Європа вперше за два роки отримає нафту з ОАЕ

Об’єднані Арабські Емірати відновили постачання нафти до Європи на фоні відмови місцевих імпортерів купувати російську сировину через війну в Україні. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на дані портів та відстеження суден.

Згідно з ними, нафтовий танкер Moscow Spirit, найнятий французькою TotalEnergies, везе приблизно 1 млн барелів нафти з ОАЕ до нідерландського порту Роттердам. TotalEnergies також направила нафтовий супертанкер до Єгипту. Ймовірно, вантаж на цьому судні також надійде до Європи, зазначає агентство.

Востаннє ОЕА відправляли нафту до Європи у травні 2020 року, коли до Італії з Абу-Дабі вирушив танкер із сировиною марки Das. За даними Reuters, цього разу на Moscow Spirit завантажать 1 млн барелів сирої нафти марки Murban у порту Джебель Дхана в Абу-Дабі, після чого судно вирушить до Великої Британії на початку травня.

Крім того, найближчими місяцями до Європи направиться ще більше сирої нафти з ОАЕ (марки Murban, Das і Upper Zakum), яка повинна замістити постачання російської сировини, що випадає на тлі нових санкцій, повідомили Reuters трейдери.

“Світові торгові потоки “переналаштовуються”, щоб відобразити зміни у постачанні нафти з Росії”, – зазначив один із них.

Влада подумує повернути податки для бізнесу

Міністр фінансів Сергій Марченко виступає за скасування податкових пільг для бізнесу, запроваджених з початку війни. Про ситуацію із наповненням бюджету він розповів під час телемарафону.

Він заявив, що уряд потребує грошей для фінансування армії.

“Вважаю, що треба повернути всі податки до довоєнного рівня. Бізнесу ми допомогли, тепер треба допомогти державі, яка фінансує армію”, – заявив Марченко.

Нагадаємо, після початку війни Верховна Рада дозволила перехід бізнесу з обігом до 10 млрд гривень на єдиний податок за ставкою 2%. Також було скасовано всі митні платежі, у тому числі для ввезення автомобілів громадянами.

Німеччина купуватиме мільйони тонн скрапленого газу в США

Великий німецький енергетичний концерн RWE підписав меморандум про щорічне постачання 2,25 млн тонн СПГ (3,1 млрд кубометрів) з американською Sempra Infrastructure. Про це повідомляє сайт компанії.

Документ визначає будівництво СПГ-термінала Port Arthur у Мексиканській затоці. Сторони продовжать переговори і фіналізують 15-річний контракт. Вантажі німецький концерн забиратиме зі США і направлятиме в будь-яку точку світу.
“Це партнерство сприятиме диверсифікації портфеля постачання газу RWE і Німеччині і надалі – підвищенню надійності постачань у Європі на довгостроковій основі”, – йдеться в повідомленні, в якому наголошено на важливості досягнення незалежності від постачання палива з Росії.

Питання розблокування портів України розгляне СОТ

Світова організація торгівлі на міністерській конференції 12-15 червня в Женеві розгляне питання розблокування портів України, повідомляє Міністерство економіки.

“Ми вдячні за особисті зусилля генерального директора СОТ у знаходженні рішення логістики українського зерна, настільки важливого для України, Африки та всього світу. Вільна і справедлива торгівля врятує світ від голоду та зубожіння”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками зустрічі із гендиректором СОТ Нгозі Оконджі-Івелою на Всесвітньому економічному форумі.
У ході зустрічі сторони також погодили напрямки співпраці напередодні 12-ї міністерської конференції.

ДТЕК ініціює збільшення потужності “зеленої” енергетики в Україні

Компанія ДТЕК під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі закликала європейські компанії приєднатися до проекту розвитку відновлюваних джерел енергії в Україні, повідомляє прес-служба компанії.
“Важливою частиною енергетичної безпеки є відновлювані джерела енергії. ДТЕК ініціював проект “30 до 2030″, який має стати важливою частиною плану відновлення України та метою збільшити потужність відновлюваних джерел енергії в Україні до 30 ГВт у 2030 році”, – йдеться у повідомленні.
Саме цю ідею компанія просуває під час форуму у Давосі.
“Ми віримо, що Україна може стати еталоном для поновлюваних технологій, впроваджуючи нові технології та бізнес-моделі”, – зазначили у компанії.
Важливою перевагою цієї ініціативи є те, що в майбутньому Україна зможе замінити російські джерела енергії та допоможе ЄС перепроектувати свою енергобезпеку.
“Ми хочемо збільшити встановлену потужність відновлюваних джерел енергії в Україні з поточних 9 ГВт до 30 ГВт до 2030 року. На це піде мільярди інвестицій та підтримка ЄС. І тоді вся ця електроенергія може експортуватися до Європи та підтримувати Європу”, – зазначив гендиректор ДТЕК МаксимТімченко.

Шмигаль назвав обсяг експорту електроенергії до Європи

До кінця року Україна планує розширити можливості енергетичних компаній щодо експорту електроенергії до Євросоюзу. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
Він нагадав, що в середині березня Україна достроково приєдналася до європейської мережі ENTSO-E і вже експортує свою електроенергію до Європи.
За даними Шмигаля, у квітні експорт електроенергії до Польщі зріс на 35%, порівняно з довоєнним січнем.
“До кінця року ми плануємо розширити можливості українських енергетичних компаній і зможемо експортувати в ЄС близько 800 МВт електроенергії на добу. Це допоможе Європі відмовитися від споживання російського вугілля і знизити споживання російського газу”, – зазначив прем’єр-міністр.

Google вивозить співробітників з Росії

Корпорація Google вивезла більшість своїх співробітників з Росії. Про це 18 травня повідомила газета The Wall Street Journal із посиланням на власні джерела.
Зазначається, що значна частина працівників переїхала в Дубай, де Google має великий офіс, тоді як дехто вирішив звільнитися та залишився в Росії.
“Арешт російськими органами влади банківського рахунку Google у Росії зробив нездійсненним функціонування нашого російського офісу, включаючи працевлаштування та оплату праці російських співробітників, а також виконання інших фінансових зобов’язань”, – заявили в компанії.
Так дочірня компанія Google ініціювала банкрутство в РФ.
Видання наголосило, що звільнення співробітників Google і банкрутство вказує на подальше погіршення відносин Росії із західними технологічними компаніями після вторгнення в Україну.
У 2014 році Google закрила свій інженерний офіс у Росії, бо уряд посилив тиск на свободу в Інтернеті, водночас компанія продовжувала продавати рекламу і свою продукцію в московському офісі.
Після початку війни в Україні і західних санкцій РФ звинуватила відеосервіс компанії YouTube у поширенні дезінформації та розпалюванні протестів. У березні Google призупинила більшість комерційних угод в країні, включаючи всю рекламу.
У середу, 18 травня, Google повідомила, що, незважаючи на фактичне припинення діяльності російського офісу, компанія планує залишити безкоштовні сервіси, такі як Пошук, YouTube, Карти і Gmail, доступними в Росії.

Україна засіяла 80% запланованих територій

Україна засіяла під час весняної посівної 11,84 млн га земель – це 82,2% запланованих на поточний сезон 14,4 млн га. Про це повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики.
Так, вже засіяно 3,94 млн га соняшнику (80% запланованих 4,93 млн га), кукурудзи – 4,17 млн ​​га (86% від 4,85 млн га), ярого ячменю – 927,5 тис. га (92,6% від 1,02 млн га), ярої пшениці – 188,6 тис. га (99,4% від 189,6 тис. га), вівса – 156,8 тис. га (95,8% від 163, 6 тис. га), гороху – 124,8 тис. га (86% від 145,7 тис. га).
Посівні площі під картоплею становлять 1,07 млн ​​га (90% від 1,19 млн га), соєю – 728,6 тис. га (78,6% від 1,25 млн га), цукровим буряком – 182 тис. га ( 88% від 206,9 тис. га), ярим ріпаком – 28,4 тис. га (95,3% від 29,8 тис. га), просом – 32,1 тис. га (51,5% від 62, 3 тис. га), грекою – 37,4 тис. га (46% від 81,6 тис. га).
“Посівна в Україні продовжується. Загалом майже 98% площ, прогнозованих під яру пшеницю, вже засіяні”, – сказано в повідомленні.
Також у 2021 році було проведено посів озимих культур під урожай-2022 на загальній площі 7,7 млн ​​га, у тому числі 6,5 млн га озимої пшениці, 1 млн га ячменю та 0,16 млн га жита.

Литва припинила імпорт електроенергії із РФ

Литва відмовилася від імпорту російської електроенергії. Рішення про це, ухвалене Міненерго країни.

“Згідно з рішенням оператора біржі електроенергії Nord Pool, торгівля виробленою в Росії електроенергією, яка здійснювалася підприємством Inter RAO (через дочірню компанію Inter RAO Lietuva – ред.), припиняється”, – йдеться у повідомленні.

Потреби Литви задовольнятимуться внутрішнім виробництвом та імпортом через з’єднання з Латвією, Польщею та Швецією. Відомо, що в 2021 році Литва імпортувала з Росії 17% електроенергії, необхідної для внутрішнього споживання.

Тим самим у Литві більше немає газу, ні нафти, ні електроенергії російського виробництва.

“Це надзвичайно важлива віха не тільки на шляху Литви до енергетичної незалежності. Це вираження нашої солідарності з Україною, що воює, тому що ми не можемо дозволити, щоб наші гроші фінансували російську військову машину”, – заявив міністр енергетики Литви Дайнюс Крейвіс.

Також повідомляється, що потреба Литви в газі забезпечується через Клайпедський ЗПГ-термінал із вантажами зі США, а єдиний імпортер нафти в країні Orlen Lietuva відмовився від імпорту російської нафти понад місяць тому.

Moody's знизило рейтинг України

Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service зменшило довгостроковий кредитний рейтинг України з Caa2 до рівня Caa3, прогноз – “негативний”. Про це у суботу, 21 травня, йдеться у повідомленні агентства.

Зазначається, що зниження рейтингу обумовлене підвищеними ризиками для обслуговування державного боргу України внаслідок вторгнення Росії, а також більше прогнозованих Moody’s тривалістю активних бойових дій. Всі ці фактори збільшують можливість реструктуризації боргу.

Хоча Україна отримує допомогу у вигляді значних обсягів міжнародної фінансової підтримки, що допомагає пом’якшити негайні ризики ліквідності, у середньостроковій перспективі це призведе до значного зростання державного боргу.

Занепокоєння щодо можливості у майбутньому обслуговувати такий борг може завадити подальшому доступу України до фінансування для обслуговування комерційного боргу.

Негативний прогноз свідчить про те, що існує високий рівень невизначеності щодо подальших наслідків повномасштабної війни, зокрема кредитних. Продовження війни збереже потреби у фінансуванні на дуже високому рівні протягом тривалого періоду, а згодом призведе до подальшого зростання боргового тягаря.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com