Ольга  Босак

Ольга Босак, членкиня Ради директорів норвезької енергетичної компанії AICEHydro, засновниця Energy Salon XXI і директорка...

Ольга Босак, членкиня Ради директорів норвезької енергетичної компанії AICEHydro, засновниця Energy Salon XXI і директорка Olha Bosak Management Consulting, володіє величезним й успішним досвідом роботи в галузі енергетики («Жінка року української енергетики 2019» в номінації «Керівниця року»). Тож пані Ольга поділилася роздумами щодо формування вітчизняного ринку відновлюваних джерел енергії, і зауважила: потенціал його розвитку, навіть у масштабах всієї Європи, дуже високий, і все, що Україні потрібно, це захотіти його реалізовувати

Ольга  <span>Босак</span>

Політична воля й активна енергетична політика — це запорука енергетичного успіху України

30.12.2020 (№ LDaily #16)

Ольга Босак, членкиня Ради директорів норвезької енергетичної компанії AICEHydro, засновниця Energy Salon XXI і директорка Olha Bosak Management Consulting, володіє величезним й успішним досвідом роботи в галузі енергетики («Жінка року української енергетики 2019» в номінації «Керівниця року»). Тож пані Ольга поділилася роздумами щодо формування вітчизняного ринку відновлюваних джерел енергії, і зауважила: потенціал його розвитку, навіть у масштабах всієї Європи, дуже високий, і все, що Україні потрібно, це захотіти його реалізовувати.

LDaily: Яка ваша думка про розвиток світового ринку відновлюваної енергетики? Досвід яких країн є для України найпривабливішим і чому?

О. Босак: Розвиток світового ринку відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) стимулюється двома ключовими факторами — економічним й екологічним. Вартість такої енергії з кожним роком стає все дешевшою. За даними міжнародного Агентства з відновлювальних джерел енергії (IRENA), з 2010-го вартість нових проєктів сонячних електростанцій впала на 82%. Усе частіше бачимо, як відновлювальні джерела енергії за вартістю обганяють навіть свого найдешевшого вугільного конкурента й витісняють із ринку викопні види палива. Згідно з прогнозами провідного експерта з інноваційних технологій Рамеза Наама, у сонячних частинах світу до 2035 року вартість сонячної енергії може зменшитися до $0,01 за кіловат-годину. Конкурентні витрати на виробництво електроенергії роблять інвестиції у ВДЕ привабливими.

Відновлювальна енергетика стала світовим трендом й завдяки тому, що використовується урядами багатьох держав світу як інструмент забезпечення сталого розвитку, який має сприяти збалансованому соціальному прогресу. 2015 року ООН сформулювала основні цілі сталого розвитку на період до 2030-го, а учасники Рамкової конвенції ООН про зміну клімату підготували Паризьку кліматичну угоду. Ці заклики до дій адресуються всім країнам. Ті ж, які приєдналися до Паризької угоди, взяли на себе зобов’язання скорочувати шкідливі викиди в атмосферу. У своєму прагненні зменшити викиди діоксиду вуглецю уряди роблять ставку на відновлювальну енергетику. Зважаючи на те, що ці джерела енергії завдають меншої шкоди довкіллю, ніж вугілля, нафта чи природний газ, розвиток ВДЕ став важливим інструментом декарбонізації багатьох економік.

Історичні трансформаційні процеси в енергетиці відбуваються упродовж останніх кількох років у різних частинах світу. Досвід якої держави для України є найціннішим, складно сказати. Мені завжди імпонує пошук власного унікального шляху вирішення своїх чітко й точно визначених проблем. Для проведення бенчмаркінгу звернула б увагу на Францію, у якій — як і в Україні — ядерна енергетика грає ключову роль у виробництві електроенергії, а також на ті держави, які перебувають на приблизно тому самому рівні економічного розвитку, що й Україна.

LDaily: Як ви охарактеризуєте нинішній стан ринку ВДЕ і яке ваше стратегічне бачення ринку відновлювальної енергетики в Україні? Який потенціал ви бачите?

О. Босак: На початку цього року, модеруючи панельну дискусію про перехід із «зелених» тарифів на «зелені» аукціони у відновлювальній енергетиці країни, запитала в представника BloombergNEF, які шанси України посісти лідерські позиції у Східній Європі? Отримала очікувану відповідь: «Україна могла б стати лідером у відновлювальній енергетиці Східної Європи».

В України дуже високий потенціал. Найбільша країна Європи багата річками й озерами, лісами й степами. Континентальний клімат країни з його теплим літом та морозними зимами, великою кількістю сонячних днів на рік та сильним вітром навесні дає змогу Україні розвивати і сонячну, і вітрову, і гідроенергетику. Комфортним для ВДЕ є й клімат у прибережних районах Чорного й Азовського морів. Очевидним є також біоенергетичний потенціал країни, яка знана у світі своїми родючими землями. Сільськогосподарські угіддя займають 70% її території, а це приблизно 41,5 млн га. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, біоенергетика може становити 32% потенційного виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії в Україні у майбутньому.

У найближчі роки мені дуже хотілося би бачити значне зростання саме біоенергетичного сектору. Зважаючи на величезні обсяги сільськогосподарських та промислових відходів, Україна має великі перспективи у продукуванні біопалива, яке виробляють з біомаси. На цьому сегменті ринку Україна має всі шанси посісти провідне місце у Південно-Східній Європі вже у найближчій перспективі. Усе, що Україні для цього потрібно, це захотіти реалізовувати свій потенціал.

Упродовж кількох останніх років Україна продемонструвала свою здатність до зростання сектору відновлювальної енергетики, і дуже хотілося б, щоб така тенденція тривала й далі. Плани уряду України передбачають збільшення частки відновлюваних джерел енергії в загальному обсязі виробництва електроенергії до 25% (до 2035-го). Вважаю, що навіть значно вищі відсотки — цілком здійсненна ціль. Дуже хотілося б, щоби подальша розробка й реалізація державної політики щодо відновлюваної енергетики сприяла запровадженню ефективних ринкових механізмів, які допоможуть якнайкраще підтримувати баланс між попитом і пропозицією на електричну енергію в енергосистемі України.

LDaily: Які можливості ви бачите для інвесторів? Хто нині є найбільшим інвестором у цей ринок? Яка ваша головна порада потенційним інвесторам?

О. Босак: Будь-який ринок на своєму етапі створення та становлення привертає увагу інвесторів. Незайняті й вигідні ніші для бізнесу — це те, що зробило й Україну інвестиційною мішенню для багатьох. Упродовж останніх років український сектор відновлюваних джерел енергії був одним із ключових напрямів міжнародних інвестицій у країну. Китайській компанії CNBM Engineering належить десь 22% ринку сонячної енергетики України. До найбільших інвесторів у галузі відновлюваної енергетики країни належать і норвезькі компанії Scatec Solar та NBT. Важливим є й те, що міжнародні фінансові інституції продемонстрували свою впевненість у розвитку українського сектору ВДЕ. Європейський банк з реконструкцій та розвитку співфінансує сонячну електростанцію потужністю 30 МВт у Черкаській області (побудовану норвезьким розробником проєктів сонячних електростанцій Scatec Solar) та вітряну електростанцію потужністю 250 МВт у Херсонській (побудовану місцевою компанією
Syvash Energo Prom, співвласниками якої є компанії Total Eren із Франції та NBT з Норвегії).

Донедавна однією з головних конкурентних переваг українського ринку відновлювальної енергетики був «зелений» тариф. Із 2020 року цей тариф, який забезпечував привабливі ставки на електроенергію, було замінено на режим аукціонів, який знижує прибутковість інвестицій. Із розвитком технологій витрати на виробництво електроенергії зменшуються й тому на перший погляд комерційно невигідні «зелені» аукціони у найближчому майбутньому не повинні мати негативного впливу на очікувану рентабельність проєктів.

Головні можливості для інвесторів в Україні визначаються насамперед планами уряду щодо подальшого розвитку сектору відновлювальної енергетики. Якщо Україна буде й далі орієнтуватися на збільшення частки відновлювальної енергетики у своїй загальній структурі виробництва електроенергії, то тоді, очевидно, будуть і можливості для ведення бізнесу. Зважаючи на те, що в переліку привабливих для інвестування регіонів не лише Східна Європа, то можливості для інвесторів визначатимуться й іншими конкурентними перевагами, які зможе запропонувати Україна. Зацікавленим інвесторам варто проводити постійний моніторинг ринку ВДЕ в Україні, оцінювати ризики та виявляти потенційні загрози, вивчати можливості користування перевагами й отримання очікуваної вигоди. Зрештою, таке постійне «тримання руки на пульсі» може сприяти впевненішому поводженню інвесторів на будь-яких ринках країн, що розвиваються.

LDaily: Понад століття вугілля, нафта й газ служили паливом для світу. Нині ми переживаємо історичний перехідний період. Україна в енергетичній стратегії до 2035 року задекларувала стійке розширення використання всіх видів поновлюваних джерел енергії. Зокрема, планується збільшити частку сонячної й вітрової енергії до 10,4%, а частку атомної скоротити до 32% від загального первинного енергопостачання. Чи реальні ці терміни?

О. Босак: Попри нинішній ажіотаж навколо відновлюваної енергетики, Україна все ще суттєво залежить від атомної енергії та викопного палива. Оператор усіх діючих АЕС України «Енергоатом» забезпечує понад 50% генерації електроенергії в країні, а близько 40% поставок електроенергії виробляється вугіллям. Згідно з результатами аналізу «REmap 2030», Україна могла б збільшити використання відновлюваної енергії удесятеро — із 87 ПДж (2009-й) до 870 ПДж (2030-й). Очевидні природні переваги країни дають їй змогу розширити частку сонячної та вітрової енергії й до понад 10%. Чи це станеться й коли це станеться — залежить насамперед від політичних факторів, а також від спроможності уряду ефективно реалізовувати відповідні стратегії.

LDaily: Які поради, виходячи з вашого досвіду і знань, можете дати тим, хто зараз працює над реформами ринку відновлювальної енергетики? На вашу думку, на що слід звернути особливу увагу?

О. Босак: Розвиток відновлювальної енергетики потребує стимулювання з боку держави: важливо проводити публічні консультації з усіма зацікавленими сторонами, дізнаватися про основні потреби всіх учасників ринку, враховувати при проведенні реформ рекомендації як виробників, так і споживачів енергії. Надзвичайно важливою є скоординована робота ключових міністерств (енергетики, захисту довкілля та природних ресурсів, економіки, фінансів, юстиції, розвитку громад і територій), а також їхня ефективна взаємодія з парламентом над реалізацією енергетичних реформ.

Україні варто працювати над підвищенням інвестиційної привабливості власного енергетичного сектору та поліпшенням доступу до міжнародного фінансування. Залучення міжнародних інвесторів надає такі переваги для національної економіки, як зростання доходів державного бюджету, модернізація інфраструктури, нові робочі місця… Присутність потужних міжнародних компаній на українському ринку, своєю чергою, сприяє розвитку конкуренції. Міжнародні інвестиції в українські проєкти з відновлюваної енергетики вигідні й тим, що іноземні компанії можуть передавати українцям свої цінні ноу-хау під час створення бізнесу в Україні.

Важливо звернути увагу на те, що ефективна система корпоративного врядування — це потужний сигнал міжнародним інвесторам про те, що енергетичний сектор країни є привабливою перспективою. Учасники світового енергетичного ринку неодноразово наголошують, що більша прозорість та легший доступ до енергетичних ринків можуть сприяти приходу іноземного капіталу. Прийнятні практики корпоративного врядування у державних компаніях відіграють дуже важливу роль у цьому процесі, оскільки інвестори зважають на них, ухвалюючи свої інвестиційні рішення. Інвестори пильно придивляються, як здійснюється управління компаніями та як вони налагоджують свої відносини з основними зацікавленими сторонами. Відповідно, вдосконалення системи корпоративного врядування може допомогти українським енергетичним компаніям залучати інвестиції. Досягнення позитивних результатів реформи корпоративного врядування в країні зможе уплинути на поведінку інвесторів при вирішенні питання інвестування в український енергетичний сектор.

LDaily: Які кроки необхідно зробити Україні для активного розвитку галузі та отримання енергонезалежності?

О. Босак: Найперший крок — це потужна й ефективна енергетична стратегія, яка має дуже чітко визначити майбутній енергетичний профіль України. Якою є бажана загальна структура виробництва електроенергії України через 10, 20, 50 років? Яким буде баланс між ядерною енергетикою, викопним паливом та відновлюваними джерелами? Яким чином здійснюватиметься збільшення частки відновлювальної енергетики? Яким є бачення України щодо свого основного джерела відновлювальної енергії? Скільки відсотків від усіх відновлювальних потужностей країни й скільки відсотків від виробленої електроенергії припадатиме на сонячну й вітрову? Як змінюватиметься частка гідроенергетики? Скільки місця виділяється для біоенергетики? Якими є інвестиційні пріоритети України? Коли відбудеться повна лібералізація її внутрішнього ринку електроенергії? Яку роль відіграватиме Україна, як один із найбільших енергетичних ринків Європи та найбільших споживачів енергії, на світовому енергетичному ринку? Яким чином Україна посилюватиме свої позиції на ньому? Відповіді на ці запитання допоможуть дуже чітко визначитися з наступними важливими кроками, які необхідно зробити країні для активного розвитку галузі відновлювальної енергетики.

Політична воля й активна енергетична політика — це запорука енергетичного успіху України. Диверсифікація джерел енергії і шляхів постачання енергоресурсів сприяє посиленню енергетичної безпеки й незалежності. Розвиваючи ринок відновлюваної енергетики, Україна може суттєво наблизитися до досягнення цієї стратегічної мети. Законодавчі зміни, що відбувались упродовж кількох останніх років, неодноразово демонстрували наміри держави реформувати енергетичний сектор та сприяти розвитку відновлюваної енергетики. Однак формування й реалізація політики у сфері відновлюваної енергетики потребує ретельного доопрацювання. Важливим є створення ефективної системи державної підтримки розвитку відновлюваних джерел енергії, що сприятиме системному впровадженню подальших змін. Отриманню енергонезалежності безперечно сприятиме й синхронізація української енергосистеми з європейською ENTSO-E. Україні важливо отримати доступ до ринків Європейського Союзу. ENTSO-E сприятиме підвищенню стійкості роботи української об’єднаної енергетичної системи, посиленню ефективної конкуренції на внутрішньому ринку електроенергії, а також дасть змогу забезпечувати необхідні функції резервування в системі.

Обраний президентом і парламентом напрям розвитку української енергетики, а урядом — спосіб вирішення основних питань енергетичного розвитку України, — це сьогодні чи не найвизначальніший фактор впливу на енергетичну незалежність, національну безпеку й економічне зростання країни.

Читайте також: Який інструмент допоможе перевести відчай і страх, що несе в собі COVID-19, в енергію росту прибутку компанії?

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».