ЗМІ викрили мережу компаній, що торгують підсанкційною нафтою РФ

Журналісти Financial Times виявили мережу, що складається практично з 50 компаній, які вивозять російську санкційну нафту, приховуючи її походження. “Найретельніше” цим займається Роснефть, яка у жовтні 2025 року потрапила під санкції США. Після їхнього запровадження невідома раніше компанія Redwood Global Supply стала найбільшим експортером російської сировини.

Redwood та інші фірми, що входять у контрабандну мережу, пов’язані з азербайджанськими бізнесменами, які тісно співпрацюють з Роснефтью.

Згідно з інформацією видання, 48 “незалежних” фірм, що працюють за різними фізичними адресами, очевидно, спільно беруть участь у діяльності російського тіньового флоту. Усі вони використовують один приватний поштовий сервер.

Газета виявила 442 веб-домени, з реєстраційних даних яких видно, що всі вони користуються одним сервером для своєї електронної пошти – mx.phoenixtrading.ltd.

Потім FT порівняла назви доменів із назвами фірм, які, згідно з російськими та індійськими митними документами, займаються перевезенням російської нафти. Наприклад, сервер foxton-fzco.com відповідає дубайській Foxton FZCO, яка експортувала з Росії нафти на 5,6 млрд доларів. Загалом компанії мережі експортували російської сировини більш ніж на 90 млрд доларів.

Реальні обсяги напевно більші: дані у митних документах неповні, і вона консервативно підійшла до ідентифікації фірм та визначення їх поставок, щоб запобігти подвійному обліку.

У списку є фірма Coral Energy азербайджанського бізнесмена Тахіра Гараєва, який перебуває під санкціями Великобританії і домен TahirQarayev.com також користувався поштовим сервісом. Домени bellatrix-energy.com та nord-axis.com відповідають фірмам Bellatrix Energy та Nord Axis, включеним до списку санкцій ЄС.

Ключовою фігурою в цій мережі є інший азербайджанський бізнесмен Етібар Ейюб (він користувався доменом EEOffice.com). Головний виконавчий директор Роснефти Ігор Сєчін забезпечує Ейюбу та Гараєву “привілейований доступ” до продукції компанії.

Організатори мережі розділили свої фірми на дві групи: танкери одної використовуються для закупівлі партій нафти в Росії, а другої – для їх продажу на ринках Індії та Китаю. Лишень дві компанії фігурують як в індійських, і в російських документах.

Два трейдери, знайомі з російським ринком нафти, повідомили, що торгівлю через Redwood, на їхнє переконання, веде Ейюб.

Використання півсотні підставних компаній – старий трюк із 1990-х років, зауважили в Берлінському центрі Карнегі з вивчення Росії та Євразії.

Франція виділить €71 млн грантової фіндопомоги Україні

Франція надасть грантову фінансову допомогу Україні в розмірі 71 млн євро, частина якої спрямують на енергетичний сектор. Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.

За його словами, домовленості були досягнуті під час зустрічі з міністром економіки, фінансів та промисловості, енергетики і цифрового суверенітету Франції Роланом Лескюром.

У межах домовленостей також підписали документ про співпрацю у галузі ядерної енергетики, що, за словами Шмигаля, закладає основу для поглиблення стратегічного партнерства та модернізації енергетичного сектору України.

Міністр зазначив, що Україна вже отримала понад 50 вантажів гуманітарної енергетичної допомоги від Франції, включно з понад 140 потужними генераторами. Крім того, 5,7 млн євро париж спрямував у Фонд підтримки енергетики. Також країна вирішила спорядити ще 150 генераторів протягом лютого.

“Разом із Францією реалізуємо три важливі інфраструктурні проєкти для стійкості регіональних енергосистем. Бачимо залученість та готовність французьких компаній продовжувати й поглиблювати співпрацю”, – додав Шмигаль.

У Ford попередили про подорожчання авто через дефіцит комп’ютерної пам’яті

Світовий бум штучного інтелекту починає бити по автомобільній галузі. Як повідомляє The Drive, фінансова директорка Ford Motor Company Шеррі Хаус заявила, що дефіцит мікросхем пам’яті вже тисне на собівартість виробництва і може призвести до зростання цін на автомобілі.

Про це вона повідомила під час саміту Wolfe Research у Нью-Йорку, присвяченого автотехнологіям і напівпровідникам. За словами Хаус, компанія наразі контролює постачання та має достатні запаси, однак закупівельні ціни на пам’ять уже зростають.

Причина – стратегічні рішення трьох найбільших виробників пам’яті: Samsung Electronics, SK hynix та Micron Technology. Вони переорієнтували виробничі лінії на чипи для дата-центрів штучного інтелекту, навіть попри те, що частина таких центрів ще перебуває на етапі будівництва.

У результаті обсяги NAND і DRAM для інших галузей, зокрема автомобільної, скоротилисяю. Ситуацію також ускладнило рішення Micron закрити бренд Crucial, який працював на роздрібному ринку, аби звільнити ресурси для великих хмарних клієнтів – серед них Amazon, Google, Microsoft та OpenAI.

Парадоксально, але ще у 2023 році Micron зазначала, що середньостатистичний автомобіль уже використовує близько 90 ГБ пам’яті в різних електронних модулях, а до 2026 року цей показник мав потроїтися. Зростання кількості систем допомоги водієві, мультимедійних комплексів і програмного забезпечення перетворює сучасні авто на потужні обчислювальні платформи – і робить їх дедалі залежнішими від постачання пам’яті.

Аналітики Counterpoint Research вже фіксують ознаки “панічних закупівель” чипів у автосекторі. За словами представника компанії МС Хванга, виробники намагаються сформувати запаси на тлі побоювань подальшого загострення дефіциту.

Якщо тенденція збережеться, споживачам доведеться готуватися до нового витка подорожчання автомобілів – через конкуренцію з індустрією штучного інтелекту.

Японія інвестує $36 млрд у три проєкти в США

Президент США Дональд Трамп затвердив перші інвестиційні проєкти в межах оголошеної минулого року торговельної угоди з Японією, повідомив міністр торгівлі США Говард Лутнік. Про це пише Bloomberg.

Раніше Японія погодилася інвестувати в американську економіку $550 млрд, а США – зменшити мито на японський імпорт з 25% до 15%.

Перші проєкти в межах угоди передбачають інвестиції на $36 млрд і стосуються електрогенерації, нафтової та газової галузей і обробної промисловості.

Найбільший проєкт – газова електростанція поблизу Портсмута. Він передбачає інвестиції на $33 млрд, зазначається на сайті Міністерства торгівлі США. За словами Лутніка, це буде найбільша “газова електростанція в історії” потужністю 9,2 ГВт. Оператором станції стане SB Energy – підрозділ японської SoftBank.

Другий проєкт передбачає будівництво глибоководного терміналу Texas GulfLink для експорту нафти на узбережжя Мексиканської затоки в окрузі Бразорія (штат Техас), у який Японія інвестує $2,1 млрд. Оператором терміналу стане Sentinel Midstream. Передбачається, що термінал дозволить експортувати нафту на $20–30 млрд на рік ($400–600 млрд за 20 років).

Третій проєкт – виробництво синтетичної алмазної крихти, що дозволить повністю задовольнити американський попит. Потужність вартістю близько $600 млн розташована в штаті Джорджія та буде управлятися компанією Element Six (дочірня компанія De Beers). Алмазна крихта є критично важливою сировиною для напівпровідникової, автомобільної та нафтово-газової промисловості.  Наразі на ринку синтетичних алмазів домінує Китай.

Ці три проєкти дозволять створити тисячі високоякісних робочих місць, зазначає Лутнік.

До повернення початкових японських інвестицій прибуток від проєктів ділитиметься порівну, після чого США отримуватимуть 90%, а Японія – 10%.

Оголошуючи угоду у липні 2025 року, Трамп зазначав, що США почнуть постачати в Японію автомобілі, рис та інші сільськогосподарські продукти.

Мінцифри оголосило про новий етап співпраці з Microsoft

Мінцифри та Microsoft підписали Меморандум про спіпрацю для розвитку цифрової інфраструктури, впровадження інноваційних технологій та посилення екосистеми штучного інтелекту в Україні. Про це повідомила пресслужба відомства.

“Для нас важливо, щоб світові технологічні лідери не лише надавали сервіси, а й ставали частиною нашої екосистеми. Продовження співпраці з Microsoft — це чіткий сигнал для інвесторів: попри війну, Україна залишається надійним партнером та місцем для інновацій. Разом ми зміцнюємо кіберстійкість, розширюємо доступ до цифрових сервісів і відкриваємо нові можливості для інноваційного майбутнього. Дякуємо партнерам за непохитну підтримку”, – зазначив  т.в.о. міністра Олександр Борняков.

Серед ключових напрямів співпраці:

  • розбудова сучасної та безпечної ІТ-інфраструктури;
  • впровадження хмарних і гібридних рішень;
  • покращення цифрових навичок;
  • посилення AI-екосистеми, інфраструктури та інтеграції АІ-рішень;
  • впровадження цифрових рішень у сфері інновацій і новітніх технологій.

Нафтові компанії Росії змушені скорочувати обсяги буріння

Обвал цін на російську нафту підриває рентабельність компаній, змушуючи їх менше бурити та добувати. Зокрема, бурова активність упала у грудні 2025 року на 16% порівняно з груднем 2024 року. Загалом торік вона знизилася на 3,4%. Про це свідчать дані галузевої статистики, повідомляє інформагенція Bloomberg.

За цей час було пробурено 29 140 кілометрів свердловин: менше за останні роки було лиш у довоєнному 2021-му, коли світова економіка відновлювалася після пандемії ковіда, а ОПЕК+ суттєво обмежувала видобуток, щоб підтримати ціни.

Тим часом видобуток у січні скоротився другий місяць поспіль, склавши 9,246 млн барелів на добу, і тепер він на 328 000 барелів менше виділеної Росії квоти ОПЕК+.

Ціна нафти Brent піднялася на 13% з початку року через зростання геополітичної напруги, пов’язаної насамперед із Іраном, а також Венесуелою.

Росія накопичила на танкерах близько 150 млн барелів нафти, яка була вивезена з країни, але не доставлена ​​покупцям, що відмовилися від неї – перш за все індійським переробним компаніям.

Зростання цін на світовому ринку не допомогло Росії, бо знижка на її сорти продовжила зростати і вже становить $27-29 за барель для марки Urals.

Багато нафтових родовищ Росії виснажуються, компаніям треба щороку бурити від 26 до 29 тисяч кілометрів свердловин, щоб підтримувати середньодобовий видобуток нафти на рівні близько 9,2-9,4 млн барелів. При подальшому зниженні цього рівня буріння видобуток неминуче буде скорочуватися.

Додатковим негативним чинником галузі стають банкрутства невеликих нафтових компаній. За даними Росстату, половина компаній, що видобувають нафту і газ, зазнала в січні-листопаді 2025 року збитки на загальну суму 575 млрд рублів.

Компанія Apple запускає конкурента YouTube та Spotify

Компанія Apple готує оновлення сервісу Podcasts. Відомо, що через фірмовий застосунок можна буде дивитись та завантажувати відео. Про це повідомляє CNBC.

За оцінками експертів, оновлення Apple Podcasts за функціоналом наближає сервіс до конкурентів Spotify, YouTube і Netflix.

“Двадцять років тому Apple додала подкасти до iTunes, а понад десять років тому ми представили спеціальний застосунок Podcasts”, – заявив старший віце-президент Apple з питань сервісів Едді К’ю.

Він зазначив, що в оновленому застосунку Apple Podcasts користувачі зможуть перемикатися між переглядом і прослуховуванням епізодів з однієї стрічки. Вони також можуть використовувати режим “картинка в картинці” та завантажувати відеоепізоди для перегляду офлайн.

Новий формат також вводить динамічну вставку відеореклами. При цьому у Apple заявили, що не стягуватимуть плату з авторів контенту, або провайдерів за розповсюдження відеоподкастів.

Компанія Apple планує масштабне впровадження штучного інтелекту у свої наступні продукти. Разом із Google вона офіційно підтвердила, що для оновленої версії голосового помічника Siri та інших генеративних функцій використовуватимуться моделі Google Gemini.

ЄС почав розслідування проти китайської платформи Shein

Європейський Союз почав офіційне розслідування проти китайської платформи Shein через можливі порушення законодавства ЄС, зокрема продаж нелегальних товарів та використання “залежного” дизайну. Про це повідомляє The Guardian.

Європейська комісія того року вимагала інформацію від компанії, продажі якої швидко зростають в Європі, і тепер почала офіційне розслідування.

Окрім можливого продажу незаконної продукції занепокоєння викликає і функціонування самої платформи.

Розслідування охоплює три ключові напрями роботи сервісу:

  • механізми запобігання продажу заборонених товарів, як-от схожі на дітей секс-ляльки та зброя,
  • “залежний” дизайн платформи (елементи дизайну можуть стимулювати залежну поведінку),
  • рекомендаційні алгоритми, що здатні перевантажувати споживачів комерційними пропозиціями.

У Брюсселі заявили, що компанія співпрацює зі слідством.

Початок розслідування не означає автоматичної заборони діяльності сервісу, блокування продажів у Європі розглядається як останній захід у разі системного порушення норм.

ЗМІ зазначає, що це вже друге подібне розслідування щодо великих онлайн-маркетплейсів у ЄС – наприкінці 2024 року було розпочато перевірку щодо гіганта онлайн-торгівлі Temu.

Мінфін залучив 17,4 млрд гривень на аукціонах ОВДП

Міністерство фінансів 17 лютого на аукціоні з розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) залучило до державного бюджету 17,40 млрд гривень в еквіваленті. Про це повідомила пресслужба відомства.

Найбільший обсяг інвестицій забезпечили облігації строком 3,8 року з дохідністю 13,1% річних (середньозважена – 12,92%) – до бюджету залучено 8,4 млрд гривень.
Облігації строком 3 роки з дохідністю 16,43% річних (середньозважена – 16,42%) забезпечили надходження у розмірі 2,2 млрд гривень.
Облігації строком 1,2 року з дохідністю 15,40% річних (середньозважена – 15,34%) залучили до бюджету 2,1 млрд гривень.
Також розміщено облігації в євро строком 1,4 року з дохідністю 3,25% річних (середньозважена – 3,14%) – залучено 92 млн євро.
Із початку 2026 року держава вже залучила 81,5 млрд гривень, а з початку повномасштабної війни – понад 2 трлн гривень. Усі кошти від розміщення воєнних облігацій спрямовуються на підтримку Збройних сил України та посилення фінансової стійкості держави.

Румунія та США збудують завод із переробки рідкоземів

Влада Румунії та американська компанія Critical Metals Corp підписали угоду про зведення заводу з переробки рідкоземельних елементів у Брашові.

За словами міністра енергетики Румунії Богдана Івана, завод перероблятиме концентрат, видобутий американською компанією в Гренландії.

Новий проєкт допоможе Румунії стати глобальним гравцем у галузі рідкоземельних металів. Міністр додав, що до середини квітня румунська влада визначить умови фінансування будівництва та перелік металів, які там перероблятимуть.

“Ініціатива охоплює весь економічний цикл – від видобутку ресурсів на родовищі Танбриз у Гренландії до переробки та кінцевого промислового використання в Європі та США”, – зазначив Іван, нагадавши про плани ЄС стати повністю незалежним від китайської переробки рідкоземельних елементів.

У компанії Critical Metals Corp підтвердили, що проєкт допоможе зменшити залежність Європи та США від постачань із Китаю. Завод буде побудовано спільними фінансовими зусиллями американської та румунської сторін на паритетних засадах (50/50).

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com