Тамаш  Хак-Ковач

Тамаш Хак-Ковач - абсолютно командний гравець, який не боїться брати на себе відповідальність за рішення будь-якого масштабу...

Тамаш Хак-Ковач - абсолютно командний гравець, який не боїться брати на себе відповідальність за рішення будь-якого масштабу і будь-який ризиковості. За його словами, це - його робота, і саме за неї йому платять гроші. Але найбільше йому подобається свобода дій, яку йому було надано головним офісом OTP Bank. Саме такий підхід в бізнесі його мотивує, і, як результат - відмінно виконана робота, яка проявляється в лідерських позиціях банку в Україні.

2852105847712ff4e992f533e35330bd

«Завдяки кризі ми зрозуміли, з ким працювати, а з ким – ні»

02.10.2017

Голова правління OTP Bank в Україні – про головні критерії у стратегії управління успішних банків

Тамаш Хак-Ковач – абсолютно командний гравець, який не боїться брати на себе відповідальність за рішення будь-якого масштабу і будь-який ризиковості. За його словами, це – його робота, і саме за неї йому платять гроші. Але найбільше йому подобається свобода дій, яку йому було надано головним офісом OTP Bank. Саме такий підхід в бізнесі його мотивує, і, як результат – відмінно виконана робота, яка проявляється в лідерських позиціях банку в Україні.

Що ж чекає банківську сферу найближчим часом і чи закінчилася криза для банків, голова правління OTP Bank в Україні Тамаш Хак-Ковач поділився з 

: Тамаш, в українському банківському середовищі Ви працюєте 5 років. І, напевно, вже знаєте багато підводних каменів не тільки цього бізнесу. Чи можете Ви оцінити цей ринок такими поняттями як добре-погано? Яке з них точніше характеризує український банкінг?

Т. Хак-Ковач: Я б почав з уточнення, що така характеристика ринку як «добрий/поганий», «складний/нескладний» мають різне практичне значення. Наприклад, якщо ринок має нескладні умови для роботи, бізнес може легко розвиватися. Це означає, що конкуренція на цьому ринку буде висока, маржі низькі і заробляти на ньому буде не так-то просто. Якщо ж ринок має якісь складнощі або не розвинений, то конкуренція, зазвичай, не дуже висока, можна отримувати хороший прибуток за умови, що підприємець вміє працювати на цьому ринку. Для мене, як керівника банку, який вміє працювати на цьому ринку, ринкові складнощі навіть певним чином вигідні. Але, звичайно, для країни краще, коли ринок оцінюється як добрий і нескладний, тому що це дає можливість для розвитку високої конкуренції та вибір для споживача.

: Чи можете Ви назвати банківське середовище України стабільним?

Т. Хак-Ковач: Частково так. Зараз на нашому ринку залишилося близько 80 банків. З них максимум  20 надають 95% активів банківської системи. Решта 60 насправді не відіграють такої великої ролі для ринку. Вони ще ведуть якусь діяльність, але, думаю, що з часом їхня кількість буде зменшуватися.

Очистка у банківській системі ще не завершена. Ще є дрібні банки, які працюють по незрозумілій  бізнес-моделі. Швидше за все, такі банки незабаром почнуть закриватися, тому що їхні акціонери почнуть розуміти, що їхні грошові потоки почали рухатися у зворотньому напрямі (для підтримки на плаву таких неконкурентоспроможних банків і відповідності вимогам регулятора акціонери будуть змушені витрачати більше, ніж отримувати)

: 2016 рік для багатьох компаній в Україні став проривним, принаймні, про це багато говорять. З минулого року український бізнес припинив своє падіння, почав навіть виходити з кризи і набирати оберти. Чи можна стверджувати, що поліпшення умов ведення бізнесу спостерігається і у банкінгу?

Т. Хак-Ковач: Якщо не заглиблюватися в усі деталі, то можна сказати, що це дійсно так. У банківській сфері вихід з кризи – це поступовий процес. Ми і наші конкуренти, ті, які входять до трійки кращих, повністю вийшли з кризи ще минулого року. І ось зараз інші банки також поступово підтягуються.

: Розкажіть, будь ласка, за рахунок чого великим банкам вдається утримувати свої позиції на ринку? Чи пов’язано це з появою нових продуктів? 

Т. Хак-Ковач: У банківському бізнесі немає нових продуктів вже протягом 150-300 років. Тому тут мають значення зовсім інші критерії: наявність капіталу, ліквідність, ризик-апетит і вміння керувати банком. Часто українські олігархи не враховували ці моменти, вважаючи, що банківський бізнес не відрізняється від будь-якого іншого. А потім вони стикалися з проблемами, пов’язаними виключно з банківської специфікою, і не втримувалися на плаву.

: Розкрийте детальніше названі Вами критерії. 

Т. Хак-Ковач: 

  • Почнемо з капіталу. Чи є у банку капітал, залежить від акціонера. Дуже часто можна зіткнутися з тим, що у банку немає нормального акціонера, який може підтримувати його діяльність. Тому на українському ринку за цей критерій дуже часто відповідають державні та європейські банки. Саме вони залишаються головними гравцями у цьому сегменті.
  • Ліквідність залежить від обсягів клієнтської бази і довіри клієнтів до банку. Клієнтську базу потрібно постійно нарощувати, а довіру зберігати. Наприклад, ми змогли наростити базу за останні три роки, у тому числі, і за рахунок вмираючих банків. Зокрема, кількість корпоративних клієнтів у нас зросла на 35%. Це дуже багато для корпоративного бізнесу. Але, повторюся, у клієнта має бути довіра до банку, тоді він буде до нього повертатися і вестиме із ним справи.
  • Стосовно ж ризик-апетиту, то він добре демонструє різницю між іноземними банками, які працюють в Україні: чим ближче країна-інвестор фізично знаходиться до України, тим вище ризик-апетит. Тому що є розуміння того, що тут відбувається, як працює ринок.
  • І, на кінець, у формулі успішності банку дуже важливе значення має управління банком, правильний ризик-менеджмент. Це іще один диференціюючий фактор між державними і приватними іноземними банками. Це непростий процес. І тут потрібно добре розуміння сфери, ринку і своїх конкурентів. Державні банки, на мій погляд, роблять великі кроки у цьому напрямі, хоча регулятор, здається, не дуже задоволений швидкістю просування цього процесу.  

: Чи можете Ви сказати, що усіма іноземними банками в Україні, які є лідерами на ринку, керують експати?

Т. Хак-Ковач: Зовсім не обов’язково. Наприклад, в управлінні нашого банку я – єдиний іноземець. Я вважаю, що український менеджмент дуже кваліфікований. І в принципі успіх банку не залежить від однієї людини. Це корпоративна культура, яка вибудовується роками. У певних банках вона відсутня, і це впливає на їхню роботу, незалежно від того, хто керує банком.

: З моменту Вашого приходу в OTP Bank в Україні Ви формували команду під себе?

Т. Хак-Ковач: Можна сказати, що так. Але це були не масштабні зміни, нових людей я з собою не приводив. Навіть навпаки – у нас стало менше угорців (сміється).

: За Вашими спостереженнями, в Україні вкорінюється поняття культури ведення бізнесу?

Т. Хак-Ковач: Чесно кажучи, мені важко судити, тому що після кризи 2008 року ми зробили правильні висновки, в тому числі щодо наповнення нашої клієнтської бази, якою зараз можемо пишатися. У той момент ми добре зрозуміли, з ким працювати, а з ким ні. Один з висновків –

не можна працювати з клієнтами, які колись з якоїсь причини «кинули» будь-який банк 

Але потрібно продовжувати підвищувати ділову культуру в Україні. І саме банківське середовище з цим не впорається. Я бачу, що, наприклад, Національному банку доводиться навіть регулятивними методами впроваджувати необхідні стандарти.

: Що на Ваш погляд, має зробити держава у першу чергу, щоб залучити інвесторів до країни?

Т. Хак-Ковач: Треба трохи попіарити Україну (посміхається). Багато іноземців думають, що тут набагато гірше, ніж є насправді. Треба закрити цей розрив, пояснити, що тут складно, але не настільки, як прийнято вважати. І піару, про який я говорю, не варто соромитися. Це всього лише правильна міжнародна політика.

Політикам варто пам’ятати, що зараз до України міжнародний інтерес падає. У 2014 році був інтерес, коли стріляли. Але зараз стріляють у багатьох місцях (в Сирії, Північної Кореї, навіть часом в Європі). Та й все більше зайняті своїми справами (згадайте слоган Трампа “Америка перш за все”), загальний глобальний інтерес до України знижується. Тому українцям варто самим розповідати про свою країну.

: Поділіться Вашим прогнозами, якою буде банківська сфера України через 10 років? 

Т. Хак-Ковач:

 Я не думаю, що у найближчому майбутньому на банківській ринок прийдуть істотні іноземні інвестиції. Якщо вони і будуть, то тільки у ті або через ті банки, які вже існують на ринку. Наприклад, недавно через лізингову компанію нашої групи OTP Leasing в Україну зайшли свіжі інвестиції на 1 млрд гривень від ЄБРР і нашого материнського банку. Також я не бачу нових гравців, тому, на мій погляд, не варто очікувати відкриття нових банків в країні. Швидше подальшої консолідації ринку

Дуже багато залежить від того, якою буде стратегія роботи та управління державними банками. Держбанки зараз представляють близько 60-70% ринку депозитів. Вплив їхньої роботи величезний, а розуміння їх бізнес-моделі необхідно для всіх гравців. Але за останніми висновками НБУ, у фондуванні цих банків дуже велика частка коштів з державного сектору (така перехресна залежність), при цьому вони залучають кошти на депозити під високі відсотки, побічно стримуючи і розвиток кредитування.

Так що без знання стратегії держбанків я не можу давати будь-які прогнози.

: Тамаш, чого не вистачає Україні і українцям?

Т. Хак-Ковач: Бракує віри в свою країну і оптимізму (посміхається).

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

 

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».