Архіви: Новини

Шведський автовиробник Volvo Cars оголосив про відкликання 413151 автомобіля у США через проблему з роботою камери заднього виду, повідомляє Reuters.

Як зазначається, причина відкликання криється в програмному забезпеченні, яке може призводити до некоректної роботи камери. Усунення несправності передбачає оновлення софту, яке буде встановлене безкоштовно – або у дилерському центрі, або через оновлення по повітрю.

Під відкликання підпадають кросовери Volvo XC40 модельних років 2021-2025. Це вже другий відклик для цих самих автомобілів на американському ринку: попередній було оголошено у травні минулого року. У компанії пояснили, що нова кампанія стала наслідком виявлення додаткової проблеми, яка спричиняє той самий симптом, що й раніше.

Volvo також повідомила, що завершує підготовку виправного програмного забезпечення для всіх постраждалих авто.

Туреччина та Азербайджан підписали довгострокову газову угоду строком на 15 років, за якою Анкара щорічно отримуватиме 2,25 млрд кубометрів газу з родовища Апшерон. Про це повідомив міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар, інформує Haber 7.

Нову угоду з Азербайджаном підписали на 33 мільярди кубічних метрів природного газу.

Байрактар відзначив, що Туреччина протягом 15 років отримуватиме 2,25 млрд кубометрів газу щорічно з родовища Апшерон у Каспійському морі. Угода почне діяти у 2029 році.

“Ми постачатимемо цей газ до Туреччини трубопроводом Баку-Тбілісі-Ерзурум”, – долав міністр.

За словами очільника відомтсва, завдяки довгостроковим угодам та стратегії диверсифікації Туреччина забезпечила собі енергопостачання та отримувати паливо за конкурентними цінами.

У січні-листопаді 2025 року металургійні підприємства України збільшили імпорт коксу та напівкоксу на 3,2% у річному вимірі – до 642,8 тис. тонн. Майже увесь цей обсяг забезпечила Польща – 94%.  Про це повідомив GMK Center з посиланням на власні розрахунки на основі даних Державної митної служби.

Так, з Польщі за минулий рік було імпортовано 602,01 тис. тонн коксу. Крім того, за цей період Україна імпортувала 27,67 тис. тонн коксу з Індонезії та 13,06 тис. тонн – із Чехії.

У GMK Center зазначають, що у 2013-2024 роках видобуток коксівного вугілля в Україні скоротився на 74%, а виробництво коксу – майже на 85%. Так сталося через те, що велика частина шахт і коксохімічних підприємств залишилася на неконтрольованих територіях – 64% від загальної кількості.

За оцінками аналітиків, для підтримки поточного рівня виробництва – до 6,5 млн тонн сталі конвертерним і мартенівським способом та 1,3 млн тонн товарного чавуну, – Україні необхідно близько 3,2 млн тонн коксу на рік.

На спецрахунок Нацбанку для підтримки сил оборони у грудні 2025 року надійшло майже 20 млрд грн, а загалом за рік – майже 97 млрд грн в еквіваленті. На потреби оборони перераховано за рік понад 88 млрд грн. Про це повідомив НБУ.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну на спецрахунок НБУ надійшло майже 146,8 млрд грн.

Кошти надходили як від громадян та підприємств України, так і від міжнародної спільноти (зокрема зі США, Великої Британії, Німеччини, Данії, Швеції, Фінляндії, Польщі, Швейцарії, Норвегії, Австралії, Франції, Канади, Болгарії, Гонконгу, Литви та ще багатьох країн світу).

Зазначається, що з-за кордону в іноземній валюті (долари США, євро, фунти стерлінгів, канадські долари, юані женьміньбі, єни, швейцарські франки, злоті, австралійські долари) надійшло понад 125 млрд грн в еквіваленті.

Торік Нацбанк перерахував зі спецрахунку на потреби оборони понад 88 млрд грн, з них у грудні 2025 року – майже 26 млрд грн.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення РФ на потреби оборони перераховано понад 122,6 млрд грн.

Найбільші суми спрямовано на потреби Агенції оборонних закупівель – понад 69,39 млрд грн; Міністерства оборони – понад 36,66 млрд грн; Держспецзв’язку – понад 8,17 млрд грн.Національної гвардії – 1,65 млрд грн; Нацполіції – 1,65 млрд грн.

На 1 січня 2026 року залишок коштів на спецрахунку становить понад 24,7 млрд грн.

Вашингтон зможе повернути всі або навіть “більше ніж всі” гроші, які були витрачені на Україну за часів Байдена. Про це заявив президент США Дональд Трамп під розмови з журналістами.

Він заявив, що війна в Україні нині нічого не коштує для США. Він також похвалився, що Вашингтон, навпаки, заробляє на ній.

“Ба більше – ми заробляємо гроші, тому що на відміну від Байдена – Байден дав 350 млрд доларів, просто віддав їх”, – заявив президент США.

За його словами, завдяки угоді щодо рідкісноземельних металів Україна повернула США “значну частину витрачених грошей”.

Трамп вважає, що буде ще більше повернень.

“Тепер я повернув значну частину, тому що ми уклали угоду щодо рідкоземельних металів, увійшли у сферу рідкоземельних металів, і ми повернемо багато цих грошей. Можливо, всі гроші, можливо, навіть більше, ніж усі гроші”, – похвалився хазяїн Білого дому.

Автовиробник Tesla втратив звання світового лідера з продажу електромобілів, поступившись китайській компанії BYD. Про це пише Bloomberg.

У 2025 році постачання автомобілів Tesla зменшилося на 8,6%, тоді як продажі у четвертому кварталі впали на 16% до 418 227 машин.

Натомість BYD поставила 4,6 млн автомобілів за минулий рік, що на 7,7% більше, ніж у 2024 році. Майже 2,26 млн припали на повністю електричні автомобілі, решта – на гібриди. Продажі за кордон перевищили очікування аналітиків, сягнувши 1,05 млн одиниць, що допомогло компенсувати падіння попиту на внутрішньому ринку.

На 2026 рік BYD поставила ціль розширити обсяг міжнародних продажів до 1,5-1,6 млн одиниць і, за оцінками аналітиків, може досягти загального обсягу продажів у 5,3 млн автомобілів.

Водночас інвестори продовжують зосереджуватися на проєктах Tesla у галузі штучного інтелекту та автономних автомобілів, водночас стан основного бізнесу компанії залишається під тиском через скорочення продажів.

У США, найбільшому ринку Tesla, скасували федеральні стимули на купівлю електромобілів та ослабили стандарти витрат пального й викидів, які раніше приносили компанії мільярди доларів доходу.

Компанія продовжує тестувати безпілотні автомобілі в Остіні та Сан-Франциско і готує продаж компактного автомобіля Cybercab.

Компанія Disney виплатить 10 млн доларів штрафу у справі про порушення федерального законодавства США щодо захисту персональних даних дітей. Про це повідомляє Міністерство юстиції США.

Зазначається, що Федеральний суд США схвалив мирову угоду у справі проти підрозділів Disney Worldwide Services та Disney Entertainment Operations. У позові стверджувалося, що компанія неправильно позначала деякі свої відео на YouTube, ставлячи їх до категорії “не для дітей”.

Згідно з рішенням, Disney сплатить 10 млн дол. цивільних штрафів у рамках угоди щодо вирішення звинувачень Федеральної торгової комісії у порушенні компанією Disney Закону про захист конфіденційності дітей в Інтернеті та його імплементаційних правил (COPPA) у зв’язку з популярним відеоконтентом Disney на YouTube.

Така політика дозволяла Disney та її партнерам показувати дитячій аудиторії таргетовану рекламу та збирати персональні дані дітей без повідомлення батьків і їхньої згоди. Такі дії порушують закон COPPA, що забороняє збір персональної інформації дітей до 13 років без дозволу батьків.

Також суд заборонив Disney надалі порушувати вимоги COPPA на YouTube та зобов’язав компанію запровадити постійну програму перевірки контенту для дотримання правил захисту приватності дітей.

Танкери, завантажені майже 2,2 млн барелів російської нафти Urals, вже тепер прямують до найбільшого нафтопереробного заводу Індії Reliance. Про це повідомляє Bloomberg.

Індійська компанія Reliance Industries Ltd. відновила закупівлі російської нафти після того, як президент США Дональд Трамп ввів санкції проти найбільших нафтових компаній Росії

Судна, завантажені майже 2,2 млн барелів нафти Urals, нині прямують до величезного комплексу Джамнагар і, за даними аналітичної компанії Kpler, мають доставити свої вантажі на початку цього місяця.

Російська сира нафта буде перероблена на паливо для внутрішнього використання, а не для експорту.

Reliance припинила закупівлі російської нафти після того, як США внесли до чорного списку Роснефть та Лукойл, але почала закуповувати в інших постачальників.

Раніше Роснефть була найбільшим постачальником російської нафти для індійського нафтопереробного заводу, що було підкріплено строковою угодою про постачання 500 тисяч барелів на день.

Дорогоцінні метали почали 2026 рік зі зростання на тлі очікувань щодо зниження відсоткових ставок у США та збереження глобальних ризиків. Про це повідомляє Reuters.

Так, спотова ціна золота зросла на 1,7% – до 4 387,58 долара за унцію, після зниження наприкінці 2025 року. Ф’ючерси на золото у США з постачанням у лютому додали 1,3% і торгувалися на рівні 4 399,20 долара за унцію.

Аналітики пов’язують зростання з геополітичною напруженістю та очікуваннями щонайменше двох знижень ставки Федеральною резервною системою цього року. Інвестори традиційно активніше купують дорогоцінні метали в умовах низьких відсоткових ставок.

Водночас у короткостроковій перспективі ціни можуть опинитися під тиском через масштабне перебалансування портфельних індексів. З огляду на зростання вартості металів, їхня частка в індексах могла перевищити заплановані рівні, що стимулює пасивні фонди до продажу частини контрактів, повідомляє Blommberg.

У 2025 році золото подорожчало на 64%, показавши найбільше річне зростання з 1979 року, на тлі зниження ставок ФРС, геополітичних ризиків, активних закупівель центробанків і зростання ETF.

Своєю чергою, срібло подорожчало на 3,4% – до 73,71 долара за унцію, платина зросла на 3,3% – до 2 121,38 долара, паладій додав 1,9% і торгувався на рівні 1 636,19 долара за унцію.

Срібло та платина за результатами 2025 року показали рекордне зростання. Срібло подорожчало на 147% завдяки дефіциту пропозиції, низьким запасам і зростанню промислового та інвестиційного попиту.

Ціни на нафту трохи знизилися у перший торговий день 2026 року після того, як у 2025 році було зафіксовано показала найбільше річне падіння з 2020 року. Про це повідомляє Reuters.

Інвестори зважували побоювання щодо надлишку пропозиції та геополітичні ризики, включаючи війну в Україні та експорт з Венесуели.

Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 51 цент до 60,34 долара за барель у п’ятницю, тоді як нафта марки West Texas Intermediate в США подешевшала на 52 центи до 56,90 долара.

Україна посилює удари по російській енергетичній інфраструктурі, прагнучи перекрити Москві джерела фінансування військової кампанії в Україні.

Тим часом адміністрація Трампа продовжує тиск на президента Венесуели Ніколаса Мадуро, ввівши в середу санкції проти чотирьох компаній і пов’язаних з ними нафтових танкерів, які, за її словами, працюють у нафтовому секторі Венесуели.

Втім, аналітики відзначають, що глобальні запаси сировини залишаються високими, і ринок буде добре забезпечений незалежно від геополітичних ризиків.

На Близькому Сході загострилася криза між Саудівською Аравією та ОАЕ через Ємен після тимчасового закриття аеропорту Адену. Це сталося напередодні віртуальної зустрічі групи ОПЕК+ 4 січня. Аналітики очікують, що ОПЕК+ продовжить утримувати рівень видобутку без змін у першому кварталі 2026 року.

За результатами 2025 року Brent та WTI показали річне падіння майже на 20% – найбвльше з 2020 року. Для Brent це третій поспіль рік втрат, найтривалиша така серія в історії спостережень.

Аналітики зазначають, що стриманий рух цін відображає боротьбу між короткостроковими геополітичними ризиками та фундаментальними чинниками ринку, які вказують на надлишкову пропозицію.