Реалії, сподівання і невикорінна корупція: як європейські юристи оцінюють бізнес-процеси в Україні.
Обнадійлива і водночас така, що підкуповує своєї очевидністю і відкритістю бесіда з Бартломеєм Пшиборовські, юристконсультом SPS Tax & Law, про темні та світлі сторони польського і українського бізнесу, про світло у кінці тунеля, а також про те, як з усім цим вжитися.
LDaily: Бартек, що ви, як європейський юрист, думаєте про бізнес-процеси в Україні. Як ви їх оцінюєте?
Б. Пшиборовські: Це не буде секретом, якщо скажу, що зараз у багатьох сферах діяльності складно вести з успіхом бізнес в Україні. Багато з моїх клієнтів, які вирішили відкрити фірми у Польщі, часто раніше торгували з Росією, і, коли закрилися можливості вести там бізнес, вони почали шукати альтернативні напрямки для продажу своїх продуктів. Ринок України на даний момент є дуже дрібним (у українців не так багато грошей на споживання і населення намагається економити) для того, щоб компенсувати втрату ринку РФ. З одного боку, Україна приймає закони, які, на перший погляд, реформують систему, але питання, як завжди, в нюансах, які часто погіршують щоденний бізнес.
LDaily: Які з усіх існуючих проблем є найбільш актуальними? Що з цього не характерно польському бізнесу і навпаки?
Б. Пшиборовські: Корупція, це слово, які відповідає на багато питань. З цього починаються всі проблеми як українських, так і іноземних фірм. Можна було б написати книгу на тему того, як вирішити це питання, але я можу розповісти, спираючись на досвід Польщі, як із цим боролися у нас. Необхідно реально протистояти різним схемам, які існують. В Україні багато людей не знає, як вести реальний бізнес, тому що вони протягом багатьох років заробляли гроші у сірій зоні, що були підключені під незрозумілі схеми. Занадто багато питань вирішують люди, а не конкретний закон; завжди, коли у певного чиновника занадто багато влади – буде спокуса для корупції.
Я вважаю, що в першу чергу, потрібно просте, зрозуміле законодавство, в якому не буде місця для вільної інтерпретації. В Україні багато молодих, розумних людей, які не були підключені під «схеми» і які готові змінювати країну – треба їх брати на роботу до різних служб, вони повинні отримувати гарну заплату і мати перспективу розвитку. Тоді, крок за кроком, ситуація буде змінюватися.
LDaily: На ваш погляд, чи існують попереджувальні заходи, які могли б убезпечити
Б. Пшиборовські: З точки зору польських підприємців, потрібно точно перевіряти своїх бізнес-партнерів, страхувати транзакції, працювати лише за передоплатою. 90% всіх проблем виникає через те, що польська фірма проігнорувала один з цих пунктів.
LDaily: Як ви вважаєте, вкорінюється в Україні «культура бізнесу»?
Б. Пшиборовські: У мене є практично тільки ті клієнти, про яких можу сказати, що у них є культура бізнесу, часто дуже висока. Фірми, які ведуть міжнародний бізнес, швидко засвоюють гарну практику ведення підприємницької діяльності.
Менталітет бізнесменів в Україні постійно змінюється, і я впевнений, що це тільки питання часу і досвіду щодо з іншими країнами, коли він досягне європейських стандартів (а в багатьох випадках – вже досяг (посміхається).
LDaily: Чи поширені у польському бізнес-середовищі послуги зовнішніх консультантів? В Україні така практика не дуже популярна і застосовують її тільки великі компанії.
Б. Пшиборовські: Середній та великий бізнес завжди користується послугами юристів і податкових консультантів. Малі фірми часто приходять до нас тоді, коли вже зробили помилку, наслідки якої треба розв’ящувати, і якої можна було уникнути. Але з цього моменту вони продовжують користуватися послугами професіоналів, тому що вже розуміють, що краще заплатити за консультацію 50 євро, ніж зробити ще одну помилку за 30 000 євро. За великим рахунком зростає тенденція до того, щоб користуватися послугами юристів.
LDaily: Який бізнес-напрямок з точки зору іноземця є найперспективнішим в Україні, а який – у Польщі?
Б. Пшиборовські: Мені здається, що є кілька областей, в яких Україна може бути цікавим партнером для іноземних фірм. По-перше, це послуги IT – українські інформатики дуже талановиті люди і володіють знаннями високого рівня. Крім того, для цього типу послуг не потрібна митниця, транспорт і т.д., тобто відходять усі точки, які є проблемними у інших сферах.
По-друге, харчові та сільськогосподарські продукти і напівпродукти, вони якісні і коштують дешевше, ніж у Польщі; найголовніше – отримати всі потрібні сертифікати для їх продажу на території ЄС. Крім того, є багато інших якісних українських продуктів, які, за гарного маркетингу і ціни, можуть вигравати у порівнянні з польськими.
Щодо польських перспективних продуктів: дуже добре розвивається сфера IT (у тому числі, комп’ютерні ігри) і, напевно, ця тенденція буде розширюватися. Також польські продукти, які опинилися хітами експорту, – це меблі, вікна (Друтекс, Вікнопласт), сантехніка (Коло, Церсаніт), а також автобуси, трамваї ( «Соларіс», ПЕСА), взуття (ССС), кгхм (видобуток срібла і міді ). Успіх до цих фірм не прийшов за один день, але він довів, що у багатьох галузях бізнесу країна з колишнього СРСР може конкурувати на світових ринках. Я впевнений, що протягом кількох років ми будемо говорити і про українські фірми у цьому ж контексті.
LDaily: Хотілося б почути з вашого власного досвіду про принципові відмінності ведення бізнесу в Україні та Польщі: що особливо приваблює в Україні, а що відштовхує?
Б. Пшиборовські: Найголовніші відмінності і те, що відштовхує від інвестицій в Україну – це, безумовно, той факт, що в Польщі:
– погана іфраструктури в Україні (на даний момент).
Україна ж притягує тим, що можна знайти освічену, працелюбну робочу силу, за дуже конкурентними ставками. Країна повільно, але змінюється, і є надія, що в деяких областях скоро досягне Польщу.
LDaily: Що би ви порадили інвестору, який сумнівається у інвестуванні в Україну, і інвестору, який розмірковує про «входження» у Польщу?
Б. Пшиборовські: Я б радив інвестору дуже ретельно перевірити свого партнера і диверсифікувати всі можливі ризики, але не боятися заходити в Україну, тому що є галузі, в яких можна непогано заробити.
Українському інвестору я б порадив не боятися інвестицій в ЄС, зробити реальний бізнесплан і не комплексувати, але водночас бути готовим до конкуренції (на ринкових умовах) з боку інших підприємців.
