Ондер  Налбант

Ондер Налбант, керівник Irun Engineering, розповів LDaily про переваги вітряної перед іншими видами відновлювальної енергетики,...

Ондер Налбант, керівник Irun Engineering, розповів LDaily про переваги вітряної перед іншими видами відновлювальної енергетики, а також про успіхи цього сектору й особливості ведення енергетичного бізнесу в Україні

Ондер  <span>Налбант</span>

Вітряна енергія порівняно із сонячною має вищий клас

30.12.2020 (№ LDaily #16)

Ондер Налбант, керівник Irun Engineering, розповів LDaily про переваги вітряної перед іншими видами відновлювальної енергетики, а також про успіхи цього сектору й особливості ведення енергетичного бізнесу в Україні.

LDaily: Розкажіть, будь ласка, про компанію IRUN Engineering. У чому ваша конкурентна перевага на ринку?

О. Налбант: Irun Engineering — це інженерна компанія HV Electircal, яка спеціалізується на будівництві вітрових електростанцій і надає необхідну підтримку іноземним інвесторам та підрядникам EPC на кожному його етапі: від оцінювання продуктивності вітру до експлуатації й обслуговування вітроелектростанції. Наша спеціалізація в енергетичному секторі — вітроенергетика.

Для надання професійних, економічних, а також точкових рішень наша компанія володіє всіма необхідними інженерними можливостями, неодноразово перевіреними нашими клієнтами. Ми допомагаємо іноземним інвесторам та підрядникам починати бізнес в Україні. Оскільки тут ми працюємо вже тривалий час, то вивчили цей ринок, знаємо його специфіку й виклики, а також розуміємо, що саме потрібно іноземним інвесторам та з якими ризиками кожен із них може зіткнутися. Ми — наче міст, який об’єднує іноземних інвесторів та підрядників з українськими компаніями.

Наша праця важлива, адже в Україні фактично відсутні кадри відповідної кваліфікації. Це значна проблема для іноземних інвесторів. Вони, своєю чергою, повинні мати місцеву реєстрацію та водночас відповідати міжнародним стандартам. Зазвичай виконання цих умов проблематичне для інвесторів. Крім того, вони належать до різних культур, а щоб вести бізнес в Україні, мусять ознайомитися з місцевою культурою й різними чутливими аспектами. Тож ми вирішили зосередитися на іноземних інвесторах, які мають бізнес або планують виходити на український ринок.

LDaily: Які проєкти в галузі вітроенергетики розроблені вашою компанією?

О. Налбант: Особисто я займався проєктом в Одесі — розробив, побудував і ввів об’єкт в експлуатацію. Але це було до створення IRUN Engineering і стосувалося тільки мене. Як IRUN Engineering, ми не є розробниками, а лише допомагаємо підрядникам та інвесторам відкрити бізнес в Україні та діяти як компанія. Ми брали участь у двох найбільших вітряних електростанціях і відігравали важливу роль в управлінні проєктами та будівельними роботами.

LDaily: Які переваги вітряної енергетики перед сонячною?

О. Налбант: Вітряна енергія порівняно із сонячною має вищий клас, хоча сонячну, на перший погляд, значно легше добувати, простіше будувати солярні електростанції та обслуговувати їх.

Генерування вітряної енергії потребує поглиблених знань від виконавців проєкту та вузькоспеціалізованих фахівців, особливо ж, щоб проєкт був успішний. Насамперед необхідно мати мінімум один рік для вимірювання вітру, щоб задля успішності майбутньої системи повноцінно здійснити необхідні заміри та на місці зробити коректні висновки, щоб з’ясувати енергетичний потенціал.

Після року вимірювання й аналізу потрібно, щоб майбутній виробник вітроелектрики підтвердив наміри будівництва вітряної ферми. Також є один цікавий етап: постачальники вітрогенераторів не завжди доступні. Вони здебільшого закривають рік наперед для виробничої програми.

Хай там як, проте для оцінювання виробництва енергії вітру потрібне складне спеціальне програмне забезпечення. Це є значно витратніше у фінансовому плані порівняно з виробництвом сонячної енергії, проте вигідніше, ураховуючи загальну кількість виробленої енергії відносно використаної території. Наприклад, для сонячної енергії ви можете займати кілька гектарів і виробляти лише кілька МВт, а для вітряної енергії ви можете виробляти набагато більше МВт на рік із тієї самої площі. Ось чому енергія вітру є вигіднішою.

LDaily: 2018 року потужність уведених в експлуатацію вітряних електростанцій в Україні становила 68 МВт, 2019-го — 533 МВт. Які показники очікуються 2020 року?

О. Налбант: Беручи до уваги підписаний між українським урядом і виробниками «зеленої» енергії «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики», а також нове законодавство України в цій сфері, усі проєкти вітроелектростанцій повинні бути завершені упродовж двох-трьох років. Тому цей і наступний роки для країни будуть плодотворними. Якщо зацікавлені компанії не завершать проєкти за цей період, то не отримають вигоди від «зеленого» тарифу. На півдні України я навіть можу назвати вже успішно запущені проєкти: у нас майже завершено вітростанцію на 250 МВт, станція на 500 МВт — на стадії будівництва, тоді як її перші 100 МВт уже завершено, а другу на 750 МВт лише почали будувати.

LDaily: Яка нині ситуація з інвестиціями в проєкти з використання енергії вітру? Як пандемія коронавірусу вплинула на настрій інвесторів?

О. Налбант: Щиро кажучи, вітроенергетичний бізнес не припиняв роботи через пандемію COVID-19. Безумовно, можу підтвердити, що відбулося сповільнення темпів самого виробництва, проте вітряні станції не припиняли роботи. Усі залучені компанії та системи й далі користуються вітряною енергією. Основною причиною цього я бачу у встановленні згаданого терміну на використання «зеленого» тарифу. Звичайно, вони мають певні труднощі та обмеження в транспортуванні, але я можу стверджувати, що це не суттєво вплинуло на бізнес вітроелектростанцій в Україні, будівництво вітряних ферм триває.

LDaily: Як працює структура інвестицій у вітряну енергетику в Україні? Які терміни окупності проєктів?

О. Налбант: У процесі розробки проєкту й отримання схвалення від урядового органу, компанії насамперед зупиняються саме на пошуках інвесторів. Часом для залучення постачальника потрібна фінансова підтримка. Але в будь-якому разі проєкт в Україні фінансується переважно європейськими й американськими фінансовими органами. Для того щоб увести такий проєкт в експлуатацію, вони мають підтвердити його ефективність, довести ключові показники. В Україні важко назвати термін окупності, оскільки він залежить від багатьох факторів. Можу сказати, що приблизно через сім років проєкт може окупити себе.

LDaily: Чи легко зараз побудувати вітряну ферму? Які проблеми існують у цьому секторі, та які шляхи вирішення їх ви бачите?

О. Налбант: Побудова такого бізнесу не є складною, адже нині існує чимало постачальників і компаній. Для багатьох інвесторів це вже не якийсь жах, як раніше. Якщо говорити, наприклад, про часи п’ять років тому, то справді, це було ризиковано. Було потрібно напружувати власні ресурси, залучати іноземні та не покладатися на українські. На сьогодні ситуація значно змінилася, а крім того, іноземні інвестори вже краще знайомі з веденням бізнесу в Україні.

Якщо аналізувати недоліки в цій галузі, то, по-перше, ми зіштовхнулися з проблемою якісного матеріалу. В Україні важко знайти завод, який виготовляв би якісні матеріали. Тому ми змушені закуповувати чимало комплектуючих із-за кордону. Зараз місцеві виробники не в змозі постачати необхідний для вітряних ферм товар у великий кількості, тож мусимо налагоджувати власне виробництво. Що ж стосується персоналу, то ми запрошуємо співробітників переважно з-за кордону, і цю команду доповнюємо вже місцевими працівниками. Саме так вирішуємо брак ресурсів в Україні.

По-друге, існує проблема корупції, через яку складно отримати схвалення й дозволи. Навіть якщо йдеться, наприклад, про міжнародний відкритий тендер, усе одно немає достатньої прозорості в тендерній системі.

LDaily: Яким ви бачите майбутнє використання енергії вітру та розвитку цього бізнесу загалом?

О. Налбант: Вітроенергетика порівняно з іншими відновлюваними джерелами — сонячною енергією чи гідроенергією — в Україні стала найбільшим та найприбутковішим сектором, бо тут досить хороша ситуація з вітрами, а тариф на зелену енергію найвищий у Європі. Ось чому багато інвесторів, включаючи й місцевих бізнесменів, намагатимуться взяти участь у розбудові цього сектору. А зразком організаційного наслідування вітряної енергетики для України є Туреччина, від якої вона відстає на кілька років. У Туреччині ви можете побачити чимало виробництв, які за інших умов розташовувалися б у Німеччині, або ж доставляли потрібні складові довгим шляхом із неї до Туреччини. І так само тут: європейські виробники будуватимуть свої заводи в Україні, і це відкриє для неї багато можливостей.

LDaily: Яким був 2020 рік для вашої компанії? Яких результатів ви досягли цього року?

О. Налбант: 2020 рік був плідним з точки зору будівництва станцій відновлюваних джерел енергії. Ми перевели деяких професіоналів з інших країн для управління будівництвом вітроелектростанцій. Основною причиною цього розквіту є те, що інвестори пришвидшують графік свого будівництва, щоб дотриматися термінів підписаних попередньо pre-PPA та угоди про підключення до мережі. Іншою причиною є поява нової аукціонної системи, яка замінить “зелений” тариф.

Читайте також: Який інструмент допоможе перевести відчай і страх, що несе в собі COVID-19, в енергію росту прибутку компанії?

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».