Підсумки 2016: бізнес-досягнення року

2016 рік, що минає, видався нелегким, причому не тільки для бізнесу, але і в цілому для країни. Так, було дійсно важко, але не фатально: нова податкова політика, інтеграція в європейський  ринок, складнощі інвестування і ще багато чого. Ключових факторів, які позначилися на розвитку бізнес-галузі багато, але всупереч новинам в українських ЗМІ, які рясніють «падінням, закриттям і припиненням», експерти продовжують стверджувати про надію на зростання економіки і перспективи розвитку більшості сфер виробництва.

Податкова політика

Головне

Зміни, які вступили в силу на початку 2016 року, стосовно структури системи платників податків (утворюються нові 4 групи платників податків), а також удосконалення системи адміністрування ПДВ та інших податків, як і мало бути, спочатку викликали у бізнесу низку складнощів. У першу чергу, це електронне адміністрування – посилення правил подачі електронної звітності та складнощі з використанням нової системи. Проте, поставлене урядом завдання почало реалізовуватися і можна констатувати перші позитивні результати:  заборгованість держави з повернення ПДВ знижується, щоправда, повільніше, ніж планувалося.

У міністерстві фінансів стверджують, що виплати ПДВ стали прозорішими і збільшилися практично на 30% у порівнянні з попереднім роком. Близько 35% повернення ПДВ вже виплачено бізнесу. На перший погляд цифра невелика, але вона значно більше, ніж за минулий рік. Мінусом, як і раніше, залишається актуальний і затребуваний «ручний» режим повернення ПДВ за допомогою скарг, позовів та інших юридичних механізмів. Тому бізнес продовжує витрачати сили і енергію на цілий штаб адвокатів, юристів і бухгалтерів, які готують десятки скарг і звернень щотижня. До речі, українські підприємці гідно пережили підвищення ставок.

Додаткове

Уряд, на додачу до вже названих позитивних змін, розробив новий законопроект, що пропонує:

• більш вдосконалене адміністрування – створення функціонуючого електронного кабінету;
• ще більше зниження тиску на бізнес з боку податкових органів – ліквідація податкової поліції;
• передачу повноважень з проведення перевірок з місць на обласний рівень;
• введення податкових канікул для малого і середнього бізнесу терміном до 5-ти років;
• альтернативну модель спрощеної системи оподаткування.

Водночас цей проект закону пропонує значно збільшити ставки акцизів і встановити єдину ставку акцизу на дизпаливо. Щоправда, усі ставки основних податків залишаться на рівні поточного року.

Найприємніше

• Те, що для податківців введуть пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ за прострочення по поверненню платнику помилково або надміру сплачених до бюджету коштів, мабуть, найприємніше.
• Позитивну оцінку має також і новий закон про реструктуризацію боргів підприємств, який дозволяє згладити наслідки фінансової кризи і уникнути банкрутства законними методами.
• НБУ прагне повернути довіру бізнесу і допомогти відновитися: відсоткові ставки у цьому році знижувалися тричі. Останній раз ставка була знижена до 15% у вересні.

Значно спрощена процедура оперування грошовими коштами підприємств. Численні семінари та круглі столи, проведені за участю представників бізнесу, свідчать про одне: бізнес-структури схвалили пропоновані зміни.

Експорт

Експорт товарів, як напрям, котрий рік не втрачає своєї актуальності для українського бізнесу і залишається однією з найбільш обговорюваних тем у ділових мас-медіа. На жаль, у загальному вигляді український експорт за 11 місяців 2016 Україні знизився на 10%, щоправда, тенденція торкнулася не всіх галузей. Основу українського експорту сьогодні становить сировина і продукція мінімальної технологічної межі. Обертів набирає і агросектор.

А ось машинобудування перебуває у занепаді: експорт продовжує знижуватися.

Досягнення і поразки

Показовим для національного бізнесу є збільшення експорту до країн ЄС: збільшення практично на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щоправда, у жовтні тенденція почала слабшати. Скоротився експорт зернових і олійних культур. З наданих Україні квот на безмитне ввезення продукції в ЄС вичерпані лише такі позиції, як зерно, крупи, борошно, мед, масло, причому багато чого з них було витрачено вже за перші 2-3 місяці 2016 року.

Зросли поставки до ЄС овочів і ягід з України, курятини (на 44%) і молочної продукції (практично в 8 разів). У інших сферах – м’ясо (яловичина, свинина, баранина), яйця – ситуація залишається плачевною. Наприклад, експорт свинини в Україні впав практично у 20 разів. Це пояснюється тим, що продукція українського виробництва часто не відповідає стандартам якості Європи і її просто не приймають. Провини українських виробників тут немає. Досі не вирішено питання узгодженості українського і європейського законодавства у цій галузі. Уряд заявляє, що немає можливості фінансувати закупівлі іноземного обладнання, щоб проводити експертизу досліджень.

Експорт з країнами СНД знизився майже на 28%. Однак тут ситуація зрозуміла: значну частку ринку брала на себе Росія. Питання ж викликає зниження рівня експорту з Білоруссю (5%) і Казахстаном (більше 45%).

Інвестиції

Інвестиційний клімат в Україні вже давно перебуває у стані депресії, але у 2016-му намітилися перші очевидні зрушення у цій сфері після затяжної кризи, викликаної військовим конфліктом на Сході країни.

По-перше, ситуація на Донбасі дещо стабілізувалася, а по-друге, держава зробила перші кроки у великомасштабній програмі по боротьбі з корупцією:

• електронні бази даних,
• електронне адміністрування податків,
• відкритість електронних реєстрів різних прав,
• проведення реформ у ГФС, прокуратурі, поліції і судах,
• електронні декларації.

Все це, звичайно ж, повертає інтерес інвесторів до можливостей нашої країни.

Чим приваблює Україна

Іноземні інвестори активно вкладають ресурси у систему енергозбереження, аграрний сектор і будівництво. З’явилися і нові інтереси – цукрова промисловість. На початку листопада Антимонопольний комітет України дозволив купити 25% акцій агрохолдингу “Астарта” канадській фінансовій групі Fairfax.

Інтерес інвесторів помітно збільшився і у сфері готельного бізнесу і туризму. На початку вересня говорилося про те, що до кінця цього року в Україні мають відкритися три міжнародні мережі готелів: Sheraton, Ibis і Aloft. Відомий київський готель «Либідь» викуплений китайським інвестором HomeInns & Hotels Management Inc., і який планують перетворити на бюджетний проект.

За результатами другого кварталу 2016 року, агентство «Євро-Рейтинг» назвало міста з найбільшою інвестиційною активністю. Лідируючі позиції протягом багатьох сезонів не здає Київ, за ним – Вінниця та Харків. У число інших перспективних для інвестування міст увійшли – Одеса, Миколаїв, Житомир, Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Полтава та Тернопіль.

За підсумками III кварталу інвестиції в Україну зросли практично на 1 мільярд доларів США порівняно з першим і другим кварталами.

Суперечливі і обнадійливі прогнози

Потрібно відзначити, що українська влада налаштована більш оптимістично щодо зростання економіки і розвитку бізнесу у наступному році, ніж міжнародні структури і фінансово-аналітичні компанії. Але що важливо: і ті, і інші кажуть про зростання економіки, хоч й називають різні цифри. Наприклад, Володимир Гройсман заявив про очікуване економічне зростання у 3% у 2017-ому році.