У ексклюзивному інтерв’ю для LDaily генеральний директор Neo-Eco, Барт Грюєрт, розповів захопливі деталі про свою компанію, яка є лідером в інноваціях у сфері циркулярної економіки. Neo-Eco має за мету створення стійкого майбутнього шляхом повторного використання відходів, що приносить користь як економіці, так і навколишньому середовищу. Барт Грюєр також розповів про діяльність компанії в Україні, описав поточні проекти, а також поділився планами та намірами Neo-Eco стосовно інвестицій на українському ринку.
LDaily: Розкажіть, будь ласка, про Neo-Eco та її діяльність в Україні?
Б. Грюєрт: Наша компанія Neo-Eco вже 17 років є піонером у сфері циркулярної економіки. Суть циркулярної економіки полягає в повторному використанні відходів, надаючи їм друге життя таким чином, щоб це було економічно виправдано. Цей підхід вимагає, щоб матеріали, які ми повторно використовуємо або переробляємо, були не тільки технічно еквівалентними своїм оригінальним формам, але й мали порівнянні ціни для забезпечення стійкості. Одним з прикладів нашої роботи є проект будівництва метро, який ми виконали для Société du Grand Paris. У цьому масштабному проекті було видобуто 45 мільйонів тонн уламків, з яких нам вдалося успішно повторно використати або переробити 98% матеріалів за допомогою практик циркулярної економіки. Крім того, до нашого портфоліо входять значні проекти, такі як Олімпійські ігри та розробка Олімпійського селища.
Ми розпочали нашу діяльність в Україні приблизно півтора року тому, наразі наші зусилля зосереджені навколо трьох основних елементів: уламки від війни, азбест і низьковуглецевий цемент. Зосередившись на цих областях, ми розпочали кілька проектів у різних регіонах України, де плануємо здійснити значні інвестиції в найближчі місяці. Оголошення про значні інвестиції в Україну вже на горизонті. Це означає перехід від демонстраційного проекту, який ми розпочали на початку 2022 року, до значної інвестиції, яка прокладе шлях для нового типу заводу до 2026 року. По суті, ми переходимо від дослідної фази – дослідження реакції українського ринку на наш досвід та технології – до того, що очікується стане найбільшою інвестицією в історії нашої компанії в Україні.
LDaily: Як війна вплинула на вашу інвестиційну стратегію в Україні, і що це означає для вашої присутності на ринку там та в Європі?
Б. Грюєрт: Ситуація на українському ринку особливо складна через триваючий конфлікт. Ця складність привела нас до критичної точки рішення. В Україні, і інвестору і підприємцю, перед вибором стоять два основних шляхи. Один із варіантів – це чекати закінчення конфлікту, щоб оцінити післявоєнний ландшафт. Альтернатива – це взяти на себе роль оптиміста під час конфлікту, роблячи довгострокові прогнози щодо майбутнього України та діяти на основі цих передбачень. Ми обрали останній шлях, вирішивши увійти на український ринок під час війни. Наша стратегія полягає у здійсненні інвестицій під час конфлікту, ґрунтуючись на вірі, що після закінчення війни ми будемо добре позиціоновані з нашими інвестиціями для ефективного обслуговування українського ринку.
Однак, наш інвестиційний вигляд виходить за межі безпосереднього контексту, щоб розглянути роль України в ширшому європейському ринку. Події минулого грудня є значущими для нас не лише з політичного погляду, але й з точки зору інвестицій. Вони підкреслюють необхідність для України узгоджуватися зі стандартами Європейського Союзу та більш повно інтегруватися в європейський ринок. Така інтеграція означає, що продукція, виготовлена в Україні, потенційно може обслуговувати ринки Польщі, Румунії, Болгарії та, у нашому випадку, Туреччини.
Наш підхід до мінімізації невизначеностей післявоєнного сценарію в Україні включає чітку стратегію: незалежно від безпосередніх можливостей для відновлення в Україні, ми прагнемо виробляти товари, які придатні для експорту на європейський та турецький ринки. Ця стратегія допомагає нам орієнтуватися у ризиках, пов’язаних з невизначеним результатом конфлікту. Нашим основним цільовим ринком є будівельна галузь, яка відповідає нашим основним пропозиціям і стратегічному напрямку в Україні.
LDaily: Розкажіть, будь ласка, про переробку уламків на будівельні матеріали в Україні, з якими викликами ви зіштовхуєтесь, і їх відповідність до еволюційних стандартів ЄС та України?
Б. Грюєрт: Наша поточна діяльність в Україні включає сортування уламків для створення нових будівельних матеріалів. Цей процес, хоча і не безпосередньо пов’язаний з нашими інвестиціями, є значною частиною наших операцій. Наразі цей метод зазнає критики в Україні, включаючи критику з боку національного уряду, що відображає скепсис, з яким ми зіштовхнулися у Франції десять років тому. Незважаючи на початковий опір, такі практики згодом стали стандартом у Франції, що вказує на зміну сприйняття щодо переробки.
Основним викликом в Україні є поширена практика звалищ або неконтрольованого скидання уламків. На відміну від мінімального перероблення для будівництва доріг, ми виступаємо за використання цих уламків як нового матеріалу для будівництва будівель, інтегруючи їх у бетон. Цей підхід був підтверджений кількома українськими компаніями, такими як Ковальська, які після тестування наших зразків матеріалів підтвердили їх придатність для змішування з бетоном.
Однак, український ринок цієї технології все ще знаходиться на початковому етапі, в основному через скепсис національних політиків та законодавців щодо корисності та майбутнього таких практик переробки в Україні. Незважаючи на це, ми оптимістично налаштовані, оскільки очікується, що Європейський Союз введе законодавство, яке зобов’яже використовувати перероблені матеріали у будівництві до кінця року. Хоча це вже обов’язково у Франції, очікується, що ця вимога буде поширена на всю ЄС, а в кінцевому підсумку – і на Україну, приводячи її у відповідність до стандартів ЄС.
Ми перебуваємо в періоді переходу, дещо борючись, коли намагаємося поєднати бути піонерами з передовими ідеями та точку зору уряду про те, що наш підхід занадто складний. Однак, ми очікуємо, що з часом ці практики переробки стануть обов’язковими в Україні згідно зі стандартами ЄС. Тому, терпіння є нашим основним посланням на наступні два-три роки, поки ми продовжуємо впроваджувати ці стійкі практики.
LDaily: Як ви забезпечуєте якість своєї продукції? Чи можете ви гарантувати, що такі матеріали будуть повністю безпечними для людей? Який процес перевірки якості та безпеки?
Б. Грюєрт: Наш підхід до гарантії якості продукції передбачає всебічне тестування. Це означає відправлення зразків матеріалів у лабораторії до та після обробки, щоб забезпечити відповідність законодавству України та Європейського Союзу. Основним викликом для нас є боротьба з небезпечними матеріалами, зокрема з азбестом. Мета полягає в тому, щоб видалити якомога більше азбесту з уламків перед обробкою, щоб запобігти його появі у наших кінцевих продуктах. Це критичний крок, за дотриманням якого ми ретельно стежимо, дотримуючись стандартів Європейського Союзу, щоб забезпечити безпеку.
Щоб забезпечити прозорість та поділитися нашими методологіями, ми нещодавно опублікували білу книгу з цього питання, доступну українською та англійською мовами. Цей документ був розроблений спільно з австрійською та українською компаніями, що втілює підхід трьох компаній до вирішення цієї проблеми. Вся інформація про те, як ми забезпечуємо якість детально, доступна для загалу.
LDaily: Звідки ви берете матеріал для переробки? Чи співпрацюєте ви з українськими компаніями, які постачають його вам?
Б. Грюєрт: Наш підхід в Україні в деякій мірі відображає нашу практику у Франції, де ми співпрацюємо з компаніями з демонтажу. Ми встановили партнерські відносини з кількома українськими компаніями, які відповідають нашим стандартам і розуміють необхідні процеси в галузі демонтажу.
Крім того, наша співпраця поширюється на будівельну та бетонну промисловість. Зокрема, у Київській області ми співпрацювали з п’ятьма компаніями, які, на наш погляд, представляють приблизно 95% бетонної індустрії в регіоні. Таке широке охоплення в Київській області було досить всебічним. Тепер ми розширюємо нашу діяльність, включаючи Київську та Миколаївську області, де ми активно розвиваємо нові партнерські відносини.
LDaily: У яких регіонах України зараз активно діє Neo-Eco, і чи могли б ви виділити деякі ключові проекти, які ви реалізуєте в цих районах?
Б. Грюєрт: У Миколаєві наш поточний проект включає очищення уламків унікальним процесом, який передбачає залучення ветеранів війни, додаючи аспект соціальної інновації до нашої роботи. Ми маємо 25 ветеранів війни в рамках нашої програми навчання та моніторингу, зосереджуючись на їх технічних навичках та психічному здоров’ї. Цей підхід до будівництва відносин, як ми це зробили в Київському регіоні у 2022 та 2023 роках, ми відтворюємо в Кривому Розі та Миколаївській області. Наша активність охоплює території поблизу Дніпра, Миколаєва та Одеси. Ми також отримали запити на проекти в Сумській та Запорізькій областях.
Серед наших майбутніх проектів – бомбосховища, побудовані з уламків та низьковуглецевого цементу. Цей метод не тільки переробляє уламки, але й зменшує вплив на довкілля за рахунок використання низьковуглецевого цементу. Крім того, ми маємо спеціальний проект, що залучає дітей із сільської місцевості навколо Миколаєва, які втратили своїх батьків, у дизайні цих бомбосховищ. Мета полягає в тому, щоб перетворити бомбосховища на більш комфортні місця, а не просто на підземні бетонні блоки. Ця ініціатива не тільки про створення безпечних просторів, але й про залучення дітей до значущої діяльності в складні часи.
У співпраці з архітекторами та дітьми ми побудуємо бомбосховище, спроектоване дітьми для дітей, у їхній школі. Цей проект є поєднанням принципів циркулярної економіки та соціальної стійкості, що відзначає значну відмінність між підходом Neo-Eco Україна та Neo-Eco Франція, особливо з огляду нашої роботи з ветеранами війни.
Більше того, наша діяльність охоплює дітей, які чотири роки не ходили до школи через COVID-19 та війну, збираючи їх разом, щоб відновити радість та сміх попри їхні глибокі втрати, включаючи батьків та домівки. Ця ініціатива торкнулася сердець їхніх матерів, які побачили відродження посмішок та мрій серед своїх дітей, не зважаючи на те, що вони займалися доволі незвичайною діяльністю – проектуванням бомбосховищ вдома. Цей проект, націлений на дітей віком від 8 до 14 років, не тільки забезпечує терапевтичне залучення, але й стимулює інноваційні ідеї, пов’язані з практиками циркулярної економіки, збагачуючи навчальне середовище.
З огляду на майбутнє, ми очікуємо створення кількох бомбосховищ по всій Україні, які зможуть інтегрувати цей соціальний вимір з практиками циркулярної економіки, твердо вірячи в важливу роль, яку ці діти відіграватимуть як майбутнє покоління та як посли циркулярної економіки в Україні.
Крім того, ми готові розпочати пілотний проект заводу у Миколаєві цього року для виробництва низьковуглецевого цементу з фінансуванням з Данії, плануючи запустити його в експлуатацію до вересня. Цей проект з часом перетвориться на завод більшого масштабу, що стане значною інвестицією у наступні два роки. Незважаючи на виклики, пов’язані з нинішньою ситуацією, позитивні відгуки від українців підтримують нашу рішучість продовжувати ці ініціативи.
