Архіви: Новини

Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.

Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.

“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.

Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.

В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.

“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації.

Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест.

Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.

“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.

За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.

У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.

“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.

Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.

OnePlus може найближчим часом припинити діяльність у США, Великій Британії та країнах ЄС, повідомляє 9to5google. За неофіційною інформацією, згортання операцій у цих регіонах може відбутися вже у квітні 2026 року.

Про це повідомив інсайдер Йогеш Брар, а саме видання 9to5google підтверджує цю інформацію, посилаючись на джерело, обізнане з внутрішніми процесами в OnePlus. Йдеться про повний вихід із ключових глобальних ринків із фокусом на Азії – зокрема Китаї та Індії.

Додатковим сигналом для ринку стала недавня відставка глави OnePlus в Індії Робіна Ліу після семи років роботи, що лише посилило чутки щодо масштабної реструктуризації бренду.

Водночас поки що невідомо, як можливе закриття вплине на існуючих користувачів. Раніше OnePlus обіцяла зберегти підтримку, включно з оновленнями програмного забезпечення та сервісним обслуговуванням.

Чутки про можливий вихід з глобальних ринків з’явилися ще на початку року, однак офіційні представники бренду тоді заперечували такі плани. Наразі компанія не дала чіткої відповіді на нові повідомлення, що залишає ситуацію невизначеною.

Компанія Apple офіційно припинила продажі Mac Pro, завершивши історію одного з найпотужніших і найдорожчих комп’ютерів у своїй лінійці. Як повідомляє 9to5Mac, пристрій уже зник із сайту компанії, а сторінка покупки перенаправляє користувачів на загальний каталог Mac.

Більше того, Apple підтвердила, що не планує випускати нові покоління Mac Pro, фактично закривши цей напрям назавжди. Остання версія моделі, представлена у 2019 році та оновлена у 2023-му чипом M2 Ultra, так і не отримала подальшого розвитку, залишаючись у продажу без змін за ціною від $6999.

Замість нього компанія робить ставку на Mac Studio, який тепер позиціонується як основний професійний настільний комп’ютер. Пристрій доступний із сучаснішими чипами, включно з M3 Ultra, і пропонує конфігурації з 32-ядерним процесором, 80-ядерною графікою, до 256 ГБ об’єднаної пам’яті та накопичувачем до 16 ТБ.

Після зняття Mac Pro з виробництва у лінійці Apple залишаються три настільні моделі: iMac, Mac mini та Mac Studio. Також компанія продовжує розвивати ноутбуки, серед яких MacBook Air, MacBook Pro і новий MacBook Neo.

Окрім перевершення новішим Mac Studio, додатково розвиток програмного забезпечення також зменшив потребу у надпотужних робочих станціях. Зокрема, у macOS Tahoe Apple впровадила можливість об’єднання кількох комп’ютерів через Thunderbolt 5 для масштабування продуктивності, що частково замінює сценарії використання Mac Pro.

Індійська валюта впала до рекордного мінімуму, переступивши рівень у 94 рупії за долар, через кризу в постачанні енергоносіїв, спричинену війною на Близькому Сході. Про це повідомляє Reuters.

За підсумками фінансового року, який закінчиться березнем, рупія може показати найсильніший обвал більш ніж за десять років. Рупія ослабла в п’ятницю на 0,6% до 94,6525 за долар, затьмаривши досягнутий цього тижня попередній історичний мінімум ⁠93,98. З початку американо-ізраїльських ударів по Ірану 28 лютого рупія просіла приблизно на 4%, а з 31 березня 2025 року – більш ніж на 10%.

Cхожий за масштабами обвал стався в 2011-2012 роках, коли рупія впала майже на 14% через втрату апетиту до ризику у світі через тривоги про рівні боргу в єврозоні і слабкість зовнішньоекономічного сектору індійської економіки.

Хоча настрої інвесторів трохи покращилися завдяки рішенню президента США дати Тегерану ще 10 днів на укладання угоди про закінчення війни, ‌повідомлення про те, що Дональд Трамп розглядає можливість направити більше американських військовослужбовців на Близький Схід.

Зазначається, що аналітики знизили прогноз темпів зростання ВВП Індії, спрогнозували послаблення рупії, і деякі також очікують на підвищення ставок центробанку протягом наступних 12 місяців, оскільки конфлікт може призвести до стрибка інфляції у світі.

Навіть якщо війна з Іраном не затягнеться надовго, аналітики Bernstein бачать реальну ймовірність того, що рупія проб’є в 2026 році рівень 98 за долар – тиск у першу чергу викликаний проблемним балансом поточного рахунку Індії.

Societe ‌Generale рекомендує шортити рупію по відношенню до долара, з метою на рівні 96 рупій за долар.

Економіка України на початку року залишається складною. За оцінками Мінекономіки, у січні-лютому ВВП скоротився на 1,2%. Про це повідомив міністр економіки Олексій Соболєв під час Години запитань до уряду у Верховній Раді.

Так, за результатами 2025 року економіка продемонструвала зростання на 1,8%, а інфляція становила 8%.

За підрахунками ЕП, спад у перші два місяці 2026 року фактично нівелював близько 66% торішнього приросту ВВП.

Серед причин погіршення ситуації міністр назвав посилення російських атак, нетипово холодну погоду та енергетичні обмеження, які змушували частину підприємств призупиняти роботу.

Найбільше негативний вплив відчули галузі постачання електроенергії, добувна промисловість, металургія та транспорт.

Водночас, за словами Соболєва, частина цих чинників має тимчасовий характер. Попри загальний спад, окремі сектори демонстрували позитивну динаміку: у січні внутрішня торгівля зросла на 13%, будівництво – на 3%, також збільшувалися показники переробної промисловості.

Крім того, за даними НБУ, у лютому індекс ділових настроїв підвищився до 45,9 порівняно з 41 у січні, а експорт товарів зріс на 1,7% у січні та ще на 3,6% у лютому.

У Мінекономіки прогнозують, що економічна активність почне відновлюватися спільно з потеплінням і поліпшенням ситуації в енергетичному секторі.

Міністерство оборони Індії підписало контракт з АТ Рособоронекспорт контракт на постачання для індійської армії зенітних гарматно-ракетних комплексів Тунгуска на понад 47 млн доларів. Про це поінформувало оборонне відомство Індії.

“Ці сучасні ракетні комплекси посилять можливості багаторівневої протиповітряної оборони Індії проти повітряних загроз, зокрема літаків, безпілотних літальних апаратів та крилатих ракет, – мовиться у повідомленні.

Окрім того, зазначається, що ця угода “ще більше зміцнить індійсько-російське стратегічне оборонне партнерство”.

ЗГРК Тунгуска призначений для захисту мотострілецьких і танкових підрозділів, а також різних об’єктів від повітряних атак. Комплекс здатний ефективно збивати будь-які повітряні цілі на низькій висоті, включно з безпілотниками, крилатими ракетами, вертольотами та літаками.

Раніше росЗМІ повідомляли, що Індія нібито розглядає можливість закупівлі до 40 російських винищувачів п’ятого покоління Су-57 для посилення ВПС країни.

Таїланд досяг угоди з Іраном про безпечний прохід таїландських нафтових танкерів через Ормузьку протоку. Про це повідомляє ізраїльська газета The Times of Israel, посилаючись на заяву прем’єр-міністра Таїланду Анутіна Чарнвіракула.

“Було досягнуто угоди про забезпечення безпечного транзиту таїландських нафтових танкерів через Ормузьку протоку”, – заявив урядовець під час прес-конференції.

На тлі напруженості стосовно Ормузької протоки така угода має стратегічне значення для Таїланду, який прагне убезпечити постачання енергоносіїв.

За словами прем’єра, домовленість має зменшити занепокоєння щодо імпорту палива до країни.

Раніше ЗМІ вже писали, що влада Таїланду готується почати переговори про придбання російської нафти.

У США зростання ділової активності сповільнилося до мінімуму за одинадцять місяців у березні, оскільки компанії зіткнулися зі збільшеною невизначеністю і зростанням вартості життя, пов’язаними з війною, що триває вже майже місяць в Ірані. Про це повідомляє S&PGlobal.

Зазначається, що попередній композитний індекс ділової активності S&P Global для США знизився до 51,4 цього місяця порівняно з 51,9 у лютому. Значення вище 50 означає розширення.

Сектор послуг, який є основним драйвером американської економіки загалом, постраждав від інфляційного тиску, спричиненого конфліктом, сильніше, ніж промисловість, що обробляє.

Індекс PMI для сфери послуг також знизився до 51,1 із попередніх 51,7 – це найнижчий показник за одинадцять місяців. Індекс PMI для обробної промисловості, тим часом, зріс до 52,9, досягнувши двомісячного максимуму.

За словами головного економіста з бізнесу S&P Global Market Intelligence Кріса Вільямсона,  дані опитування за березень сигналізують про “небажану комбінацію” уповільнення зростання та зростання інфляції після початку спільного американо-ізраїльського наступу на Іран наприкінці лютого.

“Компанії повідомляють про удар по попиту через додаткову невизначеність і вплив на вартість життя, викликаних конфліктом. Проблеми, пов’язані з подорожами, транспортом та туризмом, посилюються нервозністю на фінансових ринках та обмеженнями доступності, включаючи, зокрема, стурбованість впливом вищих відсоткових ставок, різкого зростання цін на енергоносії та затримок у ланцюжках поставок”, – зазначив він.

Вільямсон додав, що компанії створюють “страхові запаси” та скорочують чисельність персоналу для зниження накладних витрат.

Дані PMI “вказують” на те, що загальний валовий внутрішній продукт США – показник економічного зростання – зростає у річному обчисленні лише на 1,0%, при цьому “скромне розширення на 1,3% прогнозується для першого кварталу загалом”.

Україна навіть в умовах повномасштабної війни з Росією входить до двадцятки найбільших виробників сталі у світі. Металургія залишається одним із головних бюджетоутворювальних секторів економіки. Галузь забезпечує роботою десятки тисяч людей і формує широку виробничу екосистему.

“Кістяк української металургії сьогодні – це шість ключових підприємств: виробництва повного циклу – комбінати Метінвесту Запоріжсталь і Каметсталь, а також АрселорМіттал Кривий Ріг та сталеплавильні заводи Інтерпайп Сталь, ДМЗ і Дніпроспецсталь”, – йдеться у публікації.

За даними журналістів, всі ці зводи працюють в умовах безпекових ризиків і економічних обмежень. Так, Запоріжсталь після зупинки на початку повномасштабного вторгнення відновила виробництво: нині вона може випускати до 4 млн тонн чавуну та 3,6 млн тонн гарячого прокату на рік. На підприємстві працюють близько 8,5 тисячі людей, понад 1300 з яких мобілізовані до Сил оборони.

Війна суттєво вплинула на галузь: Україна втратила частину виробничих потужностей, зокрема комбінати Азовсталь і ММК імені Ілліча в Маріуполі. Також була порушена логістика через блокування морських портів, що змусило підприємства переорієнтуватися на експорт через сухопутні маршрути.

“Близько 60% продукції сьогодні експортується переважно до країн ЄС. Водночас внутрішній ринок поступово відновлюється завдяки потребам у відбудові”, – каже аналітик GMK Center Андрій Глущенко.

Попри виклики, галузь зберігає виробництво завдяки наявності власної сировинної бази: Україна має значні запаси залізної руди, що дозволяє підтримувати металургійний цикл навіть в умовах війни.

Експерти зазначають, що металургія відіграватиме ключову роль у післявоєнному відновленні країни, адже попит на сталь для будівництва житла, мостів і транспортної інфраструктури зростатиме.

Відомо, що в минулому році металургійна галузь принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив майже 20% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже 1 млрд доларів податкових платежів.