Презентуємо Олега Устенка, президента Гарвардського клубу України, виконавчого директора Міжнародного Фонду Блейзера (The Bleyzer Foundation), магістра Гарвардського університету, кандидата економічних наук Київського національного економічного університету, який спеціалізується на дослідженнях економіки України.
В ексклюзивному інтерв’ю LDaily – думка професіонала Олега Устенка про реалії і специфічність моделі української економіки, про необхідність її переорієнтації і трансформації в модель зростання, про прогнозування ВВП України, про економічний український сегмент в розрізі світової економіки, про її залежності від зовнішніх ринків. Експерт також розповів про дієві фактори, які вплинуть на поліпшення інвестиційного клімату в країні, і що є запорукою високого темпу економічного зростання.
О. Устенко: Я б на все дивився, більше, в історичній ретроспективі. Якщо оцінювати стан, де ми зараз знаходимося, то це на рівні, не дотягуючому до 65% 1991 року. Тобто, це той час, коли весь світовий ВВП збільшився, практично, в два з половиною рази, починаючи з 1991-ого року. Український ВВП знизився і недотягує до 65% 91-ого року, тому говорити про якийсь прорив в Україні я б, в принципі, не став. А коли порівнювати з новітньою економічною історією з рівнем 2013 року, то треба пам’ятати, що ми впали в 14-15 роках кумулятивно на 17%. І навіть з ростом, який ми показали в минулому році – 2,5%, і навіть з можливим зростанням на рівні 2% в цьому році, і, можливо, навіть з економічним зростанням на 3,5% в наступному році, ми, все-одно, з вами будемо перебувати на рівні нижче 2013 року. І при найкращому розкладі в кінці 2018 року ми знаходитимемося на рівні 90% 2013 року. Тому, говорити про те, що у нас відбувається якийсь прорив – я вже точно б не став.
При цьому я б не замикався на чисто українському сегменті, тому що світ ширше і більше, ніж одна Україна, і було б непогано поглянути на нашу країну з боку. Погляд з боку дозволяє побачити, що, наприклад, в цьому році прогноз щодо розвитку світової економіки вищий, аніж прогноз зростання українського ВВП.
Більше того, якщо подивитися на країни з ринками, що розвиваються, до яких відноситься і українська економіка, то вони виростуть десь на рівні 4-4,5% в цьому році, а наша економіка, за самими хорошими результатами, покаже зростання на рівні 2%. І це ще при самому оптимістичному сценарії. Це означає, що
дистанція між нами і між локомотивом світової економіки продовжує збільшуватися
Більше того, статистика за перше півріччя не така вже й оптимістична, бо наші найближчі сусіди показують більш високі темпи економічного зростання, лідером, серед яких, імовірно, за 2017 рік стане Румунія, яка демонструє зростання в першому кварталі цього року більше, ніж на 4,5%, в порівнянні з тим же періодом минулого року. У той час, як в Україні економічне зростання в першому кварталі – 2,5%. Дистанція між нами і нашими сусідами збільшується.
О. Устенко: Очевидно, що в 2016 ми зафіксували економічне зростання. Нехай і незначне, але все ж таки зростання. Але, якщо ми дивимося в глобальній системі координат, а не просто в системі координат України, то інші країни розвивають економіку більш високими темпами, ніж Україна. І це дуже сумно, тому що, якби ми були якоюсь незначною країною, тоді можна пережити розрив по економічному зростанню. (Прим. Ред. – слід врахувати, що Україна в 2014-2017 роках веде військові дії з Російською Федерацією і незаконними бандитськими групування на Сході країни, тоді, як наші найближчі сусіди розвивають економіку в мирних умовах). Оскільки ми точно небагата країна, то розглядати ВВП на душу населення, що не базуючись на купівельних здібностях, неможливо. Адже, в минулому році – це трохи вище двох тисяч доларів, на тлі середнього європейського рівня, це десь близько 30%, це третя частина.
Причина в тому, що у нас дуже специфічна модель зростання, яка заснована на експорті товарів, причому це не просто експортно-орієнтована економіка, а експортна економіка з низьким рівнем доданої вартості. Якщо подивитися статистику минулого століття (1901-1916 роки), згідно з дослідженням Івана Коропецького, професора Філадельфійського університету можна побачити, що в той період часу Україна в рамках російської імперії була експортно-залежною територією, і її експорт на 80% складався з металів, продукції сільського господарства, і харчової промисловості. Минуло 100 років і за результатами 2016 роки ми залишаємося експортно-орієнтованою, але вже незалежною країною, при цьому 65% структури нашого експорту займають ті ж метали, та сама продукція сільського господарства. І додалася тільки хімія.
О. Устенко: Це не просто погано, це – жахливо. Якби країна за сто років раптом зробила якийсь технологічний прорив і припинила спеціалізуватися на експорті товарів з низьким рівнем доданої вартості, а ми продовжуємо саме таку спеціалізацію, а це дуже – сумно.
О. Устенко: Так, саме про це я й кажу. І, до речі, до чого я говорю, що ми бідна країна – якщо ви подивіться дослідження світової економіки, ви побачите, що країна може ефективно боротися з бідністю тільки тоді, якщо її темпи зростання від 5% в рік. Україна не показує таких результатів навіть зараз. Це означає, що повинна бути змінена модель зростання, або ми повинні піти від експортної орієнтації з її товарами з низьким рівнем доданої вартості на інвестиційну модель зростання. Це дозволить знизити нашу залежність від найпростіших товарних ринків, саме найпростіших товарних ринків. Чому це важливо?
Справа в тактиці поведінки України. Що стосується економічної поведінки, то ми завжди сподіваємося на стан зовнішніх ринків. Зовнішні ринки відчувають себе добре, ціна на метал збільшується, і українська економіка починає відчувати себе прекрасно і показувати відчутне економічне зростання
До нас починають надходити потоки нехай незначних, але все-ж прямих іноземних інвестицій. Як тільки відбувається зниження ціни на метали, на найпростіші товари, а метали – це і є найпростіші товари – тут спостерігається спад, причому більш серйозний, і більш глибокий у порівнянні зі спадом, який є на тих же ринках металів. Чому? Тому що еластичність цих товарів інша.
О. Устенко: Для того щоб відчути реальне зростання економіки необхідно змінити модель, трансформуючи її в інвестиційну, відмовитися від експортної орієнтації, створити сприятливі умови для інвестицій і поліпшити бізнес-клімат. На даний момент Україна відповідно до статистики основних трьох рейтингових агентств – Standard&Poor’s (S & P), Fitch, Moody’s, – знаходиться на 5 сходинок нижче інвестиційного рівня. Тому, чекати, що сюди піде потік інвестицій, я б теж не став до тих пір, поки ми з вами не піднімемося в інвестиційному рейтингу.
І теж правда, що така незадовільна позиція в інвестиційному рейтингу заснована на низькій якісті бізнес-клімату в країні, який є похідним від бюрократичної і відсталої судової системи, яка недостатньо захищає права власності, піддаючи високим адміністративним бар’єрам ведення бізнесу. У країні відзначають високий рівень корупції, який свідчить про неякісну систему державного управління. І ось чому,
коли говорять про необхідність проведення структурних реформ, в моєму розумінні, логіка абсолютно правильна. Це дасть можливість поліпшити якісний рівень бізнес-клімату в країні, що, в свою чергу, дасть можливість підвищити добробут життя, що, в свою чергу, створить атмосферу інвестпривабливості, що, знову-таки, в свою чергу, дасть країні можливість отримувати притік прямих іноземних інвестицій, які забезпечать реальну і об’єктивну можливість для більш високих темпів економічного зростання країни
І вже прямі іноземні інвестиції дадуть можливість зростання економіки не на 1%-2%-3%, як прогнозується зараз, і навіть не на 3,5%, які прогнозує світову банк для України на 2018 рік, а від 5% за рік. Можливість рости темпами від 5% і вище збільшить добробут і рівень життя громадян, тим більше, що є потенціал для такого зростання, заснований на ефективності, інноваційних технологіях, професійному менеджменті, реформованому банківському сегменті, держуправлінні. Цей потенціал є, практично, в усіх сферах. І я не кажу про якомусь вузькому плані, а – глобально. А головне, люта, всеосяжна боротьба з корупцією. Як висловився Держсекретар США Рекс Тіллерсон, навіщо боротися за тіло України, коли її душу роз’їдає корупція.
Успіх інвестиційної моделі економіки закладений в чітку залежність між доходом на вкладений капітал і рівнем ризику, який є в економіці.
Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8
