Apple планує впровадити рекламу у свій картографічний сервіс Apple Maps, продовжуючи розширювати напрямок платних сервісів. За даними Bloomberg, офіційний анонс може відбутися вже найближчим часом.
Нова система працюватиме за аналогією з Google Maps: компанії та заклади зможуть купувати рекламні місця у результатах пошуку. Наприклад, ресторан зможе заплатити за показ свого закладу у верхній частині видачі, коли користувач шукає “суші” або інший тип кухні.
Таким чином Apple прагне посилити свій сервісний бізнес, який уже приносить понад $100 млрд на рік і становить більш ніж чверть доходів компанії. Очікується, що реклама допоможе компенсувати можливе уповільнення зростання інших напрямків.
За розвиток рекламного бізнесу відповідає топменеджер Тодд Тересі, який підпорядковується віцепрезиденту з сервісів Едді Кью. Наразі рекламний підрозділ Apple оцінюється приблизно у $8,5 млрд річного доходу, але компанія має намір суттєво його розширити.
Очікується, що реклама з’явиться в Apple Maps вже цього літа – спочатку на iPhone та інших пристроях Apple, а згодом і у вебверсії. Це стане черговим кроком після впровадження рекламних форматів в App Store, Apple News та подкастах.
Американський мільярдер Ілон Маск збирається побудувати у США “найбільший у світі заводу з виробництва чипів”. Про це Маск заявив під час прямої трансляції у своїй соцмережі X.
Проєкт матиме назву Terafab і буде спільним підприємства інших компаній Маска – Tesla, SpaceX та xAI.
За словами мільярдера, він збирається реалізувати проєкт Terafab в Остіні (штат Техас), що стане наступним кроком до використання сонячної енергії та створення “галактичної цивілізації”.
Маск зазначив, що нинішні виробничі потужності постачальників чипів не покривають майбутні потреби його компаній.
“Ми або збудуємо Terafab, або в нас не буде чипів, – сказав він. – А чипи нам потрібні, тому ми будуватимемо Terafab”.
На підприємстві планують виробляти два типи чипів: для використання, зокрема, в системі Full Self-Driving і роботах Optimus, а також потужніші – для космічних проєктів.
Зазначається, що вартість проєкту може сягати щонайменше 20 млрд доларів. Будівництво планують розпочати з заводу Advanced Technology Fab в Остіні, де розташована штаб-квартира Tesla.
Головний дизайнер Jaguar Land Rover Гері МакГоверн офіційно залишає компанію наприкінці березня, завершуючи понад два десятиліття роботи, які суттєво вплинули на вигляд сучасних моделей бренду.
Саме під його керівництвом сформувався впізнаваний стиль моделей Range Rover і оновленого Land Rover Defender, які стали символами преміального сегмента позашляховиків. МакГоверн також відігравав важливу роль у трансформації бренду Jaguar, зокрема працював над концептом Type 00, який має задати новий напрям розвитку бренду.
У зверненні до співробітників дизайнер подякував команді та власнику компанії за роки співпраці, зазначивши, що пишається створеним разом із колегами. Наступним етапом його кар’єри стане власна дизайнерська консалтингова компанія.
Раніше в медіа з’являлися чутки про можливу зміну керівництвав JLR, однак компанія їх заперечувала. Наразі невідомо, чи було рішення дизайнера запланованим, чи стало наслідком управлінських перестановок.
Хто саме займе ключову дизайнерську посаду в Jaguar Land Rover, поки не повідомляється.
Європейський Союз та Австралія у вівторок, 24 березня, завершили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, які розпочалися у 2018 році. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Очікується, що експорт ЄС зросте до 33% протягом наступного десятиліття, а вартість експорту сягне 17,7 мільярда євро щорічно. Ключові сектори з високим потенціалом зростання включають молочну продукцію (очікується збільшення до 48%), автомобілі (52%) та хімічну продукцію (20%). Інвестиції ЄС в Австралію мають потенціал зрости понад 87%.
Зазначається, що завдяки цій угоді Євросоюз також зміцнює свої стратегічні інтереси в галузі критично важливої сировини, роблячи ланцюги поставок ЄС сильнішими та стійкішими до геополітичних потрясінь.
Угода про вільну торгівлю відкриє більше можливостей для європейських компаній, оскільки надасть експортерам ЄС привілейований доступ до австралійського ринку, зокрема скасує понад 99% тарифів на експорт товарів з ЄС до Австралії.
Угода сприятиме експорту агропродовольчої продукції ЄС. Вона скасує тарифи на основний експорт ЄС, в тому числі сири, м’ясні напівфабрикати, вино та ігристе вино, деякі фрукти та овочі, включаючи напівфабрикати, шоколад та цукрові кондитерські вироби.
Зазначається, що для чутливих сільськогосподарських секторів, таких як яловичина, цукор, деякі молочні продукти та рис, угода дозволить імпорт з Австралії з нульовим або нижчим тарифом лише в обмежених кількостях, завдяки ретельно відкаліброваним тарифним квотам.
У Єврокомісії нагадали, що Австралія є основним виробником сировини, включаючи алюміній, літій та марганець, які є життєво важливими для загальної економічної безпеки та конкурентоспроможності ЄС.
Після схвалення Радою ЄС та Австралія можуть підписати угоду. Угода також потребує згоди Європейського парламенту та рішення Ради ЄС. Щойно Австралія також ратифікує угоду, вона набуде чинності.
Росія і В’єтнам підписали міжурядову угоду про будівництво в азійській країні першої атомної електростанції Ніньтхуан-1. Про це повідомив Росатом.
Документ, який створює необхідну правову базу для будівництва АЕС, підписали глава Росатому Олексій Ліхачов і міністр-начальник канцелярії уряду В’єтнаму Чан Ван Шон. Церемонія відбулась в Москві в присутності прем’єр-міністрів обох країн.
Проєкт передбачає будівництво у В’єтнамі двох енергоблоків російського дизайну з реакторами ВВЕР-1200 загальною встановленою потужністю 2,4 гігавата.
Відомо, що В’єтнам схвалив плани будівництва перших двох атомних електростанцій ще в 2009 році, але вони були відкладені в 2016 році після аварії на АЕС Фукусіма в Японії, а також через бюджетні обмеження.
Для будівництва АЕС Ніньтхуан-1 і Ніньтхуан-2 загальною потужністю 4 гігавати планувалося залучити Росію та Японію відповідно. Після відновлення програми розвитку атомної енергетики у 2024 році В’єтнам звернувся до обох країн з проханням допомогти реалізувати ці проекти, але в Токіо вирішили відмовитись від будівництва АЕС у цій країні.
Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Трейдери за 15 хвилин до поста президента США Дональда Трампа про “продуктивні переговори” з Іраном скинули нафтові ф’ючерси майже на 580 млн доларів – ще до обвалу цін, спровокованого цим повідомленням. Про це повідомляє Financial Times.
Зазначається, приблизно 6200 контрактів на Brent і WTI були реалізовані близько 6:50 ранку 23 березня. А о 7:04 Трамп опублікував твіт про “продуктивні переговори” з Іраном, що призвело до падіння котирувань цих ф’ючерсів.
Таким чином, хтось встиг продати нафтові активи за високими цінами всього за кілька хвилин до різкого зниження.
Особи, що стоять за цими угодами, залишаються невідомими. Один з аналітиків біржі зазначив, що складно встановити причинно-наслідковий зв’язок, але напрошується питання, хто так агресивно скидав ф’ючерси за 15 хвилин до поста Трампа.
У Білому домі відкинули будь-які звинувачення в інсайдерській торгівлі та назвали такі домисли “безпідставними”.
Підозрювальна активність не обмежилася нафтовим ринком. Аналогічний сплеск торгів був зафіксований у ф’ючерсах на індекс американських акцій S&P 500.
За даними Bloomberg, у Нью-Йорку між 6:49 та 6:50 ранку 23 березня з рук в руки перейшло 4497 контрактів вартістю близько 1,46 млрд доларів. Ця угода стала найбільшою за весь ранок.
Нафтові ф’ючерси залишаються вкрай волатильними: ринок нервово реагує на новини про статус війни на Близькому Сході, яка призвела до фактичного закриття Ормузької протоки. Однак синхронні та аномально великі угоди, які передбачили заяви президента США, можуть стати приводом для розслідування з боку біржових регуляторів.
Чистий збиток російського Лукойлу за 2025 рік з урахуванням припинення діяльності частини активів становив 1,06 трлн рублів ($13,2 млрд) проти 851,5 млрд рублів ($10,6 млрд) чистого прибутку роком раніше. Про це пишуть росЗМІ.
Лукойл повністю списав свою частку в Lukoil International GmbH – закордонному бізнесі групи. Відтак, збиток від знецінення активів компанія оцінила в 1,7 трлн руб ($19,8 млрд).
У жовтні 2025 року США запровадили санкції проти Лукойлу, після чого російська компанія вирішила продати закордонні активи. Лукойл досяг попередньої угоди про продаж Lukoil International GmbH з американським інвестиційним фондом Carlyle. Дозвіл на угоду має надати Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC).
Спільне підприємство GE Vernova LLC та Hitachi Ltd інвестує $40 млрд у будівництво малих модульних ядерних реакторів (ММР) у штатах Теннессі та Алабама. Про це повідомив Bloomberg.
Інвестиції є частиною ширшої енергетичної угоди між Японією та США на $73 млрд. Токіо також інвестує у газові електростанції в Пенсильванії та Техасі.
Угода щодо реактора є останньою з інвестиційного фонду на 550 мільярдів доларів, який США та Японія уклали в межах домовленостей, котрі дозволили Трампу знизити автомобільні мита та інші збори.
Про інвестиції оголосили в інформаційному бюлетені, оприлюдненому Білим домом лише за кілька годин після зустрічі президента Дональда Трампа з прем’єр-міністеркою Японії Санае Такаїті у Вашингтоні.
У бюлетені також розписали плани тіснішої економічної співпраці між Японією та США, включно зі створенням додаткових ланцюгів постачання критично важливих мінералів, а також розширенням співпраці у галузі технологій, кососу і оборони.
Прагнення розвивати енергетичну інфраструктуру, особливо нетрадиційні джерела, такі як ММР, пов’язане зі зростаючим попитом на електроенергію з боку індустрії штучного інтелекту.
ММР зазвичай мають меншу потужність, ніж традиційні реактори, але можуть бути розроблені та введені в експлуатацію швидше.
Конкретні деталі, зокрема коли реактори запрацюють, поки що невідомі.
Філіппіни після п’ятирічної перерви вперше відновили імпорт російської нафти, прагнучи забезпечити себе пальним на тлі проблем із постачанням сировини через конфлікт на Близькому Сході. Про це повідомляють LSEG, Kpler, OilX та джерела у галузі, передає Reuters.
Міністр енергетики Філіппін у понеділок повідомив, що Маніла звернулася до Москви за обсягами нафти. Це сталося після того, як США видали 30-денний дозвіл на придбання підсанкційної нафти та нафтопродуктів із РФ для стабілізації світових ринків.
Зазначається, що танкер Sara Sky із близько 100 тис. тонн нафти сорту ESPO Blend (приблизно 750 тис. барелів), відвантаженої з далекосхідного порту Козьміно, прибуде в порт Лімай 23-25 березня. Вантаж призначений для найбільшого у країні нафтопереробного заводу Батаан, яким керує Petron Corp.
До 2022 року Філіппіни регулярно закуповували російські сорти нафти Sokol та ESPO Blend, але припинили імпорт після запровадження обмежень щодо російської сировини з боку західних країн.
