Apple офіційно зупинила платежі в App Store у Росії

У Росії з 1 квітня недоступна обробка платежів для покупок із магазину програм App Store. Про це повідомила пресслужба американської корпорації Apple.

“З 1 квітня 2026 року обробка платежів за покупки, що здійснюються в App Store або інших сервісах Apple Media (екосистема цифрових сервісів Apple, що включає App Store, Apple Music, Apple TV+, iCloud+, Apple Books та Podcasts. – ред.) в Росії, більше недоступна”, – йдеться в заяві.
Сплатити неможливо як нові програми, так і внутрішньоігрові покупки, у тому числі продовження передплат. Купувати можна, тільки якщо на рахунку користувача Apple Account є кошти.
“Якщо у вас є передплата, і Apple не може списати з вас гроші, ваша передплата буде анульована. Ви можете втратити доступ до контенту, на який оформлена підписка”, – йдеться у відповіді Apple.
Зазначається, що дані залишаться доступними після закінчення терміну підписки. Користувачі зможуть продовжити керувати сховищем та завантажувати фото та відео з iCloud.

Індія підтвердила купівлю нафти в Ірану

Індія відновила закупівлю нафти в Ірану на тлі конфлікту на Близькому Сході та блокади Ормузької протоки. Про це напередодні повідомило Міністерство нафти та природного газу Індії у соцмережі Х.

“В умовах перебоїв з постачаннями на Близькому Сході індійські нафтопереробні заводи забезпечили себе необхідною кількістю сирої нафти, у тому числі з Ірану”, – йдеться у заяві відомства.

Водночас спростовується повідомлення, що іранський танкер змінив курс з Індії на Китай через проблеми з оплатою: “Всупереч поширеним чуткам, жодних перешкод для оплати імпорту іранської нафти не виникло”.

Крім того, у міністерстві заявили, що країна отримала 44 тис. тонн іранського скрапленого газу.

“Потреби Індії сирої нафти залишаються повністю забезпеченими на найближчі місяці”, – запевнили в Нью-Делі.

У зв’язку з цим Reuters повідомляє, що постачання нафти з Ірану до Індії припинилося у 2019 році через санкції США проти Тегерану.

Російська промисловість прискорює падіння

Прокремлівський центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП) фіксує стагнацію російської промисловості на початку 2026 року, попри традиційно оптимістичну офіційну статистику.

За даними Росстату, у грудні-лютому промислове виробництво сукупно зросло на 1,7%. Оцінки ЦМАКП малюють протилежну картину: після короткочасного підйому в грудні виробництво у січні скоротилося на 0,6%, у лютому частково відновилося. Загалом за три місяці зафіксовано мінус 0,3%.

“Цивільні галузі російської промисловості на початку 2026 року прискорили падіння”, – констатує наближений до кремля аналітичний центр.

Галузева картина ще похмуріша. У лютому виробництво будівельних матеріалів просіло на 1,4%, чорна металургія – на 1,1%, машинобудування – на 2,2%. Сукупний внесок більшості галузей у динаміці залишається від’ємним: мінус 0,8%, включно з нафтопереробкою та металургією.

Березневий індекс PMI від S&P Global опустився до 48,3 проти 49,5 у лютому – найнижчий показник за три місяці (позначка ‌50 відокремлює зростання від скорочення). Виробництво скорочується 13-й місяць поспіль, експортний попит падає вже п’ятий місяць. Закупівельна активність обвалилася найшвидшими темпами за чотири роки: компанії скорочують придбання сировини через зниження замовлень і зростання цін на паливо. Зайнятість у секторі знижується четвертий місяць поспіль.

Російська металургія, яка впродовж тривалого часу вважалася флагманом економіки країни й стабільним джерелом валютних надходжень, у 2025-2026 роках поринула в системну кризу. Рентабельність по всій галузі знизилася до 9,6%, що нижче вартості обслуговування кредитів. АТ Уральская сталь – містоутворююче підприємство новотроіцка, лідер ринку мостової сталі та найважливіший виконавець держоборонзамовлення – за рік від прибутку в 11 млрд рублів дійшло до чистого збитку в понад 22 млрд. Податкова служба змушена в ручному режимі відтермінувати стягнення боргів за судовими позивами до кінця квітня, аби уникнути зупинки підприємства й звільнення 9 тис. працівників. Водночас металургійний гігант Сєвєрсталь зафіксував зменшення прибутку в п’ять разів та скорочення EBITDA на 42%.

Малий і середній бізнеси опинилися під подвійним ударом – падіння попиту і зростання податкового навантаження. Майже половина бізенсів 2025 року зафіксувала обвал прибутку. Кількість суб’єктів лише в торгівлі скоротилася на 11,5 тис. У 2026-му, за оцінками, можуть зникнути ще 250-300 тис. підприємств.

Водночас за рік заборгованість по зарплаті на рф збільшилася в 1,7 раза і становить приблизно 2 млрд рублів. За оцінками експертів, 99% затримок із виплатами відбувається за відсутності у підприємств коштів. За інформацією на кінець 2025 року, вже сотні тисяч працівників перебувають у вимушеному простої.

Єдиною опорою виробництва залишається державне фінансування, але й воно не забезпечує стійкого зростання. За результатами 2025 року державний борг Росії збільшився на 21%, або на 6,1 трлн руб., сягнувши 35,1 трлн руб. Ослаблення інвестиційної активності та внутрішнього попиту прискорює перехід від стагнації до повноцінного спаду.

Країни ОПЕК+ домовилися збільшити видобуток нафти у травні

ОПЕК+ домовилася про підвищення квот на видобуток нафти на 206 000 барелів на день у травні, що є незначним зростанням, котре переважно існуватиме лише на папері. Про це інформує Reuters.

Відповідну заяву оприлюднили за результатами відеоконференції восьми країн-учасниць об’єднання: Росії, Саудівської Аравії, Іраку, ОАЕ, Кувейту, Казахстану, Алжиру та Оману.

Рішення про збільшення видобутку ухвалили для “підтримання стабільності на ринку”, мовиться у заяві.

Ціни на нафту зросли до максимуму за чотири роки – майже до 120 доларів за барель, що спричинило різке подорожчання транспортного пального. Це чинить тиск на споживачів і бізнес у всьому світі та змушує уряди вживати заходів для збереження запасів.

Збільшення квот ОПЕК+ на 206 тисяч барелів на добу становить менш як 2% від обсягів постачання, порушених через закриття Ормузької протоки. Водночас, за словами джерел в ОПЕК+, це сигналізує про готовність нарощувати видобуток після відновлення судноплавства. Консалтингова компанія Energy Aspects назвала підвищення “радше теоретичним”, доки перебої у протоці зберігаються.

На попередньому засіданні ОПЕК+ у березні, учасники вже підвищили квоти на 206 тисяч барелів нафти на добу.

Загалом країни ОПЕК+ поступово збільшують видобуток нафти з жовтня 2025 року – раніше обмеження запроваджувалися для збереження високих цін на сировину.

Мінекономіки опрацьовує концепцію часткової приватизації активів

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України окрім “звичайної” приватизації та продажу санкційного майна опрацьовує на рівні концепції також можливість часткового продажу стратегічних активів. Про це повідомила заступниця міністра Дарія Марчак в інтерв’ю Інтерфакс-Україна.

“Йдеться про стратегічні для держави активи, де контрольний пакет має залишатися у державній власності. Наразі ми формуємо бачення процедури та можливих інструментів такої часткової приватизації. Серед можливих механізмів – аукціон, IPO або private placement”, – зазначила вона на прохання прокоментувати заяви представників уряду про можливість виставлення на приватизацію таких об’єктів, як державні банки, “Укрнафта”, “Енергоатом”.

За словамиМарчак, всередині уряду та з міжнародними партнерами обговорюються конкретні активи, щоб почати їх підготовку.

“Найближча ціль – підготувати кілька компаній до можливості залучення міноритарного акціонера у 2026 році. Йдеться не лише про саму процедуру продажу, а й про прозорість і зрозумілість усіх фінансових потоків усередині компаній”, – зауважила заступниця міністра.

Вона пояснила, що мова йде про питання ПСО, аудиторської звітності та прозорого корпоративного управління.

“Усе це великий блок роботи, який потрібно провести всередині кожної компанії, щоб підготувати її до можливого входу міноритарного акціонера. Наше завдання – привести стратегічного міжнародного інвестора, який принесе з собою капітал, експертизу та нові технології”, – наголосила Марчак.

Вона додала. Що обговорюються також ідеї про інвестиційні рахунки та “народне IPO” – продаж невеликих пакетів акцій українським громадянам, але основне завдання – зробити так, щоб управління державною власністю та продаж пакетів акцій могли потім конвертуватися в додану вартість.

“Ми хочемо, щоб державні компанії в Україні стали основою для ринку капіталів, щоб з’являлися нові інструменти інвестування, залучались іноземні інвестиції. Можливо з’явиться щось схоже на суверенний фонд, який також даватиме додану вартість для країни. Однак це все це – фінальний етап з точки зору процесів управління державною власністю”, – заявила заступниця міністра.

Щодо залучення радників з приватизації вона звернула увагу на різний підхід до цього питання за напрямками “звичайної” приватизації та часткової приватизації та повідомила, що з міжнародними партнерами – IFC, Світовий банк, ЄБРР, Європейська Комісія, уряд Великої Британії – обговорюється, як правильно структурувати співпрацю.

“Загальна логіка в тому, щоб залучати партнерів, які братимуть окремі об’єкти в супровід і допомагатимуть готувати їх до продажу. З нашими міжнародними партнерами ми говоримо, хто яку частину роботи може взяти на себе: хто може допомогти з due diligence, хто – з legal risks mitigation (зменшення юридичних ризиків), а хто – з M&A (злиття та поглинання). Якщо можна так сказати, складаємо матрицю допомоги”, – уточнила Марчак.

За її словами, наразі ще зарано щось конкретне анонсувати, тому що всі домовленості та переговори ще в роботі, але дискусія йде дуже предметна з метою, щоб кожен великий актив мав професійну підготовку до продажу.

“Радники потрібні – це очевидно. Питання в тому, які функції вони виконуватимуть і хто їм платитиме. Щодо повної приватизації – уряд навряд чи буде оплачувати підготовку кожного окремого активу Щодо часткової приватизації – ми просимо міжнародних партнерів долучатися до підтримки по залученню консультаційних послуг з підготовки і супроводу продажу. І це вже їх справа, чи вони це зроблять власними ресурсами, чи заплатять зовнішньому консультанту”, – сказала також заступниця міністра.

Марчак додала, що в ході обговорення з українською інвестиційною спільнотою експерти висловили задоволення процедурою приватизації, але від них прозвучав запит забезпечити постприватизаційну підтримку. Тому серед домашніх завдань для команди на цей рік – розробити процедуру такої підтримки.

В KitKat заявили, що знайшли 12 тонн украдених вафель

Компанія KitKat, яка входить до складу агропромислового гіганта Nestlé, повідомила, що викрадені дорогою з Італії в Польщу 12 тонн батончиків знайшлися. Про це повідомляє видання Rai News.

“Ми можемо підтвердити, що 12 тонн KitKat у наявності” – повідомили в компанії.

Однак там не повідомили додаткових подробиць.

Проте в компанії заявли, що продукти були викрадені під час транспортування з заводу в центральній Італії до місця призначення в Польщі.

“Ми співпрацюємо з місцевими органами влади у розслідуванні, зокрема аналізуючи ланцюг постачання наших партнерів. Хороша новина полягає в тому, що немає підстав для занепокоєння щодо безпеки споживачів, і це не вплине на пропозицію”, – зазначили тоді в KitKat.

Нині невідомо, де саме було викрадено вантаж і як його було знайдено.

Утім, в KitKat раніше навіть жартували з приводу крадіжки.

“Хоча ми й цінуємо винятковий смак злочинців, фактом є те, що крадіжка товарів – проблема, яка набуває все більшого масштабу для компаній будь-якого розміру”, – йшлося в дописі.

Державний борг України у лютому скоротився на $1,8 млрд

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу України станом на кінець лютого сягнула 213,18 млрд доларів, зменшившись за місяць на 1,8 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів.

“У лютому 2026 року державний і гарантований державою борг України зменшився на 1,41 млрд гривень, при цьому в доларовому еквіваленті на 1,8 млрд доларів”, – йдеться у повідомленні.
Станом на 28 лютого державний зовнішній борг становив 6,93 трлн гривень (75,25%), або 160,41 млрд доларів; державний внутрішній борг – 2,009 трлн гривень (21,82%), або 46,1 млрд доларів; гарантований державою борг – 270,55 млрд гривень (2,94%), або 6,26 млрд доларів.
Зазначається, що у структурі боргу переважають пільгові позики, отримані від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав – 65,6%. Частка державних цінних паперів, розміщених на внутрішньому ринку, становить 21,8%, на зовнішньому ринку – 9,2%, тоді як позики від комерційних банків та інших фінансових установ – близько 3,4%
Станом на 28 лютого середньозважена ставка державного боргу становила 4,53% проти 4,51% у січні 2026 року та 6,2% у лютому 2025 року.
Водночас середньозважений строк до погашення становив 13,23 року проти 13,39 року в січні 2026 року та 11,7 року в лютому 2025 року. Таким чином, у річному вимірі борговий портфель став дешевшим і довшим за строками погашення, що зменшує вартість його обслуговування та знижує ризики рефінансування у середньостроковій перспективі.
У валютній структурі державного і гарантованого державою боргу найбільша частка припадає на євро – 44,9%, далі – долар (22,5%) і гривня (20,1%). Частки спеціальних прав запозичення (СПЗ) та інших валют – англійських фунтів стерлінгів, канадських доларів і японських єн – становлять 8,5% та 3,1% відповідно.

Єдиний НПЗ Грузії відмовився від російської нафти

Нафтопереробний завод у порту Кулеві – Kulevi Oil Refinery – єдиний в Грузії, не прийматиме і не використовуватиме російську нафту. Компанія Black Sea Petroleum, яка керує підприємством, планує замінити нафту з Росії постачанням туркменської та казахстанської сировини, а також використати “інші альтернативні джерела”. Про це заявив Давид Поцхверія, гендиректор компанії.

“Наше завдання – повністю замінити наявну російську нафту”, – сказав він.

Заява пролунала після того, як нафтовий термінал Кулеві на чорноморському узбережжі ледь не потрапив до списку санкцій ЄС проти Росії за вторгнення в Україну.

Поцхверія наголосив, що імпорт нафтопродуктів, отриманих із російської нафти, до ЄС заборонено, тоді як стратегічною метою Black Sea Petroleum є експорт на європейський ринок.

Диверсифікація джерел сирої нафти дозволить компанії експортувати перероблену сировину на нові ринки, включно з країнами Європи, зазначив гендиректор.

Коли саме відбудеться перехід на роботу НПЗ з новими обсягами, Поцхверія не уточнив, але зазначив, що запуск переробки неросійської сировини почнеться після узгодження транзиту через Азербайджан.

Попри те, що домовленість про постачання туркменської нафти було досягнуто кілька місяців тому, початок поставок із цієї країни також затримується у зв’язку зі складнощами залізничних перевезень, пояснив він.

Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці

Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.

Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.

“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.

Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.

В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.

“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації.

В уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС

Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест.

Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.

“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.

За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.

У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.

“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.

Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com