Архіви: Новини

У грудні 2025 року ціна російської нафти Юралс для розрахунку податків впала до $39,18 за барель, що стало мінімумом з травня 2020 року. Про це повідомляє Міністерство економічного розвитку РФ.

Для порівняння, у травні 2020 року середня місячна ціна Юралс становила $30,38 за барель. У листопаді 2025 року композитна ціна була $44,87 за барель, тож падіння за місяць становило майже $6.

Ціна Юралс за грудень використовується для розрахунку податків, які мають бути сплачені у січні. Середня ціна Юралс за весь 2025 рік знизилася до $55,62 за барель з $67,85 у 2024 році. Цей показник виявився нижчим за прогноз уряду, який у жовтні очікував ціну на рівні $58 за барель.

Низькі ціни на нафту та зміцнення рубля змусили уряд РФ двічі переглядати прогноз дефіциту федерального бюджету 2025 року, який зріс майже у п’ять разів – з 1,2 трлн рублів до 5,7 трлн рублів (2,6% ВВП).

За даними Мінфіну РФ, за 11 місяців 2025 року доходи від нафти та газу скоротилися на 22,4% порівняно з минулим роком, а за результатами року, за оцінками Reuters, вони будуть на мінімумі з 2020 року.

Бюджет РФ на 2026 рік сформований виходячи з прогнозу середньорічної ціни на нафту $59 за барель.

Києві та області частина супермаркетів мереж Сільпо та Novus тимчасово призупиняють роботу через відключення електроенергії. Про це компанії повідомили у соцмережах.

Зазначається, що в окремих супермаркетах Сільпо через відключення електроенергії виходить з ладу обладнання.

Також трапляються поодинокі випадки виникнення технічних труднощів в мережі супермаркетів АТБ, але в компанії заявляють, що загалом працюють у штатному режимі, оскільки забезпечені автономними джерелами живлення (генераторами), і інформація про нібито масове закриття магазинів торговельної мережі є недостовірною.

Минулого року Росію покинули 25 брендів одягу, експерти прогнозують, що у 2026 році процес закриття магазинів продовжиться.

“Настрої на fashion-ринку песимістичні, і 2026 рік буде роком виживання”, – зазначив гендиректор Етерни Дмитро Томілін. За його словами, покупці продовжать скорочувати витрати та переходити до “максимально раціонального споживання”, водночас у ритейлерів фактично вичерпався запас міцності.

За даними проєкту Shopper’s, у другому кварталі закрилися магазини Mellow, Incity, Deseo, Just Clothes, Ready! Steady! Go! (Gloria Jeans). У третьому кварталі – Inspire Girls, Etam, Yollo, Prav.da, Mudo, а у четвертому – Face Code, Urban Vibes (Спортмастер), Mollis, Luzeen. Також протягом року припинили роботу Megatop, 16 SNKR, Melcloth та TRND.

Також припинили роботу дитячі бренди Loloclo та Orby, тоді як рітейлер дитячих товарів Pelican планує закрити всі свої точки. 28 грудня стало відомо про закриття Pinkpunk і Cosareve, який працював на ринку РФ 27 років.

За оцінкою експертів, у 2025 році закрили 400-500 магазинів fashion-ритейлерів. Ставки оренди та частка вакантних площ у торгових центрах зростатимуть – вакантність може зрости з 7,7% до 9,7%.

Іноземні бренди стали рідше виходити на російський ринок. За даними IBC Realty, у 2025 році до Росії зайшло лише 12 міжнародних марок, тоді як у 2023-2024 роках – 25 і 23 відповідно. Серед тих, хто повністю згорнув бізнес, – турецькі ритейлери AC&Co та Mudo. Експерти пояснюють відхід іноземців уповільненням економіки та високою конкуренцією.

Нафтові компанії США вимагають юридичних і фінансових гарантій від адміністрації президента країни Дональда Трампа для інвестування у нафтовий сектор Венесуели. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на свої джерела.

Американський бізнес занепокоєний активними діями Вашингтона щодо Венесуели та закликами Трампа підтримати його ініціативи з реформування глобальних енергетичних ринків.

ЗМІ нагадав, що американські урядовці провели переговори з главами провідних нафтових компаній в середу, 7 січня, в Маямі.

В п’тницю, 9 січня, керівники найбільших енергетичних груп країни зустрінуться з Трампом у Білому домі.

Джерела розповіли, що керівники компаній хочуть чітких гарантій захисту інвестицій, перш ніж вкладати гроші у країну з високими політичними та правовими ризиками.

Україна 8 січня надала право на видобуток літію з великого державного родовища “Добра” інвесторам, серед яких є мільярдер Рональд Лаудер, друг президента США Дональда Трампа. Про це повідомляє The New York Times.

“Рішення було прийнято комісією українського уряду, за словами двох членів комісії, які висловилися на умовах анонімності через делікатний характер голосування. Хоча угода ще потребує офіційного затвердження Кабінетом міністрів України, чиновники заявили, що вона фактично укладена”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, что Лаудер є спадкоємцем косметичної імперії, знає Трампа ще з часів коледжу і саме він підкинув йому ідею придбати багату на ресурси Гренландію. Іншим інвестором є TechMet, енергетична компанія, частково належна інвестиційній агенції уряду США, створеній під час першого терміну Трампа.

“Двоє членів комісії заявили, що консорціум-переможець випередив конкурентів, виконавши більшість критеріїв тендеру, відкинувши будь-які припущення про фаворитизм. Проте, розвиваючи зв’язки з інвесторами, пов’язаними з Трампом і його адміністрацією, Київ позиціонує себе в вигідному для себе світлі перед американським лідером, прагнучи отримати його підтримку в мирних переговорах з Росією, спираючись на зусилля, спрямовані на те, щоб зацікавити його бізнес-орієнтований склад розуму”, – йдеться у публікації.

Як пише видання літієве родовище “Добра” в центральній Україні є одним з найбільших запасів літію в країні, а літій є ключовим компонентом для виробництва електричних батарей. Воно буде розроблятися за контрактом про розподіл продукції, який дозволяє інвесторам видобувати корисні копалини в обмін на розподіл продукції з українським урядом. Згідно з угодою між США та Україною про корисні копалини, половина доходів, які український уряд отримує від родовища літію “Добра”, буде спрямована до спільного інвестиційного фонду.

Укладена в 2025 році українсько-американська угода про спільний видобуток на території України корисних копалин передбачає, що компанія, яка прагне розробляти родовище і потребує додаткових інвесторів, повинна спочатку представити свій проект фонду – механізм, розроблений для сприяння інтересам американського бізнесу.

Як пише видання, у випадку з літієвим родовищем Добра це може спричинити потенційні конфлікти інтересів, оскільки американська агенція, яка контролює фонд, – Міжнародна корпорація фінансування розвитку США – також володіє часткою в TechMet.

“Наразі залишається незрозумілим, скільки саме пан Лаудер і TechMetзобов’язалися інвестувати в розробку літієвого родовища Добра. У тендері було встановлено мінімальний обсяг інвестицій у розмірі $179 млн, але член комісії, яка голосувала в четвер, заявив, що зобов’язання консорціуму були значно вищими. Однак інвестиції потребують років, щоб перетворитися на фактичний видобуток і прибуток. Консорціум повинен спочатку провести геологічну розвідку, щоб визначити справжню вартість надр родовища, а потім профінансувати обладнання та інфраструктуру, необхідні для видобутку. Експерти галузі кажуть, що зазвичай потрібно близько 15 років, щоб перейти від реального відкриття до видобутку”, – йдеться у публікації.

Міжнародні резерви України у грудні 2025 року зросли на 4,6% порівняно з листопадом і на 1 січня становили $57,3 млрд. Про це повідомляє Національний банк України.

Зазначається, що міжнародні резерви України станом на 1 січня 2026 року, за попередніми даними, становили 57 292,5 млн дол. США, що є найвищим показником за всю історію незалежної України.

У грудні вони зросли на 4,6% порівняно з листопадом 2025 року завдяки передусім надходженням від міжнародних партнерів, що перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті.

Як повідомляється, в грудні на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло 6,91 млрд дол. США, зокрема 3,91 млрд дол. – через рахунки Світового банку та 2,7 млрд дол. – від ЄС у межах фінансового інструменту Ukraine Facility.

Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 668,4 млн дол. США, з них 212,9 млн дол. США – борг перед Світовим банком.

Крім того, Україна сплатила 171,4 млн дол. США Міжнародному валютному фонду.

Другим чинником впливу на розмір резервів стали операції Національного банку на валютному ринку. Так, НБУ продав 4,7 млрд дол. США та викупив до резервів 0,5 млн дол. США. Отже, чистий продаж валюти НБУ в грудні становив 4,7 млрд дол. США, що в 1,7 раза більше, ніж у листопаді.

“Зростання інтервенцій НБУ з продажу валюти минулого місяця пов’язане насамперед із традиційним сезонним чинником – активізацією бюджетних видатків та операцій бізнесу наприкінці року. Водночас порівняно з груднем 2024 року обсяг інтервенцій був меншим на 13%”, – пояснили в Нацбанку.

Третім чинником була переоцінка фінансових інструментів, внаслідок якої їхня вартість збільшилася на 1,16 млрд дол. США.

Загалом упродовж 2025 року міжнародні резерви України зросли на 30,8%, заявили в НБУ.

Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,9 місяця майбутнього імпорту.

Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, рекордне зростання обсягу міжнародних резервів під час повномасштабної війни стало можливим завдяки синергії трьох чинників – потужної підтримки наших міжнародних партнерів, стабільної роботи внутрішнього боргового ринку та політики Національного банку, що “дає змогу витрачати менше, ніж країна отримує, і нарощувати “подушку безпеки”.

У 2026 році Україна розраховує отримати понад 45 млрд дол. США від міжнародних партнерів.

На поточному тижні Національний банк України активно продавав валюту для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора.

Так, у період 5-9 січня НБУ продав трохи більше 712 млн доларів на міжбанківському валютному ринку. При цьому регулятор взагалі не продавав доларів.

Як відомо, незважаючи на зусилля Нацбанку, курс гривні п’ять разів оновив історичний мінімум відносно долара і рекордно впав щодо євро.

Також повідомлялося, що у 2025 році НБУ продав рекордну кількість валюти – понад 36 млрд доларів. Окрім того, рекордними були продажі у грудні.

У грудні 2025 року зростання споживчих цін в Україні уповільнилось до 0,2% проти попереднього місяця. А в річному вимірі темпи інфляції сповільнилися до 8%, повідомив Держстат.

Відомство нагадало, що у грудні 2024 року зростання споживчих цін становило 1,4%, тому у річному вимірі інфляція за підсумками грудня цього року зменшилася до 8% з 9,3% за підсумками листопада та виявилася нижчою за інфляцію за 2024 рік, яка становила 12%.

Зазначається, що у грудні базова інфляція також впала до 0,1% з 0,3% у листопаді та 0,6% у жовтні. З урахуванням того, що в грудні-2024 вона становила 1,3%, у річному вимірі базова інфляція уповільнилася за підсумками року також до 8% з 9,3% за підсумками листопада та 10,2% за підсумками жовтня.

На споживчому ринку в грудні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в цілому не змінилися. При цьому на 5,6-0,7% зросли ціни на яйця, продукти переробки зернових, рибу та продукти з риби, хліб, соняшникову олію, сало, овочі, яловичину, молоко.

Водночас на 4,1-0,2% знизилися ціни на фрукти, цукор, м’ясо птиці, свинину, рис, кисломолочну продукцію, безалкогольні напої, масло.

Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 1,0%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,9%.

Одяг і взуття подешевшали на 3,9%, зокрема,  взуття – на 4,4%, одяг – на 3,6%.

Ціни на транспорт зросли на 0,7% в основному через подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті на 1,3% і палива та мастил на 1,1%.

Розвиток штучного інтелекту, робототехніки та оборонної промисловості призведе до стрімкого зростання світового попиту на мідь, однак наявних обсягів видобутку може виявитися недостатньо, повідомляє Reuters, посилаючись на звіт консалтингової компанії S&P Global.

За оцінками аналітиків, до 2040 року глобальний попит на мідь сягне 42 млн метричних тонн на рік проти 28 млн тонн у 2025-му. Таким чином, зростання складе близько 50%. Водночас за відсутності нових джерел постачання та активнішої переробки дефіцит може перевищити 10 млн тонн щорічно, що означає незадоволення майже чверті попиту.

Мідь традиційно широко використовується у будівництві, транспорті, електроніці та технологіях завдяки високій електропровідності, стійкості до корозії та простоті обробки. Якщо впродовж останнього десятиліття драйвером попиту була електромобільна галузь, то в найближчі 14 років ключову роль відіграватимуть штучний інтелект, оборонні системи та робототехніка. Додатково попит підтримуватимуть споживчі товари – від кондиціонерів до іншої побутової техніки.

Паралельно з цим зростання оборонних бюджетів у Японії, Німеччині та інших країнах, а також війна з Росією додатково стимулюватимуть споживання міді.

Найбільшими видобувачами міді залишаються Чилі та Перу, тоді як Китай є найбільшим у світі плавильником. США імпортують близько половини необхідної їм міді, попри запроваджені мита на окремі її види. У звіті S&P потенційні поставки з глибоководного видобутку не враховувалися.

Торгівля між Росією та Китаєм, яка в умовах західних санкцій стала ключовою опорою для російської економіки, у 2025 році почала скорочуватися вперше з початку повномасштабної війни проти України.

Так, за січень-листопад Китай скоротив закупівлі російської нафти на 7,6% – до 91,5 млн тонн. У грошовому еквіваленті експорт зменшився на 20% через падіння цін і надання знижок.

Імпорт нафтопродуктів з РФ знизився на 3% щодо легких дистилятів і на 33% – щодо важких. У вартісному вимірі постачання скоротилися на 33% і 40% відповідно.

Експорт російського вугілля до Китаю зменшився на 11% у фізичному вимірі – до 72,4 млн тонн. Постачання деревини скоротилися на 10% у натуральному вираженні та на 8,7% у грошовому. Закупівлі чорних металів обвалилися на 63% – до 245 тисяч тонн.

І попри те, що експорт скрапленого природного газу до КНР зріс на 12% у фізичному вимірі, у грошовому – зменшився на 1,8%.

Окрім того, вперше з початку війни почали скорочуватися постачання китайських товарів до Росії – на 11,8%, до 91,7 млрд доларів. Імпорт автомобілів із КНР зменшився вдвічі.

У перший рік війни обсяг російсько-китайської торгівлі зріс на 30% і ще на 30% у 2023 році. У 2024-му темпи зростання сповільнилися до 2%, тоді як у 2025 році почався спад. У результаті частка російського ринку в експорті Китаю скоротилася з 3,2% до 2,7%, тож РФ опустилася на дев’яте місце серед найбільших покупців китайських товарів.

Скорочення товарообігу триває, попри звернення глави РФ Володимира Путіна, яке він озвучив під час чотириденного візиту до Пекіна у серпні.

Аналітики відзначають, що скорочення сукупного попиту в Китаї на 1% зменшує ВВП Росії на 0,1%. Тоді як зниження закупівель російської нафти Китаєм та Індією на 30% призведе до падіння російської економіки на 1,6%.

Тож, попри заяви Кремля про “стратегічне безмежне партнерство” з Китаєм, ці відносини залишаються глибоко асиметричними, наголошують експерти. Для Росії Китай є ключовим ринком збуту сировини, насамперед нафти й газу, тоді як для Китаю Росія залишається порівняно невеликим експортним ринком.