Китай: країна перспектив і викликів

Китай: країна перспектив і викликів

16.11.2019 Аналітика

Територія Китайської Народної Республіки посідає третє місце за площею (після Росії й Канади; далі за КНР слідує США). Однак за кількістю населення — понад 1,404 млрд — перебуває на першому місці, залишивши позаду Індію (понад 1,377 млрд) і далеко позаду США (понад 331 млн). На квадратний кілометр припадає понад 146 осіб (в Україні — трохи більше 73).

ВВП на душу населення КНР (згідно з прогнозними даними ООН на 2019-й) — $19 581 (для порівняння: США — $64 805, Велика Британія — $47 479, Японія — $45 956, Росія — $29 504, Україна — $9 741, Індія —$8 348 ).

Уже саме географічне розташування країни передбачає лідерські позиції в східноазійському регіоні: Піднебесна межує по суші з 15 країнами, по морю — із шістьма.

Розвитку країни дуже сприяють китайські мігранти й діаспора, яка є найбільшою у світі (близько 50 млн осіб) і проживає чи не в усіх країнах світу. Капітал китайської діаспори оцінюється в $1 500 млрд. Щорічно трудові мігранти відправляють на батьківщину близько $80 млрд. В Україні, за даними китайського посольства, нараховується близько 20 тис. вихідців із Піднебесної, хоча ще 2001 року їх було 2213. Цікаво, що на кінець ХХ століття в Китаї проживало 20 тис. українців, але вони повністю інтегрувалися в суспільне життя країни.

Культурно розвинена країна (грамотність населення — 96,4%), маючи величезний економічний і технологічний потенціал, чудову логістичну структуру в регіоні, — вона, природно, прагне мати рівноправні відносини з такими самими гігантами (але не в плані території чи населення) з позицій фінансового, виробничого, технологічного та торгового потенціалу.

ЧИЙ СВІТОВИЙ РИНОК?

Звичайно, такий масштабний споживчий ринок є ласим шматочком для багатьох країн в експортуванні своїх товарів і послуг. І справді, імпорт Китаю ще з 2013 року перетнув позначку в $2 трлн, а з 2017-го стабільно зростає. Для ще більшого сприяння торгівлі в 2018 році уряд знизив мита для ввезення широкого асортименту товарів. І згідно з даними департаменту зовнішньої торгівлі Міністерства торгівлі КНР, 2019 року Пекін має намір ужити додаткових заходів для стимулювання імпорту передових технологій, сільгосппродукції, товарів широкого вжитку й послуг, а також продовжити зниження загального рівня імпортних мит.

Але є й другий бік медалі: Китай посилено нарощує експорт своєї продукції та послуг. 2017 року його сума становила понад $2,42 трлн (зростання на 10,24% порівняно з попереднім роком), а позитивне сальдо експорту становило $873 млрд. Серед основних країн-покупців: США, потім Гонконг, Японія, Німеччина, Південна Корея… Однак якщо порівняти основні країни-отримувачі й країни-постачальники в Китай, то список практично однаковий, але за «невеликим» винятком: серед головних експортерів у Китай США перемістилися на передостаннє місце, поступившись першістю, крім названих, також ряду країн Азії. Власне, агресивна, але продумана і, по суті, правильна (тобто в інтересах країни!) політика Піднебесної, спрямована на економічне обмеження Америки, сприяла різкому зростанню економічного розвитку та, згодом, експансії світового товарного ринку. У планах — і ринку технологій. Це насторожило основних гравців і лідерів на світовому ринку, особливо США, адже прецедент є: ще в далекому 2012 році Америка вперше поступилася Китаю лідерством у світовій торгівлі — $3,82 трлн і $3,87 трлн відповідно. І тенденція таки насущна: починаючи з 2003-го торговельні обсяги Піднебесної різко пішли вгору — якщо на кінець 2002 року експорт становив трохи більше $247 млрд, а імпорт — $210 млрд, то 2017-го — понад $2,4 трлн і $2,1 трлн відповідно. Можливо, саме через ці «торгові» причини Дональд Трамп нещодавно оголосив «війну» одному з найбільших китайських телекомунікаційних гігантів, виробникові електронних приладів бездротових мереж і споживчих пристроїв — Huawei Technologies Co. Ltd. (видав наказ про введення в країні режиму надзвичайного стану для захисту комунікаційних мереж). Офіційна причина розслідування — порушення американських санкцій, уведених проти Ірану.

І згідно з прогнозами, економічна експансія Китаю й далі стрімко розширюватиметься, займаючи панівне становище в різноманітних секторах ринку — послуг, споживчих товарів, технологій, транспорту і т.д. І в майбутньому очікується іще більший опір інших потужних гравців на економічній карті світу, аж до повного переформатування сфер політичного впливу на основні регіони планети.

У чому причина такого драматичного бачення?

ПЛЮСИ ТА МІНУСИ КИТАЙСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ

Ідеться не про власне китайську філософію, яка є однією з найдавніших культур Сходу й поклала початок численним філософським школам і течіям. Ідеться про сучасну економічну ідеологію держави й виховання світогляду громадян. Із давніх-давен Китай просував ідею повернення (і захоплення) територій, утрачених в різні періоди історичного минулого. Такі ідеї підтримуються в суспільстві й досі. «Після Другої опіумної війни Російська імперія, скориставшися тим, що Китай захопила армія Великої Британії та Франції, окупувала китайські території за допомогою сили зброї, у підступний спосіб привласнила землі північного сходу й північного заходу Китаю площею понад 1,5 мільйона квадратних кілометрів» — читаємо в китайському підручнику з історії для 8-го класу.

Історія пішла в минуле. Природно, примітивні загарбницькі наміри бачаться утопічними на тлі сучасних світових реалій. Однак сама ідея латентно залишилася, перетворившись на нібито рису національного характеру, ставши складовою національної ментальності. І трансформувалася в економічну експансію, яка проходить під гаслом «Ми за мир у світі й бізнес». Це гасло можна трохи перефразувати: «Ми за бізнес у мирному світі». Ідеться про китайський бізнес…

Держава дотримується політики максимального сприяння виходу місцевих підприємств на ринки світу. Під особливо пильною увагою перебувають високі технології (зокрема, штучний інтелект), промисловий і транспортний сектор, програмне забезпечення: саме за ними китайські експерти (та й не тільки вони) бачать майбутнє в розвитку на Землі взагалі. Крім зацікавленості у співпраці власних підприємств із передовими технологічними компаніями Європи та Америки, уряд сприяє якісній освіті своїх громадян за кордоном, теж переважно в США та Європі. Сотні тисяч молодих китайців навчаються в європейських вишах, причому не тільки в технічній сфері, а й у гуманітарній. Україна є однією з країн, яку облюбували студенти з КНР.

Держава розробила відповідну програму, яка підтримує тих фермерів, які скуповують сільськогосподарські угіддя за кордоном. Росія, як географічно найзручніший регіон, у цих планах посідає перше місце.

Так, в африканські країни, де місцеві закони лояльно ставляться до купівлі земель, Китай інвестував понад $10 млрд, а в країни Латинської Америки — понад $25 млрд.

Україна перебуває серед пріоритетних регіонів у цьому контексті. 2017 року, як заявив під час Китайсько-українського бізнес-форуму радник із торгово-економічних питань посольства КНР в Україні Лю Цзюнь, Китай інвестував понад $7 млрд у розвиток сільськогосподарської, енергетичної та інфраструктурної галузей нашої країни.

Однак фактично скрізь, де китайські фермери та підприємці потужно заходять в іншу країну, вони перетворюють її на свій сировинний придаток.

УКРАЇНА І КИТАЙ: ЕКСКУРС У НОВІТНЮ ІСТОРІЮ

Для України такий великий ринок для потенційного експорту, а також можливості імпорту конкурентоспроможних товарів і послуг (якщо порівняти з імпортом з Європи, а також урахувати різкий спад за останні роки імпорту з РФ), становить стратегічний інтерес. Для розуміння цього варто звернутися до найближчої в часі історії формування відносин…

А відносини в цьому ключі налагоджувалися фактично від часу проголошення Україною незалежності, яку Китай визнав уже 27 грудня 1991 року, тобто через кілька днів після проведення Всеукраїнського референдуму. До речі, навіть раніше, ніж деякі показні країни ЄС — Франція, Італія, Велика Британія, Греція, Данія…

Ще до офіційних візитів глав держав було підписано низку документів, спрямованих на унормування відносин (Спільне комюніке про встановлення дипломатичних відносин, січень 1992; Спільне українсько-китайське комюніке, жовтень 1992 і червень 1995). Перші зустрічі на міжурядовому рівні (у форматі обміну державними візитами) відбулися в 1994–1995 роках — між тодішнім президентом України Леонідом Кучмою і главою КНР Цзян Цземінем. Були підписані два документи: «Спільна декларація між Україною й Китайською Народною Республікою» (6.09.1994, так звана Київська), і наступного року — «Спільна декларація про розвиток та поглиблення відносин дружби і співробітництва між Україною та КНР» (04.12.1995, так звана Пекінська). Документи швидше декларативні, з метою дотримання формальностей визнання один одного як суб’єктів міжнародних відносин (взаємне підтвердження територіальної цілісності й легітимності урядів, гарантія мирного співіснування, тісної співпраці на рівні міністерств). Але все ж це було першим серйозним кроком в активізації відносин між країнами на всіх рівнях. 2001-го глава КНР Цзян Цземінь удруге відвідав Україну, внаслідок чого підписано «Спільну декларацію про зміцнення дружби і всебічного співробітництва в ХХI столітті» (так звана Київська), а листопаді 2002-го Леонід Кучма вперше особисто відвідав КНР, де була підписана зустрічна «Спільна декларація» (так звана Пекінська). І вже буквально через півроку, в квітні 2003-го, здійснює другий візит. У вересні 2010-го Китай відвідує Віктор Янукович (підписання низки важливих документів, зокрема, «Спільної заяви України та КНР щодо всебічного підвищення відносин дружби та співробітництва» і «Основних напрямків розвитку відносин між Україною та КНР на 2010–2012»). А вже влітку наступного року глава КНР Ху Цзіньтао візитує до України, унаслідок чого було підписано «Спільну декларацію про встановлення і розвиток відносин стратегічного партнерства між Україною і КНР». 2013 року, незважаючи на вкрай нестабільну ситуацію в Україні, президент знову вирушає до КНР, де підписує «Договір про дружбу і співробітництво» між країнами і «Спільну декларацію про подальше поглиблення відносин стратегічного партнерства» (обидва документи від 5.12.2013), а також «Програму розвитку відносин на 2014–2018 роки». Звичайно, чимало експертів ставить під сумнів функціональність цих документів 2013 року, але хай там як, це свідчить про серйозні наміри розвивати відносини.

Крім зазначених вище, у різний час було підписано ще три важливі угоди: про науково-технічне (квітень 1992) і торгово-економічне співробітництво (серпень 1992), а також про заохочення і взаємний захист інвестицій (травень 1993).

Узагалі, чинна на сьогодні договірно-правова база українсько-китайських відносин налічує близько 250 документів, крім того, підписано низку контрактів між державними установами та підприємствами обох країн.

І ще важливий факт: серед усіх країн східного регіону Китай удостоївся найбільшої кількості відвідувань українськими президентами. І навіть якщо врахувати членів ЄС, то КНР, напевно, все одно перебуває в лідерах серед уподобаних вищим істеблішментом України країн.

Наче ж усі законодавчі важелі є, держава теж ніби сприяє, перспективи для співпраці величезні — тільки працювати й працювати! Але…

КИТАЙ ТЕСТУЄ УКРАЇНУ

Сьогодні співробітництво між нашими країнами — це мляво-повільний процес. В Україні працює група китайських компаній, однак їхні дії більше нагадують тестування ситуації, ніж повноцінне ведення бізнесу. Інвестуючи порівняно невеликі суми в аграрний сектор, сировину, ІТ-ринок, вони оцінюють перспективи й гіпотетичний ступінь економічної віддачі. Може, Україна для Китаю дуже зручний майданчик для ривка в Європу? Свого часу виконавчий директор Китайської торгової асоціації Руслан Осипенко написав у своєму блозі: «Україна їм вигідна ще й географічно, як плацдарм для виходу на ринки Європи».

Парадокс, але факт: суми інвестицій Китаю в Україну визначити точно дуже складно. Вітчизняні чиновники твердять про одні цифри, китайські ж інвестори говорять про інші. Показовий випадок із 2017-го: повернувшись із Пекіна, українська делегація була спантеличена, мовляв, ми з Піднебесною давно працюємо, і згідно з даними Посольства КНР китайські інвестиції в Україну становлять $7 млрд, але ось куди були спрямовані ці гроші — не відаємо… Деякі експерти припускають, що китайські «інвестиції» існують тільки на папері — у численних угодах і меморандумах, підписаних упродовж майже 30-літніх відносин. Але це не зовсім так: китайські інвестори схильні працювати в Україні тихо, щоб не привертати зайвої уваги, особливо з боку численних корупціонерів і нечистих на руку чиновників.

Але навіть ці $7 млрд на тлі сотень мільярдів, які Китай інвестує щорічно за кордоном, мають вигляд доволі мізерних.

Усупереч очікуванням і переконанням вітчизняних політиків, якихось помітних зрушень в активізації українсько-китайських відносин не простежується. У кінці 2018 року був підписаний План дій з економічного співробітництва, а на початку 2019-го перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів зустрівся з віце-прем’єром Держради КНР Лю Хе з цього та інших питань. До слова, фактично жодного проекту, розпочатого між країнами раніше, не було завершено: упровадження між нашими країнами стратегії вільної торгівлі; проект «Китай — Мотор Січ» із випуску «Мрії»; модернізація локомотивів «Укрзалізниці»; спорудження (за китайськими технологіями) заводів із газифікації вугілля…

Так ось, усупереч сподіванням і запевненням політиків, врешті вся китайсько-українська інвестиційна діяльність реалізувалася в тому, що 16 квітня 2019-го Степан Кубів підписав угоду, за умовами якої Україна отримає техніко-економічну допомогу в розмірі $29,7 млн… Не густо. І не інвестиційно.

Загалом, реалізація спільних проектів засвідчила, що Китай зацікавлений не стільки в інвестуванні в Україну, скільки в кредитуванні спільних проектів. Однак за однієї умови, що використовуватиметься китайське обладнання, застосовуватимуться китайські технології, залучатимуться китайські робітники й підрядники. Звичайно, такі відносини економічно не завжди не взаємовигідні.

Не кращий стан справ і в товарообігу. Хоч згідно з експортною стратегією України Піднебесній відведено друге місце в списку пріоритетних країн для експорту, товарообіг між ними 2018 року досяг лише $8 млрд. При цьому Україна продала Китаю товарів на суму ледве за $1 млрд, однак імпортувала з КНР уп’ятеро більше.

У ретроспективі суми товарообігу порівняно незначні, протягом 10 років істотних стрибків не відбувалося й для України завжди мали від’ємне сальдо (рис. 1).

Для порівняння: товарообіг між КНР і РФ перевищує $80 млрд, з ЄС — понад $500 млрд, США — понад $600 млрд. Але майже у всіх країн негативне торговельне сальдо, а в Китаю — позитивне.

Якщо проаналізувати торгівлю між Україною й Китаєм у товарному розрізі, то наша країна поставляє переважно мінеральні продукти (близько 42%,) продукти рослинного походження (у межах 23%), тваринні жири й рослинні олії та продукти їх переробки (понад 23%).

Китай ввозить в Україну машини, механічні прилади, електрообладнання. Ця стаття в загальній масі товарів становить понад 35%. На текстиль і текстильні вироби припадає в середньому 11%, на метали й вироби з кольорових металів — 10%, пластмаси та вироби з них — близько 8%, хімічну продукцію — 7%.

У цьому розрізі товарообігу вимальовується реальна картина економічних відносин: Україна для Китаю поки що є ринком збуту своєї продукції (висока додана вартість), і водночас — ринком придбання сировини й напівфабрикатів (низька додана вартість).

ПРОБЛЕМИ, РІШЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ

Нині вкрай необхідна ревізія досягнутих на державному рівні домовленостей.

Це передбачає насамперед очищення відносин від корупційної складової. Очищення всіх структур, залучених до налагодження економічної співпраці між країнами. Або відсторонення їх. Корупція — це головна, якщо не ключова, перешкода на шляху до ефективного економічного співробітництва. Саме через корупційні домагання й зловживання чимало угод та меморандумів, усупереч їх справді благим намірам, залишилися тільки на папері, а нечисленні реалізовані проекти досі викликають запитання. На підтвердження цього можна навести слова посла Китаю в Україні Ду Вея, які він сказав ще два роки тому в інтерв’ю газеті «KyivPost»: «Китайські інвестори зацікавлені в українському ринку, але, хай там як, це залишається тільки наміром». Далі посол дипломатично пом’якшив жорстку правду, ухильно обнадіявши, що для поліпшення відносин «потрібно вирішити ряд питань і здійснити чимало роботи».

Попри значні перспективи споживчого ринку Китаю, українські підприємці фактично не обізнані про можливості розвитку свого бізнесу в КНР. Тому чимало з них, не володіючи достатньою інформацією, побоюються виходити на китайський ринок. А дарма. Є низка дуже перспективних напрямків.

1. Саме сільськогосподарська галузь — починаючи від переробки продукції й закінчуючи виробництвом готового товару — є найперспективнішою в активізації бізнес-відносин із Піднебесною. Китай — величезна країна з мільярдним населенням, яку треба годувати. Україна — країна з найпродуктивнішими землями, помірним кліматом і розвиненими традиціями сільськогосподарської діяльності. Ці два фактори вже свідчать про перспективи освоєння цього напрямку співпраці.

2. Нинішня економічна політика Китаю спрямована насамперед на розвиток високих технологій і виробництв, які базуються на цих технологіях. Водночас в Україні поки що існує (і певною мірою підтримується) дуже високий рівень технологічних розробок, зосереджених переважно в наукових інститутах і лабораторіях. Попередні спроби якось реалізувати цей потенціал завжди наштовхувалися на глуху стіну чи нерозуміння з боку уряду, або ж на корупцію й відверте здирництво з наукових структур, зацікавлених у фінансуванні своїх проектів. Перспективи інвестування Китаєм наукових розробок, досліджень у сфері штучного інтелекту (у КНР, до речі, затверджено стратегію розвитку ШІ як пріоритетну), а також високотехнологічних виробництв на рівних умовах — це також дуже перспективний напрямок у бізнесі між країнами.

3. В Україні розвинена машинобудівна галузь, літакобудування, виробництво продукції подвійного й військового призначення, а також на досить високому рівні перебувають розробка й освоєння відповідних технологій. Економічні санкції проти Росії, традиційного споживача цієї товарної номенклатури з України, спонукають нас шукати нові ринки збуту — як готової продукції, так і комплектуючих та технологій. Але ж Україна й Китай мають значний досвід військово-технічного співробітництва, напрацьований за багато років. Його активізація, але вже в новому форматі, може стати ефективною складовою в торгово-економічних відносинах між країнами.

Читайте також: Управління ризиками та захист активів — першочергове завдання для будь-якого бізнесу в Україні

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!
«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.
Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.
Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.
Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

Інші статті на цю тему

  • НБУ назвав причини падіння ВВП у другому кварталі
    Новини

    НБУ назвав причини падіння ВВП у другому кварталі

    До падіння економіки в другому кварталі на 11,4% привели жорсткі карантинні обмеження і зниження попиту, а також скорочення інвестицій. Про це йдеться в звіті Національного банку. “Основним фактором поглиблення спаду ВВП очікувано стало скорочення внутрішнього попиту. Воно обумовлене як прямим впливом жорстких карантинних обмежень на економічну діяльність, так і непрямим – через невизначеність щодо подальшого […]

  • Зовнішній борг України додав $2,5 млрд
    Новини

    Зовнішній борг України додав $2,5 млрд

    За другий квартал 2020 року валовий зовнішній борг України зріс на $2,5 млрд і склав $122,8 млрд, повідомляє Національний банк. Щодо ВВП борг збільшився до 78,8% з 75,1% на кінець першого кварталу. На початок року показник становив 78,6%. “Зовнішній борг зріс за рахунок збільшення зовнішніх зобов’язань державного сектора на $1,4 млрд, до $52,9 млрд (33,9% […]

  • Amazon відкриє до 1,5 тис. невеликих складів в США
    Новини

    Amazon відкриє до 1,5 тис. невеликих складів в США

    Найбільший в світі інтернет-рітейлер Amazon.com Inc. планує відкрити аж до 1,5 тис. невеликих складів в США, при цьому багато яких будуть знаходитися в приміських районах. Про це повідомляє Bloomberg. Таким чином, компанія намагається зміцнити свої позиції на тлі конкуренції з Walmart Inc. Amazon, яка зіткнулася з істотним стрибком попиту в період пандемії коронавірусу, нарощує потужності […]

  • Економіка Нової Зеландії рекордно впала через пандемію
    Новини

    Економіка Нової Зеландії рекордно впала через пандемію

    Валовий внутрішній продукт (ВВП) Нової Зеландії до кінця червня скоротився на 12,2% через негативний вплив пандемії коронавірусу. Це падіння стало найбільш значним більш ніж за 30 років, повідомляє ТАСС з посиланням на державне бюро статистики Нової Зеландії. За даними бюро, економіка країни увійшла в період спаду в березні, однак тоді валовий внутрішній продукт (ВВП) Нової […]

  • Україна збільшить залучення кредитів у 2021 році
    Новини

    Україна збільшить залучення кредитів у 2021 році

    Уряд має намір збільшити обсяг запозичень в наступному році на 10,3% (64,2 млрд грн) – до 684,7 млрд грн. Такі дані проекту держбюджету-2021 представив міністр фінансів Сергій Марченко. З них облігації внутрішньої держпозики складуть 549,1 млрд грн. При цьому міністр заявив, що незважаючи на зростання запозичень, передбачається скорочення держборгу в наступному році з 68% ВВП […]

  • На купівлю вакцини від COVID-19 виділять 2,6 млрд грн
    Новини

    На купівлю вакцини від COVID-19 виділять 2,6 млрд грн

    Україна виділить 2,6 мільярда гривень на закупівлю вакцини від коронавірусу. Про це заявив глава Мінфіну Сергій Марченко на прес-конференції в понеділок, 14 вересня. “До 2023 року в нас є реальна можливість забезпечити витрати на охорону здоров’я на рівні 5%. Йде збільшення в 2021 році до 4,2% ВВП на охорону здоров’я, порівняно з 3,4% в цьому, […]

  • S&P прогнозує спад економіки України у 2020 році на 6%
    Новини

    S&P прогнозує спад економіки України у 2020 році на 6%

    Падіння валового внутрішнього продукту України у 2020 році становитиме 6%, проте з наступного року економіка повернеться до зростання: у 2021 році – на 4%, у 2022-2023 роках – по 3% щорічно, такий прогноз міститься у повідомленні Міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s (S&P) про підтвердження рейтингів України на рівні “B/B”. Згідно з ним, агентство очікує […]

  • Nestlе вкладе $30 млн в утилізацію і переробку пластикових відходів
    Новини

    Nestlе вкладе $30 млн в утилізацію і переробку пластикових відходів

    В цьому році компанія Nestlе створила венчурний фонд упаковки на $ 260 млн, але це всього лише частина більш широкої ініціативи на $ 2,1 млрд за відмову від первинного пластику. Два роки тому Nestlе пообіцяла, що зробить усю свою упаковку придатною для вторинної переробки або повторного застосування і має намір скоротити використання первинного пластику на […]

Читайте також

Китай: країна перспектив і викликів
Новини

ВООЗ оцінила витрати на препарати від коронавірусу

Боротьба з коронавірусною інфекцією нового типу потребує ще щонайменше 100 мільярдів доларів, які доведеться витратити в усьому світі, заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адханом Гебрейесус. Про це повідомляє ТАСС. За словами Гебрейесуса, міжнародна програма ВООЗ, яка покликана забезпечити рівноправний доступ країнам до інструментів проти COVID-19, вже зараз потребує вливання 31,3 млрд доларів, а […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

АМКУ дав дозвіл на придбання «Універсал Банк»

У середині жовтня поточного року стало відомо про намір українського підприємця і політика Сергія Тігіпка придбати «Універсал Банк». Вищезазначена фінустанова до останнього часу належала іноземній групі Eurobank, акціонери якої після відомих подій 2014-го року прийняли рішення піти з українського ринку, побоюючись нестабільності курсу і погіршення стану економіки країни. Варто зазначити, їх спроба виявилася успішною: АМКУ […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Global Payments уклали угоду з Total System Services у розмірі 21,5 мільярда доларів

У недавньому часі було оголошено про покупку з подальшим поглинанням фінансової компанії Total System Services. Сума угоди близько 21,5 мільярда доларів. Після злиття новостворена компанія буде обслуговувати понад 1300 фінансових установ та 3,5 мільйона мерчантів по всьому світу. Таким чином компанії готують себе до швидкозростаючого «безготівкового світу». Акціонери компанії-інвестора матимуть в пакеті 52% акцій. За […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Помста Луценка, або Довгий розбазарив унікальні землі Києва

Депутат Верховної Ради України, представник партії «Воля народу», Олесь Довгий підозрюється в незаконному виділенні землі в кількості десяти унікальних ділянок, що належали раніше заказнику «Жуків острів», загальною площею 44,25 га в Києві, в період 2007-2009 рр., користуючись своїм службовим становищем, а також у змові з групою осіб. Генеральний прокурор України вже підписав повідомлення про підозру. […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Рейтинг від Ars Technica: компанії-мерці 2018

Представники компанії Ars Technica опублікували щорічний рейтинг компаній, які, на думку експертів видання, повинні загинути в 2018 році. Аргументи, що ж приведе компанію до зникнення: втрата частки ринку протягом тривалого часу, фінансові проблеми, кадрові проблеми топ-менеджменту. Рейтинг очолює компанія Uber, яка протягом минулого року пройшла досить серйозні випробування: суд ЄС постановив, що Uber – транспортна […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Unilever відмовився від злиття з Kraft Heinz

Британсько-нідерландська компанія Unilever відмовилася від угоди з концерном Kraft Heinz. За об’єднання компаній, Kraft Heinz пропонував суму в $ 143 мільярди. Однак, в Unilever відхилили злиття, пославшись на відсутність фінансового або стратегічного інтересу. За інформацією Bloomberg, внаслідок можливого злиття світових компаній, ціна акцій Unilever зросла на 11%, склавши $ 46,24. Капіталізація компанії виросла до $ […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Корпорація Mitsui викупила акції російської ГК «Р-фарма»

Як заявили представники російської групи фармацевтичних компаній, завершився продаж 10% акцій компанії «Р-фарма». Покупцем стала японська корпорація Mitsui, яка заплатила за частку 200 мільйонів доларів. В рамках угоди – опціон на збільшення частки  в групі фармкомпаній. Як стало відомо, розширення частки можливо до 20% на тих же умовах, що і при укладанні угоди при продажу перших 10%. […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Goldman Sachs оцінив ризики для ринку від появи вакцини проти COVID-19

Поява ефективної вакцини проти коронавірусу здатна змінити ситуацію на фондових ринках, попереджають аналітики Goldman Sachs. На їхню думку, інвесторам потрібно готуватися до розпродажу облігацій і перетоку капіталів з технологічного сектора в циклічні. Інвесторам варто врахувати ризик того, що поява ефективної вакцини проти коронавірусу здатна викликати волатильність на ринках, спровокувавши розпродаж облігацій і перетікання грошей з […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Зубні щітки Soocas – інвестиції від відомих компаній

Електричні щітки для чищення зубів Soocas залучили значні інвестиції. 30 мільйонів доларів стартап отримав від фондів, таких як – Vision Knight Capital, Kinzon Capital, Greenwoods Investment, Yunmu Capital і Cathay Capital. Новоспечені фінансові вкладення допоможуть Soocas в боротьбі з високою конкуренцією, яка так активно зростає на ринку Китаю. Нагадуємо, що компанія є одним з портфельних […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Starbucks наростила продажі і виручила $6,7 млрд

Найбільша в світі мережа кав’ярень Starbucks за три останніх місяці наростила продажі і збільшила прибуток. Вдалим для компанії виявився і весь минулий фінансовий рік. Наростивши виручку на 7%, до $6,75 млрд за квартал, компанія зуміла збільшити її за рік до $26,5 млрд. Аналітики Citigroup прогнозують подорожчання акцій на 33%. Зростанню продажів сприяла новинка, представлена ​​цього […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Приватбанк виплатив три мільярди боргу перед НБУ

Приватбанк в кінці лютого виплатив НБУ 3 млрд грн заборгованості по рефінансуванню. Про це повідомила прес-служба банку. 27 лютого борг перед НБУ платоспроможних банків за кредитами рефінансування скоротився з 7 до 4 млрд грн. 3 млрд грн виплатив ПриватБанк. Варто зазначити, що цей банк став найприбутковішим за 2019 рік. Раніше Нацбанк прагнув цей борг стягнути […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Підприємство в Черкасах отримає 20 млн грн

Одне з підприємств на Черкащині КП «Черкасиелектротранс» отримає майже 20 мільйонів гривень. Фінансовий план буде скориговано на 17 мільйонів гривень. Рішення було ухвалено виконавчим комітетом. Сергій Танюк, директор департаменту житлово-комунального комплексу повідомив, що коригування було вкрай необхідне через значне підвищення цін на електропостачання. З початку 2018 року – 9,4%, а вже з квітня місяця – […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Зберігати не можна, або Влада міста заборонила жителю колекціонувати авто

У зв’язку з порушенням умов зберігання транспортних засобів, за рішенням місцевої адміністрації міста Норфілда (штат Мічиган) американський громадянин Рон Дозета, який колекціонував унікальні європейські та американські моделі автомобілів, зобов’язаний продавати свою колекцію у кількості не менше, ніж 20 одиниць техніки/місяць. Про це повідомляє видання Jalopnik. У колекції пана Дозета на даний момент 200 одиниць автотранспорту, […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Ціни на новобудови Києва зростають

У вересні порівняно з серпнем середні ціни на житло на первинному ринку нерухомості Києва підвищилися на 1,4%, або на 343 гривні до 24 896 гривень/кв. м. З початку року ціни на нерухомість на первинному ринку столиці підвищилися на 7%. Згідно з повідомленням, в економ-класі середня ціна зросла на 0,9% до 18 779 гривень/кв. м, комфорт-класі […]

Далі
Китай: країна перспектив і викликів
Новини

Деякі компанії по виробництву ліків США відповідатимуть перед судом за неправомірне завищення цін

У США був поданий позов, де відповідачем виступають фармацевтичні фірми, які, ймовірно, беруть участь у фінансовій змові і завищували багато років ціни більш ніж на 100 препаратів. Серед списку змовників озвучена Teva Pharmaceuticals, одна з найбільших фірм із виробництва непатентованих ліків. Розслідування велося 5 років і виявлено 20 фірм, які порушували антимонопольну політику. Крім того, […]

Далі
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com