Правовий статус лісосмуг в Україні: як юридично рятувати нашу екологію

Стан лісосмуг в Україні знаходиться в критичному стані. Експерти Національного екологічного центру зазначають, що у більшості регіонів України лісосмуги знаходяться у жахливому стані, як через використання місцевими мешканцями їх на дрова, так і через невизначений статус та відсутність професійного догляду.

Більшість лісосмуг вже пережили свій вік. Також через зміну клімату та малу кількість опадів деякі дерева засохли. Крім того, з роками площа ріллі збільшувалась, але нових лісосмуг ніхто не насаджував. Знищення лісосмуг вливає на втрату біорізноманіття, бо для комах та інших тварин вони є домом.

LDaily з командою S&P Investment Management Agency приєдналися до проєкту @Лісосмуги життя / Shelter Belts of Life від Peli can live. Ми дослідили причини занепаду лісосмуг та підготували огляд законодавства, яке повинно захищати лісосмуги в Україні.

1. Правовий статус лісосмуг. До недавно полезахисні лісосмуги відносилися до земель лісогосподарського призначення. 10 липня 2018 р. прийнято закон № 2498-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні», яким внесено низку змін до Земельного кодексу України, зокрема якими регулюються питання надання у постійне користування або в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, а також визначено правовий статус полезахисних лісових смуг.

Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, з 01.01.2019 не належать до земель лісогосподарського призначення, стають комунальною власністю.

Відповідно до ч.7 ст.37-1 Земельного кодексу України, земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, передаються у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам або в оренду фізичним та юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.

Звертаємо увагу, що мова йде не про всі лісосмуги, а лише про ті, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення. Тож на ті лісосмуги, які розташовані вздовж доріг, річок, земель несільськогосподарського призначення, чи посеред єдиної земельної ділянки с/г призначення, мова не йде.

Правила утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, є несільськогосподарськими угіддями, що належать до земель сільськогосподарського призначення.

Тож на даний момент:
– Землі під лісосмугами вже не належать до земель лісогосподарського призначення, а стали землями сільськогосподарського призначення, що мають статус несільськогосподарських угідь.
– Землі під лісосмугами перебувають у комунальній власності.
– Землі під лісосмугами передаються у постійне користування та оренду.
– У постійне користування землі передаються виключно спеціалізованим підприємствам комунальної та державної форм власності.
– У оренду лісосмугу може отримати будь-яка фізична чи юридична особа, за умови, що в договір оренди включатиметься обов’язок  утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
– Правила утримання лісосмуг має затвердити Кабінет Міністрів України (на разі є лише проєкт постанови, який, однак, не прийнятий до цього часу).

Отже лісосмуги перебувають в комунальній власності. Їх догляд може здійснюватися наступним чином:

1. Створення органами місцевого самоврядування, органами державної влади спеціалізованих підприємств, які здійcнюватимуть догляд за лісосмугами.
2. Надання повноважень вже існуючим органам (адже не визначено законом, в чому саме полягає їх «спеціалізованість», тож це, логічно, можуть бути комунальні підприємства, які, наприклад, займаються благоустроєм (доглядом) парків, тротуарних насаджень тощо і знаходяться на балансі місцевих рад.

Передання лісосмуг в оренду фізичним та юридичним особам.

2. Інвентаризація земель. Незалежно від того, хто буде користувачем лісосмуг,                передбачається обов’язкова інвентаризація земельних ділянок, адже без неї неможливе передання їх в оренду чи постійне користування, та і взяття на облік місцевими радами без інвентаризації носитиме формальний характер, адже кадастрова карта не містить досі жодної інформації про «нічийні» ділянки, в т.ч. під лісосмугами.

Інвентаризація не буде безоплатною та проводитиметься суб’єктами господарювання, які мають необхідні ліцензії. Так, відповідно до постанови КМУ від 05.06.2019 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», виконавцями інвентаризації (розроблення проєктної документації) є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи – підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Замовниками проєктної документації можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим чи органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Підставою для проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення є рішення сільської, селищної або міської ради, на території якої розташований масив. – звертаю увагу, що мова йде не про земельні ділянки, а їх масив – поняття нове для земельного права України.

Відповідно до постанови КМУ від 05.06.2019 «Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель…»:

Масив земель с/г призначення — сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що складаються з сільськогосподарських та необхідних для їхнього обслуговування несільськогосподарських угідь (земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами, лінійними об’єктами, об’єктами інженерної інфраструктури, а також ярами, заболоченими землями, іншими угіддями, які розташовані всередині земельного масиву), мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об’єктами тощо).

Виникає питання – масиви автоматично вважаються масивами, чи їх статус як таких має бути підтверджений за результатами інвентаризації земель? Від цього також залежить ефективність господарювання в лісосмугах, адже вкрай необхідно, щоб лісосмуги були розташовані на межах масивів, адже інакше їх передання в оренду не передбачено.

3. Щодо передання в оренду. Відповідно до ч.2 ст.124, ч.2 ст. 134 ЗК України, надання в оренду земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, що обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення, здійснюється без проведення конкурсу.

4. Відповідно до ч.3 ст. 124, ст.123 ЗКУ, земельна ділянка передається в оренду на підставі рішення органу місцевого самоврядування. Особа, яка бажає отримати ділянку в оренду, звертається до ОМС з клопотанням про надання дозволу на розроблення проєктної документації. Далі шукає землевпорядну організацію, яка розробить проєктну документацію. Наступним етапом буде погодження проєкту відведення та отримання рішення про передання в оренду. Далі укладається договір оренди і відповідні відомості реєструються в реєстрах майнових прав.

5. Відповідальність за незаконне знищення лісосмуг. За незаконне пошкодження полезахисних лісових насаджень передбачено адміністративну відповідальність за ст. 651 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг, захисних лісових насаджень вздовж берегів річок, каналів, навколо водних об’єктів, гідротехнічних споруд, на смугах відводу автомобільних доріг, залізниць та інших захисних лісових насаджень – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, відповідно до п.20 ч.2 ст.255 КУпАП, протоколи про адміністративні правопорушення, в т.ч. передбачені ст.651 КУпАП, мають право складати органи, які уповноважені розглядати відповідні справи, а крім них – єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.

Є щонайменше два органи влади, чиї посадові особи уповноважені притягувати до відповідальності за ст.651 КУпАП: – Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства – Державне агентство лісових ресурсів України, відповідно до ч.1 ст. 241 КУпАП, та Державна екологічна інспекція України, відповідно до ч.1 ст. 2421 КУпАП.

Проте, Держагентство ніби – то самоусунулося від складення протоколів та постанов за пошкодження лісосмуг, принаймні так зауважують на деяких інформаційних ресурсах в мережі інтернет, мотивуючи це тим, що відтепер лісосмуги не відносяться до лісового фонду. Відповідно до інформації з Реєстру судових рішень, протоколи складають і виносять постанови лише працівники ДЕІ.

Крім того, у випадку встановлення осіб, винних у незаконній вирубці лісосмуг, ДЕІ часто намагається притягнути порушників до цивільної відповідальності. Таким чином, з встановлених порушників теоретично можна стягнути суму набагато вищу за встановлені КУпАП штрафи, що точно відіб’є охоту до повторних порушень. На практиці ж стягнути з винних завдану шкоду досить складно – особливості судової системи цьому не сприяють, та і в ДЕІ фахівці не надто підготовлені до судової тяганини. Крім того, стягнуті кошти навряд чи використають для оновлення лісосмуги.

Коротко по висновках:

1. Правовий статус 

• Землі під лісосмугами вже не належать до земель лісогосподарського призначення, а стали землями сільськогосподарського призначення, що мають статус несільськогосподарських угідь.
• Землі під лісосмугами перебувають у комунальній власності.
• Землі під лісосмугами передаються у постійне користування та оренду.
• У постійне користування землі передаються виключно спеціалізованим підприємствам комунальної та державної форм власності.
• У оренду лісосмугу може отримати будь-яка фізична чи юридична особа, за умови, що в договір оренди включатиметься обов’язок доглядати за лісосмугою.
• Правила утримання лісосмуг має затвердити Кабінет Міністрів України (на разі є лише проєкт постанови, який, однак, не прийнятий до цього часу).

2. Хто доглядатиме

3. Інвентаризація земель

4. Отримання в оренду. Здійснюватиметься так же само, як і отримання в оренду будь-якої земельної ділянки. Але – в договір оренди зазначатимуться умови щодо необхідності утримання саме лісосмуги відповідно до постанови КМУ (ще не прийнято).

5. Відповідальність

Органами, які складають протокол є:

• єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду
• Держлісагентсво (під питанням, оскільки лісосмуги виведені з лісового фонду)
• Держекоінспекція.

Органи, які розглядають справу є:

• Держлісагентсво (під питанням, оскільки лісосмуги виведені з лісового фонду)
• Держекоінспекція.

Наталія Осадча, співзасновниця S&P Investment Management Agency: Ми вирішили прийняти активну позицію у відновленні лісосмуг і одну з наших ролей бачимо у пошуку юридичних рішень. Зараз вже розуміємо, що це призведе до нашої активності в законотворчих процесах, адже питання лісосмуг до кінця не врегульована історія. Лісосмуги – є не тільки оберегом для сільського господарства, але й прихистком для біорізноманіття. І цей проєкт є нашою соціальною корпоративною відповідальністю. Проєкт масштабний, потребує активної участі небайдужого бізнесу. Долучайтеся!