Україна на карантині. Чи переживе економіка України коронавірус

Найбільші країни Європи планують виходити з карантину. У понеділок, 27 квітня, Німеччина, Чехія, Франція, Польща, Норвегія й Данія скасовують частину карантинних обмежень, уведених в рамках боротьби з епідемією коронавірусу.

Так, у Німеччині дозволили відкрити комерційні площі, які менше 800 кв. м. Дозволили також відкрити автосалони й книжкові магазини. У Німеччині станом на 22 квітня — 148 453 випадки зараження коронавірусом. Летальних випадків 5086.

У Чехії дозволили відкрити ринки, громадянам дозволили проводити семінари під відкритим небом, подорожувати в інші країни (якщо це ділова поїздка або ж відвідування родичів), по поверненні в країну — обов’язковий 14-денний карантин. У Чехії станом на 22 квітня — 7041 випадок зараження коронавірусом. Летальних випадків 204.

У Франції дозволяють відвідування будинків престарілих. Фізичний контакт, як і раніше, заборонений. Літню особу можуть відвідати тільки двоє родичів одночасно. У Франції станом на 22 квітня — 117 324 випадки зараження коронавірусом. Летальних випадків 20 796.

У Норвегії поновили роботу дитячі садки. Середні школи, університети, перукарні, масажні салони та салони краси планується відкрити через тиждень. У Норвегії станом на 22 квітня — 7241 випадок зараження коронавірусом. Летальних випадків 182.

У Польщі дозволили гуляти в парках і лісах. У Польщі станом на 22 квітня — 10 034 випадки зараження коронавірусом. Летальних випадків 404.

У Данії почали відкривати дитячі садки й початкові школи, відновили роботу перукарні, масажні салони й стоматологічні клініки. У Данії станом на 22 квітня — 7 912 випадки зараження коронавірусом. Летальних випадків 370.

Водночас у США проходять масштабні мітинги проти карантину. Люди вимагають пом’якшити режим самоізоляції, через який більшість бізнесу не працює. Обмежувальні заходи через поширення COVID-19 діють у 42 штатах із 50. Мітингарів підтримав і президент Дональд Трамп. У США станом на 22 квітня — 826 240 випадків зараження коронавірусом. Летальних випадків 45 373.

Тим часом у Швеції уряд не став уводити суворих карантинних заходів через пандемію. Ряд обмежень усе-таки діє: наприклад, заборонені будь-які заходи за участю понад 50 осіб, закрито більшість кінотеатрів і музеїв, скасовано велелюдні спортивні заходи. Однак працюють початкові школи й проводяться дитячі та підліткові спортивні змагання, відкриті спортивні клуби, а також кафе й ресторани — але з обмеженням на кількість відвідувачів: між столиками має бути відстань не менше півтора метра. Водночас строгих заборон, як в інших багатьох країнах, із виходом на вулицю тільки по життєво важливих справах і тільки зі спеціальним дозволом, — у Швеції немає, як і штрафів за порушення режиму самоізоляції. У Швеції станом на 22 квітня — 16 004 випадки зараження коронавірусом. Летальних випадків 1937.

Що в цей час відбувається в Україні

12 березня в Україні оголошено карантин, який триває вже понад місяць, і поки що не планується його скасовувати. Так, 22 квітня уряд України повідомив, що продовжує карантин до 11 травня. У Кабміні анонсували деякі пом’якшення, однак ще немає чіткого розуміння, які саме.

Тим часом українці втрачають роботу й залишаються без засобів до існування. За даними Соціологічної групи «Рейтинг», майже 30% громадян працюють дистанційно, ще стільки само перебуває у відпустці за власним бажанням без збереження заробітної плати. А 4% опитаних через карантин утратили роботу.

Представники ринку девелопменту торгово-розважальних центрів України звернулися з колективним відкритим листом до органів влади з проханням почати діалог з консолідації дій із запобігання поширенню коронавірусу й ужиття заходів, спрямованих на відродження бізнес-діяльності після завершення карантину.

У листі девелопери просять дозволити продаж текстильних пов’язок в ТРЦ, забезпечити можливість користуватися громадським транспортом для співробітників дозволених груп орендарів, зменшити розмір ПДВ і відстрочити сплату податку на прибуток упродовж трьох місяців після завершення карантину, звільнити від плати за землю, податку на нерухоме майно та податку на прибуток.

В Україні бізнес перебуває не в рівних умовах. Так, продовжують роботу великі магазини електроніки (повинні працювати як салони засобів зв’язку, але за фактом відвідувачі можуть вибрати будь-який товар з асортименту), будівельні магазини (мають продавати тільки товари побутової хімії, але за фактом відвідувачі можуть вибрати будь-який товар з асортименту). Звичайно, в цьому немає нічого поганого, що в них є робота. Однак є й інший бізнес, якому не дозволили вести діяльність на час карантину: приміром, магазини меблів і приладів освітлення, базари, торгові центри і т.д. В Україні дозволили працювати великим мережам, але при цьому «забули» про дрібні фірми. Тисячі малих підприємців залишилися без роботи, а разом з ними без роботи залишилися їхні співробітники.

І поки в нас діють суворі обмеження, країни Європи вже почали знімати деякі заборони. Так, члени ЄС роздумують над тим, щоб встановити спеціальні процедури проходження кордонів для тих громадян, хто важливий для повноцінного функціонування їхніх економік.

Уже неодноразово правозахисники зазначали, що заходи, які були запроваджені Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», є неправомірними, — як і терміни, на які були запроваджені такі заходи і при цьому повсякчас подовжуються.

До суттєвих порушень належать такі:

1. Порушено порядок запровадження карантину.

Так, відповідно до ст. 1 Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин — адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Особливо небезпечні інфекційні хвороби — інфекційні хвороби (у тому числі карантинні: чума, холера, жовта гарячка), що характеризуються важкими та (або) стійкими розладами здоров’я в значної кількості хворих, високим рівнем смертності, швидким поширенням цих хвороб серед населення.

Відповідно до останнього визначення, карантинними вважаються хвороби — чума, холера, жовта гарячка.

Для отримання статусу «особливо небезпечна хвороба» відповідно до чинного законодавства необхідні такі критерії:

• високий рівень смертності;
• значна кількість хворих;
• швидке поширення хвороб серед населення.

2. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Попри це, рішення про карантин прийнято «з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р.», тобто органу, взагалі не передбаченого в Законі.

3. Усупереч ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», у зазначеній вище постанові не вказано обставин, які призвели до введення карантину, тож постанова не може вважатися обґрунтованою, оскільки відсутні обставини (або ж просто не прописані в тексті), які повинні стати причиною введення карантину.

І найголовніше. Саме МОЗ України (данні з офіційного сайту) вбачає, що епідемічний поріг не перевищено, якщо в Україні хворіє менше 518,68 людей на 100 000 населення.

Якщо вважати, що в Україні мешкає 37 млн осіб (згідно з останнім переписом населенням), то кількість хворих для оголошення епідемії та карантину повинно бути не менше 191 911. Станом на 22 квітня в Україні зафіксовано 6592 випадки зараження коронавірусом. Летальних випадків 174.

Щодо обмежень громадських прав

У період 6 квітня — 11 травня 2020 року громадянам України:

1. Обмежено свободу пересування.

Обмеження права на свободу пересування введено не законом, а підзаконним актом. Але відповідно до Конституції України, обмеження права громадянина на пересування можна вводити виключно на підставі закону.

2. Введено заборону на мирні зібрання.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися виключно судом відповідно до закону й лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку. Таким чином, порушено ст. 39 Конституції.

3. Заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного й побутового обслуговування населення.

Отже, державою не тільки введено обмеження з порушенням процедури, визначеної чинним законодавством, а й насамперед здійснено дискримінацію окремих суб’єктів господарювання.

Крім того, грубо порушено право на заняття підприємницькою діяльністю.

Відповідно до закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», передбачено можливість змінювати умови діяльності й графік роботи підприємств, проте право на повну заборону діяльності не надається. Зате підприємства можуть залучатися до боротьби з епідемією.

Що думають вірусологи

Тим часом вірусологи заявляють, що занадто жорсткі карантинні заходи неефективні.

Вірусолог із Німеччини Хендрік Стрік провів масштабний аналіз захворюваності в Хайнсберзі — одному з осередків поширення COVID-19. У цьому районі проживає чверть мільйона осіб, 1400 із яких заразилися коронавірусом SARS-CoV-2.

Стрік та його команда провели опитування серед інфікованих і контактних осіб, щоб з’ясувати джерела зараження. Потім учені взяли зразки з ручок дверей і туалетів у громадських місцях, а також з телефонів інфікованих. І не знайшли ніяких ознак живого (здатного до культивації) вірусу. Доктор Стрік стверджує, що вірус живе в краплях і чутливий до висихання. «Для передачі інфекції необхідно, щоб хтось кашлянув у руку, доторкнувся до дверної ручки, потім інша людина негайно доторкнувся до неї й піднесла руку до обличчя», — вважає професор.

Доктор Стрік акцентує на тому, що нинішні заходи по боротьбі з COVID-19 можуть спричинити значні проблеми: безробіття, злидні й хвороби (тривале перебування в закритому приміщенні може завдати удару по імунній системі).

Висновки

Швеція показала своїм прикладом, що не гальмуючи економіку, можна доволі ефективно боротися з коронавірусом. У країні не зупиняли громадський транспорт, а роботодавцям лише рекомендували перевести співробітників на віддалений режим. Уряд також обмежився рекомендаціями населенню уникати поїздок громадським транспортом у години пік, а магазинам — розробити заходи щодо обмеження кількості відвідувачів і дотримання безпечної дистанції між ними. Однак ці приписи не є обов’язковими для виконання й носять, повторимося, лише рекомендаційний характер.

Україна може піти по шведському сценарію й почати відновлювати економічну активність, поки ще не пізно. Економісти переконані: якщо й далі продовжувати карантин, то вже й не буде що рятувати.

Верховна Рада пообіцяла українським підприємцям податкові послаблення, заморозити пені й штрафи, ввести мораторій У планах — кредитні канікули для бізнесу й виплата по 1000 грн пенсіонерам. Але чи достатньо цих заходів? Ми проаналізували приклади інших країн. Так, Франція надасть економічну допомогу підприємствам і найманим працівникам у розмірі €45 млрд. Німеччина мобілізує не менше €500 млрд у вигляді гарантій по кредитах і зобов’язується виділяти необмежену ліквідність компаніям, які постраждали від пандемії. Австрійський уряд оголосив про пакет допомоги економіці в розмірі €4,4 млрд, щоб гарантувати роботу компаній і забезпечити робочі місця. Виділені кошти спрямують на стабілізацію охорони здоров’я, стимулювання ринку праці, підтримку громадського порядку й скорочення втрат доходів унаслідок епідемії. В Італії, яка постраждала від коронавірусу найбільше, уряд затвердив декрет, яким передбачено виділення €25 млрд для покриття збитків від COVID-19 і спеціальних заходів для порятунку економіки. Іспанія виділить €200 млрд для підтримання економіки й запобігання банкрутствам. Польський уряд анонсував великий пакет допомоги економіці й підприємцям. Його орієнтовний обсяг становитиме близько $52 млрд. У США Адміністрація президента Дональда Трампа доручила Адміністрації малого бізнесу кредитувати підприємства, які постраждали від коронавірусу. Президент США закликав Конгрес збільшити фінансування програми кредитування додатково на $50 млрд.

Натомість, зважаючи на наведену інформацію, Україна не має таких коштів та можливостей для достатньої підтримки бізнесу, як це зробили інші країни. За один місяць карантину ми втрачаємо приблизно 120 млрд грн ВВП і приблизно 250 млрд грн у вигляді вартості товарів і послуг. У середньому ми втрачаємо 30-40% місячного ВВП, а якщо перерахувати в річних темпах, то за один місяць втрати становлять 2%. Тобто за два місяці карантину виходить спад на 4% в річному вимірі. Ми пішли в «мінус», і зрозуміло, що 2020 року ВВП у нас знизиться.

Ураховуючи вище сказане, Україна повинна наслідувати приклад європейських країн і відмовитися від жорстких обмежень пов’язаних з коронавірусом, якщо хоче зберегти свою економіку.

Читайте також: Успішним буде той бізнес, який витратив час на вивчення нового бізнес-середовища

Читайте новини в нашому додатку!
Google Play: https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.com.grodas.ldaily&hl=ru
App Store: https://itunes.apple.com/us/app/ldaily/id1354384907?l=uk&ls=1&mt=8

Зверніть увагу!

«СНН ГРУП» володіє винятковими авторськими правами на інформацію, розміщену в даній статті.

Автор має виключне право контролювати використання даного матеріалу, що означає заборону на використання даної інформації без його згоди. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, фото, малюнки, інші матеріали.

Будь-яке використання матеріалу/інформації  або будь-яку його частину з даної статті без письмової згоди автора заборонено.

Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо. У разі виявлених порушень автор має право на захист авторських прав в порядку, передбаченому ст. 50-53 Закону України «Про авторське право і суміжні права».