Архіви: Новини

Стрімке зростання ринку штучного інтелекту дедалі частіше оголює несподівані “вузькі місця” у глобальних виробничих ланцюгах. Одним із таких обмежень виявилося спеціалізоване скловолокно для напівпровідникової промисловості, без якого неможливе масштабне виробництво сучасних ШВ-чипів. Як з’ясувалося у розслідуванні The Wall Street Journal, матеріал потрібної якості фактично постачає лише одна компанія у світі – японська Nittobo.

Історично Nittobo працювала з ткацьким обладнанням і технологіями обробки волокон, але саме ця експертиза дозволила їй раніше за конкурентів увійти в сегмент технічного скловолокна. За роки роботи компанія накопичила значну кількість ноу-хау та зайняла домінуючі позиції на ринку T-glass – спеціального типу скловолокна, яке використовується у виробництві напівпровідникових компонентів і друкованих плат.

T-glass застосовується в підкладках чипів як армувальний елемент. Він забезпечує структурну стабільність мікросхем під час роботи за високих температур, що є критично важливим для сучасних ШІ-прискорювачів та процесорів.

Різке зростання попиту змусило Nittobo переглянути цінову політику. Очікується, що вже цього року ціни на її продукцію зростуть щонайменше на 25%. При цьому Nittobo – не єдиний японський постачальник матеріалів для чипів, який іде на подорожчання. Компанія Resonac планує підвищити ціни більш ніж на 30% для частини свого асортименту.

Глобальна напівпровідникова індустрія також значною мірою залежить від менш очевидних японських виробників. Зокрема, компанія Ajinomoto, відома як виробник харчових добавок, постачає спеціальні плівки, що використовуються під час пакування чипів разом зі скловолокном T-glass.

Водночас ситуацію не можна зводити лише до спроби скористатися ШІ-бумом. Nittobo вже оголосила про плани до 2028 року утричі збільшити обсяги виробництва скловолокна, розпочавши масштабну інвестиційну програму наприкінці поточного року. Проте навіть такі темпи розширення не дозволять у короткостроковій перспективі повністю задовольнити потреби клієнтів.

У минулому фінансовому році Nittobo зафіксувала рекордний операційний прибуток у $104 млн. Аналітики зазначають, що японські компанії традиційно обережно ставляться до різкого нарощування виробничих потужностей, остерігаючись перегріву ринку. Усередині самої Nittobo ШІ-бум також не вважають достатньо довгостроковим трендом, щоб радикально змінювати масштаби бізнесу.

У результаті глобальне виробництво ШІ-чипів опинилося в залежності від вузького сегмента матеріалів, розширення якого відбувається значно повільніше, ніж зростає попит на штучний інтелект.

В Україні від початку повномасштабної війни введено в експлуатацію 1,4 ГВт газової розподіленої генерації, з яких 1,1 ГВт приєднано до електричних мереж, 0,3 ГВт встановлено для забезпечення власних потреб. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики.

Куба вперше за десять років провела місяць без імпорту нафти. Країна стикається з дефіцитом усього, від газу для приготування їжі до води та електроенергії. Про це пише Bloomberg.

Товарообіг України за січень поточного року становив 9,9 млрд доларів, з них імпортовано товарів на суму 6,7 млрд, експортовано – на 3,2 млрд доларів. Про це повідомила пресслужба Державної митної служби України.

• машини, устаткування та транспорт – 2,7 млрд доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 14,8 млрд гривень, що складає 24% надходжень митних платежів);
• паливно-енергетичні – 1,1 млрд доларів(при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 26,6 млрд грн, що складає 43% надходжень митних платежів);
• продукція хімічної промисловості – 869 млн доларів (при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 7,1 млрд гривень, що складає 11% надходжень митних платежів).

Німецький автомобільний концерн Volkswagen за результатами минулого року став найбільшим продавцем електромобілів у Європі.

Як зазначається, результати продажів у 2025 році дозволяють припустити, що автокомпанія з Вольфсбурга може потіснити американського виробника електромобілів Tesla з лідируючих позицій.

Автори Tagesschau посилаються на аналіз компанії JATO, що спеціалізується на консультуванні підприємств. За цими даними, торік компанія VW продала 274 278 електромобілів. Цей показник на 56% вищий за рівень 2024 року. Вказується, що такого результату було досягнуто в основному за рахунок продажу нових моделей VW, зокрема електромобіля для середнього класу ID.7.

Що стосується компанії Tesla, то 2025 року її продажі в Європі впали порівняно з 2024 роком на 27%. Це може бути пов’язано з тим, що виробник продовжив робити ставку на продаж у Європі своїх “застарілих” моделей. Іншою можливою причиною скорочення обсягів продажу автори вважають пов’язані з політикою іміджеві проблеми. Як передає Tagesschau, у Німеччині Tesla вважається компанією з найгіршою репутацією.

Проте Tesla Modell Y стала найпопулярнішою моделлю електромобіля в Європі в 2025 році. На другому місці Elroq від автовиробника Skoda, що входить до концерну VW.

Південнокорейська криптобіржа Bithumb у суботу постала перед найбільшим в історії криптовалют операційним інцидентом. Під час маркетингової акції з розподілу бонусних балів через технічний збій на рахунки 695 користувачів помилково зарахували біткоїни на $44 млрд (близько 620 000 BTC). Про це повідомив Reuters.

Згідно з офіційною заявою платформи, замість нарахування бонусних балів в еквіваленті 2000 вон ($1,37) система переказала частині учасників по 2000 BTC.

Технічний відділ біржі виявив аномалію через 35 хвилин. Упродовж цього часу доступ до облікових записів отримувачів заблокували. Представники Bithumb підтвердили, що наразі успішно повернуто понад 99,7% помилково переведених активів.

Інцидент спричинив короткостроковий шок у локальному біржовому стакані Bitcoin: на тлі спроб окремих користувачів реалізувати активи курс BTC на Bithumb знижувався на 17% – до 81,1 млн вон, тоді як на глобальних майданчиках ціна залишалася стабільною. Наразі спред ліквідували.

Попри масштаб цифр, у Bithumb наголошують, що інцидент не зачепив кошти інших клієнтів і не вплинув на загальну платоспроможність платформи.

Регулятори Південної Кореї вже запросили звіт щодо заходів із запобігання таким інцидентам у майбутньому.

Світові продажі напівпровідників у 2025 році зросли на 25,6% і досягли $791,7 млрд. Про це повідомляється у пресрелізі Асоціації напівпровідникової промисловості (SIA).

Зокрема, обсяг постачання у четвертому кварталі становив $236,6 млрд, що на 37,1% перевищило показник аналогічного періоду 2024 року. Порівняно з третім кварталом продажі зросли на 13,6%.

У грудні реалізація зросла на 2,7% порівняно з попереднім місяцем – до $78,88 млрд.

“У 2025 році світова напівпровідникова промисловість досягла рекордного рівня продажів – майже $800 млрд, а у 2026 році прогнозується близько $1 трлн”, – зазначив президент і генеральний директор SIA Джон Ньюфер.

Він зауважив, що напівпровідники є основою практично всіх сучасних технологій, а нові технології, такі як штучний інтелект, “інтернет речей”, 6G, автономне водіння та інші, й надалі стимулюватимуть високий попит на чипи.

У 2025 році продажі чипів у Північній та Південній Америці зросли на 30,5%, у Китаї – на 17,3%, у Європі – на 6,3%, в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та інших країнах – на 45%. Водночас у Японії продажі знизилися на 4,7%.

У грудні продажі чипів у Північній та Південній Америці зросли на 27,1% у річному вимірі, у Європі – на 17%, у Китаї – на 34,1%, в АТР – на 76,4%. Лише в Європі було зафіксовано зниження – на 8,4%.

SIA об’єднує близько 99% американських представників напівпровідникової галузі та приблизно 66% виробників чипів з інших країн.

Наглядова рада ТОВ Оператор ГТС (ОГТС) України на своєму засіданні 7 лютого 2026 року ухвалила рішення про призначення Наталії Бойко виконуючою обов’язки генерального директора. Про це повідомив Оператор ГТС на своєму сайті.

Перед цим рішенням Наглядової ради заступницю генерального директора Наталію Бойко було включено до складу Дирекції ОГТСУ.

Нині до складу Дирекції входять: Наталія Бойко, Владислав Медведєв, Борис Любич, Катерина Коваленко та Олександр Тимофєєв.

Бойко свого часу була заступницею голови наглядової ради Нафтогазу.

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM).

Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.

Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.

За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.

Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.

Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.

У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.

В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.

“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.

Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.

У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.

Проблеми з реалізацією нафти через скорочення її закупівель Індією призвели до того, що видобуток у Росії у січні впав другий місяць поспіль і склав 9,28 млн барелів на день. Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з цими даними.

Це майже на 300 тисяч барелів на день менше від квоти, яка передбачена для Росії в рамках ОПЕК+.

Середньодобове скорочення виробництва у січні становило 46 тисяч барелів після приблизно 100 тисяч барелів місяцем раніше.

Через неможливість реалізувати всю нафту, що вивозиться з Росії, після того як США наприкінці серпня ввели мита проти Індії, а наприкінці жовтня – санкції проти Роснефти та Лукойла, сировина накопичується у танкерах. На початок лютого у плавучих сховищах знаходилося 143 млн барелів російської нафти. Це майже вдвічі більше, ніж рік тому, і на понад чверть більше, ніж наприкінці листопада.

Раніше різке падіння видобутку в Росії спостерігалося у 2024 році, коли він знизився з 9,64 млн у березні до 8,97 млн барелів у вересні. Але тоді це пояснювалося скороченням квот ОПЕК+, коли організація намагалася підтримати ціни на нафту шляхом обмеження пропозиції. Надалі до вересня 2025 року обсяг видобутку у Росії приблизно відповідав квоті, але потім показники почали розходитися: квота зростала, а виробництво спочатку стагнувало, а потім почало скорочуватися.

Наразі квота становить 9,57 млн барелів на день.