Для цього важливо вдосконалюватися у тих послугах, що вже надаються, і працювати над їх якістю. Саме таким був головний меседж Данила Пасько, голови наглядової ради «Нова пошта», до якого LDaily завітало поговорити про найближчі плани і стратегічний розвиток, а заодно і дізнатися реакцію компанії на заявлені плани «Укрпошти». Дізналися: реакція виявилася такою, що заслуговує на повагу, і навіть союзницькою.
Засновник громадської організації Easy Business, співавтор “Професійного уряду» і випускник Гарварда Данило Пасько бачить себе затребуваним керівником на ринках, що розвиваються, у тому числі і на українському. Після форматного діалогу і просто спілкування з людиною настільки глибокого аналітичного мислення починаєш глибше розуміти цінність вислову «посилюйте свої сильні сторони» і рухайтеся вперед. LDaily, наприклад, як бізнес-видання, тепер абсолютно точно знає ціну репутації і унікальної історії компанії. Це питання, серед інших, також було порушено у розмові з Данилом.
LDaily: Розмову хотілося б почати з того, як ви себе почуваєте на посаді голови наглядової ради «Нова пошта»?
Д. Пасько: З «Нова пошта» я працюю вже більше року, з моменту створення самого наглядової ради. До моменту призначення на цю посаду я був незалежним директором. До речі, цю посаду не варто переоцінювати, бо його голова призначається на рік, тобто цього року – це я, а наступного буде ротація й інша людина зі складу на посаді глави. Якщо ж у цілому говорити про мій досвід роботи з «Нова пошта», я захоплений цією компанією і захоплений її акціонерами. Це кращі приклади українських підприємців.
Взагалі я ділю український бізнес на 2 частини – олігархічний і підприємницький. Олігархічний – це бізнес, який паразитує на державній власності. Йдеться, як правило, або про нечесну приватизацію, або про отримання якогось активу і розпорядження ним, наприклад, коли держава – постачальник або покупець будь-яких ресурсів, скажімо, нафти або газу.
Підприємницьким я називаю той бізнес, який люди побудували з нуля і вивели на національний, регіональний або міжнародний рівень, і який виробляє якісні продукти і послуги. І саме такий бізнес мені імпонує найбільше, тому що підприємці – це люди, які вклали власний інтелект, час і ресурси у будівництво ефективної та якісної бізнес-моделі. Причому такої моделі, яка діє на ринках, де держава не впливає на конкуренцію.
Я хочу сказати, що для перемоги необхідно створювати якісний продукт. Таким прикладом і є компанія «Нова пошта», яка за 15 років стала лідером ринку експрес-доставки, і яка з державою ніяк не пов’язана, нічого від неї не отримує і нічого їй не продає. Ми створюємо якісну послугу, необхідну людям. Ось таким бізнесом я захоплююся.
LDaily: Розкажіть, будь ласка, про стратегію розвитку компанії: вона будується виключно на рік чи можна говорити про довгострокові плани?
Д. Пасько: Важливо розуміти, що наглядова рада дуже відрізняється від операційного управління бізнесом. У неї є певний набір функцій, які зводяться до стратегічного управління.
- Перша – призначення топ-менеджменту. Це – CEO, CFO і оцінка результатів їх роботи з наступними призначеннями або заміною, які залежать від проведеної оцінки. Це основна функція наглядової ради.
- Друга функція – стратегічна, причому довгострокова. Ми говоримо про довгострокові цілі і забезпечення ресурсами для досягнення цих цілей.
- Третя функція – управління ризиками. Це – комплаенс (примітка ред. – з англ. compliance), що включає в себе питання звітності, сплати податків, боргового навантаження, тобто всього, що пов’язано з комерційними та некомерційними ризиками.
Тепер стає зрозуміло, що наглядова рада не приймає рішення щодня. Для цього є група executive менеджерів. Наглядова рада – це орган, який виконує тільки довгострокові функції. У його складі сьогодні 8 осіб – 3 співзасновника і 5 незалежних директорів, при цьому моя роль полягає у формуванні порядку денного і управлінні підготовкою рішень, які виносить наглядова рада. Також я забезпечую можливість кожному члену наглядової ради висловити свою думку, яке має бути почута. Так, я забезпечую прозорість прийняття рішень і можу на них впливати, але я не заміняю цілий орган у прийнятті рішень.
LDaily: Які найближчі плани щодо розвитку компанії? Ви плануєте залишатися у тому сегменті, який відмінно освоїли на сьогодні, або, можливо, планується запровадження нових послуг?
Д. Пасько: Зовсім скоро у компанії «Нова пошта» з’явиться стратегічний план на наступні 5-7 років. Це саме те, до чого ми йдемо зараз. Минулого року наглядова рада працювала над форматом стратегічного плану, а ось буквально пару тижнів тому ми почали його створювати. Цього року розраховуємо закінчити з готовим результатом.
Серед іншого, план міститиме місію і бачення компанії, аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища. Зовнішнє середовище – це український ринок і світові тренди, а внутрішнє – що сьогодні відбувається в компанії (операційка, люди і т.д.). Потім цілі на 5 років розставляються по своїх місцях, і вимальовується план їх досягнення, після чого ми починаємо аналізувати необхідні для цього ресурси. У підсумку отримуємо фінансову модель терміном на 5 років і з її урахуванням створюємо комплекс ключових показників ефективності (KPI). Це те, над чим ми вже працюємо.
Якщо ж говорити про мене особисто, я розглядаю це питання в двох площинах – горизонтальній і вертикальній. Вертикальна – які продукти і послуги ми продаємо, а «Нова пошта» сьогодні є найбільшою компанією в Україні з експрес-доставки. Але крім цього, ми ще дуже активно розвиваємо і інші послуги, наприклад, фінансові (грошові перекази в касах, розташованих у нашій мережі відділень), міжнародну доставку, фулфілмент. «Нова пошта» вже знімає з багатьох онлайн-ритейлерів все їх операції з доставки, тобто вони б зосереджуються на продажах, а ми – на зберіганні, сортуванні, маркуванні та доставці товарів.
Якщо ж говорити про подальші плани, найімовірніше, ми будемо фокусуватися на тих послугах, що вже надаються. Ми хочемо вдосконалити якість існуючих послуг, перш ніж виводити на ринок нові.
І друга площина, горизонтальна, географічна: залишатися в Україні або рухатися далі. Ми вже присутні не тільки в Україні, у «Нова пошта» працюють представництва в Молдові і Грузії. Причому досвід роботи у Молдові показав, що наша бізнес-модель є такою, яку можна реплікувати. Її можна повторити і в інших країнах. Тому я думаю, що можна було б розглядати для розвитку ринки ближнього зарубіжжя, я маю на увазі Білорусь або Казахстан. Після того, як ми відточимо свою бізнес-модель на локальному ринку, ми зможемо її реплікувати на інші країни. Правда, тут постає питання – розвиватися органічно або купувати вже існуючого в цій країні гравця, але це вже треба розглядати ситуативно.
LDaily: Чи розглядаєте ви розвиток інфраструктури відділень «Нова пошта»?
Д. Пасько: Інфраструктура компанії складається з відділень, яких у нас по країні понад 2300, і 37 терміналів, які створюють умови для внутрішньої і міжнародної логістики. Основна частина – це відділення, які є практично у всіх населених пунктах України. До кінця року плануємо відкрити ще більше сотні відділень.
Якщо говорити про термінали, більшість з них ми сьогодні орендуємо. Орендовані площі не завжди відповідають нашим технічним вимогам, тому зараз ми будуємо національний термінал під Києвом, куди плануємо направити значну частину наших вантажопотоків. І з урахуванням того, що ми будуємо його виключно під себе, то плануємо закупити сучасне обладнання і зробити так, щоб пропускна здатність цього терміналу була істотно вищою орендованих. Тут ми зможемо запровадити найсучасніші технології і безпеку, і енергозбереження. У результаті ми хочемо зробити щось середнє між тим, що є у «Нова пошта» сьогодні і технологічними логістичними центрами світових грандів, де використання людської робочої сили вже прямує до нуля.
Виходить, що наші цілі щодо розвитку інфраструктури – розширити філіальну мережу і побудувати національний термінал, який дозволить перевести на нього істотну частину вантажів.
LDaily: За які кошти будується національний термінал: за свої або за кошти, залучені із зовнішніх джерел, можливо, іноземні інвестиції?
Д. Пасько: Чудове питання, що стосується не тільки будівництва терміналу. До сьогоднішнього моменту компанія розвивалася за рахунок реінвестування власного прибутку і не залучала зовнішні ресурси. Але у майбутньому «Нова пошта» планує звертатися за фінансуванням до зовнішніх джерел: ми ведемо переговори з банками і не тільки з ними. Вже зараз очевидно, що для здійснення всього, що передбачено стратегічним планом, власних ресурсів нам не вистачатиме. Дуже можливо, що через деякий час компанія розгляне можливість розміщення на фондових майданчиках, швидше за все, європейських, а в якості проміжного рішення, можливо, ми звернемося і за зовнішнім фінансуванням.
LDaily: Які фінансові установи для залучення кредитів ви вважаєте найбільш привабливими?
Д. Пасько: Якщо говорити про кредит, треба враховувати вартість грошей і довжину цього фінансування, тобто які відсотки ми платимо, і на який час надається кредит. І якщо ці гроші підуть на будівництво інфраструктури, це означатиме, що вони довгострокові, чого ми і хочемо. Але крім цього, є ще й репутаційні показники. Наприклад, якщо компанію кредитують IFC або EBRD – це сигнал, що компанія прозора, стабільна, а акціонери добропорядні і політично не афілійовані. Звичайно ж, ми віддамо перевагу міжнародним кредиторам, які крім грошей дають ще й такі позитивні сигнали.
LDaily: Як ви захищаєте свої активи, з урахуванням будівництва національного комплексу та розширення філіальної мережі, і чи працюєте над стратегічним захистом активів в принципі?
Д. Пасько: Напевно, ризик збереження права власності для ринків, що розвиваються і для України є ключовим, і він важливий як для локальних, так і для міжнародних інвесторів. На жаль, право власності в Україні захищено недостатньо, і історично так склалося, що питання рейдерства і корпоративних захоплень були болючими і гострими.
Ми намагаємося себе захищати ось як: у першу чергу, не залишати у себе слабких місць. Ми платимо податки і є добропорядним роботодавцем. У «Нова пошта» немає історії приватизації, яку можна оскаржити, ми ретельно досліджуємо статус і відстежуємо історію тих об’єктів нерухомості, які нас цікавлять. Це, безумовно, для нас важливо. І тоді, коли ми будемо залучати кредити, ми будемо ретельно перевіряти історію кредиторів і аналізувати, чи є цей партнер комфортним для нас.
Аналогічна ситуація і з залученням акціонерного капіталу: навряд чи ми будемо щось залучати від суб’єктів, які є спірними і можуть нести такі ризики. Тому у сфері охорони активів наша стратегія проста – бути у правому полі, дотримуватися українського законодавства, платити податки і уникати будь-яких корпоративних суперечок.
LDaily: Чи означає це, що «Нова пошта» невразлива і в неї немає слабких місць?
Д. Пасько: Мені б дуже хотілося сказати «так», враховуючи, що глава наглядової ради відповідає за управління ризиками (посміхається). Але в нашій компанії працює близько 18 000 співробітників і 2300 відділень, минулого року ми доставили 93 млн відправлень. Я ці цифри озвучую для того, щоб окреслити масштаб компанії. Знаючи їх, підписатися під тим, що у нас немає слабких місць, напевно, неможливо. Але можна однозначно стверджувати, що, якщо порівнювати «Нова пошта» з іншими підприємствами такого ж розміру, напевно, у нас менше слабких місць, ніж у інших.
LDaily: Як ви оцінюєте можливу конкуренцію за послугою грошових переказів «Нова пошта» і «Укрпошти»?
Д.Пасько: Мені здається, що для «Укрпошти» це дуже важливий компонент, як з точки зору прибутковості, так і з точки зору соціальної функції. «Укрпошта» сьогодні присутня у багатьох українських містах, і якщо вони реалізують цю мету (йдеться про озвучену керівництвом компанії мету перетворити її на поштовий банк), вона дійсно стане вікном у світ для багатьох громадян. До речі, це корисно і для самої «Укрпошти», яка може отримати додаткову вигоду з вже існуючої інфраструктури.
А для нас це як і раніше невелика складова структури доходу. Навіть якщо «Укрпошта» досягне істотного успіху щодо цієї послуги, ми не матимемо суттєвих втрат. Справа в тому, що ми й досі фокусуємося на доставці посилок. Це трошки інший формат роботи – інша побудова інфраструктури, фокус на якості і мінімальних втратах, на клієнтському сервісі. Це формат доданої вартості.
Ми працюємо у різних сегментах і нам треба разом розвивати цей ринок. Причому ми маємо дуже багато зробити разом, щоб досягти прийнятого за кордоном рівня обслуговування. І в цьому ми, скоріше, є союзниками, ніж конкурентами.
LDaily: Чи планує «Нова пошта» розвивати свої послуги в глибину, наприклад, зайняти вільні ніші у сегменті поштових доставок?
Д. Пасько: Звичайно ж, ми будемо надавати нові послуги. Наша перевага в тому, що ми з мінімальними інвестиціями можемо збільшувати дохід, надаючи ті послуги, які є в поточному списку. Як правило, ми використовуємо існуючі технології, існуючу інфраструктуру, вже найнятих людей, додаючи лише трохи. А запуск нової послуги – це завжди додаткові інвестиції і ризики. Наприклад, вона може виявитися недостатньо затребуваною, недостатньо відпрацьованою з точки зору операційних процесів, тому завжди краще концентруватися на вже існуючих послугах. Звичайно, ми бачимо на ринку можливості, за які поки що ніхто не взявся, наприклад, прискорена доставка за кілька годин між великими містами. Та й в цілому ринок ще сповнений можливостей і простору. Тут є чим займатися і що розвивати, і роботи вистачить на всіх.
