Україна залучила грант від Японії та Канади у розмірі 690 млн доларів в межах механізму ERA країн G7. Про це повідомив Мінфін.
“Залучені кошти надійшли до загального фонду державного бюджету України та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків держави, зокрема пенсійних виплат і програм соціальної підтримки населення, включно з житлово-комунальними субсидіями”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що грантове фінансування надається за рахунок внесків міжнародних партнерів:
- 544 млн доларів – внесок уряду Японії;
- 146 млн доларів – внесок Канади;
- 0,8 млн доларів – кошти Цільового фонду багатьох донорів проєкту PEACE in Ukraine.
“Це – перший транш від Японії та останній транш від Канади, профінансовані в межах механізму Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine країн G7 загальним обсягом 50 млрд доларів”, – додали у відомстві.
Державний зовнішній борг Росії станом на 1 лютого 2026 досяг 61,97 млрд доларів – найвищий показник за останні 20 років. Про це свідчать даних Мінфіну РФ, повідомляє The Moscow Times.
Станом на 1 січня 2006 року він становив 76,5 млрд доларів, але вже до 2007-го знизився до 52 млрд доларів і в наступні роки не перевищував позначки 60 млрд доларів.
Банк Росії оцінював сукупний зовнішній борг країни на 1 січня 2026 року в 319,8 млрд доларів. За даними регулятора, за рік він зріс на 30 млрд доларів, або на 10,4%. Це вплинула переоцінка зобов’язань через зміцнення рубля, і навіть залучення додаткового боргового фінансування.
Крім зовнішнього держборгу, уряд має внутрішній борг. За 2023-25 роки він збільшився на 13 трлн руб. і досяг позначки 38,5 трлн руб.
У 2026 році влада планує зайняти ще 3,98 трлн руб., у 2027-му – 3,79 трлн, а в 2028-му – 4,57 трлн. Таким чином, за три роки загальний внутрішній держборг має збільшитися на 15,2 трлн руб., до 53,7 трлн.
США видали генеральну ліцензію індійській компанії RelianceIndustriesLtd, яка дозволить нафтопереробному заводу купувати венесуельську нафту безпосередньо, не порушуючи санкцій. Про це повідомляє Reuters з посиланням на власні джерела.
Зазначається, що передача ліцензії Reliance може пришвидшити експорт нафти Венесуели та знизити витрати на сиру нафту для оператора найбільшого у світі нафтопереробного комплексу.
Генеральна ліцензія дозволяє купівлю, експорт та продаж нафти венесуельського походження, яка вже була видобута, включно з переробкою такої нафти.
За словами одного зі співрозмовників, пряма закупівля венесуельської нафти допоможе Relianceзамінити російську нафту економічно ефективним способом, оскільки важка нафта з Каракаса продається зі знижкою.
Як пише видання, індійські нафтопереробні заводи, включаючи Reliance, уникають закупівель російської нафти з поставкою у квітні та, як очікується, довше триматимуться подалі від таких торгів, повідомили джерела у сфері нафтопереробки та торгівлі. Дотримання ембарго на купівлю енергоносіїв з РФ має сприяти Нью-Делі укласти торговельну угоду з Вашингтоном.
Американська компанія Axiom Space, яка постачає скафандри для місячних місій NASA та будує наступника Міжнародної космічної станції, залучила 350 млн доларів фінансування. Про це повідомляє телеканал CNBC.
Раунд фінансування очолили як суверенний фонд Катару, так і Type One Ventures, за участю угорської ІТ-компанії 4iG та компанії 1789 Capital, партнером якої є Дональд Трамп-молодший.
Генеральний директор Джонатан Сіртен розповів журналістам у четвер, 12 лютого, що Axiom Space, яка тепер оцінюється в понад 2,5 млрд доларів, планує використати ці гроші на розробку скафандрів та модулів один і два для своєї комерційної космічної станції.
Axiom Space тривалий час тісно співпрацювала з компанією SpaceX, щоб запускати астронавтів у межах приватних і державних місій на МКС до її виведення з експлуатації у 2030 році.
В тому місяці NASA підписало контракт з Axiom Space щодо її п’ятої приватної місії, запуск якої запланували на січень 2027 року.
Саудівська Midad Energy може придбати усі закордонні активи російської нафтової компанії Лукойл, яка потрапила під санкції США. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.
Зазначається, що відповідну угоду про намір було підписано наприкінці січня на тлі “напруженої боротьби з конкурентами”. Компанія Midad погодилася купити активи Лукойлу за готівку та розмістити кошти на спеціальному рахунку до отримання дозволу Міністерства фінансів США на завершення угоди.
При цьому джерела агентства уточнили, що жодних гарантій того, що Вашингтон дозволить продаж активів Лукойлу саудівській компанії, немає. У Midad та Лукойлі домовленість про угоду не коментують.
Російські компанії на тлі санкцій та наростаючих проблем в економіці почали масово фіксувати збитки. За січень-листопад 2025 року 18,2 тис. організацій звітували про збитки на рекордну суму – 7,5 трлн рублів. Про це пишуть росЗМІ з посиланням на дані Росстату.
Зазначається, що за той же період 2024 року втрати бізнесу оцінювалися в 7 трлн рублів, а в 2023 році – в 4 трлн рублів. Частка збиткових компаній минулого року досягла максимуму з пандемійного 2020 року та становила 28,8%.
Згідно з даними Росстату, найбільші збитки фіксуються в обробному виробництві (зокрема, у нафтопереробці та металургії), оптовій торгівлі та видобутку корисних копалин (особливо вугілля, нафти та природного газу). Також труднощі мають забудовники, підприємства транспортного машинобудування та легкої промисловості.
Велику роль у зростанні числа збиткових компаній відіграло уповільнення економіки: якщо у 2024 році ВВП Росії зріс на 4,3%, то у 2025 – на 1%. При цьому видобуток корисних копалин страждає від санкцій, а також зміцнення рубля, яке вдарило по експортерам. У сфері торгівлі спад викликаний високою інфляцією, що призвела до скорочення споживчого попиту.
Головним негативним наслідком зростання збитків підприємства стає гальмування економічного розвитку. У цьому випадку інвестиційний клімат погіршується, інноваційна активність знижується, а конкурентне середовище стає вужчим – дедалі більшу роль грають великі компанії з державною підтримкою.
За словами експерів, масова збитковість підприємств може призвести до поглиблення галузевого спаду, зростання кількості дефолтів за борговими зобов’язаннями і навіть банкрутств.
США активно нарощують експорт кукурудзи та посилюють позиції на ключових ринках, зокрема в ЄС, витісняючи Україну. Про це заявила керівниця редакційного контенту та аналітики ASAP Agri Вікторія Блажко в коментарі Latifundist.com.
Між сезонами 2023/24 і 2024/25 США збільшили постачання кукурудзи до ЄС на 6,5 млн тонн, тоді як Україна скоротила експорт на 7,5 млн тонн. Найбільш відчутне скорочення українських постачань зафіксували в Італії, Нідерландах і Португалії.
Тоді як у 2025-2026 роках США закріпилися на низці ринків завдяки торговельним угодам із фіксованими обсягами та зняттям бар’єрів. Мова, зокрема, про Японію, Південну Корею та країни Південно-Східної Азії. У ЄС рамкова угода про “збалансовану торгівлю” також створює кращі умови для американських постачальників.
За словами Блажко, нинішні зміни мають ознаки структурного зсуву торговельних потоків, а не сезонних коливань.
Єдиним великим ринком, де Україна наразі нарощує експорт і майже не постає перед конкуренцією зі США, залишається Туреччина. Нині близько 75% імпорту кукурудзи цією країною забезпечує Україна, і подальша динаміка переважно залежатиме від турецького попиту.
Країни ОПЕК+ планують відновити нарощування видобутку нафти вже з квітня. Про повідомляє Reuters із посиланням на три джерела в нафтовому картелі.
За словами співрозмовників агентства, рішення обговорять напередодні зустрічі ОПЕК+ (Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Казахстан, Кувейт, Ірак, Алжир та Оман) 1 березня. Це пов’язано з напруженістю довкола Ірану та підвищенням цін на нафту.
Відновлення збільшення видобутку дозволить лідерам ОПЕК – Саудівській Аравії та ОАЕ – повернути частку ринку, тоді як інші члени альянсу ОПЕК+, такі як Росія, Венесуела та Іран, постають перед труднощами у збільшенні видобутку через західні санкції. Окім того, низка проблем стримує видобуток у Казахстані.
З квітня по грудень 2025 року вісімка ОПЕК+ підвищила квоти на видобуток нафти приблизно на 2,9 млн барелів на добу, що становить близько 3% світового споживання. Плановане щомісячне збільшення, заплановане з січня по березень 2026 року, було призупинено через сезонне зниження попиту.
1 лютого вісім членів ОПЕК+, групи, яка видобуває близько половини світової нафти, домовилися зберегти паузу у нарощуванні видобутку у березні з огляду на сезонні фактори.
Українські підприємства отримали перші дозволи на експорт озброєнь. Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров.
Він нагадав, що контрольований експорт зброї – це про безпеку держави і розвиток українського оборонно-промислового комплексу, що відкриває шлях до нових безпекових альянсів та розширення міжнародного партнерства.
“Президент України поставив завдання відкрити експорт українського озброєння у контрольованому форматі. Ми його виконуємо. Міжвідомча комісія з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю відновила роботу і вперше за вісім місяців провела засідання”, – написав Умєров.
За підсумками засідання українські підприємства отримали перші дозволи на експорт контрольованих товарів. Умєров підкреслив, що всі рішення – під державним контролем і з безумовним пріоритетом потреб Сил оборони.
“Сьогодні виробничі спроможності українського ОПК перевищують 55 млрд доларів. У сферах БпЛА, РЕБ і розвідки наші можливості вже більші, ніж обсяги внутрішніх закупівель. Координований експорт дозволяє залучати інвестиції, масштабувати виробництво та запускати нові технології для української армії”, – наголосив Умєров.
Він переконаний, що український ОПК довів свою ефективність у війні.
“Тепер наше завдання – перетворити цей досвід на довгострокову індустріальну силу та частину спільної безпеки з партнерами”, – додав секретар РНБО.
Основний продукт OpenAI, чат-бот ChatGPT, знову демонструє стабільне зростання аудиторії, перевищуючи 10% за місяць. Як повідомляє CNBC, про це співробітникам компанії повідомив генеральний директор OpenAI Сем Альтман. За його словами, наразі ChatGPT щотижня використовують понад 800 млн людей, а вже цього тижня компанія планує запустити нову модель чат-бота.
Окремо Альтман відзначив вибухове зростання Codex – інструменту OpenAI для програмування. За минулий тиждень його аудиторія збільшилася приблизно на 50%. Codex напряму конкурує з Claude Code від Anthropic, який за останній рік здобув широку популярність серед розробників. Нещодавно OpenAI представила нову модель GPT-5.3-Codex, а також окремий застосунок для комп’ютерів Apple.
OpenAI вже найближчим часом офіційно розпочне тестування рекламних оголошень у ChatGPT. Раніше компанія заявляла, що рекламні блоки будуть чітко марковані та з’являтимуться нижче відповідей чат-бота. В OpenAI також наголошують, що реклама не впливатиме на зміст відповідей. У довгостроковій перспективі компанія розраховує, що рекламні доходи забезпечуватимуть щонайменше половину її виручки.
Паралельно Сем Альтман і фінансова директорка OpenAI Сара Фрайар активно працюють з інвесторами напередодні завершення нового раунду фінансування, який може сягнути $100 млрд.
