2016 рік, що минає, видався нелегким, причому не тільки для бізнесу, але і в цілому для країни. Так, було дійсно важко, але не фатально: нова податкова політика, інтеграція в європейський ринок, складнощі інвестування і ще багато чого. Ключових факторів, які позначилися на розвитку бізнес-галузі багато, але всупереч новинам в українських ЗМІ, які рясніють «падінням, закриттям і припиненням», експерти продовжують стверджувати про надію на зростання економіки і перспективи розвитку більшості сфер виробництва.
Головне
Зміни, які вступили в силу на початку 2016 року, стосовно структури системи платників податків (утворюються нові 4 групи платників податків), а також удосконалення системи адміністрування ПДВ та інших податків, як і мало бути, спочатку викликали у бізнесу низку складнощів. У першу чергу, це електронне адміністрування – посилення правил подачі електронної звітності та складнощі з використанням нової системи. Проте, поставлене урядом завдання почало реалізовуватися і можна констатувати перші позитивні результати: заборгованість держави з повернення ПДВ знижується, щоправда, повільніше, ніж планувалося.
У міністерстві фінансів стверджують, що виплати ПДВ стали прозорішими і збільшилися практично на 30% у порівнянні з попереднім роком. Близько 35% повернення ПДВ вже виплачено бізнесу. На перший погляд цифра невелика, але вона значно більше, ніж за минулий рік. Мінусом, як і раніше, залишається актуальний і затребуваний «ручний» режим повернення ПДВ за допомогою скарг, позовів та інших юридичних механізмів. Тому бізнес продовжує витрачати сили і енергію на цілий штаб адвокатів, юристів і бухгалтерів, які готують десятки скарг і звернень щотижня. До речі, українські підприємці гідно пережили підвищення ставок.
Додаткове
Уряд, на додачу до вже названих позитивних змін, розробив новий законопроект, що пропонує:
Водночас цей проект закону пропонує значно збільшити ставки акцизів і встановити єдину ставку акцизу на дизпаливо. Щоправда, усі ставки основних податків залишаться на рівні поточного року.
Найприємніше
Значно спрощена процедура оперування грошовими коштами підприємств. Численні семінари та круглі столи, проведені за участю представників бізнесу, свідчать про одне: бізнес-структури схвалили пропоновані зміни.
Експорт товарів, як напрям, котрий рік не втрачає своєї актуальності для українського бізнесу і залишається однією з найбільш обговорюваних тем у ділових мас-медіа. На жаль, у загальному вигляді український експорт за 11 місяців 2016 Україні знизився на 10%, щоправда, тенденція торкнулася не всіх галузей. Основу українського експорту сьогодні становить сировина і продукція мінімальної технологічної межі. Обертів набирає і агросектор.
А ось машинобудування перебуває у занепаді: експорт продовжує знижуватися.
Показовим для національного бізнесу є збільшення експорту до країн ЄС: збільшення практично на 5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щоправда, у жовтні тенденція почала слабшати. Скоротився експорт зернових і олійних культур. З наданих Україні квот на безмитне ввезення продукції в ЄС вичерпані лише такі позиції, як зерно, крупи, борошно, мед, масло, причому багато чого з них було витрачено вже за перші 2-3 місяці 2016 року.
Зросли поставки до ЄС овочів і ягід з України, курятини (на 44%) і молочної продукції (практично в 8 разів). У інших сферах – м’ясо (яловичина, свинина, баранина), яйця – ситуація залишається плачевною. Наприклад, експорт свинини в Україні впав практично у 20 разів. Це пояснюється тим, що продукція українського виробництва часто не відповідає стандартам якості Європи і її просто не приймають. Провини українських виробників тут немає. Досі не вирішено питання узгодженості українського і європейського законодавства у цій галузі. Уряд заявляє, що немає можливості фінансувати закупівлі іноземного обладнання, щоб проводити експертизу досліджень.
Експорт з країнами СНД знизився майже на 28%. Однак тут ситуація зрозуміла: значну частку ринку брала на себе Росія. Питання ж викликає зниження рівня експорту з Білоруссю (5%) і Казахстаном (більше 45%).
Інвестиційний клімат в Україні вже давно перебуває у стані депресії, але у 2016-му намітилися перші очевидні зрушення у цій сфері після затяжної кризи, викликаної військовим конфліктом на Сході країни.
По-перше, ситуація на Донбасі дещо стабілізувалася, а по-друге, держава зробила перші кроки у великомасштабній програмі по боротьбі з корупцією:
Все це, звичайно ж, повертає інтерес інвесторів до можливостей нашої країни.
Чим приваблює Україна
Іноземні інвестори активно вкладають ресурси у систему енергозбереження, аграрний сектор і будівництво. З’явилися і нові інтереси – цукрова промисловість. На початку листопада Антимонопольний комітет України дозволив купити 25% акцій агрохолдингу “Астарта” канадській фінансовій групі Fairfax.
Інтерес інвесторів помітно збільшився і у сфері готельного бізнесу і туризму. На початку вересня говорилося про те, що до кінця цього року в Україні мають відкритися три міжнародні мережі готелів: Sheraton, Ibis і Aloft. Відомий київський готель «Либідь» викуплений китайським інвестором HomeInns & Hotels Management Inc., і який планують перетворити на бюджетний проект.
За результатами другого кварталу 2016 року, агентство «Євро-Рейтинг» назвало міста з найбільшою інвестиційною активністю. Лідируючі позиції протягом багатьох сезонів не здає Київ, за ним – Вінниця та Харків. У число інших перспективних для інвестування міст увійшли – Одеса, Миколаїв, Житомир, Львів, Івано-Франківськ, Дніпро, Полтава та Тернопіль.
За підсумками III кварталу інвестиції в Україну зросли практично на 1 мільярд доларів США порівняно з першим і другим кварталами.
Потрібно відзначити, що українська влада налаштована більш оптимістично щодо зростання економіки і розвитку бізнесу у наступному році, ніж міжнародні структури і фінансово-аналітичні компанії. Але що важливо: і ті, і інші кажуть про зростання економіки, хоч й називають різні цифри. Наприклад, Володимир Гройсман заявив про очікуване економічне зростання у 3% у 2017-ому році.