Архіви: Новини

Сполучені Штати Америки можуть розширити виробництво зброї коштом цивільної промисловості. Пентагон уже веде переговори з великими автовиробниками та індустріальними компаніями. Про це повідомляє видання The Wall Stree Journal.

Американські оборонні чиновники обговорюють із бізнесом можливість залучення виробничих потужностей для випуску боєприпасів та військової техніки, зокрема, з General Motors та Ford Motor.

Переговори, які пройшли з предстваниками автогігантів охоплюють широкий спектр питань – від можливості швидкого перепрофілювання заводів до бар’єрів у сфері контрактів і тендерів.

Влада США оцінює, чи здатні цивільні виробники оперативно перейти на оборонні замовлення.

Причиною перепрофілювання автогігантів стало виснаження запасів озброєння через тривалі конфлікти, зокрема війну в Україні та загострення на Близькому Сході.

У Пентагоні вважають, що традиційних оборонних підрядників може бути недосить для швидкого нарощування виробництва.

До обговорень також залучені промислові та аерокосмічні компанії, зокрема GE Aerospace та Oshkosh Corporation.

Ініціативу вже порівнюють із практикою часів Другої світової війни, коли автоконцерни масово переходили на виробництво військової техніки.

Новий оборонний бюджет США, який може сягнути 1,5 трлн доларів, передбачатиме значні інвестиції у виробництво боєприпасів і безпілотників.

У березні Іспанія придбала рекордну за обсягом кількість російського газу через війну на Близькому Сході. Про це повідомила газета El País.

За даними оператора газової системи Enagás, у березні було імпортовано 9 807 ГВт·год російського газу (приблизно 1 млрд кубометрів – ред.). Це більше, ніж під час енергетичної кризи 2023 року, коли ціни різко злетіли. Порівняно з лютим зростання імпорту більш ніж удвічі.

Відомо, що Іспанія має шість регазифікаційних заводів – у Барселоні, Картахені, Уельві, Більбао, Сагунто та Мугардосі. Це дозволяє великим міжнародним трейдерам зберігати там газ не лише для іспанського ринку, а й для перепродажу в інших країнах.

Водночас і власне споживання зросло. Попит у березні збільшився на 2%, а використання газу для виробництва електроенергії – на 46,8%. Це пов’язано з тим, що оператор електромережі Red Eléctrica посилив роботу газотурбінних електростанцій для запобігання масштабним відключенням.

У Києві майно “Київського радіозаводу” площею понад 10 тис. кв. м продали за 2,7 млн грн, що у 23 рази нижче за ринкову вартість. Про це повідомили в Офісі генпрокурора.

Шість об’єктів нерухомості, серед яких корпуси заводоуправління, караульні приміщення та виробничі будівлі, були продані за 2,7 млн грн. Водночас їхня ринкова вартість становила понад 62 млн грн.

Значні збитки, завдані державі, підтверджені висновками судових експертиз. Фактично майно реалізували у 23 рази дешевше. Крім того, продаж здійснювався попри законодавчу заборону на приватизацію майна підприємств космічної галузі.

Організував і здійснив відчуження майна арбітражний керуючий, який на той час виконував повноваження ліквідатора стратегічного підприємства.

Йому вже оголосили підозру у зловживанні повноваженнями за ч. 3 ст. 365-2 КК України.

На майно наклали арешт.

Слідство триває.

Нині встановлюють всі обставини справи та перевіряємо причетність до злочину інших осіб.

Україна планує розширити співпрацю з американською компанією Westinghouse. З цією метою делегація українських атомників відвідала виробничі потужності компанії в Швеції, де виготовляється паливо для реакторів атомних електростанцій України. Про це повідомляє УНІАН.

PlayCity запустило першу чергу Державної системи онлайн-моніторингу у тестову експлуатацію – цифрового інструменту, який дає державі повну картину роботи ринку азартних ігор. Про це повідомило державне агентство з контролю грального та лотерейного бізнесу PlayCity.

“Уже розпочато тестове підключення перших організаторів азартних ігор до ДСОМ. Це дає змогу перевірити роботу системи в реальних умовах і поступово масштабувати її на весь ринок. Дві компанії вже інтегровані до Держсистеми онлайн-моніторингу, продовжуємо підключення інших організаторів азартних ігор”, – мовиться у повідомленні.

ДСОМ дає змогу:

• отримувати повні дані про операційну діяльність організаторів;
• фіксувати кожну фінансову операцію: ставку, повернення, виплату виграшу;
• унеможливлювати зміну або “переписування” переданих даних;
• забезпечувати доступ податкової до первинних транзакційних даних для розрахунку GGR та податків на виграш: військовий збір і податок для фізосіб.

Наголошується, що система не відстежує дії користувачів або рух їхніх коштів – вона працює лише з уже здійсненими ставками.

Передбачається, що держава вперше отримує повний і достовірний масив даних про гральний ринок – без затримок та ручного втручання.

Впровадження ДСОМ відбуватиметься у дві черги.

Своєю чергою, в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков повідомив, що найближчим часом PlayCity планує оголосити тендер на розробку другої черги ДСОМ. Як зазначається, у ній держава зможе контролювати параметри гральних автоматів та фіксувати результати ігор.

Авіабудівний концерн Airbus у першому кварталі 2026 року поставив 114 літаків 46 клієнтам по всьому світу. Показник знизився на 16% порівняно з першим кварталом 2025 року, коли було поставлено 136 літаків, і став мінімальним з січня-березня 2009 року. Про це йдеться у повідомленні компанії.

Зазначається, що у першому кварталі компанія відправила клієнтам 100 вузькофюзеляжних літаків, три широкофюзеляжні A330 і 11 лайнерів A350.

Чистий обсяг замовлень Airbus у першому кварталі склав 398 літаків. У березні компанія поставила 60 літаків 38 клієнтам.

Цільовий показник поставок Airbus на цей рік становить 870 літаків, однак компанія встановила його до початку конфлікту на Близькому Сході.

Як відомо, авіаційна галузь переживає складний період, оскільки ціни на паливо зростають і деякі авіакомпанії скорочують операції через військові дії в регіоні.

Європейські аеропорти протягом трьох тижнів стикнуться з системним дефіцитом авіаційного палива, якщо Ормузька протока не буде повністю відкрита. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організацію Airports Council International Europe, що представляє понад 600 аеропортів та 95% повітряного трафіку в Європі.

Представники організації у листі до єврокомісара з питань транспорту Апостолоса Цицикостаса зазначили про стурбованість авіаційної галузі щодо доступності авіаційного палива, а також про необхідність активного моніторингу та вжиття заходів з боку ЄС.

“Якщо протягом найближчих трьох тижнів судноплавство через Ормузьку протоку не відновиться стабільно та в значному обсязі, системний дефіцит авіаційного палива стане реальністю для ЄС”, – йдеться у листі.

Наближення пікового літнього сезону, під час якого авіаперевезення забезпечують функціонування всієї туристичної екосистеми, від якої залежать багато економік ЄС, посилило ці побоювання.

Як відомо, з початку війни на Близькому Сході ціна на авіапальне в Північно-Західній Європі зросла до 1 573 доларів за тонну. До війни вона становила 750 доларів за тонну.

Як заявляють європейські авіакомпанії, у них має вистачити палива на кілька тижнів, але постачальники не можуть гарантувати постачання у травні.

Європейський Союз і США наближаються до угоди про координацію видобутку та забезпечення критично важливих мінералів, що є частиною зусиль, спрямованих на подолання залежності від китайських постачань. Про це повідомляє Bloomberg.

Агентство ознайомилося з чернеткою спільного “плану дій”. Документ передбачає створення потужних економічних стимулів, котрі дадуть конкурентну перевагу постачальникам за межами КНР.

Вашингтон та Брюссель також мають намір синхронізувати технологічні стандарти, об’єднати інвестиції у спільні проекти та виробити алгоритм скоординованого реагування на будь-які перебої у постачаннях, ініційовані Китаєм.

Наразі драфти угоди та супутнього меморандуму про взаєморозуміння проходять процедуру закритого рецензування країнами-членами ЄС.

Західні столиці були змушені форсувати переговори після того, як минулого року Пекін завдав удару по світовій економіці. У відповідь на агресивну тарифну політику Дональда Трампа Китай запровадив жорсткий експортний контроль на цілу низку стратегічних матеріалів, включаючи рідкісноземельні метали. Цей крок спровокував хаос у глобальних ланцюжках поставок та поставив багато європейських високотехнологічних підприємств на межу зупинки.

Диверсія на об’єкті критичної інфраструктури в італійських Альпах наприкінці березня поставила під загрозу забезпечення пальним двох найбільших федеральних земель Німеччини, що лежать на півдні країни – Баварії та Баден-Вюртемберга. Про це повідомляє німецьке видання Welt am Sonntag.

Найбільший нафтопереробний завод Німеччини Miro поблизу Карлсруе був без постачання сирої нафти кілька днів через атаку на енергопостачання нафтопроводу Transalpine Pipeline (TAL)

Нафтопереробний завод Bayernoil також мав проблеми через перебої з постачанням. Підрозділи в Нойштадті та Фобурзі в Баварії були змушені протягом трьох днів компенсувати перебої в постачанні за рахунок місцевих запасів.

Причиною виходу з ладу трубопроводу став напад на систему електропостачання насосної станції поблизу Терцо-ді-Тольмеццо в італійських Альпах, заявили джерела ЗМІ.

Два незалежні джерела підтвердили, що вихід трубопроводу з ладу стався унаслідок акту диверсії. Німецькі органи влади були проінформовані про цей інцидент італійською стороною.

Компанія-оператор TAL не висловилася щодо причин виходу з ладу трубопроводу. Оператор електромереж Terna в Північній Італії також відмовився від будь-яких коментарів.

Утім, речниця нафтопереробного заводу Miro заявила, що не було жодних обмежень у постачанні на заправні станції.

Країни Європейського Союзу збільшили імпорт зрідженого природного газу з російського проєкту Ямал LNG у Сибіру в першому кварталі на тлі скорочення глобальних постачань через кризу на Близькому Сході.

Як свідчать дані енергетичної аналітичної групи Kpler, імпорт зріс на 17% – до 5 млн тонн порівняно з аналогічним періодом 2025 року. За оцінками екологічної організації Urgewald, це могло коштувати країнам ЄС близько 2,88 млрд євро.

Загалом країни ЄС отримали 69 із 71 партії (97%) СПГ з Ямал LNG у першому кварталі року. З них 25 партій надійшли у березні, що більше, ніж у січні та лютому. Тоді як у першому кварталі 2025 року ЄС отримав 87% із 68 партій цього проєкту, решта постачань була спрямована до Азії.

У матеріалі зазначається, що скорочення обсягів поставок до Азії цього року частково зумовлене забороною ЄС, яка діє з минулого року та обмежує перевалку російського LNG між суднами, а також заходами, що забороняють заходження таких суден у порти ЄС для подальшого транзиту.

Попри це, 5 млн тонн природного газу, поставлених до Європи за перші три місяці, свідчать про те, що “європейські покупці не мають наміру припиняти закупівлю російського СПГ”, зауважив активіст Urgewald Себастіан Реттерс. Згідно з даними Kpler, із цих 5 млн тонн 1,8 млн було поставлено в березні.

Зростання витрат ЄС на російський газ пояснюється підвищенням цін на енергоносії: у березні середня ціна газу становила близько 52,87 євро за МВт-год, тоді як у січні–лютому – близько 35 євро.

За 2026 рік понад дві третини імпортованого LNG надходить зі США, що є найвищим рівнем залежності від американських постачань.

Тим часом, рівень заповненості газових сховищ у ЄС залишається нижчим за середні показники напередодні літнього сезону закачування.

Єврокомісар з питань енергетики Дан Йорґенсен раніше заявляв, що майбутня заборона на російський LNG має зменшити енергетичну залежність ЄС і не повторювати помилки минулого, коли юлок був переважно залежний від російських трубопровідних постачань.