Бесіда із Павлом Морозом про значення антирейдерського закону у масштабах держави, про який так багато вже було сказано і ще буде додано. Тема болюча і актуальна.
Головне, що намагається донести суспільству і всій юридичній та бізнес-спільності Павло Мороз – це ганебність такого явища в Україні, як рейдерство. Тож так званий Антирейдерський закон (№1666-VIII), що набув чинності 2 листопада 2016 року, має неабияке значення. І розмова із заступником Міністра юстиції з питань реєстрації ще раз переконала LDaily у цьому.
Питання, що були поставлені Павлу Морозу, і отримані відповіді – нижче.
Перш за все, це надійний захист активів від несанкціонованого відчуження. Навіть просто за спробу незаконного захоплення значно посилено відповідальність – абсолютно усіх причетних. Визначено максимальний термін ув’язнення – це 10 років.
Реєстраційні дії стосовно юридичних осіб та нерухомості тепер можна проводити тільки у межах області. Виняток – реєстрація бізнесу в режимі он-лайн. Основні положення закону унеможливлюють поширений тип зловживання. Йдеться про такі поширені випадки, коли реєстратор у Миколаєві вчиняє незаконні реєстраційні дії щодо будь-якого майна у Львівській області. Наступна важлива зміна – тепер електронний цифровий підпис надається лише за особистої присутності підписувачів.
Закон №1666-VIII попередив випадки, коли сторонні особи отримували ЕЦП без відома директорів та головних бухгалтерів, а потім використовували для позбавлення бізнесу накопиченого податкового кредиту, відшкодування ПДВ й несанкціонованого перерахування грошових коштів. Наразі нотаріальне посвідчення підписів голови, секретаря або будь-яких інших учасників зборів на протоколі та на установчих документах при внесенні змін є обов’язкове.
Найголовніше – відтепер неможлива «перереєстрація» активів на підставі “фількиних грамот”: антирейдерський закон унеможливив одну з найпоширеніших рейдерських схем в країні
Водночас завдяки закону #1666-VIII наразі не можна провести реєстрацію відносно бізнесу чи нерухомості, ґрунтуючись на підробному рішенні суду, ще з 2000-х років працював певний «ритуал» таких дій в нашій країні. Згідно із законом, державний реєстратор повинен переконатися, що пред’явлене йому рішення суду міститься у ЄДРСРу, або держреєстратор повинен звернутися до суду і з’ясувати, чи було винесене відповідне рішення.
«Антирейдерський закон» підніме Україну мінімум на 40 пунктів у міжнародному рейтингу з показників захищеності прав власності, тоді як наразі країна на «високій» 115-ій позиції із 128 можливих.
Цей показник дуже важливий для іноземних інвесторів і його рівень показує можливість безпечного інвестування в країну
Але це не означає, що країна в цілому підніметься в цьому рейтингу на 40 позначок. Справа в тому, що рейдерство в Україні не є єдиною або головною причиною, через яку Україна виглядає не привабливо для інвесторів. Закінчення війни – найважливіша ознака того, що країна стала на поріг політичної та економічної стабільності.
Працювати 12 годин на добу щоденно – нормально, і не лише для чиновника, а для будь-якої людини, бо її потенціал зазвичай невичерпний. Але 1 раз на кілька місяців варто дозволяти собі «ковток свіжого повітря», проводячи півдня за межами міста. Це надихає і додає фізичних сил.
Чи користуватися можливістю переїхати до іншої країни – справа кожного, але народившись в Україні варто саме в неї вкладати і її розвивати.
Спілкувалась Жанна Гаращук
