Стабільна банківська система – необхідна умова стійкого економічного зростання. Найважливіші функції банків полягають у забезпеченні безперебійного грошового обороту капіталу, у наданні можливостей отримання необхідного фінансування підприємствами, державою, приватними особами, а також створення сприятливих умов для вкладення коштів з метою накопичення заощаджень в національній економіці.
«Приватбанк» є одним з ключових лідерів банківського ринку в Україні. На сьогоднішній день компанія успішно поєднує банківську галузь і IT-сектор, прагне піти від паперового документообігу і створює нові електронні сервіси. Про інновації, реформи і інвестиції в банківському секторі, і про те, куди компанія вважає вигідним вкладати кошти розповів IT-директор «Приватбанку» – Дмитро Дубілет.
LDaily: «Приватбанк» є найбільшою в Україні фінансовою установою з високорозвиненим IT-сектором. Як прийшла ідея поєднати банківську галузь і IT– сферу?
Д. Дубілет: Голова правління нашого банку ще з 2000 року любить повторювати, що ми не тільки і не стільки банк, скільки ІТ-компанія. Суттєво на банк тоді вплинуло прочитання книги “Бізнес зі швидкістю думки” Білла Гейтса. Тоді, на початку 2000-х, вона справляла колосальне враження і вплив на уми менеджерів, які з новою силою усвідомили, наскільки важливо переводити всі свої бізнес-процеси в електронну форму і правильно користуватися інформаційними технологіями.
LDaily: «Приватбанк» велику увагу приділяє створенню електронних онлайн-сервісів. Наскільки надійною в роботі і захищеною є електронна система документообігу?
Д. Дубілет: За всю історію банку не пам’ятаю інциденти, щоб якийсь електронний документ пропадав. А ось випадки, коли ми не могли знайти якийсь паперовий документ в архіві були, ще й скільки.
LDaily: На вашу думку, в чому переваги переходу на електронну систему обміну документами?
Д. Дубілет: О, їх багато! Це дешевше, тому що не витрачаєш час і гроші на папір і кур’єрів. Це виграш у часі, коли не втрачаєш час на пересилку, а обмінюєшся документами в пару кліків. Це зручніше з точки зору роботи і збереження документів. Про екологію теж можна згадати.
LDaily: Один з недоліків електронних сервісів – вони, як правило, платні. Наскільки вигідно фізичним і юридичним особам користуватися електронними сервісами для обміну документами, наскільки виправдані витрати?
Д. Дубілет: Є різні сервіси. А якщо хтось користується платними сервісами, то, я впевнений, це все одно вигідніше, ніж паперово-кур’єрський світ.
LDaily: Які, на вашу думку, необхідні законодавчі зміни, для повного переходу на електронний документообіг?
Д. Дубілет: Якщо ми говоримо про комерційний сектор, то особливо ніяких змін не потрібно. Всі справи вже зараз можна вести в електронній формі. Якщо ж ми говоримо про взаємодію держави з бізнесом, то тут, звичайно, має бути ще серйозний шлях в тому, щоб держоргани погодилися взаємодіяти з бізнесом в цифровій формі – практично у всіх сферах.
LDaily: Чи є банківська сфера в Україні на сьогоднішній день привабливою для інвестування?
Д. Дубілет: На жаль поки що ні.
LDaily: Які реформи потрібні для залучення інвестицій в банківську галузь?
Д. Дубілет: Банківська галузь і її привабливість сильно залежать від стану економіки в цілому. Тому конкретну реформу не назву. Чекаємо все ті ж загальні реформи, які дозволять почати відновлення країни.
LDaily: У які проекти на сьогоднішній день банк вважає вигідним вкладати кошти?
Д. Дубілет: Ми постійно шукаємо нові сервіси, які ми можемо запропонувати нашим клієнтам. Наприклад, нещодавно запустили сервіс «Папка24» – для обміну та зберігання документів в електронній формі. Є ще «ПриватМаркет» – це маркет-плейс, на якому українські компанії можуть знаходити постачальників, партнерів, покупців. Практично всі топ-менеджери банку знаходяться в постійному пошуку, чого б ще корисного і цікавого запустити.
LDaily: Чи готовий Приватбанк інвестувати в вітчизняні стартапи, і яким повинен бути проект для того, щоб в нього вкладали кошти?
Д. Дубілет: Сам банк інвестором в стартапи не виступає. Все ж таки наша роль полягає скоріше в кредитуванні. Але зате ми в квітні запускаємо новий проект, який називається «Куб». В рамках цієї платформи підприємства зможуть виставляти свої “пітчі” на отримання кредитування від тих громадян, у яких є вільні кошти.
