібносортового стану № 4. А крім того, багато чого ще було зроблено й розпочато, наприклад, будівництво нового агломераційного цеху за підтримки ЄБРР та із залученням інвестицій у розмірі 350 млн доларів США. Особлива увага при цьому приділяється екології – паралельно з ремонтом ми будуємо численні газоочисні установки, займаємося модернізацією і зведенням нових об’єктів у гірничому й металургійному департаментах.

Ще я хотів би виокремити останній, але не менш важливий факт, пов’язаний зі зміною мислення людей щодо виробничої дисципліни й охорони праці на промислових майданчиках як серед власного персоналу, так і серед підрядників. Ми зменшили коефіцієнт травматизму у 2,5 раза та досягли його найнижчого рівня – 0,37 2017 року (порівняно з 0,96 2006-го). Тим не менше, нам усе ще є над чим працювати, щоб цей показник досягнув нуля.

: З якими труднощами Ви зіткнулися під час роботи в Україні? Як вирішуєте проблеми?

П. Калон: Ми започаткували наш бізнес в Україні 12 років тому і стали найбільшим інвестором в історії країни, сподіваючись побудувати успішний бізнес в безпосередній близькості від Чорного моря. За цей час у країні були як злети, так і падіння. Ми бачили Помаранчеву революцію, кризу 2008 року, потім конфлікт на Сході і, зрештою, Євромайдан. Отже, часи в країні є не дуже стабільними, що не йде на користь інвестору.

Незважаючи на це, ми більше стурбовані тим, як функціонує Трудовий кодекс України. Ви знаєте, що він не змінювався з радянських часів. Трудове радянське законодавство, яке й досі поширене, не гарантує достатньої свободи та системи для ефективної організації праці. Наприклад, на нашому підприємстві зараз діють 10 профспілок, при цьому щодня кожна з них висуває нові вимоги. Ми постійно перебуваємо під потужним тиском. Упродовж усіх років нашої діяльності в Україні ми зіткнулися з багатьма необґрунтованими протестами. Ми стурбовані тим, як кожна друга або третя людина встає й починає говорити про протести та страйки. І це поганий взірець для всіх інших інвесторів. Ви ж розумієте, що інвестори воліють бачити підтримку – як серед суспільства, так і серед владних структур та уряду. А спокою, який так потрібен бізнесу, немає. Тож трудові закони потрібно істотно реформувати.

На нашому підприємстві одна з найвищих зарплат, яка становить близько 13000 гривень. 2017 року ми збільшили заробітну платню на 70%, упровадили систему грейдингу. У 2018 році ми вже збільшили оплату праці на 35%. Окрім цього інвестуємо в соціальну сферу підприємства. Минулого року ми витратили 342 мільйони гривень на реалізацію соціальних програм. Цього року сума витрат зросла до 391 мільйонів гривень. Ці гроші йдуть на підвищення соціальних стандартів персоналу, а також оздоровлення й відпочинок наших працівників та членів їх родин. Більше того, тисячі дітей наших співробітників безкоштовно вивчають англійську мову та інформаційні технології за сприяння нашого підприємства.

Ми також виступаємо надійним соціальними партнером місцевої влади, допомагаємо ремонтувати лікарні, дороги, реконструювати парки, фасади домівок тощо.

Тим не менш, досить часто лунають необґрунтовані гасла збільшити зарплатню до 1000 євро, попри конкурентоспроможність бізнесу в Україні або те, що ми купуємо все більше матеріалів на імпортних ринках. Усі знають, що ми припинили закупівлі сировини з підприємств на непідконтрольній території та перейшли на інших постачальників. Наші витрати зросли, а конкурентоспроможність знизилася. Проте люди думають, що ми отримуємо більше грошей, якщо продаємо на експортних ринках. Але це не так. Потужний вітчизняний ринок завжди краще, ніж експортний ринок. Але люди не розуміють цього та вірять популістським гаслам окремих політичних діячів. І це потребує змін.

: Як Ви оцінюєте інвестиційний клімат в Україні?

П. Калон: АрселорМіттал, провідна металургійна компанія, має значну присутність у світі, а також чималий досвід у тому, що сприяє зростанню інвестиційного клімату, призначеного для залучення капіталу та розвитку бізнесу. Будь-яка компанія, яка розглядає можливість інвестування, має бути впевнена в середовищі, в яке інвестує. Підприємства розширюються тільки там, де, на їхню думку, є сприятливі умови для зростання або де мають перспективи синергії.

Як я говорив раніше, всі ми є свідками того, що Україна переживає період трансформації. І безумовно, що вона вже досягла значного прогресу, хоча ця «подорож» іще не закінчилася. Треба сказати, що ми отримуємо велику підтримку з боку уряду, який цілком розуміє, що іноземні інвестиції є необхідними для України для підвищення її економічних показників. Підтримка, яку вони надали в багатьох питаннях, була надзвичайно важливою, ми дуже цінуємо їхню участь і визнання користі, яку сталеливарна промисловість країни приносить економіці. Варто зазначити, що президент і прем’єр-міністр створили Національну інвестиційну раду й представництва UkraineInvest для полегшення вирішення питань, пов’язаних з інвесторами.

Якщо країна хоче й далі залучати інвесторів та ставати інвестиційно дружньою територією, треба зберігати сприятливе середовище. Справді, є поліпшення, які можна й навіть потрібно зробити. Створення політичної й фінансової стабільності, покращення законодавчої й судової систем, забезпечення гарантування права власності, удосконалення податкового й трудового кодексів, розвиток машинобудування й будівельних галузей.

: Чому Ви стали членом ради директорів EBA?

П. Калон: Якщо говорити про чинники, які впливають на бізнес, то можна сказати, що навіть великим гравцям іноді потрібна підтримка, партнерство чи порада. І EBA є однією з найбільших та найвпливовіших B2B- й G2B-платформ в Україні, яка полегшує налагодження серйозних відносин з урядом, забезпечує найвищий рівень захисту інтересів ділових людей в країні, а також надає бізнесу багато інших переваг.

Читайте також: Щоб бути успішним в Україні, потрібно забути все, що ти знав до входження на її рино

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».