Євросоюз розширив санкції проти Росії та Білорусі

Рада Євросоюзу ввела обмежувальні заходи щодо ще 12 осіб та двох організацій через подальші гібридні дії Росії, включно з маніпулюванням іноземною інформацією та кібератаками проти ЄС, його держав-членів та партнерів. ЄС також розширює межі санкційного режиму проти Білорусі, щоб він охоплював також гібридні недружні дії Білорусі проти її європейських сусідів. Про це йдеться в офіційній заяві Ради ЄС.

Рада ЄС внесла у список осіб, що просувають проросійську пропаганду, антиукраїнські та антинатівські наративи. Серед них є колишні військові та поліцейські з країн Західної Європи. Загалом тепер під обмежувальні заходи підпадають 59 осіб та 17 організацій.

Санкції накладені на Міжнародний русофільський рух за поширення дестабілізуючих наративів від імені російського уряду, а також на 142-й окремий батальйон електронної війни в Калінінграді, який проводить навчання та кібератаки, включно зі збоєм сигналу GPS у кількох державах-членах ЄС.

Під санкції потрапили члени російської військової розвідки (підрозділ 29155) та групи кіберзагроз Cadet Blizzard, які здійснювали атаки на урядові органи України, держави-члени ЄС та союзників НАТО для збору конфіденційної інформації та дестабілізації політичної ситуації.

Рада також запровадила новий критерій для накладання санкцій на компанії та на фізичних осіб, що “матимуть переваги, залучені чи сприяють діям або політиці, яку пов’язують з Республікою Білорусь, що спрямовані проти демократії, верховенства права, стабільності чи безпеки у ЄС та його країнах-членах”.

Рішення пов’язане передусім із системними нальотами метеозондів з контрабандою з Білорусі до Литви.

Новий критерій охоплює також втручання, пошкодження чи нищення критичної інфраструктури, або ж системні дії, що призводять до збоїв у роботі такої інфраструктури – під таке формулювання підпадає, зокрема, ситуація, що склалася для аеропорту Вільнюса через метеозонди з Білорусі.

В описі проблеми, з якою зіткнулася Литва, наголошують, що метеозонди з Білорусі вплинули вже на сотні рейсів  і тисячі пасажирів та спричинили великі збитки для авіакомпаній.

Автовиробники Німеччини переживають найбільший обвал за останні 15 років

Автопромисловість Німеччини нині переживає найважчий квартал за останні 15 років. Про це свідчить аналіз консалтингової компанії EY, повідомляє таблоїд BILD.

З липня по вересень операційний прибуток Volkswagen, BMW і Mercedes-Benz обвалився відразу на 76% – до 1,7 млрд євро.

Такі показники є найменшими з 2009 року. Втім, виручка та продаж загалом все ще порівняно стабільні.

Проте жодна інша країна з великим автомобільним виробництвом не показала такого слабкого результату.

Особливо болючими виявилися показники Китаю: продаж там упав на 9%, а частка Китаю в загальному обсязі збуту скоротилася з колишніх 39% до 29%. В КНР преміальні моделі продаються гірше, а в сегменті електромобілів покупці все частіше вибирають місцеві марки.

В Німеччині про скорочення вже оголосили концерни Bosch, Mercedes та Volkswagen.

У EY вважають такі заходи болісними, та все ж неминучими.

РФ вимагає від Euroclear $230 млрд

Центральний банк Росії, який подав позов у суд Москви на бельгійський депозитарій Euroclear, вимагає від нього 18,2 трлн рублів (близько 229 млрд доларів). Про це повідомляють росЗМІ.

Російський Центробанк 12 грудня подав позов до московського суду через “незаконні дії депозитарію Euroclear, що завдають збитків”, а також через плани Європейської комісії використати заморожені активи РФ на фінансування України.
Сьогодні стало відомо, що позовна заява Центробанку РФ до Euroclear на 18,2 трлн рублів (близько 229 млрд доларів) надійшла до Арбітражного суду Москви.

Україна та Німеччина створять спільне підприємство з виробництва дронів

Українська компанія Frontline Robotics та німецько-український виробник БпЛА Quantum Systems запускають в Німеччині перше в Європі спільне підприємство Quantum Frontline Industries з виготовлення безпілотників в межах програми Build with Ukraine. Про це йдеться в прес-релізі Quantum Systems.

Відповідна заява була зроблена на 8-му німецько-українському економічному форумі в Берліні.

Frontline Robotics надасть ліцензовані конструкції, послуги навчання та повну підтримку, тоді як Quantum Systems забезпечить промислову інфраструктуру та виробничі операції.

“Українці зробили революцію у війні з використанням дронів, тепер ми разом зробимо революцію у промисловій війні. Разом з Frontline Robotics будемо спиратися на наш перевірений досвід і створимо для України перші в Європі виробничі потужності такого масштабу”, – заявив співголова правління Quantum Systems Свен Крук.

CEO Frontline Robotics Євген Третяк назвав “важливою місією” створення першого українсько-німецького оборонного спільного підприємства”.

Один із найбільших НПЗ Росії зупинив роботу після атаки дронів

Російський нафтопереробний завод Славнефть-Ярославнефтеоргсинтез (ЯНОС), який потрапив під атаку безпілотників 12 грудня, зупинив випуск палива. Про це повідомляє Reuters.

На заводі, який розташований за 250 км від Москви і входить до топ-5 найбільших у Росії, внаслідок пожежі було пошкоджена установка АВТ-4, що забезпечує третину його потужності. Також ушкодження отримала нафтоналивна естакада.
Завод, який належить Роснефть і Газпрому випустив минулого року 2,6 млн тонн бензину, 4 млн тонн дизпалива і 4,7 млн ​​тонн мазуту, та став другим великим НПЗ, що зупинив виробництво в грудн.

Telegram-канал Astra повідомляє, що Саратовський НПЗ припиняв свою роботу після атаки в ніч проти 13 грудня. Внаслідок атаки на підприємстві було пошкоджено електрокабель. Роботу заводу було припинено на кілька годин. Це вже 10-та атака на цей завод з початку 2025 року.

Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств Росії. Обсяг переробки нафти становить 4,8 млн тонн.
У листопаді ЗСУ щонайменше 14 разів використали дрони для ударів по російських НПЗ, побивши рекорд серпня, коли під нальоти БпЛА потрапили 12 заводів. Щонайменше три із них зупиняли виробництво палива, зокрема Рязанський НПЗ, який посідає третє місце у Росії за потужністю.
Минулого року через атаки дронів обсяги нафтопереробки в Росії падали до 12-річного мінімуму – 266 млн тонн. За підсумками поточного року вони залишаться приблизно на цьому ж рівні. За  січень-жовтень випуск на НПЗ скоротився на 3%, до 5,2 млн барелів на добу.

В Україні окреслили стратегію впровадження AI в бізнес

Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати зі штучним інтелектом (AI, ШІ). Усіпх матиме не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. Про це йшлося під час дискусії на цьогорічному Forbes Tech 2025, повідомила преслужба Метінвесту.

Вказано, що серед спікерів були Олексій Молчановський (УКУ) та Олександр Краковецький (DevRain, Microsoft AI MVP), а модерував панель директор центру інновацій компанії Metinvest Digital Максим Баланюк. Учасники обговорили, чи є трансформація бізнесу за допомогою ШІ спринтом, чи марафоном, і дійшли важливих висновків.

Експерти нагадали, що ШІ це не “раптом нова” технологія, а еволюція, що триває з 1950-х років. Тому ключове питання для компаній звучить не “чи використовувати ШІ”, а “як саме його інтегрувати у процеси”.

“Одним із найпомітніших трендів стала зміна ролей: епоха prompt engineering добігає кінця, адже сучасні моделі здатні розуміти недосконалі запити та працювати з ними. На зміну приходить context engineering: компаніям необхідно будувати інфраструктуру чистих і структурованих даних, які дадуть моделі розуміння реального контексту бізнесу. Без цього ШІ залишається “розумною енциклопедією”, що не може ефективно вирішувати прикладні задачі компанії”, – заявив Баланюк.

Особливу увагу спікери приділили ролі відповідальності. Навіть якщо ШІ помиляється, відповідальність за рішення завжди несе людина. У бізнес-процесах принцип human in the loop залишається фундаментальним, тож компаніям потрібно управляти ризиками, а не уникати технологій через страх помилки.

Обговорюючи темп розвитку, учасники зійшлися на тому, що бізнесу потрібно діяти одночасно в двох площинах: тестувати рішення швидко, але будувати довгострокову інфраструктуру, вважає Баланюк. Адже індустрія рухається експоненційно: вже сьогодні лідери ринку працюють із мультиагентними системами, де різні моделі штучного інтелекту взаємодіють між собою для пошуку оптимальних рішень.

“Українським компаніям потрібно сміливо експериментувати з ШІ, інвестувати у чистоту та структурування даних, розвивати культуру відповідальності та залучати експертів. Перемагає не той, хто має найпотужнішу модель, а той, хто найкраще інтегрує її у свої процеси. AI стає не інструментом майбутнього, а базовим елементом конкурентоспроможності вже сьогодні”, – резюмував Баланюк.

Китай встановив новий рекорд з виробництва автомобілів

За підсумками листопада в Китаї місячний обсяг виробництва автомобілів вперше перевищив 3,5 млн автівок. Це новий історичний рекорд, повідомив напередодні Укравтопром з посиланням на дані Китайської асоціації автовиробників.

Так, за 11 місяців поточного року виробництво і продажі автомобілів у Китаї досягли 31,2 млн і 31,1 млн одиниць відповідно, збільшившись на 11,9% і 11,4% в річному обчисленні.

Експорт автомобілів з січня по листопад становив понад 6,3 млн автівок (+18,7%).

Нагадаємо, у жовтні китайські автовиробники здали позиції на європейському ринку після рекордного прориву, зафіксованого місяцем раніше. У сегменті гібридних авто їхня сукупна частка впала на близько 3% – до 12,6% порівняно з вересневим піком. Реєстрації нових електромобілів також знизилися: до 11,8% з 12,6% у країнах ЄС, EFTA та Великій Британії.

Пр цьому в Україні зріс попит на китайські авто. З січня по вересень українці придбали 14684 легкових авто, ввезених з Китаю, що на 27% більше, у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

ЄС безстроково заморозив активи РФ на €210 млрд

Посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у соцмережі X.

Країни ЄC погодилися заморозити російські активи в розмірі 210 млрд євро на безстроковий термін. Тепер це рішення не будуть продовжувати кожні шість місяців. Рішення було ухвалено 25 голосами “за”, дві країни його не підтримали.
“Ми посилаємо Росії ясний сигнал: поки ця жорстока війна агресії триває, витрати Росії будуть тільки зростати. Це потужний сигнал для України: ми хочемо переконатися, що наш хоробрий сусід стане ще сильнішим на полі бою і за столом переговорів”, – заявила фон дер Ляєн.
Reuters зазначає, що таке рішення усуває ризик того, що Угорщина і Словаччина можуть заблокувати продовження заморозки російських активів і, таким чином, гроші повернуться РФ.
Також безстрокове заморожування активів може переконати Бельгію підтримати план ЄС щодо використання цих коштів для надання Україні репараційного кредиту в розмірі до 165 млрд євро.

Блогерів і медіа оштрафували на 67 млн за незаконну рекламу казино

За результатами перевірок PlayCity протягом пів року оштрафували 14 блогерів, веб-сайтів і медіа на загальну суму 67,2 млн гривень. Під час моніторингу фахівці зафіксували контент, що порушує вимоги до реклами азартних ігор. Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації.

“Реклама азартних ігор в Україні регулюється строгими правилами. Їхня мета – обмежити маніпулятивні формати й захистити насамперед молодь від ризикового контенту”, – йдеться в повідомленні.
Реклама дозволена, якщо замовником є організатор азартних ігор з українською ліцензією і реклама розміщена у визначених законом медіа. Також має бути вказано вікове обмеження 21+ та додано попередження про відповідальну гру.
Порушенням є будь-який контент, який демонструє інтерфейс гри, ставки чи виграші, просуває бренди нелегальних організаторів, обіцяє бонуси, “гру безплатно” чи інші переваги, подає азартні ігри як спосіб легкого доходу або маскує рекламу під особистий досвід.
“Величезний вплив на аудиторію мають популярні блогери, тому відповідальність за рекламу азартних ігор тут особливо висока. Якщо вона не відповідає вимогам закону – від формату до змісту – вона матиме наслідки для тих, хто її розміщує”, – наголосив голова державного агентства  PlayCity Геннадій Новіков.

Уряд виділив додаткові 2,4 млрд для прифронтових областей

Кабінет міністрів погодив виділення понад 2,4 млрд гривень на додаткове фінансування доріг та пального для генераторів у прифронтових областях України. Про це напередодні повідомила премʼєр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм за підсумками поїздки до Харкова.

За її словами, Кабмін виділив додаткові 665,3 млн грн на закупівлю пального для дев’яти прифронтових регіонів. Окрім цього, виділили загалом 1,8 млрд грн з резервного фонду на утримання важливих доріг у прифронтових областях.

“Рішення ухвалили зокрема за численними зверненнями від ЗСУ. Ці дороги забезпечують логістичні, санітарні та гуманітарні потреби – як війська, так і цивільного населення”, – написала Свириденко.

Вона уточнила, що 1,46 млрд грн виділені для Агентства відновлення на дороги державного значення у Харківській, Миколаївській та Одеській областях.

Ще 306 млн грн спрямовуються обласним військовим адміністраціям на дороги місцевого значення у Миколаївській та Херсонській областях.

Свириденко також повідомила, що уряд розподілив 1,6 млрд грн додаткової дотації за IV квартал 2025 року на підтримку місцевих бюджетів, зокрема для бюджетів прифронтових областей.

WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com