Україна має великий нерозкритий потенціал для інвестування, але перед вкладенням коштів слід провести ретельну домашню роботу

Розмова з генеральним директором компанії СOFCO Agri Ukraine Володимиром Осадчуком про заходи, яких слід вжити для покращення інвестиційного клімату в Україні і не тільки.

Керівник такої потужної компанії як COFCO Agri в Україні мав би бути принциповим та  зарозумілим. Однак, саме у цьому випадку поєднується непоєднуване – скромність, трудоголізм, прості, але такі важливі життєві цінності, які не може підмінити жодна посада, та найголовніше – справжність у повному розумінні. Інтерв’ю з Володимиром було теплим і надзвичайно глибоким. І тепер LDaily знає позицію представника однієї з найпотужніших компаній українського агросектору – щодо залучення інвестицій, оптимізації процесу морської логістики, необхідності вдосконалення судової системи та проривні бізнес-процеси 2016 року.

LDaily: Володимире, розкажіть, будь-ласка, про поточний стан українського агроринку. З настанням чергової економічної кризи бізнес в Україні завмер. Як ви оцінюєте ситуацію наразі?

В. Осадчук:  Якщо розглядати статистику по експортно-імпортним операціям України, то більше третини валютної виручки України надходить від експорту сільськогосподарської продукції та продуктів її перерробки. Сільськогосподарське виробництво є однією з галузей, яка в умовах кризи продовжує підтримувати належний рівень і, навіть, нарощувати виробництво.

Водночас зміни у податковому законодавстві та зменшення фінансування банківською сферою  змушують товаровиробників мінімізувати витрати, оптимізувати технологічні процеси та шукати шляхи реалізації своєї продукції за найбільш оптимальними схемами, що врешті-решт призводить до зменшення долі торгівлі у гривні і, відповідно, зменшення частки торгівлі з мілким та середнім товаровиробником.

LDaily: Які корективи внесла криза в країні у роботу COFCO Agri? Може, ви вдалися до використання нових методів в управлінні? Чи можна констатувати певні нові тенденції?

В. Осадчук: Перш за все, ми постійно відстежуємо зміни в операційній, торгівельній та виробничій діяльності і пристосовуємося до потреб сьогодення. У торговельній діяльності ми більше уваги приділяємо контрагентам, які з нами співпрацюють. Справа в тому, що наша діяльність є експортноорієнтованою, а це означає, що ми повинні впевнено і чітко знати від кого ми купуємо продукцію з метою подальшого відшкодування ПДВ.

Щодо операційної діяльності ми пов’язані із внутрішньою та морською логістикою. Тому постійний контроль із перевезення продукції з внутрішніх елеваторів до портів стає все актуальнішим, оскільки проблеми з рухомим складом, відсутність палива, крадіжки продукції на залізничному транспорті, а також постійні питання з приводу відстоювання інтересів інвестора з можновладцями призводять до пошуку рішень оптимізації витрат та застосування альтернативних варіантів, що дозволяють конкурувати на ринку з іншими.

Стосовно виробничої діяльності ми також постійно аналізуємо витрати виробництва і постійно застосовуємо інноваційні механізми забезпечення підприємства сировиною. Йдеться про оптимізацію логістики, контроль якості продукції тощо. Для нас це є найбільш актуальним питанням, так як завод з переробки олійних культур нашої компанії знаходиться у м. Маріуполь, поруч із зоною АТО і, відповідно, сировинна зона підприємства значно звузилась з моменту військових дій на Донбасі.

LDaily: Яких кроків, на Ваш погляд, слід вжити державі для залучення інвестицій та покращення іміджу країни у світі?

В. Осадчук: Хочу зазначити, що першочергово слід поводитись таким чином, щоб у  виконавчої та законодавчої гілок влади слова не розходилися із справами. Якщо інвестор вклав чи планує вкласти кошти і ця інвестиція разом з її окупністю базується на поточному законодавстві, то змінювати правила гри після того, як інвестор закінчив проект і вже почав свою діяльність є питанням не поваги, у першу чергу, до інвестора, а також створює негативний імідж для подальших інвестицій в Україну. Якщо можновладці говорять, що Україна має піднятися на 40 пунктів у рейтингу doing business за 2017 рік, то вже сьогодні мають бути визначені основні напрямки програми дій щодо відміни або ж прийняття нових нормативних актів, які дозволять інвестору внести відповідні корективи у свою інвестиційну діяльність.

Ми говоримо про розширення інвестицій. Сільське господарство є однією із ключових галузей у ВВП країни і окрім землі потребує низку засобів та предметів для його забезпечення. Відповідно до цього, держава сьогодні має піклуватися про створення клімату для залучення інвестицій у суміжні галузі агропромислового комплексу, а саме: виробництво машин і тракторів, сільськогосподарської техніки, насіннєвого матеріалу,  ЗЗР (засоби захисту рослин), логістики, зберігання, переробки тощо.

LDaily: Що, на ваш погляд, відштовхує інвесторів від нашої країни, і що з цим робити?

В. Осадчук: Таких причин кілька. Перша і головна на сьогоднішній день – це анексія Криму та бойові дії на Сході країни. Ми, у свій час, інвестували у портову логістику, коли всі ці дії тільки починалися. Але ми змогли довести у 2014 році інвестиційному комітету компанії, що зараз час інвестувати в Україну і подальшої ескалації, яка може поширитися на південні регіони, не буде, оскільки саме на той час були вже заплановані вибори президента України і Верховної Ради.

Друга причина: з метою захисту інтересів всіх учасників ринку повинна працювати прозоро і відкрито судова система всіх рівнів, де суддя – незалежний експерт і приймає рішення відповідно до наданої сторонами доказової бази та інформації.

Також, має бути чітка позиція Уряду відповідно до планів розвитку країни та наповнення бюджетів всіх рівнів. Уряд має публічно звітувати про виконану роботу і інформувати, що не було виконано із запланованого і чому. Сьогодні ж кожен самостійно вирішує свої нагальні проблеми, а деякі Міністерства та відомства зайняли позицію популізму і бояться приймати будь-які рішення.

LDaily: Як українські аграрні компанії конкурують з зарубіжними? Як, на Вашу думку, таке суперництво впливає на формування бізнес-клімату в країні?

В. Осадчук: І українські, і зарубіжні компанії створюють ліквідність на ринку. Основна розбіжність між українською та зарубіжною компанією – це кількість капіталу та його вартість. Однозначно, для іноземної – вартість капіталу є дешевшою і доступ до ринків збуту ширший, враховуючи присутність офісів по світу.

З урахуванням усього цього українській компанії треба докладати більше зусиль, щоб отримати гідну репутацію та доступ до ринків. З іншого боку, українські компанії більше ризикують, поставляючи продукцію до регіонів, куди міжнародний трейдер не постачатиме продукцію через певні міжнародні обмеження. І цей ризик компенсується вищою маржінальністю ринку для української компанії.

LDaily: Зараз багато говорять про те, що 2016 рік був вдалим для розвитку українського агросектору. Чи погоджуєтесь Ви із цією думкою?

В. Осадчук: Щодо деяких аспектів погоджуюсь. Рік був вдалий з точки зору валового виробництва продукції. Але, коли виробляється багато, то ціна не завжди відповідає бажанню, тому товаровиробник, можливо, недоотримав очікуваних прибутків, але і в мінус не спрацював. Скоріш за все, більше проблем було із тим, як зберегти та транспортувати вирощену продукцію, оскільки зазначені вище проблеми з логістикою додали багато клопоту та збитків для кожного з нас.

LDaily: Що б Ви порадили інвесторові, який приглядається до України?

М. Осадчук: Я б однозначно радив інвестувати в Україну. Тут ще є великий нерозкритий потенціал для інвестування у будь-яку галузь. Але перед вкладенням коштів слід провести відповідну домашню роботу: юридичний, податковий, земельний, технічний аналіз проекту та об’єкту, щоб у подальшому інвестор міг не витрачати кошти та час, захищаючи свої вкладені кошти, так як кожен вкладений цент в економіку держави працює не тільки на інвестора, але й на суспільство та українську економіку.

LDail: А як щодо найближчих планів розвитку COFCO Agri?

М. Осадчук: Перше, що ми маємо на меті, це показати акціонерам, що вкладені інвестиції працюють на повну потужність, а паралельно плануємо вивчати можливість подальших інвестицій в Україну. Зокрема, на сьогодні нагальною є проблема логістики. Я поясню в чому справа на прикладі ланцюжка – товаровиробник, експортер і кінцевий покупець. Трейдер-експортер має правильно визначити потреби товаровиробників та продати товар кінцевому споживачеві, коли той проводить тендери. У більшості випадків час продажу продукції товаровиробниками та купівля її кінцевими споживачами не співпадає, тому трейдер-експортер має прорахувати всю логістику наперед від товаровиробника до кінцевого споживача. І коли починаються хоча б незначні проблеми у логістиці, вся схема руйнується і компанія-експортер зазнає значних збитків.

Наразі ми найактивніше працюємо над логістичними процесами. Отже, якщо відповідати на ваше питання щодо планів, то першочерговим завданням для нас є оптимізація логістики залізничного та  річкового транспорту.  Для нашої компанії це додаткові переваги для більш ефективного використання власних потужностей та потреб компанії. Справа в тому, що Миколаївський морський порт має осадку меншу за можливість завантажувати кораблі типу “панамакс” і вище до повної місткості біля причалу, тому такі судна мають дозавантажуватись на рейді. А це ще додаткові витрати, які може компенсувати розвиток річкової логістики.