Покупці СПГ масово переорієнтовуються з Катару на США

Зростаюча кількість покупців та імпортерів, котрі намагаються забезпечити себе зрідженим природним газом, звернулася до США у четвер після того, як остання атака на величезний СПГ-комплекс Катару ще більше погіршила світові постачання палива. Про це пише Bloomberg.

Компанії, котрі потребують палива, почали безпосередньо звертатися до американських виробників.

Мова про резервування обсягів як із вже діючих американських заводів, так і з тих проєктів, котрі ще лише будуються. Переговори перебувають на ранній стадії, оскільки погодження умов багаторічних СПГ-контрактів традиційно займає багато часу, пояснюють джерела.

США вже є найбільшим у світі експортером СПГ і планують подальшу масштабну експансію. Низка нових заводів зі зрідження газу перебуває на стадії проєктування або зведення. Акції кількох американських виробників СПГ зреагували на новини впевненим зростанням.

Війна в Ірані та зупинка катарського комплексу спровокували стрибок цін на газ у Європі та Азії. Водночас у США котирування зросли лише незначно: діючі американські СПГ-термінали й так працюють на межі потужностей, тоді як внутрішній видобуток сланцевого газу залишається надлишковим. Американські заводи фізично не можуть експортувати більше, ніж зараз, щоб миттєво задовольнити світовий попит.

Іран здійснив прямий удар по комплексу Рас-Лаффан – найбільшому СПГ-заводу на планеті. На ремонт і відновлення потужностей може піти до п’яти років. Очікувані фінансові втрати емірату оцінюють у $20 млрд недоотриманої виручки щороку.

Для глобального ринку це означає, що величезний обсяг пропозиції викреслено з світового балансу на роки, і єдиною надійною альтернативою, здатною покрити цей дефіцит у середньостроковій перспективі, стають нові проєкти США.

Мінфін оприлюднив великий податковий законопроєкт

Міністерство фінансів оприлюднило великий податковий законопроєкт, котрий передбачає обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору після війни та впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (Uklon, OLX та інші).

Як зазначили у пояснювальній записці, ухвалення відповідного документа дозволить додатково залучити до держбюджету близько 60 млрд грн на рік та забезпечити надходження військового збору після завершення воєнного стану. Законопроєкт відповідає податковим зобов’язанням України за програмою МВФ.

Спрощенці повинні будуть стати платниками ПДВ з 1 січня 2027 року. Для тих, хто сплачує єдиний податок, пропонується звітним періодом встановити календарний квартал, а також застосувати штрафні санкції в 1 грн за перші п’ять порушень протягом 2027 року. Законопроєкт дозволяє складати зведені податкові накладні для постачання товарів і послуг, а також для отримання попередньої оплати, навіть якщо особа не є платником ПДВ.

Щодо військового збору, його пропонують сплачувати до набрання чинності рішення Верховної Ради про завершення реформи ЗСУ. Для ФОП першої, другої та четвертої груп пропонується ставка 10% від мінімальної зарплати, для платників третьої групи – 1% від доходу.

Доходи від цифрових платформ нині оподатковуються за ставкою 18%, проте пропонується знизити її до 5%, а для доходів до 2 тис. євро на рік – звільнити від оподаткування.

Для посилок передбачено оподаткування товарів дистанційного продажу вартістю до 150 євро, що надходять фізичним особам через електронний інтерфейс. Посилки до 45 євро, призначені для особистого або сімейного використання, звільняються від ПДВ.

Законопроєкт повинен бути ухвалений до кінця березня відповідно до умов нової програми EFF на $8,1 млрд.

США заборонили постачання нафти з Росії на Кубу, в Іран, КНДР і ТОТ України

Міністерство фінансів США оновило ліцензію щодо операцій з російською нафтою та нафтопродуктами. Тепер заборонено здійснення угод за участю Куби, Ірану, Північної Кореї та окупованих територій України. Про це йдеться в повідомленні американського відомства.

“Ця загальна ліцензія не надає дозволу на: будь-які операції за участю особи, яка перебуває на території або створена відповідно до законодавства Ісламської Республіки Іран, Корейської Народно-Демократичної Республіки, Республіки Куба, регіонів України, що підпадають під дію указу № 14065, Кримського регіону України, як визначено в указі № 13685, або будь-якої юридичної особи, що належить таким особам, контролюється ними або є їхнім спільним підприємством”, – мовиться в документі.

Нова ліцензія № 134A замінює попередню, що діяла з 12 березня по 11 квітня 2026 року, і запроваджує нові обмеження.

При цьому документ дозволяє операції з російською нафтою та нафтопродуктами, завантаженими на судна до 12 березня 2026 року.

Загальна ліцензія передбачає, що дозволені операції передбачають супровід продажу та постачання, безпечне швартування, забезпечення роботи екіпажу, аварійний ремонт та заходи для захисту навколишнього середовища, а також управління судном, страхування та лоцманські послуги.

На два збанкрутілих банка претендують 11 покупців

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомив, що терміни відкритих конкурсів з пошуку інвесторів для виведення з ринку неплатоспроможних АТ Перший Інвестиційний Банк та АТ Мотор-Банк продовжили до 24 березня.

Рішення прийнято “у зв’язку зі значним інтересом ринку”.

Кінцевий строк розгляду поданих пропозицій та визначення переможців відкритих конкурсів перенесено на 31 березня.

Відповідно до 17 березня автоматично продовжено строки подачі заяв для допуску до кімнати даних двох банків.

“Інтерес до цих банків дуже високий. На ознайомлення з активами до віртуальної кімнати подались 11 потенційних покупців, на наступному етапі ми очікуємо конкурсні пропозиції”, – зазначила заступниця директора-розпорядника Фонду Вікторія Степанець.

За її словами, це не лише українські, а й міжнародні інвестори, які прагнуть розвивати свій бізнес, освоювати новий ринок. Водночас реальну спроможність придбати банк інвестори мають підтвердити в НБУ шляхом попередньої кваліфікації та/або погодження набуття істотної участі в банку.

Кількість супутників орбітального угруповання Starlink перевищила 10 тисяч

Кількість супутників орбітального угруповання глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink перевищила 10 тис. супутників. Про це свідчать дані компанії-розробника SpaceX.

З урахуванням виведеної на орбіту 17 березня чергової групи апаратів, кількість супутників становила 10,2 тис. апаратів.

Зазначається, що загалом з травня 2019 року в рамках проєкту Starlink компанія SpaceX запустила вже понад 11,5 тис. інтернет-супутників. Частина з них вийшла з ладу або зійшла з орбіти.

Лише з початку поточного року компанія SpaceX вивела на орбіту 728 супутників Starlink за допомогою 27 ракет Falcon 9.

У перспективі SpaceX планує розгорнути орбітальне угруповання з 12 тис. апаратів для створення повномасштабної мережі, що дозволить забезпечити жителів Землі широкосмуговим доступом до інтернету в будь-якому куточку планети. Загальну суму інвестицій у реалізацію проєкту оцінено в $10 млрд.

Наразі мережа Starlink покриває 160 країн і територій світу, забезпечуючи високошвидкісним інтернетом понад 10 млн активних клієнтів.

Норвегія надасть Україні 200 млн доларів

Норвегія надасть Україні 200 млн доларів через проєкт Світового банку PEACE. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм.

“Вітаємо рішення Норвегії надати 200 млн доларів бюджетної підтримки Україні через проєкт Світового банку PEACE. Щиро вдячні за цей своєчасний внесок для збереження макрофінансової стабільності та безперервної роботи ключових державних послуг – це приклад лідерства Норвегії та її послідовної підтримки України в період великих викликів”, – написала вона.

Свириденко зазначила, що від запуску програми в 2022 році проєкт PEACE в Україні вже мобілізував майже 52 млрд доларів, з яких 13,4 млрд доларів спрямовано на виплату пенсій.

 

США послабили санкції проти нафти Венесуели

Міністерство фінансів США пом’якшило нафтові санкції проти Венесуели на тлі спроб адміністрації президента Дональда Трампа збільшити світові поставки нафти через війну з Іраном. Про це повідомляє AP.

Мінфін видав широкий дозвіл, що дозволяє компанії Petróleos de Venezuela S.A, або PDVSA, безпосередньо продавати венесуельську нафту американським компаніям та на світових ринках.

Білий дім повідомив, що Трамп на 60 днів скасує вимоги Закону Джонса щодо перевезення товарів між портами США суднами під американським прапором. Цей закон 1920-х років, спрямований на захист американського суднобудівного сектору, часто звинувачують у подорожчанні бензину.

Ліцензія Мінфіна має стимулювати нові інвестиції в енергетичний сектор Венесуели, збільшуючи світові поставки нафти, повідомив представник відомства агентству Associated Press.

Вона передбачає цільове послаблення санкцій, але не скасовує їх повністю. Ліцензія дозволяє компаніям, що існували до 29 січня 2025 року, купувати венесуельську нафту та здійснювати операції, які зазвичай були б заборонені згідно з американськими санкціями, відновлюючи торгівлю великого виробника нафти на світових ринках.

Ірак відновив експорт нафти через Туреччину

Іракська державна компанія North Oil Company оголосила про відновлення постачання нафти з родовищ у Кіркуку до турецького порту Джейхан після майже трирічної перерви.

“У компанії повідомили, що операції відновлено через насосну станцію Сарало з початковою потужністю 250 тис. барелів на добу”, – вказано  повідомленні.

Напередодні уряд Іраку та влада автономного Іракського Курдистану уклали угоду про відновлення роботи трубопроводу, що проходить через цей автономний регіон на півночі Іраку.

Телеканал Аль-Джазіра інформує, що спецпосланець США щодо Сирії Том Баррак провів переговори з владою Іраку, що сприяло укладенню угоди.

Раніше видобуток нафти в Іраку скоротився з приблизно 4,2 млн барелів до 1 млн барелів на день через перебої з постачанням через Ормузьку протоку.

Ірак планує експортувати нафту напряму в Туреччину

Ірак працює над поновленням покинутого нафтопроводу, щоб транспортувати нафту з міста Кіркук безпосередньо до турецького порту Джейхан, оминаючи прохід через Курдистан. Про це заявив міністр нафти Іраку Хаян Абдель-Гані, повідомляє Reuters.

Ірак завершить перевірку 100-кілометрової ділянки трубопроводу “протягом тижня”, щоб забезпечити прямий експорт з Кіркука.

Відновлення роботи нафтопроводу Кіркук-Джейхан, який функціонував понад десять років, забезпечить альтернативний маршрут нафтопроводу з Курдистану.

Експорт нафти цим 960-кілометровим нафтопроводом, який раніше забезпечував близько 0,5% світових поставок сировини, було припинено у 2014 році після неодноразових нападів бойовиків угруповання Ісламська держава (ІДІЛ).

Міністерство нафти Іраку раніше звернулося до уряду Курдистану з проханням дозволити використовувати трубопровід Курдистану як альтернативний маршрут для транспортування нафти. Однак пізніше відомство повідомило, що курдський уряд висунув довільні умови щодо використання трубопроводу.

Чиновники Іракського Курдистану відкинули звинувачення у тому, що вони відмовляються дозволити експорт нафти через трубопровід, і заявили, що Багдад не зміг вирішити проблеми з безпекою та економічні виклики, з якими стикається нафтовий сектор регіону.

Війна обійшлася країнам Перської затоки у $15 млрд

Країни Перської затоки втратили близько $15,1 млрд доходів від енергоресурсів від початку ударів США та Ізраїлю по Ірану. Про це свідчать оцінки аналітичної компанії Kpler, інформує Financial Times.

За підрахунками аналітиків, через Ормузьку протоку щодня зазвичай транспортується нафти, нафтопродуктів і скрапленого природного газу приблизно на $1,2 млрд.

Після загострення конфлікту 28 лютого рух через ключовий морський маршрут майже зупинився.

За словами аналітика Флоріана Грюнбергера, нині через протоку проходять лише “незначні” обсяги вантажів порівняно з довоєнним періодом. Найбільшу частку заблокованих постачань становить сира нафта – 71% від їхньої загальної вартості.

Найбільших втрат зазнала Саудівська Аравія як найбільший експортер нафти. За оцінками Wood Mackenzie, королівство недоотримало близько $4,5 млрд від початку війни. Водночас країна планує найближчими днями суттєво збільшити експорт через Червоне море.

Керівник економічного підрозділу Wood Mackenzie Пітер Мартін зазначив, що особливо вразливим є Ірак, оскільки близько 90% доходів його бюджету забезпечує нафтова галузь.

“Кувейт та Катар також переважно залежать від експорту енергоносіїв, однак вони мають великі суверенні фонди добробуту, які можуть пом’якшити короткострокові наслідки”, – додав він.

За даними Kpler, щонайменше $10,7 млрд у вигляді вантажів сирої нафти, нафтопродуктів та скрапленого природного газу залишаються заблокованими в Ормузькій протоці. Частину цих постачань уже було продано за довгостроковими контрактами, укладеними до початку війни, тому вони можуть принести дохід залежно від строків оплати, які зазвичай становлять 15-30 днів після завантаження.

Співзасновник Kayrros Антуан Халфф зазначив, що Саудівська Аравія може легше пережити перебої з експортом, ніж Ірак, який, за його словами, ризикує зазнати більших фінансових втрат.

Саудівська Аравія також має запаси нафти на закордонних сховищах і може певний час продовжувати постачання клієнтам. Крім того, зростання світових цін на нафту частково компенсує втрати від скорочення експорту. Водночас, основний фінансовий тягар подорожчання енергоносіїв зрештою ляже на автомобілістів та інших кінцевих споживачів.

За оцінками Wood Mackenzie, нафтовидобувні країни Перської затоки – зокрема Саудівська Аравія, Ірак, Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт і Бахрейн – загалом відтермінували продажі нафти на $13,3 млрд.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com