Архіви: Новини

Державна нафтова компанія Азербайджану SOCAR оголосила про початок постачань газу до Німеччини та Австрії. Постачання розпочалися з січня 2026 року та здійснюються в межах розширення експорту азербайджанського газу на європейський ринок.

У SOCAR назвали вихід на ринки Німеччини та Австрії “наступним важливим етапом” у розвитку експортної стратегії.

Мовиться про транспортування палива через Італію по Трансадріатичному газопроводу (Trans Adriatic Pipeline, TAP), який є європейським сегментом Південного газового коридору. Завдяки початку постачань у Німеччину та Австрію загальна кількість країн, що закуповують азербайджанський газ, досягла 16. Окрім цих двох країн, азербайджанський газ вже отримують Італія, Греція, Болгарія, Румунія, Угорщина, Сербія, Словенія, Хорватія, Словаччина, Північна Македонія, Україна, Туреччина, Грузія та Сирія.

У SOCAR акцентували, що розширення географії постачань відповідає газовій стратегії, реалізованій під керівництвом президента Азербайджану Ільхама Алієва, і відображає курс компанії на посилення присутності як у Європі, так і на Близькому Сході.

Постачання розширюються на тлі різкого скорочення присутності російського газу на європейському ринку. За даними Reuters, обсяги постачань Газпрому до Європи за підсумками 2025 року впали ще на 44%, до 18 млрд кубометрів, досягнувши мінімуму з 1973 року.

Україна з початку січня 2026 року попри знижений в результаті обстрілів видобуток відбирає з газосховищ (ПСГ) у середньому 40 млн куб. м/добу проти середнього відбору 58 млн куб. м/добу у відповідному місяці за минулі три роки. Про це повідомила ексміністерка енергетики Ольга Буславець.

“Причина не лише в імпорті газу, а і через зниження його споживання ТЕЦ через руйнування генеруючого обладнання”, – зазначила Буславець.

Так, минулими днями чистий імпорт газу в Україну (з врахуванням ре-експорту нерезидентами в режимі short-haul до 3 млн куб. м/добу) коливався у діапазоні 21-22 млн куб. м/добу. Імпорт здійснюється з Угорщини, Польщі, Словаччини, та невеликими обсягами з боку Молдови/Румунії.

Тоді як за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), станом на кінець тижня рівень запасів природного газу в ПСГ України становить 11,6 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м технологічного “буферного газу”), що вище минулого року на 30% або на 2,7 млрд куб. м.

Разом з тим, рівень ПСГ Європи знизився до 56,1 млрд куб. м з рівнем наповнення 52%, що нижче середнього за минулі п’ять років на 22%, та нижче рівня минулого року на 20%, або на 14 млрд куб. м.

На залізничних вокзалах Укрзалізниці вже працює 97 опорних пунктів незламності, на підході – ще 50.

Зазначається, що пункти незламності відкриті цілодобово.

“Тут можна зігрітися, перепочити та підзарядити телефони й інші гаджети. Усі пункти мають резервне живлення, стабільний зв’язок, воду та все необхідне для тривалого перебування. Гостей також пригощають гарячим чаєм”, – йдеться у повідомленні.

Також зазначається, що на 40 вокзалах облаштовані зони для батьків з дітьми.

Найближчим часом Укрзалізниця обіцяє відкрити ще 50 пунктів незламності на менших вокзалах та станціях по всій країні, зокрема на Київщині, Харківщині, Одещині, Львівщині та Дніпропетровщині.

У компанії зазначили, що від початку зими пунктами незламності скористалися вже майже 360 тисяч людей. Під час сильних морозів після 9 січня допомогу тут отримали близько 65 тисяч мешканців.

“Крім стаціонарних пунктів, у Броварах, Фастові, Борисполі та Василькові продовжують працювати “Вагони незламності” – мобільні пункти допомоги. За шість днів роботи вони прийняли майже 3 400 людей.

Найближчим часом такі вагони з’являться в Ірпені, Бучі, Вишневому, Боярці та Бородянці”.

Також, за даними Укрзалізниці, два “Вагони незламності” вирушать до польського Холма, де вокзал тимчасово зачинено на реконструкцію і пасажири змушені очікувати рейси до України просто неба.

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства попередньо оцінює зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України за результатами 2025 року на рівні 2,2%.

У міністерстві нагадали, що економіка України торік працювала в умовах атак на енергетичну інфраструктуру, складної логістики та високих безпекових ризиків.

Водночас зростання підтримували ключові сектори, зокрема внутрішня торгівля, будівництво та переробна промисловість, включно з виробництвом оборонної продукції, фармацевтики, металургії та будівельних матеріалів.

“У 2025 році серед ключових видів економічної діяльності зростання підтримали внутрішня торгівля, будівництво – завдяки проєктам відновлення, а також переробна промисловість – зокрема виробництво оборонної продукції та металургія. Важливу роль відіграли державні програми підтримки бізнесу та бюджетні інвестиції у відновлення критичної інфраструктури”, – зазначив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.

Серед факторів, що сприяли економічній активності у 2025 році, Мінекономіки називає реалізацію програм відновлення та розвитку бізнесу за рахунок міжнародної фінансової допомоги, зокрема у межах програми Доступні кредити 5-7-9%, де підприємці отримали нові кредити на суму близько 93,7 млрд грн.

Позитивну динаміку забезпечило також зростання споживання домогосподарств на тлі підвищення заробітних плат. Середня номінальна зарплата за вакансіями станом на 6 січня 2026 року зросла на 30,8% (до 27 530 грн) порівняно з 7 січнем 2025-го, а середня зарплата за резюме – на 39,9% (до 30 216 грн).

Крім того, значні капітальні видатки бюджету спрямовувалися на відновлення критичної інфраструктури, житлові програми та закупівлю продукції сектору ОПК.

У структурі промисловості зростала роль видів діяльності з вищою доданою вартістю. За 11 місяців 2025 року частка машинобудування у реалізації промислової продукції зросла до 9,1% проти 5,7% у 2021 році. Також відзначалося зростання завантаженості виробничих потужностей, зокрема у фармацевтичному виробництві, меблевій, деревообробній, харчовій та текстильній промисловості.

На уповільнення економічної динаміки впливали російські масовані ракетні атаки на електрогенерацію та газову інфраструктуру, нижчий урожай окремих культур через несприятливі погодні умови, логістичні складнощі та звуження попиту, зокрема у сільському господарстві.

Акції Intel зросли на 10% після нової зустрічі генерального директора компанії Ліп-Бу Тана з президентом США Дональдом Трампом, повідомляє CNBC.

У дописі в соціальній мережі Truth Social Дональд Трамп назвав Ліп-Бу Тана “дуже успішним керівником” і публічно відзначив Intel за випуск першого процесора, виготовленого за технологіями тонше 2 нм безпосередньо на території США. Президент також заявив, що уряд “пишається статусом акціонера Intel” і за кілька місяців уже “заробив десятки мільярдів доларів для американського народу”.

За словами Трампа, нинішня політика спрямована на повернення виробництва передових напівпровідників до США, і Intel відіграє в цьому процесі ключову роль. У відповідь Ліп-Бу Тан подякував президентові та міністру торгівлі Говарду Лютнику за “повну підтримку та заохочення”, а також нагадав, що нові процесори Intel Core Ultra Series 3, створені за техпроцесом Intel 18A, уже почали постачатися клієнтам.

Материнська компанія Google – Alphabet-  стала четвертою компанією у світі, чия ринкова вартість досягла 4 трлн доларів США після Nvidia, Microsoft та Apple. Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що 12 січня ринкова вартість Alphabet досягла 4 трильйони доларів США, у той час коли зосередженість материнської компанії Google на штучному інтелекті розвіяла сумніви щодо її стратегії та повернула її на передній план у перегонах з високими ставками у цій технологічній галузі.

У 2025 році акції компанії зросли приблизно на 65% і ще на 6% – з початку цього року.

Нещодавно технологічний гігант перевершив Apple за ринковою вартістю вперше з 2019 року, ставши другою за вартістю компанією у світі.

Світовий ринок смартфонів за підсумками минулого року продемонстрував помірний ріст. За оцінками аналітиків Counterpoint Research, глобальні обсяги поставок зросли на 2% у річному вимірі. Водночас Apple істотно зміцнила свої позиції: у четвертому кварталі на iPhone припало рекордні 25% світового ринку, а за підсумками всього 2025 року компанія довела свою частку до 20%, наростивши поставки на 10%.

Samsung Electronics за результатами четвертого кварталу залишилася другою з часткою 17%, однак у річному підсумку змогла збільшити її до 19%. Корейський виробник лише незначно поступився Apple, хоча зростання досягав іншими методами. Якщо успіх американського конкурента був забезпечений попитом на відносно дорогі iPhone 17, то Samsung наростила продажі переважно завдяки доступним моделям лінійки Galaxy A. Водночас у преміальному сегменті добре себе показали Galaxy Fold 7 та Galaxy S25, які перевершили попередні покоління. Загалом поставки смартфонів Samsung за рік зросли на 5%.

Apple продемонструвала найвищі темпи зростання серед п’ятірки лідерів. Географічно цьому сприяло посилення позицій компанії на ринках країн, що розвиваються, а також у невеликих державах, де зростав попит на смартфони з підтримкою 5G. Примітно, що навіть після виходу iPhone 17 моделі попереднього покоління залишалися затребуваними в Японії, Індії та країнах Південно-Східної Азії. Аналітики пов’язують це з завершенням циклу використання пристроїв, придбаних під час пандемії.

У глобальному масштабі найдинамічніше зростання поставок смартфонів минулого року спостерігалося в Японії, на Близькому Сході та в країнах Африки, а на зрілих ринках попит залишався стриманим.

Третє місце у світі з часткою 13% зберегла Xiaomi, однак істотного зростання поставок компанія не продемонструвала. Найкращі результати бренд показав у Латинській Америці та Південно-Східній Азії. Четвертою стала Vivo, яка наростила поставки на 3% і зайняла 8% світового ринку, зробивши ставку на дорожчі моделі. Особливо успішною для компанії була Індія. Oppo, навпаки, скоротила поставки на 4%, але формально зберегла п’яту позицію з часткою 8%. Водночас з урахуванням інтеграції бренду Realme під маркою Oppo їхні сукупні позиції відповідали б четвертому місцю та 11% ринку.

За межами першої п’ятірки найбільш помітне зростання показали Nothing і Google – на 31% та 25% відповідно.

У поточному році аналітики прогнозують падіння поставок на 2,1% через дефіцит пам’яті та зростання цін на компоненти, спричинені бумом штучного інтелекту.

Meta закрила майже 550 тисяч акаунтів в Австралії через набуття чинності закону, що забороняє дітям до 16 років користуватися соціальними мережами. Мова про майже 330 тисяч акаунтів в Instagram, 173 тисячі – у Facebook та майже 40 тисяч – у Threads. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg.

Закон, який набрав чинності 10 грудня, зобов’язує сервіси, як-от TikTok та Instagram, не допускати на свої платформи користувачів, молодших за 16 років. За порушення передбачені штрафи до 49,5 мільйона австралійських доларів (33 мільйонів доларів США).

Австралія стала першою демократичною країною у світі, що вдалася до таких крутих заходів на тлі зростання занепокоєння стосовно шкоди соцмереж.

Meta й надалі виступає проти цієї заборони. Компанія закликає до запровадження єдиних стандартів перевірки віку та ширших загальноіндустріальних механізмів захисту молоді незалежно від того, якими застосунками вони користуються.

Глобальний ринок напівпровідників продовжує стрімке зростання на тлі вибухового попиту ШІ. За даними Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA), у листопаді світові продажі чипів у грошовому вимірі зросли на 29,8% у річному порівнянні та досягли рекордних $75,3 млрд. У порівнянні з жовтнем зростання склало 3,5%.

Як зазначають у SIA, листопад став найуспішнішим місяцем за всю історію спостережень за виручкою від реалізації напівпровідникових компонентів. Послідовне зростання попиту зафіксовано в усіх товарних категоріях. Якщо подібна динаміка збережеться й надалі, за підсумками року оборот галузі може досягти $1 трлн або максимально наблизитися до цієї позначки.

У регіональному розрізі асоціація традиційно виділяє п’ять головних регіонів: Америки, Європу, Японію, Китай та Азіатсько-Тихоокеанський регіон разом з іншими країнами. Саме останній продемонстрував найвищі темпи послідовного зростання виручки – на 5%. Китай із показником 3,9% посів друге місце за динамікою, тоді як обидві Америки збільшили виручку на 3% – до $23,99 млрд, зберігши лідерство за загальним обсягом продажів.

Європейський ринок у листопаді зріс на 1,2%, а Японія фактично залишилася на рівні попереднього місяця, зафіксувавши символічне зниження виручки на 0,1%.

У річному порівнянні за темпами зростання виручки конкурували Америки та Китай. У першому випадку продажі чипів зросли на 23% і сягнули $23,99 млрд, у другому – на 22,9%, до $20,23 млрд, що залишило Китай на третій позиції. Лідером за темпами річного приросту став Азіатсько-Тихоокеанський регіон разом з іншими країнами – плюс 66,1%, хоча за сумою виручки ($22,33 млрд) він поступився Америкам.

Кабінет Міністрів 12 січня затвердив переможця конкурсу на розробку родовища з літію Добра за механізмом угоди про розподіл продукції (УРП). Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

“Пілотний проєкт з розробки корисних копалин – літієве родовище “ділянка Добра” в Кіровоградській області”, – зазначила вона.

До конкурсного відбору за 100-бальною системою оцінки були запрошені українські та іноземні компанії й консорціуми.

Переможцем стала компанія Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є відомі на міжнародному ринку компанії Techmet та The Rock Holdings. Свириденко наголосила, що вони мають значний досвід у галузі видобутку критично важливих корисних копалин. Компанія Techmet володіє контрольними або домінуючими міноритарними частками в 10 активах на чотирьох континентах та має досвід реалізації складних проєктів з розвідки, видобутку та переробки критичних мінералів.

“Ділянка Добра є лише першою із амбітного плану інтеграції України у ланцюги постачання наших стратегічних партнерів. Отже, робота в цьому напрямку триває”, – додала прем’єрка.

Вона нагадала, що механізм УРП дає змогу інвесторам видобувати корисні копалини в межах укладеного з державою партнерства. Водночас родовище залишається у власності народу України.