Богдан  Сенчук

Богдан Сенчук, президент Шведської бізнес-асоціації (SBA), розповів про успішний та амбітний початок діяльності, про шведську...

Богдан Сенчук, президент Шведської бізнес-асоціації (SBA), розповів про успішний та амбітний початок діяльності, про шведську якість, відповідальність та вимогливість до інших.

senchuk

Співпраця на шведському ринку залежить насамперед від якості товарів та послуг українських компаній та спроможності просувати конкурентоспроможні рішення

01.07.2019 (№ LDaily #10)

Богдан Сенчук, президент Шведської бізнес-асоціації (SBA), розповів про успішний та амбітний початок діяльності, про шведську якість, відповідальність та вимогливість до інших.

: Коли була заснована Асоціація і яке призначення SBA в контексті відносин між країнами?

Б. Сенчук: Шведська бізнес-асоціація створена наприкінці літа 2017 року. Асоціація — це громадська спілка, зареєстрована в Міністерстві юстиції України, яка об’єднує шведські компанії, що працюють на українському ринку, та українські компанії, що працюють зі шведськими компаніями в Україні й цікавляться Швецією як ринком для експорту й просування своїх рішень і послуг.

: Як з’явилася ідея створити Асоціацію?

Б. Сенчук: Ідея є природним продовженням тієї діяльності, що була присутня в Україні завдяки Business Sweden — Шведській торговій та інвестиційній раді, яка є у власності як шведського уряду, так і шведської індустрії. На жаль, наприкінці 2016 року було ухвалено рішення про закриття офісу в Києві. Тривалий час проходили переговори з Business Sweden із метою продовження всієї діяльності, що була в минулому. Команда Business Sweden в Україні створила компанію «52А Консалтинг», і нині ми пропонуємо низку консалтингових рішень виключно для шведських компаній. Однак утворилася велика незаповнена ніша щодо просування шведських рішень в Україні загалом. Тому природно було запропонувати створення Шведської бізнес-асоціації в Україні. Чому так довго — із січня 2017-го до кінця літа 2017 року? Тривалий час ми займалися питанням реєстрації, оскільки є чимало вимог щодо формування наглядової ради. Ми зробили запити в понад 30 компаній делегувати своїх представників і наприкінці літа отримали кандидатів у наглядову раду. Пер Магнуссон із компанії Magnussоn Law очолив наглядову раду, і це дало нам підстави отримати реєстрацію в Мін’юсті.

: Скільки нині членів в Асоціації?

Б. Сенчук: Сьогодні вже 14 членів. Підтвердження від 14-ї компанії ми отримали нещодавно. У нас є дуже прагматична мета: ми хочемо, щоб за 10 років у нас було 100 компаній-членів SBA. Якщо досягнемо цієї мети раніше, то будемо тільки раді.

: Хто може стати членом Асоціації?

Б. Сенчук: Членами SBA можуть стати компанії, які поділяють цінності шведського бізнесу, дотримуються корпоративної і соціальної відповідальності, цікавляться питаннями, пов’язаними з інноваціями, з екологічним мисленням, компанії, які бачать перспективи розвитку на українському ринку, і так само українські компанії, що прагнуть розвиватися на шведському.

: Які переваги отримують компанії, співпрацюючи з Асоціацією?

Б. Сенчук: Шведська бізнес-асоціація в Україні — це є по суті елітний бізнес-клуб для тих, хто хоче активізувати торгівлю між Україною і Швецією. Зараз ми просуваємо виключно шведські рішення на український ринок. Тобто майбутнє співпраці на шведському ринку залишається відкритим і залежить від українських компаній, від їхньої спроможності просувати власні рішення, конкурентоспроможні на шведському ринку. Для цього треба пройти нелегкий шлях. І я можу сказати, що розуміння якості поки що не є ключовим для багатьох українських виробників, крім ІТ-компаній, creative industry, висококласних дизайнерів, архітекторів тощо. Зараз ми суттєво відстаємо в питаннях якості. А для шведського ринку якість — це найголовніше.

: Чи є вже в Асоціації якісь досягнення за такий короткий період? Чим можете похвалитися?

Б. Сенчук: Нині ми реалізуємо діяльність кількох платформ. Перша впроваджується за підтримки Посольства Швеції в Україні — Sweden-Ukraine Cleantech Initiative. Вона включає в себе рішення, які стосуються використання відновлюваних джерел енергії, питань управління відходами — як побутовими, так і промисловими, в тому числі й небезпечними. Ця ініціатива частково стосується питань постачання тепла й холоду, питання очистки води, каналізаційних стоків та повітря. Усе це включає в себе поняття Cleantech, яке вже давно використовується і в Європі, і в усьому світі загалом. Просуваючи цю платформу, ми хочемо наблизити українців як споживачів до того, щоб їхня держава стала енергонезалежною. Для прикладу, в Швеції природного газу немає, вугілля теж немає, натомість вона повністю енергонезалежна країна, оскільки понад 50% енергії продукується з відновлюваних джерел.

: Як Ви доносите інформацію до місцевого населення про необхідність заощадження енергії?

Б. Сенчук: Забув зазначити, що питання енергоефективності є похідним в Cleantech. Цей підхід, звісно, передбачається. Ми працюємо разом зі шведськими компаніями й українськими замовниками для того, щоб було повне розуміння переваг використання шведських рішень. Наприклад, використання теплових насосів. Є шведські компанії, які пропонують рішення під ключ для житлових будинків, соціальних установ, навіть для квартир у багатоповерхових будинках. Особисто я скористався цією пропозицією й зараз планую встановлення теплового насоса, який продукуватиме тепло, холод і гарячу воду. Цим питанням я зацікавився, оскільки в моєму багатоповерховому будинку відсутнє постачання гарячої води. Це рішення є досить економним у довгостроковій перспективі.

: Які плани в Асоціації на 2019 рік?

Б. Сенчук: Крім платформи Sweden-Ukraine Cleantech Initiative, Medtech Initiative, ICT Connection наприкінці квітня ми розпочали діяльність платформи Sweden-Ukraine Road Safety Initiative. Ця ініціатива слугуватиме для того, щоб зменшити кількість фатальних випадків на дорогах. Прототипом є шведська ініціатива Vision Zero, яка реалізовується з 1997-го. Тож уже наступного 2020 року завдяки їй передбачається, що кількість фатальних випадків має наближатися до 0. До реалізації цієї ініціативи ми залучили шведські компанії-члени Асоціації, насамперед це Scania, Volvo, які є компаніями–партнерами цієї ініціативи, та SweRoad. Також ми запросили до участі Міністерство інфраструктури, Укравтодор, Національну поліцію, українські громадські організації. Ми загалом відкриті до співпраці з іншими гравцями на ринку, охочими долучитися до цієї платформи.

: За чий рахунок Ви реалізовуєте ці проекти?

Б. Сенчук: Ці платформи реалізовуються разом зі шведськими компаніями-учасниками, до яких приєднуються українські компанії, а також державні інституції та місцеві громади, якщо бачать інтерес. Наприклад, Cleantech ми проводили в Хмельницькому, Medtech — у Херсоні, ICT Connection буде проведено в Києві. Road Safety Initiative анонсовано теж у столиці, і потім будемо раді співпрацювати з усіма областями та всіма зацікавленими організаціями. Наша ідея полягає в тому, щоб запустити програму, надати експертну підтримку, а в майбутньому залучити шведських експертів, щоб вони поділилися досвідом, як це працює. Загалом залучити максимальну кількість компаній, щоб вони могли застосувати певні свої рішення. Коли ми проводимо бізнес-заходи, то залучаємо партнерів, які хочуть підтримати вибрану ініціативу. Ми відкриті до співпраці й завжди надаємо можливість компаніям для бізнес-спілкування.

: Чи надходять до цих програм інвестиції від уряду Швеції?

Б. Сенчук: Нині уряд Швеції через Шведське агентство з питань міжнародної співпраці та розвитку SIDA фінансує значну кількість різноманітних проектів. Один із напрямів, який відповідає напряму Cleantech, є енергетика та захист довкілля. Щодо останнього, то хай невеличким, але дуже важливим започаткуванням стало те, що 6 квітня 2019 року в рамках Днів Швеції в Україні відбулася подія, яка називається plogging. Це слово означає, що коли шведи виходять на пробіжку, то беруть із собою сміттєвий пакет і, біжучи по дорозі, принагідно збирають сміття, яке побачать. Організатором такого заходу в Києві було Посольство Швеції в Україні та UNDP. Нова ініціатива plogging в Україні вже запущена. На наш погляд, на погляд Асоціації, це є невеличка частина Cleantech ініціативи.

: Назвіть Ваші власні принципи чи пріоритети, яких завжди дотримуєтесь і в роботі, і в житті.

Б. Сенчук: У роботі першим принципом є відкритість. Не секрет, що ми маємо певні дискусії стосовно конкуренції. Я можу відверто сказати, чому Швеція успішна країна: бо вона — висококонкурентна. Там дуже важко знайти вид бізнесу, який не є конкурентним або займає певне монопольне становище. Для прикладу, у нас є два члени Асоціації, які виробляють ідентичну продукцію — вантажівки: це Scania й Volvo. Вони — міжнародні гравці, їхнє виробництво розташоване і в Швеції, і в інших країнах. Обидві компанії успішно реалізовують продукцію в Україні. Попри те, що ці підприємства конкуренти, вони співпрацюють у спільних платформах Шведської бізнес-асоціації. У цих компаній різний підхід до діяльності й різне бачення, однак завдяки тому, що ми відкриті, всім можемо запропонувати можливості для співпраці. Оскільки їхні рішення унікальні й необхідні для Sweden-Ukraine Road Safety Initiative, ці компанії доповнюють одна одну і, як пазли, формують загальну картину.

Другий принцип — це чесність. А чесність передбачає відповідальність. У мене була чудова нагода працювати у шведській компанії майже 10 років, і в ній для мене дуже великим надбанням були такі речі як досягнення. У шведських компаніях одним із основних показників вважається досягнення. Тоді шведська компанія створює всі умови для того, щоб ці досягнення були пріоритетом. Крім зазначених, для мене також важливими є принципи ділитися набутим досвідом, довіряти й дбати.

: Які напрямки бізнесу розвивали шведські компанії в Україні 2018 року?

Б. Сенчук: 2018 року шведські компанії традиційно спостерігали поступове зростання в усіх галузях, де вони присутні: IT — Sigma Software, агробізнес — Grain Alliance, відновлювальні джерела енергії — Nibe. Показовими були рішення в галузі телекомунікацій: це компанія Ericsson, і це був один із найуспішніших років її діяльності. Також це компанія Väderstad, яка постачає рішення для агрохолдингів. Це і Scania, i Volvo, які міцно утримують свої позиції й нарощують продажі на ринку України. Мені приємно, що українські фірми розуміють переваги шведських рішень. Наприклад, купуючи сміттєвоз, вони обирають той, що на шасі Scania, адже зважають на його переваги в тому, що вантажівка може працювати не вимикаючись: треба лише змінювати водіїв, дозаправляти та проводити техогляд. Особливо варто відзначити діяльність компанії SKF, що розташована в Луцьку та є одним із лідерів експортерів підшипників. Підприємство є прикладом модернізації виробництва, покращення умов праці та використання відновлювальних джерел енергії для потреб виробництва.

: А чи були такі компанії, що покинули ринок?

Б. Сенчук: На жаль, так: одна шведська компанія зайшла на ринок минулого року, однак цього року активної діяльності так і не розпочала й залишила ринок.

: А чому так сталося?

Б. Сенчук: Я гадаю, що причини будуть проаналізовані пізніше. Очевидно, що це рішення менеджменту в Стокгольмі. Є приклади шведських компаній, які тут певний час упевнено працювали, й одна з них — у будівництві деревообробного заводу в Костополі. Було інвестовано €20 млн, але шведські представники, на жаль, залишили цей комплекс. Причина банальна — немає легального доступу до ділової деревини з метою її подальшої обробки. Це прикрий приклад, тому що було створено робочі місця… Але саме ця складність легального придбання деревини на аукціонах виявилася перешкодою в залученні інвестицій у сектор деревообробки загалом. Україна цим самим послала поганий сигнал. Швеція за площею порівняно велика країна, однак за населенням не перевищує 10 млн, тому інформація поширюється так само стрімко, як і в якомусь українському селі. На жаль, такі негативні сигнали відрізняють Україну від тієї держави, в яку хочеться інвестувати. Нашим завданням також є інформувати уряд про такі явища, працювати з громадянською спільнотою, інформувати на місцевому й центральному рівнях, щоб такі випадки не повторювалися, адже ніщо не коштує так дорого, як імідж.

: Які шведські компанії планують увійти найближчим часом?

Б. Сенчук: Ми були дуже раді минулого року, коли компанія H&M зайшла в Україну і, звісно, чекаємо цього року на відкриття ІКЕА. Це довгоочікувані рішення, позитивний тренд, який, на жаль, не буде повноформатним бізнесом, як це є в Європі. Процес затягнувся: в Україні дуже багато перепон, що не дають можливості цьому бізнесу розгорнутися на повну. Україна не демонструє кращих практик відкритості в проведенні тендерів: є прикрий досвід, коли шведські компанії об’єдналися в секторі водоочищення та очищення стоків, однак нічого не вийшло. Україна не готова із двох причин: перша — немає достатніх ресурсів, простежується значний спад доходів населення; друге — немає чіткого розуміння, що таке шведська якість.

: Я правильно розумію: Україна ще не є інвестиційно привабливою країною?

Б. Сенчук: Є ще інша проблема: у країні не вистачає кваліфікованої робочої сили. Тобто те, що раніше, можливо, декларувалося як перевага, на сьогодні вже не є таким. Сектори, які в Україні успішно розвиваються, — це сектор ІТ, сектор агробізнесу, переробки аграрної продукції. Однак, як на мене, це не є достатнім рівнем для розвитку країни. Швеція тут може бути чудовим прикладом: у ній є інноваційні центри, що працюють разом з університетами, в яких немає відірваності навчання від реальності (коли винаходи, зроблені у Швеції, впроваджуються компаніями на практиці), у ній є бізнес-інкубатори, бізнес-акселератори і т.д. Однак Швеція, попри ці досягнення й напрацювання, — експортно орієнтована держава, а тому суттєво залежить від економічного стану країн, в які експортується продукція, зокрема, і від України. Тож усе дуже взаємопов’язано. Але Україна в майбутньому може стати для Швеції вигідним торговельним партнером, а також інвестиційно привабливою країною, і для цього є всі передумови.

: Чи можете назвати українські компанії, які нині успішно працюють на ринку Швеції?

Б. Сенчук: Український експорт зростає, і цей факт дуже радує. Насамперед — це сектор ІТ. Також українська продукція з’являється і на полицях шведських супермаркетів: це мед, хоча й суттєво відрізняється від шведського за смаком; є українські яблука, помідори, кавуни (останні завозилися через Прибалтику й Польщу). Тобто можливості налагодження прямих контрактів існують і сектор фруктів та овочів розвиватиметься й надалі. Одним із найголовніших факторів є дотримання всіх європейських норм безпечності продуктів, їхньої якості тощо. І вже існують шведські програми, які готові надавати допомогу українським компаніям, котрі хочуть бути представлені на полицях шведських супермаркетів. Цей процес крок за кроком прискорюється. До речі, деревне вугілля для барбекю у Швеції — українське: упаковка польська, натомість сировина з України. Ми працюємо над тим, щоб налагоджувати прямі контракти, однак українські компанії інколи не виконують своїх зобов’язань. Явища необов’язковості, невідповідальності є незрозумілими для шведів, це їх дуже турбує. Тож роль Шведської бізнес-асоціації й полягає саме в тому, щоб розвивати бізнес-спільноту, попереджувати появу помилок і загалом створювати позитивний імідж України у Швеції. Слід також ураховувати, що імідж залежить від того, наскільки українські компанії та представники влади всіх рівнів дотримуються взятих на себе зобов’язань.

: Як SBA просуває Швецію та ринок в Україні та які це відкриває можливості українським підприємцям і компаніям?

Б. Сенчук: У рамках діяльності Шведської бізнес-асоціації ми відкриті до будь-яких запитів українських компаній і об’єднаних територіальних громад. Незабаром у нас відбудеться зустріч з представниками однієї такої громади, які самі знайшли нас і хочуть обговорити можливості майбутньої співпраці. Це може стосуватися питань водопостачання, теплопостачання, енергоефективності об’єктів соціальної інфраструктури та створення майданчиків для виробничих потреб. Ми раді, що такі запити надходять. Ніхто не може гарантувати, що все відбуватиметься дуже швидко: необхідно усвідомлювати, що від ідеї до її впровадження може минути чимало часу, тож треба враховувати не лише капітальні витрати на початку, а й вартість обслуговування та вартість життєздатності цих рішень у майбутньому. Якщо порахувати загальну вартість упродовж 10 років, то шведські рішення є одними з найкращих у світі.

: З якими питаннями може до Вас звертатися український бізнес і яку кваліфіковану допомогу Асоціація може надати компаніям?

Б. Сенчук: Усе, що ми можемо зробити в першу чергу, — це передати контакти членам Асоціації, щоб вони комунікували між собою й шукали варіанти співпраці. На сьогодні в нас представлені ще не всі галузі й сектори, однак ми працюємо над тим, щоб особа, яка звернеться до нас, мала змогу принаймні отримати бізнес-партнера, який уже тривалий час перебуває на ринку України.

: Які ще сектори Ви хочете розвивати?

Б. Сенчук: Ми хочемо ще працювати в секторі creative industry. Це сфера дизайну, пошиття одягу, аксесуарів, виробництва речей для домашнього вжитку. Поки що цей сектор ми не освоїли й намагаємося залучати відповідні шведські компанії до співпраці.

: А є якась статистика шведських компаній, уже присутніх в Україні?

Б. Сенчук: Понад 100 компаній зафіксували свою присутність в Україні. Тобто це можуть бути дочірні шведські компанії, партнери шведських компаній, які реалізують їхні рішення на ринку України. Це можуть бути й агенти, які продають шведські товари, або ж компанії зі Швеції, але які мають українське походження.

На завершення нашої бесіди хочу подякувати, що ви до нас завітали, подякувати Діані Щербініній, яка активно підтримує всі ініціативи Шведської бізнес-асоціації, комунікує з усіма шведськими компаніями, організовує всі події, які у нас відбуваються, і яка є прикладом того, як працюють шведські компанії. Бізнес-асоціація має масштабну мету — 100 членів через 8 років! Якщо порівняти, то в Польщі працює понад 500 шведських компаній, а в Україні лише 100. Потенціал є величезний, але є й чималі виклики: нестача робочих рук, і зрозуміло, чому люди не можуть знайти в Україні гідну роботу. Усе, що ми можемо зробити, намагаємося робити якнайкраще, залучаємо до співпраці шведські компанії, запрошуємо їх до розширення бізнес-діяльності в Україні. Першим і найголовнішим завданням для нас є зробити так, щоб шведські компанії, які працюють в Україні, добре знали одна одну. Ми хочемо запровадити принцип «Свій до свого по своє».

: Сподіваємося, що Ваші плани на 100 компаній здійсняться значно скоріше, ніж через вісім років!

Читайте також: Найважливіші рекомендації на 2019 рік щодо захисту бізнесу в Україні

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».