Архіви: Новини

Компанія Asus офіційно підтвердила, що більше не планує випускати нові смартфони і фактично залишає цей сегмент ринку. Про це заявив голова ради директорів Asus Джонні Ши під час спеціального заходу в виставковому центрі Taipei Nangang, повідомляє GSMArena.

За словами Ши, надалі Asus зосередить фінансові та інженерні ресурси на комерційних комп’ютерах, а також на напрямах “фізичного штучного інтелекту” – зокрема робототехніці та розумних окулярах. Водночас компанія запевнила, що не залишить нинішніх користувачів без підтримки: сервісне обслуговування, програмні оновлення та гарантійні зобов’язання для вже проданих смартфонів збережуться.

Під час виступу керівник також підбив фінансові підсумки року. За його словами, виручка Asus у 2025 році сягнула приблизно $23,4 млрд, що на 26% більше, ніж роком раніше. Особливо швидке зростання показав бізнес із серверів для ШІ – цей напрям подвоївся та зріс на 100%, перевершивши власні прогнози компанії.

Останні роки присутність Asus на смартфонному ринку поступово скорочувалася. Компанія зменшила лінійку Zenfone та суттєво пригальмувала випуск ігрових ROG Phone. У 2025 році Asus представила лише дві моделі – ROG Phone 9 FE та Zenfone 12 Ultra, які, за неофіційними оцінками, не змогли показати високі продажі.

Вартість оперативної пам’яті в Європі за останні місяці різко зросла, причому найбільше подорожчання зафіксовано у сегменті DDR5. Як з’ясували аналітики ресурсу 3DCenter, у німецькому роздробі середні ціни на модулі DDR5 з липня минулого року збільшилися у 4,4 рази.

За підрахунками дослідників, у період з липня до середини січня середнє зростання цін на DDR5 у Німеччині становило близько 340%. При цьому спостерігається чітка закономірність: чим дешевшим був модуль спочатку, тим сильніше він подорожчав з часом. Найбільш вибуховим місяцем став грудень – лише за цей період роздрібні ціни на DDR5 підскочили на 93%. У листопаді подорожчання було дещо скромнішим – приблизно у півтора раза, а січень, який ще не завершився, уже приніс зростання на 27,6%.

Пам’ять попередніх поколінь DDR3 і DDR4 дорожчала менше, але тенденція також викликає занепокоєння. У середньому ціни на ці типи модулів у німецькій роздрібній торгівлі зросли на 219%. При цьому саме з жовтня по січень темпи зростання помітно прискорилися: лише у січні вартість DDR3 та DDR4 збільшилася на 46,3%. Аналітики не виключають, що ці типи пам’яті ще можуть “наздогнати” DDR5 за масштабами подорожчання.

Схожа ситуація спостерігається і з модулями для ноутбуків у форматі SODIMM. Якщо DDR3 для мобільних систем подорожчала від 75% до 134%, то DDR5 у цьому сегменті показала приріст цін у межах від 216% до 344% – залежно від обсягу модуля. У середньому всі типи мобільної пам’яті з липня по січень у Німеччині стали дорожчими приблизно утричі.

Інші комплектуючі також не залишилися осторонь. Внутрішні твердотільні накопичувачі за пів року подорожчали в середньому на 79%, причому SSD формату M.2 зростали в ціні швидше, ніж моделі з інтерфейсом SATA. Класичні 3,5-дюймові жорсткі диски додали близько 53% до вартості, тоді як зовнішні накопичувачі (HDD та SSD) подорожчали лише на 11%.

На цьому тлі ігрові відеокарти AMD та Nvidia виглядають відносно стабільно: їхні середні ціни зросли приблизно на 14%. Водночас окремі моделі подорожчали значно сильніше- до 21% і навіть 33%, насамперед старші рішення Nvidia, які часто використовують і для обчислювальних задач.

На заводах французького автоконцерну Renault, який до березня 2022 року працював у Росії та володів двома третинами акцій АвтоВАЗа, тепер виготовлятимуть безпілотники для України. Про це пише Financial Times.

Статки світових мільярдерів торік зросли до 18,3 трлн американських доларів – найвищого показника на сьогодні. Про це йдеться у пресрелізі міжнародного об’єднання для боротьби з бідністю у світі Oxfam.

Зазначається, що статки мільярдерів у 2025 році зросли більш ніж на 16%, що втричі швидше, ніж середній показник за останні п’ять років, до 18,3 трлн дол. – найвищого рівня в історії.

Загалом сукупний статок мільярдерів минулого року зріс на 2,5 трлн дол., що майже дорівнює загальному статку біднішої половини населення світу – 4,1 млрд осіб. Збільшення статків мільярдерів на 2,5 трлн дол. було б достатньо для того, щоб викорінити крайню бідність 26 разів.

В об’єднанні також додали, що з 2020 року статки мільярдерів зросли на 81%.

Серед іншого, кількість мільярдерів минулого року вперше перевищила 3 тис. осіб, а найбагатший у світі, Ілон Маск, став першим, чиї статки перевищили пів трильйона доларів.

Також повідомляється, що мільярдери в 4 тис. разів частіше обіймають політичні посади, ніж звичайні люди.

Збільшення розриву між багатими та рештою створює політичний дефіцит, який є надзвичайно небезпечним та нестійким, – зауважив гендиректор Oxfam International Амітабх Бехар.

В Україні розпочалося двоетапне впровадження Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ), повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації.

“Кабмін ухвалив постанову, необхідну для запуску Державної системи онлайн-моніторингу. Вперше держава бачитиме, як працює легальний гральний бізнес, у режимі реального часу. Це важливий крок до прозорого ринку азартних ігор в Україні”, – говориться в повідомленні.

За інформацією Мінцифри, на першому етапі система фіксуватиме базові фінансові операції на гральному ринку – отримуватиме інформацію про прийняття ставок, фактичні виплати виграшів, повернення коштів гравцям і поповнення ігрових балансів. Це має дозволити державі бачити реальну картину роботи легального ринку не зі звітів за минулі періоди, а в режимі реального часу, та створити основу для прозорого обліку податкових надходжень.

На другому етапі, який почнеться пізніше цього року, планується розширення функціоналу ДСОМ, а також посилення контролю ігрових процесів та захисту прав гравців. Очікується, що система забезпечуватиме контроль результатів кожної гри, параметрів роботи гральних автоматів, зокрема відсотка виграшу, операцій з ігровими замінниками гривні, дотримання встановлених лімітів гри, а також коректності нарахування виграшів. При цьому у Мінцифри акцентують, що персональні дані гравців фіксуватися не будуть.

За словами заступниці міністра цифрової трансформації Наталі Денікеєвої, державна система встановлює єдині та прозорі правила контролю для всіх, хто працює в правовому полі.

“ДСОМ встановлює єдині та прозорі правила контролю для всіх, хто працює в правовому полі, сплачує податки й бере на себе зобов’язання щодо відповідальної гри. Паралельно із цим в Україні продовжує існувати чорний гральний ринок – простір без правил, обмежень і будь-якого контролю з боку держави. Тому посилення цифрового контролю легального ринку не може відбуватися ізольовано. Воно має йти паралельно із системною та жорсткою боротьбою з нелегальними організаторами азартних ігор. Лише цей баланс дає змогу досягти головної мети реформи – прозорого, передбачуваного й відповідального грального ринку”, – сказала вона.

Своєю чергою, президент Асоціації українських операторів грального бізнесу Олександр Когут високо оцінив запуск цієї системи, назвавши його  “великою історією про вихід індустрії на прозорість”.

“Запуск ДСОМ – це велика історія про вихід індустрії на прозорість, це історія про реальний внесок сфери гемблінгу в економіку країни. В 2021 році галузь сплатила 0,24 млрд грн податків, в 2022 році – 0,72 млрд грн, в 2023 році – 10,4 млрд грн, в 2024 році – 17,1 млрд грн, в 2025 році – 17,4 млрд грн. Це свідчить, що індустрія вже вийшла з тіні і платить величезні податки”, – заявив він.

Україна готова до проведення приватизації великих державних компаній, зокрема до продажу 25% акцій Енергоатома. Про це заявив очільник Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі.

Усередині дилерської мережі Honda назріває серйозний конфлікт через електромобільний бренд Afeela, який компанія розвиває разом із Sony, повідомляє Carscoops. Американські дилери, зокрема в Каліфорнії, відкрито критикують підхід до продажів і вважають, що новий проєкт відволікає ресурси від ключових брендів Honda та Acura саме в момент, коли попит на електромобілі починає сповільнюватися. Втім, сама Honda, схоже, не має наміру змінювати курс.

На виставці CES цього року Sony Honda Mobility показала серійну версію електричного седана Afeela 1, запуск якого в обмеженому форматі в Каліфорнії запланований на кінець 2026 року. Паралельно компанія натякнула на другий модельний ряд – електричний кросовер, який наразі перебуває у розробці. Продажі, доставка та обслуговування автомобілів Afeela здійснюватимуться напряму, без участі традиційних дилерів Honda, хоча сервісна підтримка частково покладатиметься і на незалежні ремонтні мережі.

Саме ця модель прямого продажу й стала головною причиною невдоволення. Ще в серпні минулого року Каліфорнійська асоціація автодилерів подала позов проти Honda та Sony, стверджуючи, що така схема порушує норми місцевого законодавства. У відповідь Sony Honda Mobility заявляє, що є окремою юридичною структурою і тому не зобов’язана використовувати наявну дилерську інфраструктуру Honda.

Голова консультативної ради дилерів Honda Білл Файнстайн у коментарі Auto News зазначив, що навіть якщо Afeela орієнтується на іншу, більш технологічну аудиторію, він не бачить переконливих причин повністю обходити дилерську мережу, яка десятиліттями підтримувала бренд. Водночас Honda підкреслює, що заздалегідь і відкрито попереджала партнерів: дилери не братимуть участі в продажу чи дистрибуції автомобілів Afeela.

Окреме занепокоєння викликає й економічна доцільність проєкту. За словами Файнстайна, важко зрозуміти логіку запуску преміального електроседана з ціною понад $90 тисяч на тлі зниження інтересу до електрокарів, високих відсоткових ставок і жорсткої цінової конкуренції. Він також наголосив, що дилери побоюються відтоку фінансових і інженерних ресурсів: кошти, вкладені в розробку, виробництво та маркетинг Afeela, могли б бути спрямовані на розвиток масових моделей Honda та Acura з вищим потенціалом продажів і прибутковості.

Компанія Porsche повідомила про найбільше річне падіння продажів за останні 16 років, повідомляє Bloomberg. У 2025 році виробник поставив клієнтам 279449 автомобілів, що на 10% менше, ніж у 2024-му. Востаннє настільки різке скорочення фіксувалося у 2009 році, коли світова фінансова криза обвалила попит на 24%.

Найбільшим ударом для бренду став китайський ринок. Продажі Porsche в КНР обвалилися на 26% через складну ситуацію в преміальному сегменті та надзвичайно жорстку конкуренцію, особливо в ніші електромобілів. Навіть попри конкуренцію з місцевими компаніями, Porsche все одно виступила слабше за інших ключових конкурентів: у BMW та Mercedes-Benz падіння продажів у Китаї становило 12,5% і 19% відповідно.

У відповідь на ослаблення попиту Porsche у 2025 році зробила ставку на більш надійні моделі з двигунами внутрішнього згоряння та відклала запуск окремих повністю електричних новинок. Такий розворот стратегії коштував компанії близько €1,8 млрд недоотриманого прибутку.

Не кращою була ситуація і в Європі. У Німеччині продажі впали на 16%, а загалом по регіону – на 13%. У Porsche пояснюють це прогалинами в постачанні моделей 718 і Macan з ДВЗ, спричиненими новими вимогами ЄС до кібербезпеки програмного забезпечення, які набули чинності в липні 2024 року. Через ці правила бензинова версія Macan, що була бестселером, зникла з пропозиції у 2025 році, тоді як у 2024-му ще формувала високу базу продажів.

На тлі загального спаду відносно стабільним залишився північноамериканський ринок. У США продажі Porsche збереглися на рівні попереднього року, тоді як Mercedes і Audi втратили по 12%. Аналітики пояснюють це спробою дилерів заздалегідь убезпечитися від можливих мит, прискорюючи реєстрацію автомобілів. Водночас відсутність власного виробництва в США робить Porsche вразливою до тарифів, які, за оцінками компанії, могли коштувати їй близько 700 млн євро у 2025 році.

За підсумками року 22,2% світових поставок Porsche припали на повністю електричні моделі, ще 12,1% – на плагін-гібриди. У компанії зазначають, що частка “чистих” електромобілів перебуває у верхній межі цільового діапазону на 2025 рік, який становив 20-22%, однак цього виявилося недостатньо, аби компенсувати загальне ослаблення попиту на ключових ринках.

OpenAI та Microsoft втратили останню можливість домогтися закриття справи за позовом Ілона Маска, повідомляє Bloomberg. Федеральна суддя в Окленді, штат Каліфорнія, відхилила клопотання компаній про припинення провадження та постановила передати справу на розгляд суду присяжних. Початок процесу запланований на кінець квітня.

Маск стверджує, що керівництво OpenAI на чолі з Семом Альтманом порушило засадничу місію стартапу як публічної благодійної організації, коли компанія залучила мільярдні інвестиції від Microsoft і розпочала трансформацію в комерційну структуру. Бізнесмен був одним із засновників OpenAI у 2015 році, а у 2023-му створив власну компанію у сфері штучного інтелекту – xAI.

В OpenAI назвали позов Маска безпідставним і заявили, що він є частиною “тривалої кампанії переслідування”. У компанії підкреслили, що зосереджені на підтримці фонду OpenAI, який уже має одне з найкращих фінансувань серед некомерційних організацій.

Втім, суддя Івонн Гонсалес Роджерс відмовилася відхилити ключову претензію Маска щодо порушення зобов’язання OpenAI діяти як благодійний фонд. У рішенні зазначається, що хоча докази не є однозначними, Маск наполягає: його фінансовий внесок мав чітке благодійне призначення і супроводжувався двома принциповими умовами – відкритим кодом та збереженням некомерційного статусу компанії. Ці умови, за словами судді, відповідали початковому статуту й місії OpenAI.

Суд також визнав, що той факт, що Маск пожертвував $38 млн через посередника, не позбавляє його права вимагати дотримання цих умов. Інше рішення, на думку судді, суттєво послабило б механізми контролю за виконанням зобов’язань благодійними трастами.

Окрім цього, суддя дозволила залишити в силі звинувачення у шахрайстві. Вона послалася на внутрішнє листування 2017 року, у якому співзасновник OpenAI Ґреґ Брокман спочатку запевняв у прихильності до некомерційної моделі, а згодом у приватній нотатці визнав, що публічні заяви про таку відданість могли бути неправдивими.

Адвокат Маска Марк Тоберофф заявив, що ухвала суду підтверджує наявність суттєвих доказів того, що керівництво OpenAI свідомо вводило Маска в оману щодо благодійної місії компанії, віддавши перевагу власному збагаченню.

Суддя також зазначила, що саме присяжні мають вирішити, чи допомагала Microsoft OpenAI порушувати зобов’язання перед донорами, зокрема Маском. Водночас вона відхилила твердження про “несправедливе збагачення” Microsoft, вказавши на відсутність будь-яких квазіконтрактних відносин між Маском і корпорацією.

Конфлікт між Маском і Альтманом, які колись були партнерами, триває з 2024 року. xAI Маска стала одним із головних конкурентів OpenAI, а торік компанія Альтмана відхилила несподівану пропозицію Маска викупити активи некомерційної структури за $97,4 млрд. Сам Альтман називає судовий позов спробою використати правову систему для уповільнення розвитку конкурента.

Класичні жорсткі диски стали ще однією жертвою стрімкого розвитку штучного інтелекту. За інформацією Tom’s Hardware, 12 найпопулярніших і масових моделей жорстких дисків подорожчали в середньому на 46% лише за чотири місяці.

Тенденція простежується як у США, де аналіз проводив Tom’s Hardware, так і в Європі, де аналогічні пропозиції перевіряли журналісти ComputerBase. Найбільше зростання цін зафіксовано у сегменті жорстких дисків великого обсягу – зокрема в лінійках Seagate IronWolf NAS, Toshiba Cloud-Scale, Western Digital Red та інших моделей, орієнтованих на сервери й мережеві сховища.

Водночас подорожчання торкнулося й інших HDD незалежно від їхнього обсягу чи призначення. У деяких випадках зростання цін сягнуло майже 70%, що свідчить про системний характер проблеми, а не окремі цінові коливання.

Аналітики припускають, що підвищення вартості може бути не напряму пов’язаним із дефіцитом або ажіотажем навколо чипів пам’яті. Водночас саме розвиток штучного інтелекту називають ключовим драйвером: для навчання та роботи ШI-систем потрібні гігантські обсяги даних, які необхідно десь зберігати, і класичні жорсткі диски досі залишаються важливою частиною цієї інфраструктури.